ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 924/157/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 08.07.2015 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 924/157/15господарського суду Хмельницької областіза позовомШепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює, - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест"простягнення 7 257 613,47 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від прокуратури:1.не з'явились 2.Остапенко В.М. (довіреність № 14-109 від 18.04.2014) не з'явились Онуфрієнко М.В. (старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Хмельницької області (суддя Виноградова В.В.) від 20.04.2015, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Гудак А.В., судді - Петухов М.Г., Маціщук А.В.) від 08.07.2015, у справі № 924/157/15 позов Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" про стягнення 7 257 613,47 грн задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 998 650,91 грн боргу, 155 000,22 грн 3% річних, 672 733,92 грн інфляційних втрат, 186 398,10 грн пені; провадження у справі в частині стягнення 65 950,88 грн заборгованості припинено; у решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати ухвалені по справі судові акти в частині відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.173, 219, 233 ГК України, ст.ст.526, 530, 549-552, 617, 625, 629, 631 ЦК України, ст.ст.4, 42, 22, 43, 83, 11128 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Позивач-1 та відповідач не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, прокурора відділу Генеральної прокуратури України, які підтримали викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 02.03.2015) 7 257 613,47 грн, з яких 5 064 601,79 грн заборгованості за газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №13/3025-ТЕ-34 від 28.12.2012, 341301,85 грн трьох процентів річних, 1195608,10 грн інфляційних втрат, 656101,73 грн пені, нарахованих у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору.

Судами встановлено таке.

28.12.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (покупець) укладено договір №13/30-25-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

За умовами п.2.1. договору продавець передає покупцю в період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ в обсязі до 8400 тис.м3 із визначенням по місяцям кварталів.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (пп. 2.1.1. договору).

Згідно з п.5.2. договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1 091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 091,00 грн., ПДВ - 20% - 218,20 грн, а всього з ПДВ -1 309,20 грн.

У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п.5.3. договору).

Загальна вартість договору на дату його укладення становить 10 997 280,00 грн (в т.ч. ПДВ) (п.5.5. договору).

Відповідно до вимог п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У п.6.3. договору передбачено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснено оплату. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Згідно з п.7.2. договору у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), в тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п'ять років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1. договору).

21.10.2013 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу №13/3025-ТЕ-34 від 28.12.2012, відповідно до якої викладено п.4.1. ст.4 "Порядок обліку газу" договору у новій редакції: "Кількість газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця".

31.12.2013 сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу №13/3025-ТЕ-34 від 28.12.2012, відповідно до якої:

- п.1.1. ст.1 "Предмет договору" викладено у наступній редакції: "Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році та 1 півріччі 2014 року природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 210000, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору";

- доповнено п.2.1. ст.2 "Кількість та якість газу" абзацом у наступній редакції: "Продавець передає покупцеві у січні - червні 2014 року газ, спожитий покупцем за цим договором у грудні 2013 року. Фактичні обсяги, що передаються за цим договором у 2014 році, зазначаються помісячно в актах приймання-передачі природного газу";

- замінено в п.11.1. ст.11 "Строк дії договору" фразу "діє в частині поставки газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення" словами "діє в частині передачі газу до 30 червня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Ця додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін (п.5 додаткової угоди).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу газ у січні 2013 1463,387 тис. куб.м на суму 1 915 866,26 грн, лютому 2013 - 1 148,224 тис. куб.м на суму 1 503 254,86 грн, березні 2013 -1350,201 тис. куб.м на суму 1 767 694,94 грн, квітні 2013 - 469,745 тис. куб.м на суму 614 990,14 грн, жовтні 2013 - 433,773 тис. куб.м на суму 567 895,61 грн, листопаді 2013 - 820,986 тис. куб.м на суму 1 074 834,86 грн, грудні 2013 - 1184,767 тис. куб.м на суму 1 551 096,96 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу від 26.09.2013, 31.10.2013, 30.11.2013, 24.01.2014, всього на суму 8 995 633,63 грн.

Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2014 по справі №924/501/13 за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" з відповідача, зокрема, було стягнуто на користь позивача 3 419 121,12 грн заборгованості за газ, поставлений відповідно до договору №13/3025-ТЕ-34 від 28.12.2012 протягом січня-лютого 2013.

26.09.2014 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (стороною першою), Департаментом фінансів у Хмельницькій облдержадміністрації (стороною другою), Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (стороною третьою) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (стороною останньою) укладено договір №438/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014") (далі - договір про організацію взаєморозрахунків).

Предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 (п.1 договору про організацію взаєморозрахунків).

Відповідно до п.п.4, 5 договору про організацію взаєморозрахунків сторона перша перераховує на рахунок сторони другої, а сторона друга - на рахунок сторони третьої кошти у сумі 3 931 031,84 грн для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню.

Згідно з п.6 договору про організацію взаєморозрахунків сторона третя перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 3 931 031,84 грн, у тому числі податок на додану вартість 655 171,97 грн, для погашення заборгованості за спожитий природний газ 2013 року згідно з договором від 28.12.2012 №13/3025-ТЕ-34.

З метою виконання договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язуються, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, перерахувати кошти наступній стороні (пп.2, пп.3 п.9 договору про організацію взаєморозрахунків).

В п.14 договору про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Відповідно до п.п.12, 13 договору про організацію взаєморозрахунків він набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, є дійсним у разі проведення відповідного фінансування. При цьому договір вважається укладеним, якщо він підписаний сторонами без розбіжностей та інших додаткових умов (п.17 договору про організацію взаєморозрахунків).

Договір про організацію взаєморозрахунків підписаний усіма сторонами, скріплений їхніми печатками.

Відповідно до платіжного доручення №3 від 01.10.2014 відповідач перерахував ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 931 031,84 грн в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 28.12.2012 №13/3025-ТЕ-34. Зазначене платіжне доручення містить відмітку про проведення його банком 15.10.2014.

Отримані кошти в сумі 3 931 031,84 грн ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі п.6.3 договору від 28.12.2012 №13/3025-ТЕ-34 зарахувало в рахунок погашення заборгованості за газ, спожитий у січні 2013 - в сумі 1 915 866,26 грн, у лютому 2013 - в сумі 1 503 254,86 грн та частково у березні 2013 - в сумі 511 910,72 грн (службова записка заступника директора Департаменту реалізації газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 25.02.2015).

У зв'язку із неповною сплатою відповідачем поставленого газу прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.03.2015) 7 257 613,47 грн, з яких 5 064 601,79 грн заборгованості за газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №13/3025-ТЕ-34 від 28.12.2012 за період з березня по грудень 2013, 341 301,85 грн 3% річних, 1 195 608,10 грн інфляційних втрат, 656 101,73 грн пені (згідно з поданим розрахунком).

Як було з'ясовано місцевим господарським судом та відображено у протоколі судового засідання від 20.04.2015 прокурором та позивачем зазначено, що в результаті погашення боргу згідно з наказом господарського суду Хмельницької області від 28.07.2014 по справі №924/501/13 по договору №12/806-БО-34 переплата в сумі 65 950,88 грн була перенесена 30.03.2015 з розрахункового рахунку НАК "Нафтогаз України" 36-1-08-8-3 на рахунок 36-1-08-8-7 в рахунок погашення основного боргу за договором від 28.12.2012 №13/3025-ТЕ-34. Тому сума основного боргу за договором від 28.12.2012 №13/3025-ТЕ-34 склала 4 998 650,91 грн. В підтвердження подано довідку "Операції по підприємству ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" з 01.01.2013 по 31.03.2015 за підписом головного бухгалтера позивача, відповідну сальдову відомість за період з 01.01.2013 по 31.03.2015. Також відповідачем надано виписку з рахунку від 27.03.2015 щодо стягнення коштів ДВС на виконання рішення суду у справі №924/501/13.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 №13/30-25-ТЕ-34 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у період з січня 2013 по грудень 2013 здійснювало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" поставки природного газу, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу.

Пунктом 6.1. договору №13/30-25-ТЕ-34 від 28.12.2012 визначено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами встановлено, що відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2014 по справі №924/501/13 за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" з відповідача, зокрема, було стягнуто на користь позивача 3 419 121,12 грн заборгованості за поставлений відповідно до договору №13/3025-ТЕ-34 від 28.12.2012 протягом січня-лютого 2013 газ.

Таким чином, вартість газу поставленого відповідачу за договором №13/3025-ТЕ-34 від 28.12.2012 у березні, квітні, жовтні, листопаді, грудні 2013, склала 5 576 512,51 грн.

Відповідач відповідно до платіжного доручення №3 від 01.10.2014 перерахував ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3 931 031,84 грн в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 28.12.2012 №13/3025-ТЕ-34. Зазначені кошти були зараховані банком 15.10.2014.

З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України).

Неповне виконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо оплати поставленого природного газу у строки, встановлені п.6.1 договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 №13/30-25-ТЕ-34, слугувало підставою для звернення прокурора в інтересах позивача з позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.03.2015) 7 257 613,47 грн, з яких 5 064 601,79 грн заборгованості за газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №13/3025-ТЕ-34 від 28.12.2012 за період з березня по грудень 2013, 341 301,85 грн 3% річних, 1 195 608,10 грн інфляційних втрат, 656 101,73 грн пені.

Крім того, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", враховуючи положення п.6.3. договору, зарахувало частину зазначених коштів в рахунок повного погашення 3 419 121,12 грн заборгованості за січень-лютий 2013, стягнутої рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2014 по справі №924/501/13, а решту коштів в сумі 511 910,72 грн - в рахунок часткового погашення заборгованості за березень 2013. У зв'язку з цим заборгованість за березень-грудень 2013, що залишилась відповідачем несплаченою, склала 5 064 601,79 грн, які були заявлені до стягнення (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог).

30.03.2015, тобто після подання позову до суду та порушення провадження у справі, в рахунок погашення основної заборгованості за договором від 28.12.2012 №13/3025-ТЕ-34 було зараховано кошти в сумі 65 950,88 грн як переплату, що виникла в результаті погашення боргу, згідно з наказом Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2014 №924/501/13 по договору №12/806-БО-34, що підтверджується поясненнями та уточненим розрахунком основного боргу, наданими позивачем НАК "Нафтогаз України", сальдовою відомістю, випискою по операціях ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", випискою з рахунків від 27.03.2015. Сума боргу за поставлений в березні-грудні 2013 газ становить 4 998 650,91 грн, що відображено в розрахунку заборгованості, сальдовій відомості та не заперечується сторонами.

За приписами пункту 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Провадження у справі в частині стягнення 65 950,88 грн заборгованості за газ припинено на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України і в цій частині судові акти не оскаржено.

Оскільки доказів, які б свідчили про сплату заборгованості в сумі 4 998 650,91 грн судам не подано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 998 650,91 грн заборгованості за природний газ задоволені, оскільки є обґрунтованими і в цій частині ухвалені судові акти також не оскаржено.

Крім того, прокурор в інтересах позивача просив стягнути з відповідача:

- 3 % річних в сумі 341 301,85 грн (згідно з розрахунком за зобов'язаннями січня 2013 - 93 693,73 грн, лютого 2013 - 70 055,79 грн, березня 2013 - 77 875,44 грн, квітня 2013 - 25 576,85 грн, жовтня 2013 - 15 029,79 грн, листопада 2013 - 25 796,04 грн, грудня 2013 - 33 274,22 грн). Нарахування 3% річних здійснено по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період;

- 1 195 608,10 грн втрат від інфляції (згідно з розрахунком: за зобов'язаннями січня 2013 - 253 719,79 грн, лютого 2013 - 200 781,35 грн, березня 2013 - 236 101,13 грн, квітня 2013 - 82 140,80 грн, жовтня 2013 - 77 806,47 грн, листопада 2013 - 144 822,10 грн, грудня 2013 - 200 236,47 грн). Нарахування інфляційних втрат здійснено по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період;

- пеню в сумі 656 101,73 грн (згідно з поданим розрахунком за зобов'язаннями січня 2013 - 139 044,65 грн, лютого 2013 - 108 399,09 грн, березня 2013 - 123 835,51 грн, квітня 2013 - 42 291,10 грн, жовтня 2013 - 39 317,05 грн, листопада 2013 - 80 273,97 грн, грудня 2013 - 122 940,37 грн).

Згідно з приписами ч.1 ст.230 ГК України, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

У п.7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи доведеність факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, позивачем правомірно нараховано пеню, інфляційні та три проценти річних.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення нарахованих трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені суди дійшли правомірного висновку про те, що сторони, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків №438/30 від 26.09.2014, тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 №13/3023-ТЕ-34.

Таким чином, для застосування санкцій, передбачених п.7.2. договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, необхідно щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків №438/30 від 26.09.2014, відповідно до підпункту 2 п.9 якого сторони засвідчили, що з метою виконання договору зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, а також те, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору (п.14 договору №438/30 від 26.09.2014).

Як убачається зі змісту договору про організацію взаєморозрахунків №438/30 від 26.09.2014, строк виконання зобов'язання за цим договором пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету, тому в даному випадку розрахунок за поставлений у січні (на суму 1 915 866,26 грн), лютому (на суму 1 503 254,86 грн) та березні (на суму 511 910,72 грн) 2013 природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків, як наслідок, у позивача відсутні підстави для стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за несвоєчасне проведення відповідачем оплати за зобов'язаннями січня, лютого та частково (на суму 511 910,72 грн) березня 2013.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 09.09.2014 у справі 5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 16.09.2014 у справі №5011-42/1230-2012-69/542-2012, від 23.09.2014 у справі №5011-35/1271-2012, від 30.09.2014 у справі 5011-35/1534-2012-42/553-2012, від 30.09.2014 у справі №922/2339/13.

Перевіривши розрахунок нарахування відповідачу трьох процентів річних в розмірі 155 000,22 грн (за зобов'язаннями березня 2013 (на суму заборгованості 1 255 784,22 грн) - в сумі 55 323,32 грн, квітня 2013 - 25 576,85 грн, жовтня 2013 - 15 029,79 грн, листопада 2013 - 25 796,04 грн, грудня 2013 - 33 274,22 грн) та 672 733,92 грн інфляційних втрат (за зобов'язаннями березня 2013 (на суму заборгованості 1 255 784,22 грн) - в сумі 167 728,08 грн, квітня 2013 - 82 140,80 грн, жовтня 2013 - 77 806,47 грн, листопада 2013 - 144 822,10 грн, грудня 2013 - 200 236,47 грн), суди правомірно задовольнили позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів в розмірі 155 000,22 грн та інфляційних втрат в розмірі 672 733,92 грн та відмовили в решті позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат.

Беручи до уваги договір про організацію взаєморозрахунків №438/30 від 26.09.2014, перевіривши розрахунок пені суди дійшли вірного висновку про правомірність нарахування відповідачу пені в розмірі 372 796,20 грн (з них за зобов'язаннями березня 2013 (на суму заборгованості 1 255 784,22 грн) - в розмірі 87 973,71 грн, квітня 2013 - 42 291,10 грн, жовтня 2013 - 39 317,05 грн, листопада 2013 - 80 273,97 грн, грудня 2013 - 122 940,37 грн), яка підлягає стягненню з відповідача та відмовили в решті позовних вимог щодо стягнення пені.

Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст.233 ГК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши наявні матеріали справи, враховуючи надані відповідачем докази щодо свого скрутного матеріального стану (звіт про фінансовий стан на 31.12.2014, згідно з яким за відповідачем рахуються довгострокові зобов'язання на суму 2826 тис. грн, поточна кредиторська заборгованість на суму 31642 тис. грн; звіт про фінансові результати за 2014), передачу відповідачу від Шепетівського підприємства теплових мереж боргових зобов'язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування та постачання, зокрема, кредиторської заборгованості за придбані товари, роботи, послуги в сумі 17 713 742,37 грн (акт від 24.05.2012), а також те, що з відповідача підлягає стягненню, окрім пені, ще три проценти річних та інфляційні нарахування, і беручи до уваги ту обставину, що споживачами теплової енергії, яка виробляється з придбаного у позивача природного газу, згідно з п.1.2. договору є населення, релігійні організації та національні творчі спілки і їх регіональні осередки, а також те, що порушення строків оплати за поставлений позивачем природний газ відбулось не з вини комунального підприємства, оскільки розрахунки за природний газ на виробництво теплової енергії здійснюються за особливим алгоритмом розрахунків і регулюються державою, а заборгованість за договором поставки природного газу виникла у зв'язку з різницею в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності її фактичної вартості тарифам, що затверджені НКРЕ, і на відшкодування яких із державного бюджету не перераховувались субвенції відповідно до ст.20 Закону України "Про теплопостачання", те, що відповідач частково погасив заборгованість, суди дійшли вірного висновку про можливість зменшення пені на 50 % (від суми 372 796,20 грн), що становить 186 398,10 грн.

Зменшуючи розмір пені, суди врахували вищевикладене, а також те, що сплата в даному випадку пені у повному обсязі зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії саме населенню.

Доводи скаржника про необґрунтоване зменшення судами розміру пені, що підлягає стягненню за порушення строків оплати за природний газ, не можуть бути прийнятті до уваги судом касаційної інстанції, оскільки судами при вирішенні даного питання було досліджено ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що за їх оцінкою заслуговують на увагу в даному випадку.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 924/157/15 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк