ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 925/2435/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Короткевича О.Є., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовичана постанову та рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року господарського суду Черкаської області від 30.01.2015 рокуу справі господарського суду№ 925/2435/14 Черкаської областіза позовомОСОБА_5до Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовичапро визнання недійсним рішення у судовому засіданні взяли участь представники:

ОСОБА_5: ОСОБА_6 (довіреність від 20.03.2015 року).В С Т А Н О В И В :

30.12.2014 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" (далі - відповідача) про визнання недійсним рішення засновника Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" Комерційно-виробничої фірми "Байс" від 03.10.2014 року за підписом тимчасово виконуючого обов'язки директора Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" - арбітражного керуючого Косиневського М.А., про звільнення керівника Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" ОСОБА_5 та призначення ОСОБА_7 (том 1, а.с. 2 - 51).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.12.2014 року порушено провадження у справі №925/2435/14 та прийнято позовну заяву до розгляду у судовому засіданні на 16.01.2015 року (том 1, а.с. 1); ухвалою суду від 16.01.2015 року розгляд справи відкладено на 30.01.2015 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича (том 1, а.с. 72 - 73).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.01.2015 року (суддя Спаських Н.М.) позов задоволено, визнано недійсним рішення засновника Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" Комерційно-виробничої фірми "Байс" від 03.10.2014 року за підписом тимчасово виконуючого обов'язки директора Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" - арбітражного керуючого (розпорядника майна) Косиневського М.А., яким змінено керівника Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" із ОСОБА_5 на ОСОБА_7; стягнено з відповідача на користь позивача 1 218 грн. судового збору, сплаченого за подання позову. Рішення мотивоване встановлення обставин порушення оспорюваним актом корпоративних прав позивача, як єдиного власника (засновника) Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" та найвищого органу управління приватним підприємством, наділеного згідно статутів материнського та дочірнього підприємств винятковою компетенцією щодо прийняття рішень про утворення дочірнього підприємства та призначення (зміну) його керівника, яка не може бути делегована будь-кому, зокрема тимчасово виконуючому обов'язки керівника материнського підприємства розпоряднику майна Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" Косиневському М.А., призначеному судом у справі про банкрутство №925/1655/14 (том 1, а.с. 87 - 92).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Шипка В.В., суддів: Верховця А.А., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Косиневського М.А. задоволено частково, рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2015 року скасовано, провадження у справі №925/2435/14 припинено як помилково порушене на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на встановлення обставин непідвідомчості даного спору господарським судам, як такого, що виник з трудових правовідносин фізичної особи-виконуючого обов'язки керівника засновника із дочірнім підприємством (том 1, а.с. 207 - 211).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 26.05.2015 року, а рішення суду першої інстанції від 30.01.2015 року залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року скасовано, справу №925/2435/14 передано для здійснення апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Пантелієнка В.О., суддів: Гарник Л.Л., Шевченка Е.О.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Косиневського М.А. залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2015 року у даній справі - без змін (том 2, а.с. 39 - 44).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, арбітражний керуючий Косиневський М.А. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 02.09.2015 року та рішення суду першої інстанції від 30.01.2015 року, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 02.09.2015 року та рішення суду першої інстанції від 30.01.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника позивача - ОСОБА_6, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011 року, роз'яснено про те, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України. Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи.

Отже, для розмежування трудових та корпоративних спорів у справах, пов'язаних з рішеннями про обрання, звільнення, відкликання чи поновлення на посаді керівників та інших посадових осіб юридичної особи, господарським судам слід враховувати підстави подання позову. Трудовим є спір, пов'язаний із застосуванням норм Кодексу законів про працю України та з порушенням права позивача на працю. Підставою ж виникнення корпоративного спору є порушення або оспорювання корпоративних прав учасників (засновників) юридичної особи, норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, вимог установчих документів юридичної особи.

Відтак, спір між засновником підприємства, як фізичною особою, та юридичною особою, яка ним заснована, з приводу компетентності та управлінських дій органів управління зазначеної юридичної особи (в тому числі осіб, які тимчасово виконували обов'язки її керівника) є за своєю правовою природою корпоративним та підвідомчий розгляду судами господарської юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до пунктів 1.1., 7.1. Статуту Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс", його засновником та єдиним власником є ОСОБА_5, який наділений виключною компетенцією вступу Підприємства в господарські об'єднання та виходу з них, заснування сумісних підприємств; вирішує питання відкриття підприємством нових підрозділів, філій та представництв. А згідно пункту 7.2. Статуту поточне керівництво роботою підприємства здійснює директор, який призначається власником на контрактній основі (том 1, а.с. 18-25).

Судами встановлено, що 13.04.1999 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано Дочірнє підприємство "Агрофірма "Байс-Агро" Комерційно-виробничої фірми "Байс", директором якої є ОСОБА_5 (том 1, а.с. 17).

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини порушення 26.09.2014 року господарським судом Черкаської області провадження у справі №925/1655/14 про банкрутство Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" (материнського підприємства), введення процедури розпорядження майном боржника з призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Косиневського М.А. (том 1, а.с. 40 - 43).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, місцевим господарським судом, який розглядав справу про банкрутство відповідача, ухвалою від 03.10.2014 року прийнято до провадження і призначено до розгляду на 23.10.2014 року скаргу Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на дії розпорядника майна Косиневського М.А.; також цією ухвалою заборонено розпоряднику майна відповідача-боржника до часу розгляду скарги вчиняти дії, пов'язані із укладенням угод щодо відчуження майна, в тому числі й належного Дочірньому підприємству "Агрофірма "Байс-Агро" Комерційно-виробничої фірми "Байс" та здійснювати заміну керівника зазначеного дочірнього підприємства (том 1, а.с. 34).

Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2014 року розпорядник майна Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" Косиневський М.А., як тимчасово виконуючий обов'язки його директора, прийняв рішення про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" ОСОБА_5 та призначення з 03.10.2014 року тимчасово виконуючим обов'язки директора цього дочірнього підприємства ОСОБА_7 (том 1, а.с. 33).

Судами встановлено, що на підставі прийнятого рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було зареєстровано зміну керівника Дочірнього підприємства "Агрофірма Байс-Агро" із ОСОБА_5 на ОСОБА_7 (том 1, а.с. 14).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 року у справі №823/3053/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 року, були визнані протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області Міркамілова В.Р. щодо проведення реєстраційної дії по зміні керівника Дочірнього підприємства "Агрофірма Байс-Агро" із ОСОБА_5 на ОСОБА_7, чим було змінено і склад підписантів від імені даного дочірнього підприємства. Зазначеним рішенням суду також скасовано і реєстраційну дію, відповідно до якої змінено керівника Дочірнього підприємства "Агрофірма Байс-Агро" (том 1, а.с. 35 - 39, 78 - 79).

Також, судами встановлено, що 03.11.2014 року Київським апеляційним господарським судом було скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 року про порушення справи про банкрутство №925/1655/14 та відмовлено ініціюючому кредитору в порушенні справи про банкрутство Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс"; Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014 року зазначене рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін (том 1, а.с. 44 - 48, 49 - 51).

Вважаючи рішення про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" ОСОБА_5 таким, що порушує корпоративні права ОСОБА_5, як засновника Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс", ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання рішення від 03.10.2014 року про його усунення від виконання обов'язків директора дочірнього підприємства недійсним як такого, що прийняте з недодержанням вимог статуту Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" та Статуту її Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" (том 1, а.с. 18 - 25, 26 - 32).

Розглядаючи спір по суті та приймаючи рішення про скасування оскаржуваного рішення від 03.10.2014 року розпорядника майна Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" арбітражного керуючого Косиневського М.А. про зміну керівника Дочірнього підприємства "Агрофірма "Байс-Агро" з ОСОБА_5 на ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з підстав подання позову, а саме порушення оскаржуваним рішенням корпоративних прав позивача на управління юридичною особою, засновником якої він є (материнського підприємства), а саме, що арбітражний керуючий Косиневський М.А. не мав права власним рішенням змінювати керівництво в Дочірньому підприємстві "Агрофірма Байс-Агро", якщо згідно статуту дочірнього підприємства всі дії з утворення представництв, філій, дочірніх підприємств віднесено до виключної компетенції засновника Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс".

Суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність оспорюваного рішення прийнявши до уваги і те, що воно приймалося в день прийняття ухвали суду від 03.10.2014 року про заборону Косиневському М.А. вчиняти дії по зміні керівника Дочірнього підприємства "Агрофірма Байс-Агро". Навіть якщо Косиневський М.А. не був своєчасно ознайомлений із прийняттям ухвали від 03.10.2014 року господарським судом Черкаської області, у справу не було подано доказів того, що після отримання ухвали розпорядник майна Косиневський М.А. скасував власне рішення для недопущення порушення балансу інтересів між боржником в особі його єдиного засновника та його кредиторами у процедурі банкрутства та на виконання ухвали суду .

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про незаконність рішення від 03.10.2014 року, прийнятого арбітражним керуючим Косиневським М.А., про тимчасове відсторонення керівника дочірнього підприємства з покладенням повноважень на іншу особу з огляду на встановлення судом першої інстанції відсутності повноважень у директора Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на утворення та управління його дочірніми підприємствами та наявність таких повноважень згідно статуту виключно у засновника приватного підприємства ОСОБА_5

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що законодавством про банкрутство не передбачено спеціальних норм, які б розширювали компетенцію керівника боржника (розпорядника майна боржника, який тимчасово виконує повноваження керівника за ухвалою суду у справі про банкрутство) в управлінні його дочірніми підприємствами (філіями, структурними підрозділами) під час здійснення процедури розпорядження майном банкрута, а повноваження засновників боржника на стадії розпорядження майном не припиняються.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання недійсним оспорюваного акта, а доводи скаржника про неналежну оцінку обставин справи з посиланням на докази, прийняті до уваги судами першої та апеляційної інстанцій та спростовані судами, вважає такими що є намаганням переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі його повноважень відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку, що постанова апеляційного суду від 02.09.2015 року та рішення суду першої інстанції від 30.01.2015 року у даній справі прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року та рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2015 року у справі №925/2435/14 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.Є. Короткевич

С.В. Куровський