ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 911/64/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В. А.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Компас"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р.у справі господарського суду№911/64/16 Київської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компас"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1третя особаюридична фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Корда"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -розірвання договору та стягнення 62382,47грн. пр. ОСОБА_2 - дов. б/н від 04.07.2016р. пр. Шеховцов О.Д. - дов. б/н від 25.05.2015р. пр. Бондар Л.В. - дов. №46 від 22.01.2016. ОСОБА_1 - НОМЕР_1 пр. ОСОБА_2 - дов. б/н від 24.05.2016р.

До Вищого господарського суду України надійшло клопотання від представника ТОВ "Компас" про відкладення розгляду касаційної скарги до закінчення розгляду Вищим господарським судом України іншої справи №911/70/16, яка ще не надійшла до суду касаційної інстанції і незабаром має надійти.

Вказане клопотання про відкладення розгляду справи відхилено колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки заявником клопотання не доведено наявності підстав, які унеможливлюють розгляд касаційної скарги у справі №911/64/16 без результатів розгляду касаційної скарги у іншій справі №911/70/16, а також, що результат перегляду касаційним судом справи №911/70/16 може вплинути на прийняття постанови судом касаційної інстанції у даній справі.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ТОВ "Компас" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору №10/08 від 09.10.2012 на створення технічної продукції та стягнення 35000,00грн. авансу і 27382,47грн. збитків від інфляції за період з лютого 2013 року по листопад 2015 року включно.

Позовні вимоги були вмотивовані невиконанням підрядником ФОП ОСОБА_1 у встановлений тримісячний термін обов'язків, передбачених Договором №10/08 від 09.10.2012 на створення (передачу) технічної документації на земельну ділянку, відтак, втратою замовником-позивачем у 2015 році інтересу до виконання договору, що у відповідності із ч.3 ст.858 ЦК України надає замовнику право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2016р. (суддя Кошик А.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. (судді Хрипун О.О., Корсакова Г.В., Тищенко А.І.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення місцевого господарського суду було вмотивоване тим, що умовами договору кінцевим результатом робіт є виготовлення технічної документації, що і було виконано відповідачем ФОП ОСОБА_1, який завчасно передав цю технічну документацію до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу КМДА (КМР), кадастрова справа №А-20423, що свідчить про виконання підрядником обов'язків по Договору.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким мотивом суду першої інстанції і послався на відсутність акту приймання-передачі вихідних даних, передбачених у п.7 Технічного завдання до Договору, позивач ТОВ "Компас" не довів виконання ним свого обов'язку передати виконавцю вихідні дані, а відтак, строк закінчення робіт по договору продовжено на час затримки подання вихідних даних, зазначених в технічному завданні.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Компас" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову по справі, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що справу апеляційним судом розглянуто у незаконному складі суддів, а саме суддя Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. у іншій справі №911/70/16 винесла постанову, якою повністю було відмовлено ТОВ "Компас" в задоволенні позову. У справі №911/70/16 судді Тищенко А.І. було заявлено відвід, тому суддя Тищенко А.І., на думку заявника, не мала права приймати участь у розгляді справи №911/64/16.

Порушенням норм матеріального права касатор зазначає незастосування судами ч.3 ст.612, ст.651, ч.3 ст.858 ЦК України, а також неповне встановлення обставин справи, а саме роботи за Договором на виготовлення технічної документації, яка б відповідала вимогам, встановленим органом земельних ресурсів м. Києва у 2012 році, не були завершені відповідачем, кінцевий результат не було отримано.

У відзиві на касаційну скаргу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проти доводів, викладених в касаційній скарзі, заперечує, вважає її не обґрунтованою та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

ФОП ОСОБА_1 зазначає, що Технічна документація на земельну ділянку була виготовлена відповідно до вимог Інструкції, оригінал Державного акту на земельну ділянку власності ТОВ "Корда", який належало переоформити на ТОВ "Компас" йому не передавався, а помилкою з боку підрядника ФОП ОСОБА_1 було те, що всі узгодження та переговори проводились між сторонами в усній формі.

Заслухавши присутніх представників сторін та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що посилання ТОВ "Компас" в касаційній скарзі на розгляд справи апеляційним судом у незаконному складі суддів, а саме у іншій справі №911/70/16 судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. було заявлено відвід, який відхилено колегією суддів та відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Компас", - не є підставою визнавати, що справу №911/64/16 було розглянуто у незаконному складі суду, оскільки у справі, що розглядається, відводи складу суддів заявлені не були, а наявність підстав для задоволення самовідводу визначає суддя, який приймає участь у справі, у відповідності із ст.20 ГПК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 09.10.2012 між ТОВ "Компас" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №10/08 на створення /передачу технічної документації, за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався виконати комплекс проектно-вишукувальних робіт по розробці технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку на перетині вул. К Данькевича та пр. В. Маяковського в Деснянському районі м. Києва.

Після закінчення вказаного в п.3.1 строку виконавець повинен передати замовнику технічну документацію щодо виготовлення документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, передати державний акт на право власності на земельну ділянку до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації для подальшого оформлення та реєстрації, що визначено у п.1.4 Договору.

Пункт 3.1 Договору не визначав строк, а зазначав, що перелік технічної документації, яка підлягає оформленню і здачі Виконавцем Замовнику, визначений в технічному завданні, підписаному і погодженому сторонами Договору.

Строк дії Договору був погоджений сторонами у п. 6.1 договору, а саме початок - з дня зарахування авансу на розрахунковий рахунок виконавця, закінчення - приймання виконаних робіт з урахуванням вимог п. 1.3.

Згідно із п.1.3 Договору строки здачі робіт за договором - 3 місяці з дня зарахування авансового платежу на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п.2.1 Договору та протоколу про договірну ціну вартість робіт за договором складає 35000,00грн., які Замовник зобов'язаний перерахувати Виконавцю не пізніше п'яти банківських днів з дня підписання Договору.

На виконання умов Договору замовник ТОВ "Компас" за платіжним дорученням №643 від 10.10.2012 перерахував Виконавцю ФОП ОСОБА_1 35000,00грн., авансового платежу як попередню оплату за технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Виконавець ФОП ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку ТОВ "Компас" на перетині вул. К. Данькевича та пр. В. Маяковського в Деснянському районі м. Києва у встановлений Договором строк не передав Замовнику - позивачу, в матеріалах справи відсутній акт здачі-приймання технічної продукції, кошти, сплачені позивачем в якості авансового платежу, не повернув, що і стало підставою для звернення Замовника ТОВ "Компас" з позовом до суду.

Позивач зазначав, що результат виконання договору виконавцем мав господарську цінність для Замовника-позивача тільки у випадку виконання відповідачем своїх зобов'язань у визначений договором тримісячний строк. В подальшому виконання договору втратило інтерес для позивача, оскільки з 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", згідно з яким державну реєстрацію права власності на земельні ділянки почали здійснювати територіальні підрозділи Державної реєстраційної служби, підпорядкованої Міністерству юстиції України, повноваження територіальних органів земельних ресурсів у цій сфері припинились.

Таким чином, позивач стверджує, що у зв'язку із істотним порушенням відповідачем умов договору з 01.01.2013 із набранням чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", виконання договору втратило для позивача інтерес та у відповідності із ч.3 ст.858 ЦК України просив суд розірвати договір, стягнути 35000,00грн. авансу та 27382,47 грн. інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позовних вимог, Виконавець ФОП ОСОБА_1 посилався на виготовлення ним та передачу технічної документації до Головного управління земельних ресурсів завчасно ще 15.11.2012, тобто в строк, встановлений договором та до 01.01.2013 - дати набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".

Відповідач ФОП ОСОБА_1 зазначав, що відсутність акту приймання-передачі технічної документації з Замовником-позивачем не спростовує факту виготовлення та існування такої документації станом на момент її передачі до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 15.11.2012, кадастрова справа №А-20423.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що до закінчення передбаченого договором терміну та до звернення Замовника-позивача до Виконавця-відповідача з повідомленням про відмову від договору, технічна документація була виготовлена і передана до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (кадастрова справа №А-20423), тобто досягнуто обумовленого договором результату, така робота підлягає оплаті.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Рішення суду першої інстанції прийняте без урахування приписів ст.43 ГПК щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції не визначено, який кінцевий результат мали на увазі сторони, укладаючи 09.10.2012 між ТОВ "Компас" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Договір №10/08, і чи було досягнуто визначеного Договором результату в повному обсязі.

Окрім того, суд першої інстанції, визнавши належне виконання ФОП ОСОБА_1 умов Договору, не дослідив, чи належним чином ФОП ОСОБА_1 виконав умови пункту 1.4 Договору та якими доказами підтверджується виконання вказаного пункту Договору.

Також рішення суду першої інстанції прийнято без врахування зауважень щодо недоліків документації, зазначених у листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 24.02.2016 №057023-3590.

Київський апеляційний господарський суд не погодився з висновком місцевого суду, також дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, однак, з інших підстав.

Згідно зі ст.ст.193, 220, 224 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

В силу ст. 26 Закону України "Про землеустрій" відносини замовників і розробників документації з землеустрою регулюються законодавством України і договором. Стаття 27 цього Закону передбачає, що замовники документації із землеустрою визначають за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість робіт, термін їх виконання і порядок їх оплати. Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника і укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації несуть відповідальність, передбачену договором і законом (ст. 28 Закону України "Про землеустрій").

Згідно із ст. 29 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Права та обов'язки розробників документації із землеустрою визначені ст. 28 Закону України "Про землеустрій".

Як встановлено судами, пунктом 5.3 Договору сторони погодили, що Замовник несе відповідальність за достовірність наданих вихідних даних, а згідно із п. 5.4 Договору строк закінчення робіт продовжується на час затримки подання вихідних даних, викладених в технічному завданні.

Відповідно до п. 5.6 Договору вихідні дані передаються за актом приймання - передачі.

Пункт 7 Технічного завдання містить перелік вихідних даних, необхідних для виконання відповідачем своїх зобов'язань, зокрема: рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Компас" №5 від 18.07.2012; рішення Загальних зборів учасників ЮФ у формі ТОВ "Корда" №1 від 8.07.2012; державний акт на право власності на земельну ділянку на ЮФ ТОВ "Корда" від 24.12.2003.

Пунктом 8 Технічного завдання на складання технічної документації визначено, що технічна документація повинна відповідати вимогам п.1.16-1.19 Інструкції про порядок видачі, складання, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, яка затверджена Наказом Державного комітету поземельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 (Інструкція).

Стаття 56 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на момент укладення договору та виготовлення технічної документації) також передбачає, що має включатись у технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Пунктом 1.19. Інструкції передбачено, що Технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на момент укладення Договору та виготовлення технічної документації) подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені Замовника документації здійснюється її розробником (Виконавцем), якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради №057023-3590 від 24.02.2016, надісланого на інформаційний запит ФОП ОСОБА_1 за результатами технічної документації із землеустрою виявлено, що ТОВ "Корда" не виконало вимоги п.4 рішення Київради від 20.12.2007 №1485/4318 щодо повернення до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.12.2003 №08-8-0001 та не виконало це ж рішення в частині реєстрації права власності на земельну ділянку.

В результаті зазначеного справу А-20423 Департаментом земельних ресурсів було повернуто ФОП ОСОБА_1 на доопрацювання.

Вирішуючи справу по суті, апеляційний суд виходив із ст.538 ЦК України, згідно якої виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі вихідних даних, зазначених у п.7 Технічного завдання до договору, відповідач їх отримання заперечив, а позивач не довів суду виконання ним свого обов'язку передати виконавцю обумовлені технічним завданням вихідні дані, що свідчить про те, що строк закінчення робіт згідно п.5.4 Договору продовжено на час затримки подання вихідних даних, викладених в технічному завданні.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що строк виконання обов'язку Виконавця за Договором не наступив, що є підставою для відмови в задоволенні позову про розірвання Договору і відшкодування збитків.

Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України.

Суди попередніх інстанцій визначили, що взаємовідносини між сторонами регулюються договором підряду.

Згідно ч.2, ч.3 ст.852 ЦК України, на яку посилається ТОВ "Компас" в позовній заяві і касаційній скарзі, за наявності істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 3 статті 612 ЦК також передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що строк виконання обов'язку Виконавця за Договором не наступив, що є підставою для відмови в задоволенні позову про розірвання Договору і відшкодування збитків.

Однак, судом апеляційної інстанції не встановлено всі обставини справи, а саме, якщо Виконавець не отримав Вихідні дані, передбачені п.7 Технічного завдання, то на підставі яких даних Виконавець розробляв і подавав розроблену Технічну документацію до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Судами встановлено, що кадастрову справу А-20423 і Технічну документацію на земельну ділянку Департаментом земельних ресурсів було повернуто ФОП ОСОБА_1 на доопрацювання, однак, судами попередніх інстанцій не встановлено, які дії вчиняв ФОП ОСОБА_1 для усунення недоліків, доопрацювання Техдокументації і повторного належного подання її до Департаменту земельних ресурсів, а саме чи вимагав Виконавець передати йому пакет вихідних даних, передбачених п.7 Технічного завдання (погодженого виконавцем), чи зупиняв або відмовлявся Виконавець від подальшого виконання договору у відповідності із приписами ст.193 ГК України; чи повідомив Виконавець ФОП ОСОБА_1 Замовника ТОВ "Компас" про повернення йому Департаментом земельних ресурсів Техдокументації на доопрацювання.

В матеріалах справи ( а.с.112-116) міститься копія листа-звернення ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Компас" і опис вкладення в цінний лист від 23.12.2015, яким судами попередніх інстанцій не надано ніякої правової оцінки.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій всіх обставин справи не може бути усунуто під час перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "Компас", оскільки судами не було встановлено всіх обставин справи, не надано належну правову оцінку всім обставинам у справі, відтак, судові рішення є передчасними, що є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності із приписами ст.1119 ГПК України справа направляється касаційною інстанцією на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

У всіх інших випадках справи направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що неповне встановлення всіх обставин справи допущено не лише апеляційним судом, але й судом першої інстанції, що є підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, судом першої інстанції взагалі не розглянуто Заяву ТОВ "Компас" (а. с. 55-56) про забезпечення позову.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компас" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. у справі №911/64/16 господарського суду Київської області та рішення господарського суду Київської області від 15.03.2016р. скасувати.

Справу №911/64/16 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак