ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 922/2117/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (далі - територіальне відділення АМК),

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2015

зі справи № 922/2117/15

за позовом територіального відділення АМК

до виробничого кооперативу "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-Комфорт", м. Харків (далі - Кооператив),

про стягнення коштів.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Шахкерімової Н.К.,

відповідача - Колесника К.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано (з урахуванням подальшого зменшення розміру позовних вимог) про стягнення пені в сумі 68 000 грн. у зв'язку з простроченням сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 14.01.2014 № 1-р/к у справі № 1/02-158-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Рішення № 1-р/к).

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2015 (суддя Пономаренко Т.О.): позов задоволено; з Кооперативу стягнуто у доход державного бюджету України 68 000 грн. пені та 1 827 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 (колегія суддів у складі: Черленяк М.І. - головуючий, Ільїн О.В. і Хачатрян В.С.): частково задоволено апеляційну скаргу Кооперативу; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення пені в сумі 33 335 грн. та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові; у решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а рішення місцевого господарського суду від 11.06.2015 залишити в силі. Скаргу з посиланням на приписи статті 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Кооператив заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням норм матеріального і процесуального права, та просить останню залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Рішенням № 1-р/к:

- визнано, що Кооператив, розробивши економічно необґрунтовані завищені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у спосіб, що унеможливлює зменшення в повному обсязі розмір плати (перерахунку) споживачам за ненадані або неякісні послуги, та не довівши при встановленні цих тарифів до відома споживачів в повному обсязі інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності з метою врахування відповідної позиції споживачів, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на відповідача накладено штраф у сумі 68 000 грн.

27.01.2014 Кооператив Рішення № 1-р/к отримав, що підтверджується листом поштового зв'язку № 1 Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 18.02.2014 № 09-07-463.

Строк добровільної сплати накладеного штрафу закінчився 27.03.2014.

Не погодившись з Рішенням № 1-р/к, Кооператив оскаржив його у судовому порядку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2014 у справі № 922/485/14 у позові відмовлено, Рішення № 1-р/к залишено в силі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 апеляційну скаргу Кооперативу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 у справі № 922/485/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2014 рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 зі справи № 922/485/14 залишено без змін.

Кооператив звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 у справі № 922/485/14 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2014 відмовлено у задоволенні даної заяви Кооперативу.

Отже, під час розгляду справи № 922/485/14 Рішення № 1-р/к не було визнано недійсним.

Платіжними дорученнями від 08.10.2014 № 439 на суму 500 грн. та від 10.10.2014 № 449 на суму 67 500 грн. відповідачем було сплачено штраф у сумі 68 000 грн.

За невиконання Рішення № 1-р/к за період з 30.04.2014 по 03.06.2014 включно, з 14.08.2014 по 18.09.2014 включно та з 08.10.2014 по 10.10.2014 (за 74 календарних дні) загальний розмір пені складає 75 480 грн. Оскільки розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 68 000 грн. пені є обґрунтованими.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Рішення № 1-р/к зупинило свою дію на час розгляду справи № 922/485/14 в судах першої (з 17.02.2014 по 29.04.2014) та апеляційної (з 04.06.2014 по 13.08.2014) інстанціях.

Закінчення строку добровільного виконання Рішення № 1-р/к про сплату штрафу в розмірі 68 000 грн. припадає не на 27.03.2014 (двохмісячний строк з дня отримання рішення), а на 17.08.2014 [дата визначена шляхом додавання до кінцевої дати сплати штрафу (27.03.2014) часу зупинення дії Рішення № 1-р/к у суді першої (72 дні) та апеляційної (71 день) інстанціях].

Таким чином, прострочення зобов'язання з оплати штрафу за Рішенням № 1-р/к почалося з 18.08.2014, а не з 27.03.2014.

День фактичної сплати суми заборгованості (штрафу) не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, тому до розрахунку не включаються дні 08.10.2014 та 10.10.2013.

Стягнення пені за прострочення відповідача зі сплати штрафу можливе лише починаючи з 18.08.2014 та з урахуванням часу зупинення за період з 18.08.2014 по 18.09.2014 (32 календарні дні - пеня в розмірі півтора відсотка від 68 000 грн. складає 32 640 грн.) та з 08.10.2014 по 09.10.2014 (за 2 календарні дні пеня в розмірі півтора відсотка від 67 500 грн. складає 2 025 грн.), загалом - 34 665 грн.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника із відмовою у позову в частині стягнення 33 335 грн. пені.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У частині четвертій статті 60 Закону зазначено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, встановивши, що: Кооператив до закінчення встановленого частиною третьою статті 56 Закону строку оскаржив Рішення № 1-р/к до господарського суду; Рішення № 1-р/к зупинило свою дію на час розгляду справи № 922/485/14 у судах першої та апеляційної інстанцій; закінчення строку добровільного виконання Рішення № 1-р/к про сплату штрафу в сумі 68 000 грн. припадає не на 27.03.2014, а на 17.08.2014; прострочення з оплати штрафу почалося з 18.08.2014; відповідач сплатив штраф платіжними дорученнями від 08.10.2014 на суму 500 грн. та від 10.10.2014 на суму 67 500 грн., - дійшов не спростовуваних доводами касаційної скарги висновків про прострочення відповідачем оплати штрафу, накладеного Рішенням № 1-р/к, та про наявність підстав для стягнення пені за період з 18.08.2014 по 18.09.2014 та з 08.10.2014 по 09.10.2014 у сумі 34 665 грн.

Доводи касаційної скарги стосуються встановлення обставин та оцінки доказів, які вже були, відповідно, з'ясовані та оцінені апеляційним господарським судом у прийнятті оскаржуваної постанови зі справи. Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Поряд з тим скаржником не наведено обґрунтованих доводів стосовно порушення судом апеляційної інстанції правил статті 43 ГПК України щодо оцінки доказів господарським судом.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 зі справи № 922/2117/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко