ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 рокуСправа № 908/6198/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаГоліков Д.М., дов. від 14.09.15відповідачаМіщенко М.В., дов. від 13.08.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіон"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 07.09.15у справі№908/6198/14 господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіон"доВідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"простягнення 1 071 556,16 грн. (в частині затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду від 14.01.15)ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 25.11.2015 для розгляду касаційної скарги у справі №908/6198/14 господарського суду Запорізької області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення суми заборгованості у розмірі 929068,32 грн., пені (штрафної неустойки) у розмірі 54476,84 грн., 3% річних у розмірі 11193,87 грн. та інфляційну суму у розмірі 76817,12 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №20/2014/376 від 06.02.2014 та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.01.2015 у справі №908/6198/14 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 (судді: Бондаренко В.П. - головуючий, Россолов В.В., Тихий П.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" 929068,32 грн. основного боргу, 54476,84 грн пені, 11193,87 грн. 3% річних, 70043,41 грн. індексу інфляції, 21295,65 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що факт наявності у відповідача заборгованості за поставлене обладнання підтверджено матеріалами справи.

26.06.2015 ВАТ "Запоріжсталь" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про затвердження мирової угоди від 26.02.2015, підписаної боржником та стягувачем у виконавчому провадженні Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ (реєстраційний номер №47912994). Заяву мотивовано тим, що 26.02.2015, під час апеляційного перегляду справи №908/6198/14, між сторонами укладено мирову угоду, та обґрунтовано приписами статей 22, 78, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.07.2015 по справі №908/6198/14 (суддя Н.С. Кутіщева-Арнет") заяву Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат" "Запоріжсталь" залишено без задоволення. Ухвала мотивована, зокрема, тим, що мирова угода, яка подана ВАТ "Запорізький металургійний комбінат" "Запоріжсталь" на затвердження до господарського суду, в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, була укладена сторонами ще до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, судом прийнято до уваги заперечення стягувача щодо затвердження даної мирової угоди.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2015 (судді: Склярук О.І. - головуючиий, Дучал Н.М., Малашкевич С.А.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.07.2015 у справі №908/6198/14 скасовано. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про затвердження мирової угоди в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України задоволено. Затверджено мирову угоду від 26.02.2015, підписану між Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон". Суд апеляційної інстанції визнав помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про затвердження мирової угоди, посилаючись, зокрема, на те, що подана на затвердження до Господарського суду Запорізької області мирова угода від 26.02.2015 відповідає вимогам діючого законодавства, а на час звернення до суду вже було відкрите виконавче провадження. Постанова суду обґрунтована приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України та посиланням на Закон України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм права. Заявник зазначає, що мирова угода між сторонами підписана 26.02.2015, а постанова Харківського апеляційного господарського суду прийнята 02.03.2015, тобто мирова угода підписана до набрання рішенням законної сили, а відповідно, до початку "процесу виконання судового рішення", а тому не може бути затверджена на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

У судовому засіданні 26.11.2015 було оголошено перерву на 03.12.2015 о 10 год. 50 хв. у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.01.2015 у справі №908/6198/14 стягнуто з ВАТ "Запоріжсталь" на користь ТОВ "Регіон" основний борг в сумі 929068,32 грн., пеню в сумі 54476,84 грн., 11193,87 грн. 3% річних, 70043,41 грн. індексу інфляції та судовий збір в сумі 21295,65 грн.

19.02.2015 та 27.02.2015 відповідач перерахував позивачу 310000 грн. та 619068,32 грн. з призначенням платежу: "оплата за мех. запчастини від сторонніх органів зг. дог.20/2014/376 від 06.02.2014", що підтверджується копіями платіжних доручень №174696 від 19.02.2015 та №175836 від 27.02.2015 відповідно.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 рішення у даній справі залишено без змін.

23.03.2015 у справі №908/6198/14 видано відповідний наказ.

Постановою Заводського ВДВС Запорізького МУЮ від 24.06.2015 відкрито виконавче провадження (реєстраційний номер 47912994) про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/6198/14 від 23.03.2015 щодо стягнення з ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь ТОВ "Регіон" залишку суми боргу у розмірі 157009,77 грн. згідно заяви стягувача та встановлено для боржника строк добровільного виконання винесеної постанови.

ВАТ "Запоріжсталь", посилаючись на приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України, звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про затвердження мирової угоди у виконавчому провадженні Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ № 47912994 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/6198/14 від 23.03.2015.

Відповідно до статті 115 розділу XIV "Виконання рішення, ухвали, постанови" Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Приписами частини 1 статті 116 Кодексу унормовано, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 17 Закону унормовано, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до приписів статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з приписами частини четвертої статті 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно із Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду за затвердженням мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Заява відповідача щодо затвердження мирової угоди сторін не є одностороннім волевиявленням, відповідно суд затверджує мирову угоду лише за наявності згоди на це другої сторони.

Мирова угода може стосуватися лише тих правовідносин, які були предметом спору і є домовленістю сторін на стадії виконавчого провадження.

Місцевий господарський суд, встановивши що: заявник подав текст мирової угоди від 26.02.2015, тоді як виконавче провадження відкрите 24.06.2015; Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон" у письмовому поясненні до суду першої інстанції заперечувало проти затвердження мирової угоди, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував ухвалу місцевого господарського суду, якою залишено без задоволення заяву про затвердження мирової угоди. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

За приписами частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Виходячи з викладеного, постанова апеляційного суду від 07.09.2015 підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, відповідно до пункту 6 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2015 у справі №908/6198/14 Господарського суду Запорізької області скасувати.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.07.2015 у даній справі залишити в силі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" 1218 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко