ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 914/2587/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А.- головуючого, Самусенко С.С. (доповідача),Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластфарма" на рішення та постанову господарського суду Львівської області від 11 березня 2015 року Львівського апеляційного господарського суду від 02 липня 2015 рокуу справі№ 914/2587/14 господарського судуЛьвівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешинал вуд компані"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластфарма", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопластфарма"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські біотехнологічні інвестиції"про стягнення 96 807 грн. 39 коп. за участю представника від відповідача-2: Мотрук М.В.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Інтернешинал вуд компані" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Пластфарма" та ТОВ "Біопластфарма" (правонаступник ТОВ "Пластфарма") про солідарне стягнення 96807,39 грн. боргу за договором купівлі-продажу майна від 23.08.2012.

Позов мотивовано тим, що ТОВ "Пластфарма" належним чином не виконало умови договору купівлі-продажу від 23.08.2012 з оплати товару. Позивач послався на договір про відступлення права вимоги №1-3008/12 від 30.08.2012, за яким ним набуто право вимагати від ТОВ "Пластфарма" виконання зобов`язань за зазначеним договором купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2015 (суддя Коссак С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 (судді: Матущак О.І. - головуючий, Дубник О.П., Скрипчук О.С.), позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з ТОВ "Пластфарма" та ТОВ "Біопластфарма" на користь ТОВ "Інтернешинал вуд компані" 96 807,39 грн. основного боргу та 1 936,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано обов`язку щодо оплати поставленого товару, а позивач набув право вимоги виконання вказаних зобов`язань згідно договору про відступлення права вимоги №1-3008/12 від 30.08.2012 солідарно з відповідачів згідно ст.196 ГК України та ст.ст. 525, 526, 541 ЦК України у зв`язку із неподільністю предмета зобов`язання.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Пластфарма" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати.

В касаційній скарзі зазначено, що 30.08.2012 відбулося безоплатне відступлення права вимоги за договором, який було розірвано 27.08.2012. Згідно відповіді органів статистики на запит відповідач-1 не відображав станом на кінець 2012 року дебіторську заборгованість за цим договором. При цьому, господарський суд мав припинити провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір підпадає до розгляду третейським судом згідно відповідної угоди до договору купівлі-продажу.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.10.2015 у зв`язку із перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці у справі №914/2587/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Владимиренко С.В., Татьков В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 касаційну скаргу у справі №914/2587/14 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у зв`язку із виходом із відпустки судді Плюшка І.А. у справі №914/2587/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.08.2012 між ТОВ "Українські біотехнологічні інвестиції" як продавцем та ТОВ "Пластфарма" як покупцем укладено договір купівлі-продажу майна.

Також судами встановлено, що 30.08.2012 між ТОВ "Інтернешинал вуд компані" як цесіонарієм та ТОВ "Українські біотехнологічні інвестиції" як цедентом укладено договір про відступлення права вимоги №1-3008/12, згідно якого цедент, що виступав продавцем за договором купівлі-продажу майна від 23.08.2012, передає, а цесіонарій (позивач) приймає на себе право вимоги від ТОВ "Пластфарма" виконання зобов`язання за основним договором, що належить цеденту.

На підставі договору від 28.03.2013 про відступлення права вимоги №1-3008/12 позивач направив ТОВ "Пластфарма" вимогу про необхідність сплати 96807,39 грн. заборгованості.

У відповідь ТОВ "Пластфарма" визнало заборгованість в сумі 96807, 39 грн. у повному обсязі та зобов`язалося її сплатити до 01.01.2014.

Встановивши, що заборгованість за договором купівлі-продажу від 23.08.2012 не сплачено та вказуючи на чинність договору про відступлення права вимоги, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову із посиланням на ст.ст. 109, 525, 526, 541 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Як вбачається із встановлених судами обставин, ТОВ "Пластфарма" в суді першої та апеляційної інстанцій стверджувало, що 29.08.2012 між ТОВ "Українські біотехнологічні інвестиції" та ТОВ "Пластфарма" укладено додаткову угоду про розірвання договору купівлі-продажу майна від 23.08.2012. У вказаній угоді сторони передбачили повернення майна та відсутність одна до одної претензій майнового та немайнового характеру.

Місцевим господарським судом призначено судову експертизу з метою дослідження підписів директора ТОВ "Українські біотехнологічні інвестиції" на додаткових угодах до договору купівлі-продажу майна від 23.08.2012: від 29.08.2012 та від 24.08.2012.

25.12.2014 судовим експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Біб І.Б. у зв`язку із ненаданням оригіналів документів, які необхідні для проведення судової експертизи, матеріали справи повернуто до суду без її проведення.

ТОВ "Пластфарма" надало апеляційному господарському суду оригінали документів, зокрема, додаткову угоду від 29.08.2012 про розірвання договору купівлі-продажу майна від 23.08.2012 та акт приймання-передачі майна згідно додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу майна від 23.08.2012, і додаткову угоду від 24.08.2012.

Касаційна інстанція не може погодитися із тим, що апеляційним господарським судом не підлягають дослідженню надані документи за ст.101 ГПК України.

Питання щодо дослідження додаткових угод піднімалося в суді першої інстанції, тому мало досліджуватися і в суді апеляційної інстанції.

За ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Таким чином, наявність/відсутність додаткових угод та їх умови впливають на вирішення питання щодо існування матеріальних зобов`язань за вказаним договором купівлі-продажу на момент їх відступлення.

За ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Господарські суди попередніх інстанцій у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно не дослідили подані сторонами докази, не надали обґрунтовану і належну правову оцінку усім доводам сторін.

Згідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції рішення та постанова у цій справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати обставини справи, дослідити всі наявні у справі докази та перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити наявність/відсутність у відповідача-1 заборгованості за договором купівлі-продажу майна від 23.08.2012 та наявність/відсутність у позивача права вимоги вказаного боргу з відповідачів, розглянути питання призначення відповідної судової експертизи та прийняти рішення згідно норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до конкретних правовідносин.

Щодо піднятого в касаційній інстанції питання по підвідомчості розгляду спорів за додатковою угодою, то воно є процесуальним, а не матеріальним як в угоді про відступлення права вимоги.

Крім того, пункт 5 ч.1 ст.80 ГПК України вказує саме на сторони в судовому процесі. Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами додаткової угоди від 24.08.2012 є третя особа та відповідач-1 у цій справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Пластфарма" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 у справі №914/2587/14 скасувати.

Справу №914/2587/14 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков