Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №916/3415/15 Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №916/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 916/3415/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Кочерової Н.О.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

Акціонерного банку "Порто-Франко" в особі

уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію

АБ "Порто-Франко"

на рішення господарського суду Одеської області

від 17.02.2016 року

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 25.05.2016 року

у справі № 916/3415/15

господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

Акціонерного банку "Порто-Франко" в особі

виконуючого обов'язки уповноваженої особи

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію АБ "Порто-Франко"

Северина Юрія Петровича

до Приватного підприємства "Агросоюз-2000"

за участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фінансова компанія "Топ Фінанс"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Ногая Д.С.

відповідача - Хоми А.В.

третьої особи - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Порто-Франко", в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" Северина Юрія Петровича, звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Агросоюз - 2000" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 94 932,98 євро заборгованості за простроченим кредитом та 18 164,12 євро заборгованості за відсотками за період з 03.06.2013 року по 12.01.2016 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.02.2016 року (судді: Цісельський О.В., Д'яченко Т.Г., Зайцев Ю.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року (судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Головей В.М.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Порто-Франко", в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" Красюка Ігоря Івановича, просить скасувати рішення і постанову господарських судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали і юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 31.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Порто-Франко" (банк) та Приватним підприємством "Агросоюз - 2000" (позичальник) укладено кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) № 401/3-13 та додаткова угода № 1 від 28.11.2013 року, згідно якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відкличної реверсивної кредитної лінії з лімітом в сумі 95 000 євро на строк з "31" травня 2013р. по "30" травня 2014р. зі сплатою 13 % (тринадцять процентів) річних на поповнення оборотних коштів.

Відповідач, в свою чергу, частково погасив суму кредиту в розмірі 1455007,43 грн., про що свідчать меморіальні валютні ордери №81 від 03.06.2013р. на суму 618 751,83 грн., №65 від 04.06.2013р. на суму 338 743,84 грн., №25 від 22.07.2013р. на суму 231 811,63 грн., №57 від 15.08.2013р. на суму 264 628,25 грн., №30 від 12.05.2014р. на суму 1071,88 грн.

22.08.2014 р. між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Порто-Франко" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топ Фінанс" (фактор) укладено договір факторингу № 2, згідно п. 1.1. якого клієнт за актом приймання-передачі прав вимоги передав у власність фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату надав грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пп. 3.1., 3.2., 3.3., 3.5. договору права вимоги переходять від клієнта до фактора у дату відступлення, після чого фактор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов'язань за первинними договорами і договорами забезпечення. Про відступлення прав вимоги свідчить акт приймання-передачі, після складання якого клієнт втрачає право на будь-які платежі боржників і гарантів в оплату їх заборгованості за первинними договорами і договорами забезпечення. У разі звернення боржників і гарантів до клієнта з приводу виконання зобов'язань за відступленими факторові правами вимоги клієнт повідомляє їх про необхідність виконання зобов'язань на користь фактора. Клієнт зобов'язується за власний рахунок повідомити кожного боржника і гаранта про відступлення прав вимог протягом 5 робочих днів з дати відступлення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс" у вересні 2014 р. повідомлено відповідача про укладення 22.08.2014 р. між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" договору факторингу № 2 та перехід до останнього права вимоги за кредитним договором №401/3-13 від 31.05.2013р.

Відповідач листом від 12.09.2014р. за вих.№161 звернувся до позивача з проханням надати відповідь щодо укладання між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" договору факторингу та уступки права вимоги за іпотечним договором, у відповідь на який позивач листом від 17.09.2014р. за № 25/2509 повідомив, що належним кредитором за кредитним договором № 401/3-13 від 31.05.2013р. є ПАТ АБ "Порто-Франко".

ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс", в свою чергу, наполягало на оплаті кредитних коштів саме йому та надало відповідачу копії документів про перехід до ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" права вимоги за кредитним договором № 401/3-13 від 31.05.2013р.

Крім того, з метою забезпечення виконання кредитного договору, банку передані трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_9, за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М. 18.03.2013 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 1678, а також двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. 31.05.2013 р., та зареєстрованим в реєстрі за № 3858, що належить ОСОБА_12

На підставі укладеного договору факторингу №2 від 22.08.2014р. між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" також укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, посвідчений нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.М. 22.08.2014р. та зареєстрований в реєстрі за №1451, відповідно до якого новим іпотекодержателем за вищевказаними іпотечними договорами визначено ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс ".

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014р. у справі № 522/22217/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс" задоволено частково, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс" право вимоги грошових коштів з позичальників згідно договорів факторингу №1 від 16.08.2014р.; №2 від 22.08.2014р.; №3 від 26.08.2014р.; №4 від 26.08.2014р.; №5 від 27.08.2014р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс" та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Порто-Франко", визнано дійсним договір факторингу № 2, укладений 22.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Порто-Франко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс".

10.12.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Топ Фінанс" (кредитор) та Приватним підприємством "Агросоюз - 2000" (позичальник) укладено додаткову угоду № 2, згідно якої змінено положення основного договору в частині розміру фактичної заборгованості, що підлягає погашенню, та порядку погашення заборгованості і визначено, що станом на дату її підписання заборгованість позичальника за кредитним договором склала:

- основна заборгованість - 94 932,98 євро, що еквівалентно 1 837 311,35 грн. за курсом НБУ станом на дату підписання цієї додаткової угоди (курс НБУ на 10.12.2014р.: 1 935,3773 грн. за 100 євро);

- проценти за користування кредитними коштами (в період з 01.08.2014р. по 20.12.2014р.) - 4 525,13 євро, що еквівалентно 87 578,34 грн. по курсу станом на дату підписання цієї додаткової угоди.

Загальний розмір боргу склав 99 458,11 євро, що еквівалентно 1924889,68 грн. по курсу НБУ на дату підписання цієї додаткової угоди.

В пп. 2, 2.2., 3. додаткової угоди передбачено, що у зв'язку з достроковим погашенням кредиту за кредитним договором, сплата заборгованості, зазначеної в п. 1 цієї додаткової угоди, проводиться позичальником в наступному порядку: в строк до 20.01.2015р. позичальник здійснює погашення кредитору в рахунок оплати основного боргу та процентів за користування кредитними коштами 918 800 грн., що еквівалентно 43 473,95 євро по курсу НБУ на дату підписання додаткової угоди. Залишок боргу позичальника за кредитним договором в розмірі 51 984,16 євро, що еквівалентно 1 006 089,68 по курсу НБУ на день підписання цієї додаткової угоди, вважається повністю погашеним та підлягає списанню. Пеня, передбачена п. 5.1.7. кредитного договору, на суму заборгованості кредитором не нараховується та не підлягає сплаті позичальником.

Приватне підприємство "Агросоюз - 2000" повністю виконало свої обов'язки за кредитним договором (відклична реверсивна кредитна лінія) №401/3-13 від 31.05.2013 р. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс" в строк, визначений додатковою угодою.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 30.01.2015 р. № 67 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ АБ "Порто-Франко" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30.01.2015 р. № 19 "Про початок процедури ліквідації АБ "Порто-Франко" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ АБ "Порто-Франко" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ "Порто-Франко" Красюка І.І. строком на 1 рік з 30.01.2015 р. по 29.01.2016р. включно.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2015р. у справі №910/10144/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 р., за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Порто-Франко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Фінанс" про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, позов задоволено частково, визнано недійним договір факторингу № 2, укладений 22.08.2014 р. між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Порто-Франко" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топ Фінанс".

Позовні вимоги обгрунтовані обов'язком відповідача виконати зобов'язання за кредитним договором у заявленому розмірі саме перед Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Порто-Франко".

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки до моменту визнання недійним договору факторингу №2 від 22.08.2014р. на підставі рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015р. у справі № 910/10144/15 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. у справі № 910/10144/15, саме ТОВ "Топ Фінанс" належали майнові права кредитора за кредитним договором № 401/3-13 від 31.05.2013р., внаслідок чого відповідач виконував зобов'язання позичальника за кредитним договором на виконання додаткової угоди №2 від 10.12.2014р. до кредитного договору і припинив сплачувати платежі на користь ПАТ АБ "Порто-Франко" саме внаслідок укладення договору факторингу №2 від 22.08.2014р. та набуття ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" майнових прав кредитора за кредитним договором.

При цьому, вважаючи безпідставними вказані позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вірно застосували положення ст.ст.512, 514, 517 Цивільного Кодексу України, якими передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), до якої переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, оскільки між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" відбулось виконання договору факторингу №2 від 22.08.2014р., за яким на підставі акту приймання-передачі прав вимоги від 22.08.2014р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Порто-Франко" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Фінанс" прийняло право вимоги за кредитним договором (відклична реверсивна кредитна лінія) № 401/3-13 від 31 травня 2013р..

Також, залишаючи без задоволення позовні вимоги внаслідок правильного виконання відповідачем своїх зобов'язань, як позичальника, саме перед ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс", суди першої й апеляційної інстанцій правильно послались на приписи ст. 204 Цивільного кодексу України, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, виходячи з наступного.

Так, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014р. у справі №522/22217/14 визнано дійсним договір факторингу №2, укладений 22.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Порто-Франко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс".

В подальшому, як зазначалось вище, на виконання додаткової угоди №2 від 10.12.2014р. до кредитного договору (відклична реверсивна кредитна лінія) №401/3-13 від 31.05.2013р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс", як діючим кредитором, та Приватним підприємством "Агросоюз-2000", як позичальником, останнім погашено борг за цим кредитним договором.

В силу частини 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Оскільки, дана додаткова угода №2 від 10..12.2014р. до кредитного договору (відклична реверсивна кредитна лінія) №401/3-13 від 31.05.2013р. не визнана недійсною, висновок апеляційного господарського суду про належне виконання відповідачем обов'язків по сплаті кредитних коштів саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс" є обгрунтованим у зв'язку з існуванням у останнього прав кредитора до визнання недійним договору факторингу №2 від 22.08.2014р. за рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2015р. у справі №910/10144/15 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. у справі №910/10144/15.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Разом з тим, враховуючи, що викладені обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, не є підставами для стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача, оскільки, як зазначалось вище, останнім сплачено борг належному на момент сплати кредитору, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої й апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги щодо обов'язку відповідача виконати кредитні зобов'язання банку не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки виконані належному кредитору та судами попередніх інстанцій такі твердження скаржника перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року у справі № 916/3415/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.О. Кочерова Н.Г. Дунаєвська

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст