ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 912/604/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро"на ухвалу відДніпропетровського апеляційного господарського суду 31.05.2016у справі Господарського суду№ 912/604/16 Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро" 2. Приватного акціонерного товариства "Креатив"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Полтавець П.Ю.;- відповідачів 1. Пипко Р.П.; 2. повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі № 912/604/16 (колегія суддів у складі: Виноградник О.М. - головуючий суддя, судді Джихур О.В., Дмитренко Г.К.) заяву Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти в розмірі 728 666,74 дол. США, що еквівалентно 19 472 677,92 грн. та 3 164 703, 90 грн., які належать Приватному акціонерному товариству "Креатив" та обліковуються на рахунках ПрАТ "Креатив" в усіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені органами Державної виконавчої служби України у процесі виконання цієї ухвали; з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти в розмірі 728 666,74 дол. США, що еквівалентно 19 472 677,92 грн. та 3 164 703, 90 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро" та обліковуються на рахунках ТОВ "Креатив Агро" в усіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені органами Державної виконавчої служби України у процесі виконання цієї ухвали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі № 912/604/16, якою накладено арешт на грошові кошти в розмірі 728 666,74 дол. США, що еквівалентно 19 472 677,92 грн. та 3 164 703, 90 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро" та обліковуються на рахунках ТОВ "Креатив Агро" в усіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені органами Державної виконавчої служби України у процесі виконання цієї ухвали.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст. ст. 66, 67 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом апеляційної інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Креатив" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 6 від 19.10.2011, зокрема, 728 666,74 дол. США (що еквівалентно 19 472 677,92 грн.) простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 2 773 044,23 грн. пені за прострочення сплати процентів, 184 959, 78 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016 у справі № 912/604/16 позов задоволено; стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Креатив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" 728 666,74 дол. США (що еквівалентно 19 472 677,92 грн.) простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 2 773 044,23 грн. пені за прострочення сплати процентів, 184 959, 78 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 206 700, 00 грн.

31.05.2016 під час здійснення апеляційного провадження до апеляційного господарського суду позивачем в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 30.05.2016 (вх. 55/2-08/830), в якій позивач просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачам, у межах ціни позову.

Заява позивача мотивована тим, що у відповідача-1, як боржника за кредитним договором, існує значна непогашена заборгованість, грошові зобов'язання з погашення такої заборгованості не виконуються ні відповідачем-1, як боржником, ні відповідачем-2, як поручителем, протягом тривалого часу - більше 10 місяців, відповідач-2 почав вчиняти правочини, спрямовані на відчуження свого майна.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (така правова позиція викладена у п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником (п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача (п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Врахувавши, що спір у даній справі виник у зв'язку із ухиленням відповідачів від виконання своїх грошових зобов'язань за кредитним договором № 6 від 19.10.2011 та договором поруки № 3 від 19.10.2011; з огляду на те, що у відповідачів наявна значна заборгованість; та беручи до уваги те, що обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення, в той час як невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення; з огляду на те, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача; судом апеляційної інстанції обґрунтовано задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду відповідає нормам процесуального права, ґрунтується на матеріалах справи, а тому підстав для її зміни або скасування немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Агро" залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі № 912/604/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.А. ГОЛЬЦОВА