ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 908/1819/15-г Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015у справі № 908/1819/15-г Господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДПА"простягнення 157 285,91 грн. за договором фінансового лізингу,

за участю представників:

від позивача - Самокиша В.Ю., дов. від 23.12.2014

від позивача - Купирьов М.Є., дов. від 05.05.2015

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.05.2015 у справі № 908/1819/15-г (суддя - Науменко А.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015 (головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді: Бойченко К.І., Ломовцева Н.В.), позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "ДПА" на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" суму 157 285,91 грн. основного боргу.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ТОВ "ДПА" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2015 у справі № 908/1819/15-г та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015 у цій справі скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права а саме: ст.ст. 4-3, 36, 43, 54, 79 Господарського процесуального кодексу України.

30.10.2015 через канцелярію Вищого господарського суду України від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

У призначене судове засідання з'явились представники сторін.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.11.2011 між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ТОВ "ДПА" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № LC5829-09/11, відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець на підставі договору поставки товару зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до цього договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.3 договору зобов'язання лізингодавця з придбання предмета лізингу виникають після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу та адміністративної комісії згідно з цим договором та додатками до нього.

Пунктом 1.6, 1.7 договору сторони погодили, що строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 60 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього договору та додатків до нього. На підставі ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземній валюті - долар США. Зобов'язання за цим договором попередньо визначаються в грошовому еквіваленті іноземної валюти та перераховуються у гривню в порядку, визначеному окремими положеннями цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість предмета лiзингу на момент підписання цього договору становить 1 661 184,00 грн. (в тому числi 20% ПДВ) і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором поставки товару.

Пунктом 2.6 договору сторони обумовили, що викупна вартість предмета лізингу у грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 1% від остаточної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами п.п. 2.2, 2.3 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Згідно з п.п. 4.2 - 4.6 договору лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за періоди: з моменту виникнення заборгованості до настання першого періоду лізингу за ставкою LІВОR плюс 8,00% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (Розділ 1 "Визначення" Загальних умов додатку 4 до цього договору), крім того ПДВ. Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця. Розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту. Комісія лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно з даними колонки D Графіку (додаток 1 до договору). Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку (якщо сплата такого збору передбачена чинним законодавством України) та комісія АТ "Райффайзен Банк Аваль" з купівлі валюти, згідно з офіційним сайтом лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rlа.соm.uа. Оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в загальних умовах (додаток 4 до цього договору), а також ті, які не визначені цим договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.uа.

Пунктом 8.1 договору сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами i дiє до повного виконання сторонами своїх обов'язкiв за цим договором.

Відповідно до п. 9.4 договору цей договір має наступні додатки, що є його невід'ємною частиною: додаток №1 - графік; додаток №2 - специфікація предмету лізингу; додаток №3 - акт приймання-передачі предмету лізингу (форма); додаток №4 - загальні умови фінансового лізингу.

Додатком №1 сторонами було погоджено графік лізингових платежів.

Специфікацією (додаток 2 до договору) визначено, що предметом лізингу є машина для виготовлення друкарських форм, шаблонів на різних поліграфічних матеріалах, типу LaserGraver (LG3F25g), 2011 р.в.

Згідно з п.п. 5.3, 5.4 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Відповідно до п. 6.1 загальних умов лізингодавець має право змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись): у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7 договору сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7 договору сторони обрали валюту - Долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LІВОR на період 3 місяці застосовується календарний квартал (п. 6.1.1 загальних умов); у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за договором (п. 6.1.2 загальних умов); у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення (п. 6.1.3 загальних умов); в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним (п. 6.1.4 загальних умов).

Згідно з п. 6.3 загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1, 6.2 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Договір та додатки до нього було підписано і скріплений печатками сторін без зауважень.

26.01.2012 ТОВ "Райффайзен Лiзинг Аваль (лізингодавець) і ТОВ "ДПА" (лізингоодержувач) уклали акт приймання-передачi відповідно до якого на пiдставi договору фінансового лізингу вiд 04.11.2011 № LC 5829-09/11 лізингодавець передав у користування лiзингоодержувачу предмет лiзингу згідно специфiкацiї з наведеними характеристиками: машина для виготовлення друкарських форм, шаблонів на різних поліграфічних матеріалах, типу LaserGraver (LG3F25g), 2011 р.в.

21.10.2014 між ТОВ "Райффайзен Лiзинг Аваль" (лізингодавець) і ТОВ "ДПА" (лізингоодержувач) було підписано угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № LC5829-09/11 від 04.11.2011, якою було внесено зміни до додатку № 1 "Графік розрахунку заборгованості", а саме сторони визначили, що період лізингу та лізингових платежів становить період з березня 2012 року по лютий 2017 року. Сторони також погодили, що відповідно до ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання.

Господарськими судами встановлено, що ТОВ "ДПА" не виконав належним чином свої зобов'язання за договором фінансового лізингу № LC5829-09/11 від 04.11.2011 та не здійснив лізингові платежі за рахунками LC5829-09/11/35-046 від 05.01.2015, LC5829-09/11/36-047 від 02.02.2015, LC5829-09/11/37-049 від 02.03.2015, в наслідок чого у останнього утворилась заборгованість за договором фінансового лізингу № LC 5829-09/11 в сумі 157 285,91 грн.

ТОВ "Райффайзен Лiзинг Аваль направлялась вимога на адресу ТОВ "ДПА" про сплату простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу № LC 5829-09/11 вих. № 314-02/2015 від 16.02.2015, однак вона залишена ТОВ "ДПА" без відповіді, заборгованість сплачена не була.

У зв'язку з несплатою ТОВ "ДПА" своєї заборгованості за договором фінансового лізингу № LC 5829-09/11 в сумі 157 285,91 грн. ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "ДПА" про стягнення з останнього на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості за договором фінансового лізингу № LC 5829-09/11 від 04.11.2011 в сумі 157 285,91 грн.

Задовольняючи позовні, вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором фінансового лізингу № LC 5829-09/11 від 04.11.2011, лізингові платежі у передбачений умовами вказаного договору строк та в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 157 285,91 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право, зокрема, вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарськими судами встановлено, що позивач на виконання умов договору фінансового лізингу № LC 5829-09/11 від 04.11.2011 передав у тимчасове володіння відповідача предмет лізингу, однак ТОВ "ДПА" не виконало належним чином свої зобов'язання за вказаним договором, не здійснило лізингові платежі за відповідними рахунками-фактурами, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 157 285,91 грн. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази добровільної сплати ТОВ "ДПА" вказаної заборгованості.

Доводи касаційної скарги про те, що господарські суди стягнули заборгованість без відповідного обґрунтованого розрахунку цієї суми, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано ним відхилені. Зокрема, апеляційний господарський суд встановив, що склад належних до сплати лізингових платежів відповідає приписам ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", а їх розмір - умовам, визначеним у загальних умовах фінансового лізингу (додаток №4 до договору № LC 5829-09/11 від 04.11.2011).

Доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій розглянули спір, обґрунтувавши рішення неналежними письмовими доказами, не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями з переоцінки доказів та обставин справи, по-друге, посилання відповідача в касаційній скарзі на вказані обставини обумовлено суто формальними ознаками, зокрема, відсутністю дати засвідчення копій документів, що містяться у матеріалах справи, без спростування та заперечення відповідачем встановлених судом першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи.

Що стосується доводів скаржника про порушення господарськими судами попередніх інстанції норм процесуального права щодо безпідставного відхилення клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи, то вказані доводи є безпідставними, оскільки відповідачем не було обгрунтовано пов'язаність даної справи з поданим у іншій справі позовом, при цьому, на момент заявленого клопотання ТОВ "ДПА" не було подано доказів порушення господарським судом провадження у іншій справі.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та повторюють доводи апеляційної скарги, які були предметом ретельного дослідження в суді апеляційної інстанції і їм дана належна правова оцінка.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015 у справі № 908/1819/15-г Господарського суду Запорізької області слід залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015 у справі № 908/1819/15-г Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк