ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 924/670/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" - Широкової К.Г.,

ТОВ "Укрбудінвест" - Потапової М.В.,

ТОВ "Либідь" - не з'явився,

ПП "Плаза К" - не з'явився,

ПП "ЕН" - Потапової М.В.,

Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області - не з'явився,

Хмельницького бюро технічної інвентаризації - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016

та на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.02.2016

у справі № 924/670/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь";

3) Приватного підприємства "Плаза К";

4) Приватного підприємства "ЕН"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області;

2) Хмельницького бюро технічної інвентаризації

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" звернулося до господарського суду Хмельницької області із позовом (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 01.02.2016), в якому просить суд: в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Укрбудінвест" перед ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" за кредитним договором № 08/05 від 15.02.2008, укладеного ПАТ "Кредобанк" (правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал") та ТОВ "Укрбудінвест" в сумі 14 345 088,98 грн., з яких 11 932 301,34 грн. - сума кредиту, що підлягає достроковому поверненню; 2 244 553,35 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 17 153,41 грн. - прострочена заборгованість за комісією за управління кредитом; 31 683,34 грн. - пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту; 118 430,42 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами; 967,12 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за адміністрування кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 15.02.2008, що був укладений ПАТ "Кредобанк" (правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал") та ТОВ "Либідь", а саме на нерухоме майно: торгівельний та готельний комплекс загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21 (в якому об'єднані згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.04.2012 № 340 "Про оформлення права власності на торгівельний та готельний комплекс загальною площею 3574,8 м2, що розташований по вул. Кам'янецькій, 21 у м. Хмельницькому, за ТОВ "Либідь" існуючі на момент укладення договору іпотеки від 15.02.2008, торгівельний та готельний комплекс (IV черга) загальною площею 1059,0 м2 за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, що було передано в іпотеку ТОВ "Либідь" на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 13.07.2004, виданого управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, бланк серія САА № 147881, виданого на підставі рішення від 08.07.2004 № 402-Г; торгівельний та готельний комплекс (V черга) загальною площею 1042,0 м2 за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, що було передано в іпотеку ТОВ "Либідь" на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 14.04.2005, виданого управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, бланк серія САА № 236695, виданого на підставі рішення від 30.03.2005 № 191-А; торгівельний та готельний комплекс (VI черга) загальною площею 275,2 м2 за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, що було передано в іпотеку ТОВ "Либідь" на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 03.08.2005, виданого управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, бланк серія САА № 233952, виданого на підставі рішення від 12.05.2005 № 296); визначити спосіб реалізації майна, яке є предметом іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

ТОВ "Фінансова Компанія "Ідеа Капітал" подало до господарського суду першої інстанції клопотання про забезпечення позову, в якому просило накласти арешт на торгівельний та готельний комплекс загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21; заборонити ПП "ЕН" вчиняти дії по відчуженню торгівельного та готельного комплексу загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, у будь-який спосіб (третім особам, в тому числі передавати зазначене майно як внесок до статутного капіталу підприємства будь-якої форми); заборонити ПП "ЕН" вчиняти дії по обтяженню торгівельного та готельного комплексу загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, у будь-який спосіб (шляхом укладення договорів оренди, суборенди, застави, іпотеки, управління майном, лізингу чи вчинення будь-якого іншого правочину, за яким можуть виникнути майнові права третіх осіб на вказане майно); заборонити Державній реєстраційній службі України, в тому числі, але не виключно, реєстраційній службі Головного управління юстиції у Хмельницькій області вносити будь-які записи у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, пов'язані з відчуженням або обтяженням торгівельного та готельного комплексу загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21.

Розглянувши вказане клопотання разом з іншими клопотаннями, рішення щодо яких не є предметом даного касаційного перегляду, господарський суд Хмельницької області від 29.02.2016 (суддя колегія суддів у складі: суддя Смаровоз М.В. - головуючий, судді Димбовський В.В., Олійник Ю.П.) відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 (суддя колегія суддів у складі: суддя Розізнана І.В. - головуючий, судді Мельник О.В., Грязнов В.В.) ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.02.2016 в частині відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016, ухвалу господарського суду першої інстанції від 29.02.2016 в частині відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання позивача про забезпечення позову. В іншій частині ухвалу господарського суду залиши без змін. Скарга мотивована порушенням господарськими судами вимог ст. 129 Конституції України, ст.ст. 66, 67 ГПК України, ст.ст. 12, 23 Закону України "Про іпотеку". Так, на думку позивача, на підставі рішення Хмельницької міської ради від 12.04.2012 (за клопотанням ТОВ "Либідь" про оформлення права власності) торгівельний та готельний комплекс загальною площею 3574,8 м2, що розташований по вул. Кам'янецькій, 21, власником якого вказано ТОВ "Либідь", включив в себе предмет іпотеки, який був переданий в іпотеку, згідно з договором від 15.02.2008. Такі дії ТОВ "Либідь", на думку позивача, були спрямовані на унеможливлення звернення іпотекодержателем стягнення за договором іпотеки від 15.02.2008 на предмет іпотеки. Крім того, 28.04.2012 ТОВ "Либідь" укладено з ПП "ЕН" договір купівлі-продажу торгівельного та готельного комплексу загальною площею 3574,8 м2, що розташований по вул. Кам'янецькій, 21 у м. Хмельницькому, тобто такі дії ТОВ "Либідь" щодо відчуження торгівельного та готельного комплексу, який включив в себе предмет іпотеки, вчинені всупереч п. 4.1. договору іпотеки та Закону України "Про іпотеку", згідно якого вчиняти будь-які дії щодо предмету іпотеки іпотекодавець може виключно за згодою іпотекодержателя. Враховуючи те, що забезпечення позову застосовується у випадках, коли невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду, господарський суд Хмельницької області, з висновком якого погодилась і апеляційна інстанція, не мотивовано відхилив клопотання позивача про забезпечення позову.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Здійснюючи касаційний перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 29.02.2016 в частині відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову, Вищий господарський суд України виходить наступного:

Відповідно до Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантується (стаття 1, частина друга статті 3, частини перша, третя статті 8).

Згідно з частинами першою, другою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З цього приводу Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 1997 року N 9-зп у справі за зверненням жителів міста Жовті Води зазначив, що суд не може відмовити у правосудді, якщо ущемлюються права і свободи громадян, інакше це було б порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Встановлене законодавством касаційне оскарження судових рішень є складовою права кожного на судовий захист, оскільки перегляд таких рішень у касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки в касаційному порядку судових рішень. Статтею 11113 ГПК України визначено, що ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. У свою чергу у ч.1 ст. 106 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Зокрема, згідно з пунктом 5 зазначеної статті оскаржуються ухвали щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову.

Аналізуючи ці норми Кодексу у взаємозв'язку з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про можливість касаційного оскарження судового рішення у випадках, коли закон не містить прямої заборони на таке оскарження.

Системний підхід до розуміння змісту пункту 5 частини першої статті 106 ГПК України дає підстави зробити висновок, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку ухвали як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено в забезпеченні позову і скасуванні забезпечення позову. Таке розуміння узгоджується з положенням пункту 2 частини третьої статті 129 Конституції України, яким гарантується рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналогічні системні підходи до питання можливості оскарження судового рішення у випадках, коли закон не містить прямої заборони на таке оскарження містяться у Рішеннях Конституційного Суду України від 27.01.2010, № 3-рп/2010 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду)" та від 28.04.2010, № 12-рп/2010 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду)"

У зв'язку з наведеним, ухвала господарського суду Хмельницької області від 29.02.2016 в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" про забезпечення підлягає як апеляційному оскарженню так і касаційному після її перегляду в апеляційному порядку.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач послався на те, що після укладення іпотечного договору від 15.02.2008 та до подання позову (травень 2013 року) ТОВ "Либідь" було вчинено дії щодо об'єднання предмета іпотеки з іншим об'єктом нерухомості та отримання на такий окремий об'єкт нерухомості свідоцтва про право власності без отримання згоди іпотекодержателя на такі дії, що суперечить вимогам ст. 9 Закону України "Про іпотеку" та п. 1.4. укладеного сторонами договору іпотеки. У цьому зв'язку, на підставі рішення Хмельницької міської ради від 12.04.2012 (за клопотанням ТОВ "Либідь" про оформлення права власності) торгівельний та готельний комплекс загальною площею 3574,8 м2, що розташований по вул. Кам'янецькій, 21, власником якого вказано ТОВ "Либідь" включив в себе предмет іпотеки, який був переданий в іпотеку, згідно з договором від 15.02.2008.

Такі дії ТОВ "Либідь", на думку позивача, були спрямовані на унеможливлення іпотекодержателем звернення стягнення за договором іпотеки від 15.02.2008 на предмет іпотеки. Крім того, 28.04.2012 ТОВ "Либідь" укладено з ПП "ЕН" договір купівлі-продажу торгівельного та готельного комплексу загальною площею 3574,8 м2, що розташований по вул. Кам'янецькій, 21 у м. Хмельницькому, тобто ТОВ "Либідь" вчинило дії щодо відчуження торгівельного та готельного комплексу, який включав в себе предмет іпотеки.

У зв'язку з викладеним, позивач на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказаний торгівельний та готельний комплекс загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21; заборонити ПП "ЕН" вчиняти дії по відчуженню торгівельного та готельного комплексу загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, у будь-який спосіб (третім особам, в тому числі передавати зазначене майно як внесок до статутного капіталу підприємства будь-якої форми); заборонити ПП "ЕН" вчиняти дії по обтяженню торгівельного та готельного комплексу загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, у будь-який спосіб (шляхом укладення договорів оренди, суборенди, застави, іпотеки, управління майном, лізингу чи вчинення будь-якого іншого правочину, за яким можуть виникнути майнові права третіх осіб на вказане майно); заборонити Державній реєстраційній службі України, в тому числі, але не виключно, реєстраційній службі Головного управління юстиції у Хмельницькій області вносити будь-які записи у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, пов'язані з відчуженням або обтяженням торгівельного та готельного комплексу загальною площею 3574,8 м2, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані роз'яснення викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16.

Враховуючи наведені вимоги чинного законодавства та обставини справи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача щодо заходів до забезпечення позову, оскільки позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в травні 2013 року, тоді як рішення Хмельницької міської ради № 340 та договір купівлі-продажу датовані 12.04.2012 та 28.04.2012 (якими позивач обґрунтовував своє клопотання про забезпечення позову), тобто до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права. Разом з тим, господарськими судами не встановлено, а позивачем не надано суду доказів вчинення ПП "ЕН" дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позивачем позову до господарського суду в травні 2013 року, зокрема доказів реалізації майна чи підготовчих дії до його реалізації, а саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, Вищий господарський суд України вважає правомірним висновок господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів заявника, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду у даному спорі.

За таких обставин правові підстави для скасування або зміни оскарженої ухвали господарського суду Хмельницької області від 29.02.2016 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 в частині відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.02.2016 в частині відмови у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову у справі № 924/670/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко