ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2015 року Справа № 3/17-1431-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Грека Б.М.,
Круглікової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року за скаргою Колективного підприємства "Алмаз" на дії Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області у справі № 3/17-1431-2011 господарського суду Одеської області за позовом Колективного підприємства "Алмаз" до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради, третя особа: Ізмаїльська міська рада, про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу приміщення,
за участю представників:
ВДВС: не з'явився,
Стягувача: Єгорова В.Г., директор,
Боржника: не з'явився,
Третя особа: не з'явився.
В с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2011 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року, позовні вимоги Колективного підприємства "Алмаз" (далі - КП "Алмаз", Позивач, Стягувач) до Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (далі - ФКМ Ізмаїльської міськради, Відповідач, Боржник), третя особа: Ізмаїльська міська рада (далі - Ізмаїльська міськрада, Третя особа), задоволено повністю, а саме -зобов'язано ФКМ Ізмаїльської міськради укласти з КП "Алмаз" договір купівлі-продажу (викупу) частини нежилого приміщення, літ. Щ-1, площею 80,4 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд. б/н ріг вул. 28 Червня, буд. б/н, за експертною оцінкою 106290 грн. (без ПДВ), з урахуванням вартості поліпшень нерухомого майна на умовах, визначених цим судовим рішенням.
На виконання вказаного судового рішення, господарським судом Одеської області 30.01.2012 року було видано відповідний наказ, який надійшов для виконання до Державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС).
Постановою ВДВС від 14.01.20013 року було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу від 30.01.2012 року та надано строк для його добровільного виконання - до 21.01.2013 року включно, однак, постановою цієї ж служби від 11.03.2013 року вказане виконавче провадження було закінчено, з підстав неможливості виконання судового наказу ФКМ Ізмаїльської міськради.
В наступному, постановою начальника ВДВС від 24.02.2015 року постанову ВДВС від 14.01.2013 року про відкриття виконавчого провадження було скасовано, а постановами заступника начальника цієї ж служби від 24.02.2015 року було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 30.01.2012 року.
Постановою начальника ВДВС від 03.03.2015 року було відмовлено у скасуванні постанови від 24.02.2015 року про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та у скасуванні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.02.2015 року та у зобов'язанні провести виконавчі дії.
У зв'язку з такими діями посадових осіб ВДВС, КП "Алмаз" 12.05.2015 року подало до господарського суду Одеської області скаргу на дії ВДВС, у який просило визнати недійсними (незаконними): постанову начальника ВДВС від 03.03.2015 року про відмову в скасуванні постанови начальника ВДВС від 24.02.2015 року про скасування постанови заступника начальника ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2013 року ВП №35981424 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.01.2012 року та зобов'язанні заступника начальника ВДВС провести виконавчі дії, визначені діючим законодавством, постанову заступника начальника ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.02.2015 року ВП № 35981424, постанову начальника ВДВС від 24.02.2015 року про скасування постанови заступника начальника ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2013 року ВП №35981424 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.01.2012 року у справі № 3/17-1431-2011 та постанову заступника начальника ВДВС від 24.02.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 35981424, та зобов'язати вказаний відділ відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.01.2012 року у даній справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2015 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року, скаргу КП "Алмаз" на дії ВДВС було задоволено.
У поданій касаційній скарзі, ФКМ Ізмаїльської міської ради, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 21, 26, 47-49 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - ЗУ "Про виконавче провадження"), ст.ст. 10, 11, 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"), просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги КП "Алмаз".
Заслухавши пояснення КП "Алмаз", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно положень ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону і, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
При цьому, статтею 20 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу. Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються.
Крім того, частиною 1 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" вказаного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
В даному випадку, як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись до господарського суду із скаргою на дії ВДВС, Стягувач вказував на те, що виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.01.2012 року було відкрито з дотриманням вимог ЗУ "Про виконавче провадження" за місцем знаходження майна Боржника та за місцем проведення дій, які було зобов'язано здійснити судовим рішенням, а тому, у начальника ВДВС не було правових підстав для скасовування постанови про відкриття такого виконавчого провадження.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, з урахуванням приписів ст.ст. 21, 49, 83 ЗУ "Про виконавче провадження", та представлених матеріалів справи, встановивши при цьому, що при винесені постанови від 14.01.2013 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 30.01.2012 року ВДВС було дотримано усіх вимог, визначених статтею 20 ЗУ "Про виконавче провадження", стосовно того, що виконавче провадження належало відкрити за місцезнаходженням майна Боржника, у зв'язку з чим, у ВДВС не було підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у даній справі, як і не було підстав для відмови у скасуванні постанов ВДВС, якими було скасовано уже відкрите виконавче провадження з виконанню наказу господарського суду Одеської області від 30.01.2012 року, дійшов висновку про обґрунтованість доводів Стягувача та про наявність правових підстав для задоволення його скарги.
На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року за скаргою Колективного підприємства "Алмаз" на дії Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області у справі № 3/17-1431-2011 - без змін.
Головуючий - суддя Малетич М.М.
Судді Грек Б.М.
Круглікова К.С.