ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 911/44/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В. А.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.06.2016р.у справі господарського суду№911/44/16 Київської областіза позовомТОВ "Дизельсервіс"доприватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Промбудметал"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 67065,60грн. Шуліга В.А. дов.№7 від 01.06.2016 Никоненко Р.В. дов.б/н від 04.02.2016

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ТОВ "Дизельсервіс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Промбудметал" про стягнення 67065,60 грн., з яких: 63501,60 грн. вартість поставленої неякісної продукції та 3564,грн. витрати за проведення експертизи.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Промбудметал" всупереч умовам договору поставило позивачу товар, який не відповідає вимогам, що ставляться до якості даного виду продукції, що підтверджується Актом експертизи ТПП, у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення сплачених за вказаний товар грошових коштів у розмірі 63501,60 грн., а через відмову відповідача повернути сплачені за товар кошти, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс" на підставі ст. 678 ЦК України та умов договору поставки №19/05-15 від 19.05.2015 звернулося з позовом до суду.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.03.2016 ( суддя Антонова В.М.) позов задоволено повністю: стягнуто з ПП виробничо-комерційної фірми "Промбудметал" на користь ТОВ "Дизельсервіс" 63501,60 грн. вартості неякісної продукції, 3564 грн. витрат за проведення експертизи та судовий збір.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 (головуючого судді Жук Г.А., суддів Сухового В.Г., Мальченко А.О.) за апеляційною скаргою ПП ВКФ "Промбудметал" Рішенням господарського суду Київської області від 03.03.2016 скасоване та прийняте нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова апеляційного суду вмотивована тим, що ТОВ "Дизельсервіс" порушив порядок приймання продукції та відбору зразків для експертизи, встановлений Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №П-7 від 23.04.1966, а відтак, Акт експертизи є неналежним доказом якості продукції.

Не погоджуючись із Постановою апеляційного суду, ТОВ "Дизельсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016, а Рішення господарського суду Київської області від 03.03.2016 залишити в силі.

Касаційна скарга вмотивована невірним застосуванням норм матеріального права, а саме визначенням апеляційним судом встановлених Інструкцією П-7 строків для виявлення прихованих недоліків, наявністю доказів повідомлення постачальника про недоліки в товарі, дотриманням експертом вимог Методики проведення товарознавчої експертизи експертами ТПП України, а порушенням норм процесуального права касатор зазначає те, що відповідач-постачальник не надав суду доказів належної якості товару.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 19.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс" (покупець) та Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма "Промбудметал" (постачальник) укладено Договір поставки №19/05-15, згідно якого постачальник зобов'язався в порядку, строки та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (продукцію), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити її вартість.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість і вартість продукції, що підлягає поставці за договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються на кожну окрему партію в специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.7 Договору якщо постачальник несвоєчасно поставив продукцію, або передав покупцеві меншу кількість, ніж погоджено сторонами, або поставив неякісну продукцію, покупець має право вимагати усунення вище зазначених порушень, встановивши строк їх усунення, або взагалі відмовитись від одержання продукції та оплати її вартості, а у разі оплати, вимагати повернення у триденний строк сплаченої суми коштів за неї.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що покупець зобов'язаний сплатити постачальнику за поставлену продукцію згідно зі специфікацією, рахунком-фактурою тощо, на умовах зазначених у відповідній специфікації на кожну відповідну партію продукції. Відповідно до п. 8.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року.

19.05.2015 сторонами підписана Специфікація №1, згідно якої постачальник на протязі трьох робочих днів з дати отримання 100% передоплати зобов'язався поставити покупцю круг ф.14 н/ж харчовий 12Х18Н10Т у кількості 1,4 кг, круг ф.50 н/ж жаростійкий до 1100С20Х25Р20С2 у кількості 34кг та круг ф.90 н/ж жаростійкий до 1350С"Термаль 1500" в кількості 105кг на загальну суму 63501,60грн.

На підставі рахунку-фактури №СФ-051928 від 19.05.2015, позивач 25.05.2015 здійснив 100% передплату за поставлений товар у розмірі 63501,60грн., що підтверджується платіжним дорученням №433 від 25.05.2015.

Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма "Промбудметал" (постачальник) на виконання умов договору був поставлений покупцю товар по видатковій накладній №СФ-051948 від 28.05.2015.

Після прийняття продукції, позивачем було складено Акт №29/05-1 від 29.05.2015, згідно якого комісія прийняла рішення про проведення контролю хімічного складу товару на відповідність зазначеної марки сталі, відповідно до внутрішньої інструкції ТОВ "Дизельсервіс" №474 від 26.06.2014 "Про порядок приймання металопрокату", оскільки колір металу та наліт на ньому викликали сумніви в якості поставленої продукції. За замовленням позивача експертом Криворізького представництва Дніпропетровської Торгово-промислової палати України були відібрані зразки (проби) продукції та проведена експертиза.

За результатами проведеної експертизи складено Акт експертизи №Е-71 від 24.06.2015 , в якому зафіксовано, що хімічний склад круга діаметром 14 н/ж харчовий 12Х18Н10Т відповідає вимогам ГОСТ 5632-72; хімічний склад круга діаметр 50 н/ж жаростійкий за показниками (масова доля вуглецю) відповідає, а за показниками - масова доля кремнію, хрому, нікелю не відповідає вимогам ГОСТ 5632-72; хімічний склад круга діаметр 90 н/ж жаростійкий не відповідає даним виписки із сертифікату якості №000484 від 18.02.2015.

Після отримання вищезазначеного висновку експертизи, ТОВ "Дизельсервіс" направляв на адресу відповідача претензії від 03.07.2015 №03/07-01, від 09.07.2015 №9/07-01 та №09/11-01 від 09.11.2015 , в яких повідомляв про відмову у прийнятті товару і просило повернути сплачені за поставлений товар кошти та сплатити за проведену експертизу кошти, у загальній сумі 67065,60 грн. та забрати власними силами поставлену недоброякісну продукцію.

Оскільки зазначені вище претензії залишились без відповіді та задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті, суди виходили з приписів статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, якими передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Статтею 268 ГК України унормовано, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Сторонами у п.4.3. Договору визначено, що якість продукції, що поставляється за даним договором, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації та вимогам, що звичайно ставляться до якості даного виду продукції, засвідчена документами, оформленими належним чином. Документи, що засвідчують якість та відповідність продукції (сертифікат відповідності, посвідчення якості, паспорту заводу - виробника) постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент передачі партії продукції в пункті поставки. Якість товару, що поставляється за даним договором, повинна відповідати інформації про такий товар, зазначеній в супровідних документах і на пакуванні.

Статтею 678 ЦК України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості, а саме що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно п. 4.4 Договору якщо якість продукції виявиться невідповідною стандартам, технічним умовам, іншої документації або умовам договору та специфікацій, а також при відсутності документів, які підтверджують якість продукції, покупець на свій розсуд вправі відмовитись від прийняття й оплати продукції або вимагати безоплатного усунення постачальником за його рахунок недоліків або заміни продукції протягом 14 днів з моменту пред'явлення покупцем претензії щодо якості продукції. Якщо продукція сплачена, вимагати у встановленому порядку повернення сплачених сум.

У пункті 4.2 Договору сторонами погоджено, що приймання продукції по кількості та якості здійснюється відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції ПТН і ТНП по кількості і якості", затвердженими постановами Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6, і від 23.04.66 №П-7 зі змінами та доповненнями. Тобто, сторонами на основі вільного волевиявлення узгоджений порядок приймання продукції по якості саме із застосуванням Інструкції П-7, дотримання якої є обов'язковим для сторін. Іншого порядку приймання-передачі товару по якості сторонами не визначено.

"Інструкції про порядок приймання продукції ПТН і ТНП по кількості і якості", затвердженими постановами Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6, і від 23.04.66 №П-7 є чинними для України у відповідності із Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р. "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", якою визначено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із встановленої Актом експертизи невідповідності якості поставленого товару, передбаченого умовами договору права покупця на відмову від неякісної продукції та повернення сплачених за неї коштів.

З таким висновком суду першої інстанції не погодився апеляційний суд, який відповідно до ст. 101 ГПК України повторно розглянув справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Апеляційний суд виходив з приписів п. 6 Інструкції №П-7, згідно якої приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходженні її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивозі продукції покупцем.

Приймання продукції по якості здійснюється відповідно зі стандартами, технічними умовами згідно супровідних документів, що посвідчують якість продукції (товарів) - технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т.д.

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі при прийманні продукції представника постачальника, що передбачено у п. 16 Інструкції П-7. Повідомлення про виклик представника виробника (постачальника) згідно п. 18 Інструкції П-7 повинно бути направлене (передане) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 год., якщо інші строки не встановлені іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором.

Для виявлення прихованих недоліків Інструкція П-7 надає одержувачу чотиримісячний термін. При виявленні таких недоліків покупець повинен в п'ятиденний термін скласти відповідний акт. У разі виклику представника відправника цей термін може бути збільшений на час, необхідний представнику для прибуття до місця приймання. При цьому згідно п.9 Інструкції прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Позивач в направлених відповідачу 03.07.2015 та 09.11.2015 претензіях стверджує, що після прийняття товару ним були виявлені приховані недоліки, внаслідок чого ТОВ "Дизельсервіс" замовив проведення незалежної експертизи.

Однак, суд апеляційної інстанції критично оцінив такі твердження позивача, оскільки із складеного представниками позивача Акту №29/05-1 від 29.05.2015 про проведення вхідного контролю продукції при прийнятті товару було виявлено, що колір металу та наявність на ньому нальоту викликають сумніви в його справжності. Тобто в даному акті позивач зафіксував недоліки товару, наявність яких згідно п.16 Інструкції П-7 є підставою для призупинення приймання товару та виклику представників постачальника для подальшого його прийняття. Окрім цього, навіть при виявлені прихованих недоліків товару згідно п. 9 Інструкції П-7 позивач також повинен був на протязі 5 днів після виявлення недоліків скласти Акт про приховані недоліки.

Однак, позивачем не було надано доказів призупинення приймання товару та передання його під відповідальне збереження, не складено Акту про приховані недоліки у відповідності із вимогами Інструкції П-7, та не надано жодних доказів звернення позивача до відповідача з повідомленням про виявлені в ході прийняття товару недоліки та виклик його представників для подальшого прийняття товару, а повідомлення відповідача здійснене в липні 2015 року, після проведення експертизи товару, тобто після закінчення встановленого п.6 Інструкції двадцятиденного строку для прийняття товару по якості.

Також апеляційним судом встановлено, що п. 26-28 Інструкції П-7 передбачають для визначення якості продукції, що особи які беруть участь у прийманні продукції по якості, зобов'язані відібрати зразки (проби) такої продукції, про що складається відповідний Акт відбору. Відібрані зразки повинні бути опломбовані або опечатані і забезпечені відповідними етикетками, підписаними учасниками відбору. Одна з відібраних проб залишається в одержувача, а інша направляється відправнику продукції. Додаткові зразки передаються на аналіз (якщо це передбачено чинним законодавством) в лабораторії або науково-дослідні інститути. Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатись отримувачем, виробником (постачальником) до вирішення спору по якості продукції.

Однак, позивачем ТОВ "Дизельсервіс" ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів направлення відповідних зразків відбору проб постачальнику - відповідачу у справі, що також свідчить про порушення ним положень Інструкції П-7 та в свою чергу створило перешкоди для участі постачальника у перевірці якості продукції, заявлення ним своїх заперечень, право на що закріплено чинним законодавством.

Акт експертизи №Е-71 від 24.06.2015 судом апеляційної інстанції відхилений в якості доказу невідповідності поставленого товару вимогам ГОСТ 5632-72, оскільки при відборі проб позивачем ТОВ "Дизельсервіс" не було дотримано вимог Інструкції П-7, окрім того, відповідач ПП ВКФ "Промбудметал" заперечує факт надання на експертизу зразків товару, який був поставлений саме ним, через невідповідність характеристик товару, які вказані в Акті експертизи.

Так, відповідач ПП ВКФ "Промбудметал" стверджує, що він поставляв позивачу товар без жодного маркування (ні кольором, ні іншим способом), на підтвердження чого надає лист постачальника продукції вих. №26/04 від 26.01.2016, а в Акті експертизи вказується, що товар був пофарбований та містив маркування, нанесене ударним способом.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не прийняв наведені доводи відповідача як обґрунтовані, оскільки обставини, на які посилаються сторони, повинні бути підтверджені первинними документами, а лист постачальника вих. №26/04 від 26.01.2016 не є таким документом, інших доказів поставки саме спірних кругів та наявність або відсутність на них маркування відповідачем не надано, так само як і позивачем не надано доказів того, що на експертизу передавались зразки товару, який був поставлений саме відповідачем, оскільки ні в договорі, ні у специфікації, ні у сертифікаті якості не міститься інформації про колір продукції, її маркування. Відтак відсутність у договорі, специфікації, сертифікатах якості та в інших супроводжувальних документах відомостей щодо ідентифікуючих ознак товару, а саме його маркування, колір, який поставлявся відповідачем і в даному випадку є спірним між сторонами, унеможливлює встановлення відповідності фактів, зазначених в Акті експертизи №Е-71 від 24.06.2015 дійсним обставинам, що склались між сторонами.

Зазначені спірні обставини також підтверджують, що для їх уникнення Інструкцією П-7 передбачено призупинення прийняття товару, виклик представників постачальника для його подальшого прийняття та складання відповідних актів, однак оскільки наведена Інструкцією П-7 процедура прийняття товару по якості покупцем ТОВ "Дизельсервіс" була порушена, то наданий позивачем Акт експертизи ТПП не може вважатись належним доказом на підтвердження обставин постачання відповідачем неякісного товару.

З огляду на встановлені обставини, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс" порушений порядок і вимоги щодо прийняття товару по якості, визначений Інструкцією П-7, обов'язковість застосування якої сторонами обумовлено у п. 4.2. договору, а саме: порушений порядок складання акта виявлених дефектів чи прихованих недоліків, на які посилається позивач, оскільки доказів складання таких Актів з урахуванням вимог п.29 Інструкції П-7 щодо інформації, яка зазначається в таких Актах, позивач суду не надав, порядок повідомлення та залучення представника постачальника при прийманні товару та складенні відповідних актів, недотриманий порядок проведення експертного дослідження відібраних зразків, а саме не направлено другого зразка відібраних проб постачальнику.

Зазначеним порушенням місцевий господарський суд належної оцінки не надав, що і стало підставою для скасування рішення суду першої інстанції і прийняття апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Дизельсервіс", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016р. у справі №911/44/16 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак