ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 922/4134/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Короткевича О.Є. (доповідач), суддів: Куровського С.В., Жукової Л.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 рокуу справі Господарського суду № 922/4134/15 Харківської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Європейський газовий банк" - Мушкало С.М.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2015 року у справі № 922/4134/15 (суддя Казарцева В.В.), товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження" за правилами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Шабаса Генадія Вікторовича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року у справі № 922/4134/15(судді: Шевель О.В. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) постанову Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2016 року скасовано, а справу скеровано до місцевого суду. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевим судом не досліджено питання недостатності активів боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію.

Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, скаржник товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року у справі № 922/4134/15, а постанову Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2015 року залишити в силі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про визнання боржника банкрутом в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство, місцевий суд встановив дотримання вимог в досудовій процедурі ліквідації боржника, вказав, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів та те, що кредиторська заборгованість перевищує активи боржника.

Скасовуючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не встановлено наявність підстав для порушення провадження по справі про банкрутство за ознаками статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" (далі Закон про банкрутство) шляхом перевірки дотримання заявником всіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, існування суперечливих аргументів щодо наявності чи відсутності заставного майна, не надано аналізу активам та пасивам боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Судами встановлено, що загальна сума зобов'язань ТОВ "Енергозбереження", визнана головою ліквідаційної комісії, становить 8 760 657,49 грн.

Разом з тим, ліквідаційною комісією на підставі наказу № 1 від 27.04.15 проведена інвентаризація майна боржника та складені інвентаризаційні описи, порівняльні відомості та акти інвентаризації. За результатами проведення інвентаризації ліквідаційною комісією була встановлена відсутність у ТОВ "Енергозбереження" основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, інших необоротних активів, запасів, грошових запасів та дебіторської заборгованості.

Однак, суд апеляційної інстанції встановив неповноту в зазначених інвентаризаційних актах відомостей. Зокрема, визнаючи боржника ПАТ "Європейський газовий банк" забезпеченим кредитором, вимоги якого забезпечені заставою товарів, відповідно до договору застави товарів №1217-071013/Т від 07.10.13, при проведенні інвентаризації, майно, яке забезпечене заставою боржника, не виявлено. При цьому ліквідатором не надано доказів вжиття ним будь-яких заходів з виявлення та повернення відповідного заставного майна. Крім того, апеляційний суд встановив суперечливість аргументів голови ліквідаційної комісії Шабаса Г.В. щодо наявності чи відсутності заставного майна.

Окрім того, боржником не виконано вимоги місцевого суду, що полягає у наданні довідки органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; довідки Інспекції держтехнагляду Харківської області та Державної реєстраційної служби Харківської області щодо наявності або відсутності зареєстрованого за боржником майна та земельних ділянок.

Також судом апеляційної інстанції встановлено відсутність, зазначеної в додатках до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, довідки УДАІ УМВС України в м. Києві щодо реєстрації за боржником транспортних засобів, та відсутність відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованих за боржником повітряних, морських чи річних суден, цінних паперів та об'єктів інтелектуальної власності.

Частиною 8 статті 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

При порушенні провадження у справі та винесенні постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен встановити активи і пасиви боржника, їх наявність або відсутність, розмір та безспірність вимог кредитора.

Однак, враховуючи відсутність зазначених відомостей та доказів проведення належної інвентаризації всіх активів та зобов'язань боржника, а також майна, яке не належить підприємству, але тимчасово перебуває у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні боржника, належних доказів наявності дебіторської заборгованості та її розміру, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що проміжний ліквідаційний баланс, складений з неповним встановленням всіх активів та пасивів боржника.

Таким чином, ліквідаційною комісією боржника був порушений порядок добровільної ліквідації, що в силу вимог абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство унеможливлює ініціювання справи про банкрутство такого боржника.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, оскільки місцевим судом не було повною мірою з'ясовано майновий стан боржника.

За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає приписам чинного законодавства.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

1.Касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року у справі № 922/4134/15 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді С.В. Куровський

Л.В. Жукова