ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 904/1258/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"на постановувід 01.07.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/1258/15господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"доКриворізької міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської радипровикладення розділів 7 та 45 Договору оренди земельної ділянки в запропонованій редакціїв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи:не з'явились Іванова Н.А. (довіреність № 7/29-1120 від 30.12.2014) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Загинайко Т.В.) від 30.04.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чимбар Л.О., судді - Чоха Л.В., Антонік С.Г.) від 01.07.2015, у справі №904/1258/15 в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про оренду землі", ст.288 Податкового кодексу України, ст.181 ГК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізької міської ради в якій просить:

- викласти розділ 7 Договору оренди земельної ділянки для розміщення та обслуговування бази матеріально-технічного постачання, яка знаходиться у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, у наступній редакції: "Річна орендна плата починаючи з 1 січня 2015 вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 25.06.2014 №2778 "Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" та затвердження додатка до нього в новій редакції";

- викласти розділ 45 Договору оренди земельної ділянки для розміщення та обслуговування бази матеріально-технічного постачання, яка знаходиться у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку. Договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця" Криворізької міської ради, другий у "Орендаря" Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", третій - у Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Невід'ємними частинами договору є: - рішення міської ради від 29.10.2014 № 3070; - креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі; - кадастровий план; - акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); - акт приймання передачі земельної ділянки".

Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини недосягнення згоди щодо умов договору оренди землі комунальної власності, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, щодо розміру орендної плати та набуття договором чинності.

Судами встановлено таке.

Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 29.10.2014 №3070 "Про припинення права постійного користування землею, затвердження технічної документації із землеустрою, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки та надання їх у оренду публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" вирішено надати позивачу - Публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" із земель комунальної власності в оренду терміном на 5 років земельні ділянки, зазначені у додатку, без зміни цільового призначення, згідно з доданою схемою (пункт 3), визначено розмір орендної плати за користування земельними ділянками відповідно до Податкового кодексу України (пункт 4) та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" укласти з міською радою договори оренди земельних ділянок (пункт 6.3.2).

Криворізька міська рада Дніпропетровської області звернувся до позивача - Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", з проектом Договору оренди земельної ділянки (надалі - проект Договору), відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 29.10.2014 №3070 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та обслуговування бази матеріально-технічного постачання, яка знаходиться у Жовтневому районі м. Кривого Рогу; в оренду передається земельна ділянка площею 8,6373 га.

Відповідно до пункту 7 проекту Договору: "Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу".

Орендна плата починаючи з 1 січня 2015 вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності "Орендаря" у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 25.06.2014 №2778 "Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" та затвердження додатка до нього в новій редакції".

Згідно з пунктом 45 проекту Договору: "Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку. Договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця" Криворізької міської ради, другий - у "Орендаря" Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", третій - у Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Невід'ємними частинами договору є: - рішення міської ради від 29.10.2014 №3070; - креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру; - кадастровий план; - акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); - акт приймання передачі земельної ділянки."

19.12.2014 позивач звернувся до відповідача з листом (вих. №53-02/3885 від 18.12.2014) з доданим до нього проектом Договору з протоколом розбіжностей, у якому зазначив, що має заперечення до розміру орендної плати, встановленого проектом Договору, а також вважає за необхідне доповнити договір умовою про те, що розрахунок орендної плати є невід'ємною частиною договору.

У Протоколі розбіжностей, спрямованому позивачем відповідачу 19.12.2014, було запропоновано викласти пункти 7, 45 проекту Договору в наступній редакції:

"7. Річна орендна плата починаючи з 1 січня 2015 вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 25.06.2014 №2778 "Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" та затвердження додатка до нього в новій редакції";

"45. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку. Договір укладено у трьох примірникам, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця" Криворізької міської ради, другий - у "Орендаря" Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", третій - у Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Невід'ємними частинами договору є: - розрахунок розміру орендної плати; - рішення міської ради від 29.10.2014 №3070; - креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі; - кадастровий план; - акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); - акт приймання передачі земельної ділянки".

Відповідач, відповідно до листа (вих. №4161 від 26.12.2014), направив на адресу позивача протокол узгодження розбіжностей до Договору оренди земельної ділянки для розміщення та обслуговування бази матеріально-технічного постачання в Жовтневому районі площею 8,6373 га (надалі - Протокол узгодження розбіжностей) разом з Договором оренди.

Згідно Протоколу узгодження розбіжностей відповідач узгодив редакцію орендодавця - Криворізької міської ради Дніпропетровської області, відповідно до якої пункт 7 договору викладено у наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу". Орендна плата починаючи з 1 січня 2015 вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності "Орендаря" у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 25.06.2014 №2778 "Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" та затвердження додатка до нього в новій редакції".

Пунктом 45 Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей передбачено, що: "Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянки. Договір укладено у трьох примірникам, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця" Криворізької міської ради, другий - у "Орендаря" Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", третій - у Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Невід'ємними частинами договору є: - рішення міської ради від 29.10.2014 №3070; - креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру; - кадастровий план; - акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); - акт приймання передачі земельної ділянки".

Позивач у листі (вих. №53-02/57 від 09.01.2015) до відповідача зазначає, що оскільки відповідачем у двадцятиденний строк з моменту отримання протоколів розбіжностей (19.12.2014) до договорів оренди земельних ділянок не передано до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, пропозиції позивача, що зазначені в протоколі розбіжностей, вважаються прийнятими відповідачем.

Відповідно до листа від 21.01.2015 (вих. №7/18-51) відповідач повідомив позивача, що не має можливості узгодити надані позивачем пропозиції.

Касаційна інстанція вважає, що в позові відмовлено правомірно з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.1 п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України і ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з підпунктами 288.5.1, 288.5.2 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України (в редакції Законів України від 27.03.2014 №1166 та від 28.12.2014 №71-УШ) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Згідно з п.14.1.72 ст.14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Водночас, відповідно до п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Отже, земельний податок і орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення та нарахування, при цьому основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 08.04.2015 у справі № 916/2439/14).

Відтак, враховуючи, що запропонована позивачем редакція розділу 7 проекту договору оренди землі містить таке визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, який розраховано позивачем не на основі нормативної грошової оцінки землі, висновки попередніх судових інстанцій про відмову у позові колегія суддів вважає законними та обґрунтованими, адже запропонована редакція спірного пункту не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів враховує, що позивач обґрунтував розмір орендної плати у протоколі розбіжностей на підставі п.275.1 ст.275 Податкового кодексу України за ставкою податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, втім, норму ст.275 Податкового кодексу відповідно до Закону України від 28.12.2014 №71-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 01.01.2015 виключено, отже, на час прийняття рішення у справі запропонований позивачем порядок розрахунку орендної плати, виходячи зі ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, вже не діяв.

Також касаційна інстанція виходить із такого.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Ст.126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч.6 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека, тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, з наведених норм випливає, що правочини стосовно користування земельною ділянкою є вчиненими при умові, якщо відповідне право на цю ділянку зареєстровано відповідно до вимог названого Закону.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки (а.с.11-14), фактично сторонами не вчинений та не є укладеним за рішенням суду на підставі ст.187 ГК України (в даній справі також не йдеться про укладення договору оренди землі, підписаного сторонами спору, в певній редакції в повному обсязі розділів), позовні вимоги про викладення в редакції позивача лише двох розділів нечинного в цілому договору не можуть бути задоволенні.

З урахуванням вищевикладеного підстав для скасування прийнятих у справі судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 904/1258/15 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк