ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 923/1992/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В. А.

розглянувши матеріали касаційної скаргиГолопристанського районного товариства мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. у справі№923/1992/15 господарського судуХерсонської областіза позовомГолопристанського районного товариства мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка"доЧорноморського біосферного заповідника Національної академії наук Українитретя особаХерсонська обласна радаза участю Прокуратури Херсонської областіпро за участю прокуратури - представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -визнання відсутності права користування земельною ділянкою площею 1867,8 га. прокурор відділу Генеральної прокуратури України Збарих С.М., посв. №028728 не з'явився не з'явився пр. Глущенко А.П. - дов. №56-486-416/10 від 10.06.16р.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року Голопристанське районне товариство мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Херсонська обласна рада про визнання відсутності права користування за відповідачем земельною ділянкою вздовж Тендрівської затоки, яка визначена як охоронна зона площею 1867,8 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на даний час позивач звернувся до Херсонської обласної ради щодо вирішення питання надання мисливських угідь у користування. При підготовці документів для вирішення даного питання йому стало відомо, що в межі Плану мисливських угідь не входить охорона зона Чорноморського біосферного заповідника на узбережжі Ягорлицької затоки в районі Кінських островів, та що площа охоронної зони вздовж заповідної зони Тендрівської затоки в межах плану становить 1867,8 га. Підтвердженням того, що Тендрівська затока, уздовж якої Чорноморський біосферний заповідник встановив охоронні зони площею 1867,8 га не входить до складу земель відповідача є те, що ця ділянка акваторії входила до 1996р. до складу військового полігону. Докази передачі заповіднику акваторії Тендрівської затоки відсутні, а згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою до складу Чорноморського біосферного заповідника входить Східна частина Тендрівської затоки, а охоронна зона відповідача встановлена уздовж Південної акваторії затоки.

Зібрана позивачем інформація щодо спірної земельної ділянки суперечить відомостям Чорноморського біосферного заповідника щодо наявності у межах Плану мисливських угідь ГРТМР "Голопристанська Чайка" уздовж Тендрівської затоки охоронних зон відповідача з особливим режимом використання площею 1867,8га, так як ця частина акваторії не є заповідною. Але відомості, надані відповідачем, є перешкодою для прийняття Херсонської обласною радою рішення про надання позивачу мисливських угідь у користування, відповідач таким чином чинить перешкоди товариству в реалізації прав, передбачених ЗУ "Про мисливське господарство та полювання" та Статутом товариства, що і стало підставою для подання даного позову.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.01.2016р. задоволено заяву заступника прокурора Херсонської області про вступ прокурора у справу №923/1992/15 та допущено його до участі у даній справі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.02.2016р. (Сулімовська М.Б.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. (судді Величко Т.А., Поліщук Л.В., Таран С.В.) у задоволенні позову відмовлено, посилаючись на те, що позивач не є ні власником, ні законним користувачем спірної земельної ділянки площею 1867,8га, а тому не довів того, що його права та інтереси порушені відповідачем.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Голопристанське районне товариство мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

02.08.2016р. до Вищого господарського суду України від Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без участі представника заповідника.

Заслухавши присутніх представника третьої особи та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.10.2007р. Херсонською обласною радою було прийнято рішення №413 "Про надання мисливських угідь у користування", на підставі якого Голопристанському районному товариству мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка" було надано мисливські угіддя загальною площею 10407,6 га в адміністративних межах території Краснознам'янської сільської ради Голопристанського району Херсонської області у користування терміном на 49 років за умов надання переважного права полювання на цій території мисливцям району.

12.11.2007р. між Голопристанським районним товариством мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка" та Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства був укладений договір про умови ведення мисливського господарства, відповідно до умов якого Управління доручає, а товариство (Користувач) приймає на себе зобов'язання з ведення мисливського господарства загальною площею 10407,6га, в тому числі польові - 10374,6га, водно-болотні - 33га. Строк дії договору узгоджено - з моменту його підписання і до 04.10.2056р.

Згідно із ст.20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, зокрема, на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 02.11.1978р. №245 "Про встановлення охоронної зони навколо Чорноморського державного заповідника" - навколо Чорноморського біосферного заповідника (далі ЧБЗ) були створені охоронні зони.

На виконання вказаної постанови та розпорядження виконкому Херсонської обласної ради №637-р від 27.11.1978р. "Про встановлення охоронної зони навколо Чорноморського державного заповідника" Херсонська філія Всесоюзного державного проектно-дослідного інституту "Укрземпроект" у 1984-1985 р. виділила в натурі охоронні зони Чорноморського заповідника.

Рішенням Голопристанської районної ради №167/7 від 21.05.1985р. затверджені охоронні зони Чорноморського заповідника.

За результатами дослідження картографічних матеріалів ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" встановлено, що площа охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, яка увійшла до площі наданих у користування Голопристанському районному товариству мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка" (далі ГРТМР "Голопристанська Чайка") мисливських угідь становить 2467,8га. Тобто, вказане підтвердило, що при винесенні Херсонською обласною радою рішення №413 від 12.11.2007р. не було враховано, що передана у користування частина території була охоронною зоною Чорноморського біосферного заповідника, де полювання заборонено.

Враховуючи, що ГРТМР "Голопристанська Чайка" у користування передано, в тому числі і землі, на яких встановлено охоронні зони Чорноморського біосферного заповідника, на території яких полювання (мисливство) заборонено, судовими рішеннями у адміністративній справі №К/9991/50745/12 визнано незаконним та скасовано рішення Херсонської обласної ради від 04.10.2007р. №413 "Про надання мисливських угідь у користування".

Також, судами встановлено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у справі №5024/296/2021 визнано недійсним на майбутнє договір між Голопристанським районним товариством мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка" та Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства від 12.11.2007р. про умови ведення мисливського господарства та полювання.

10.09.2013р. за вих. №07 голова ГРТМР "Голопристанська Чайка" звернувся до голови Херсонської обласної ради із клопотанням про поновлення порушених прав товариства на користування мисливськими угіддями шляхом внесення змін до рішення Херсонської обласної ради №413 від 04.10.2007р.

Вказане клопотання було розглянуто 24.09.2013р. на засіданні постійної комісії Херсонської обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології (протокол №30) і рекомендовано товариству надати обласній раді пакет документів щодо надання мисливських угідь відповідно до чинного законодавства.

На виконання вказаних рекомендацій позивач звернуся до ЧБЗ із запитом, у відповідь на який відповідач листом від 01.09.2014р. №01-12/118/245 направив позивачеві представлений ним План мисливських угідь ГРТМР "Голопристанська Чайка" загальної площею 10407,6га з позначенням на ньому меж охоронної та заповідної зон Чорноморського біосферного заповідника та повідомив, що площа охоронної зони вздовж заповідної зони Тендрівської затоки в межах Плану становить 1867,8га.

Відповідно листа №9/850-14 від 01.09.2014р. від Департаменту Заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів Указом Президента України від 25.02.2009р. №100 територію ЧБЗ в Херсонській області розширено на 20125,8га земель за рахунок земель державної власності (запас), які знаходяться на території Голопристанського району (671га), акваторії Тендрівської затоки (18250,8га) та акваторії Чорного моря шириною 1 км вздовж острова Тендрівська коса (1204га), що в установленому порядку передаються заповіднику у постійне користування. Інші ділянки Тендрівської коси та прилеглих акваторій залишились під контролем Збройних сил України, що також підтверджується листом Держземагенства України від 05.09.2014р. №31-28-0.12-10749/2-14.

Позивач вважав, що підтвердження того, що Тендрівська затока, уздовж якої ЧБЗ встановив охоронні зони площею 1867,8га, не входить до складу земель відповідача є і той факт, що ця ділянка акваторії до 1996 року входили до складу військового авіа полігону і разом з Ягорлицькою затокою складала 18540га водної акваторії. З посиланням і на лист відділу Держемагенства у Голопристанському районі від 03.09.2013р. №01-10/2236, позивач зазначав, що до складу ЧБЗ входить Східна частина Тендрівської затоки, а охоронна зона відповідача встановлена уздовж Південної акваторії затоки.

Зазначена інформація та вказані факти, на думку позивача, суперечать відомостям ЧБЗ щодо наявності у межах Плану мисливських угідь ГРТМР "Голопристанська Чайка" уздовж Тендрівської затоки охоронних зон відповідача з особливим режимом використанням площею 1867,8га, так як ця частина акваторії не є заповідною.

На думку позивача, надані відповідачем відомості є перешкодою для прийняття Херсонською обласною радою рішення про надання товариству мисливських угідь у користування, і таким чином відповідач чинить перешкоди для товариства в реалізації його прав, передбачених ЗУ "Про мисливське господарство та полювання" і Статутом товариства, а тому позивач просить визнати відсутність права користування за Чорноморським біосферним заповідником НАН України земельною ділянкою вздовж Тендрівської затоки, яка визначена відповідачем як охоронна зона площею 1867,8га.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно із ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були порушені або було необхідним їх судове визначення.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використовувати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Стаття 1 ГПК України визначає право підприємства, установи, організації, інших юридичних осіб (в тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набула статус суб'єкта підприємницької діяльності звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Виходячи зі змісту зазначеної норми, порушення права та законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Правові підстави набуття особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності визначено ч.1 ст.116 ЗК України. Також підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, передбачених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.35 ГПК України встановлені рішеннями суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами встановлена відсутність у позивача порушеного права та охоронюваного законом інтересу щодо спірної ділянки, оскільки:

- рішення Херсонської обласної ради №413 "Про надання мисливських угідь у користування", на підставі якого було надано ГРТМР "Голопристанська Чайка" мисливські угіддя загальною площею 10407,6га та укладений на підставі цього рішення договір про умови ведення мисливського господарства та полювання від 12.11.2007р. -судами в інших справах (адміністративна справа №К/9991/50745/12, господарська справа №5024/296/2021) визнанні недійсними та такими, що не відповідають вимогам закону;

- судами в інших справах також встановлено, що навколо Чорноморського біосферного заповідника були створені охоронні зони на підстави постанови Ради Міністрів УРСР від 02.11.1978р. №245 "Про встановлення охоронної зони навколо Чорноморського державного заповідника";

- Херсонська філія інституту "Укрземпроект" у 1984-1985 р. виділила в натурі охороні зони Чорноморського заповідника, рішенням Голопристанської районної ради н/д №167/7 від 21.05.1985р. затверджено охоронні зони Чорноморського заповідника, на території яких полювання заборонено;

- площа охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, яка увійшла до площі наданих у користування позивачу мисливських угідь становить 2467,8га.

За вказаних підстав, суди дійшли до висновку, що на даний час законодавство встановило і визначило охоронні зони, їх площа, межі охоронних зон та те, що спірна земельна ділянка площею 1867,8га є складовою 2467,8га охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, що увійшла до площі наданих позивачу у 2007р. в користуванні мисливських угідь та незаконність користування якими встановлена судами.

Також, судами встановлено, що станом на 24.09.2013р. за результатами розгляду звернення позивача з клопотанням до Херсонської обласної ради про поновлення порушених прав товариства на користування мисливськими угіддями шляхом змін до рішення Херсонської обласної ради №413 від 04.10.2007р., йому дано рекомендацію надати пакет документів щодо надання мисливських угідь у користування відповідно до чинного законодавства.

Таких документів позивачем на розгляд Херсонської обласної ради не надано, рішення щодо надання або відмову в наданні мисливських угідь не прийнято, а отже, будь-які правовстановлюючі документи, які підтверджують право користування позивача мисливськими угіддями, в тому числі площею 1867,8га, яка є охоронною зоною ЧБЗ, відсутні.

Вказане підтверджує відсутність у позивача порушеного права щодо спірної земельної ділянки і необхідність його захисту в судовому порядку, а тому суди попередніх інстанцій дійшли до правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Голопристанського районного товариства мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Голопристанського районного товариства мисливців і рибалок "Голопристанська Чайка" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. у справі №923/1992/15 господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак