Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №910/29557/15 Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №910/2...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 910/29557/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Торговий дім" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі№ 910/29557/15 Господарського суду міста Києва за позовомПриватного підприємства "Торговий дім" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пласт-65" простягнення 515 847,60 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаНікітчина А.О. - - відповідачаКупрієнко В.М.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Приватне підприємство "Торговий дім" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт-65", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 515 847,60 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 17/07-2014 від 24.07.2014 в частині оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 (суддя Полякова К.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 (головуючий Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) у даній справі у задоволенні позову відмовлено повністю. Підставою для прийняття таких судових рішень стали висновки судів про відсутність двосторонньо підписаного акту та наявність заперечень з боку замовника, заявлених після отримання актів, що позбавляє підрядника права вимагати від замовника оплати робіт за актом та довідкою за серпень 2015 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Приватне підприємство "Торговий дім" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт-65" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

20.07.2016 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.08.2016.

01.08.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Пласт-65" надані додаткові письмові пояснення до відзиву, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

02.08.2016 Приватним підприємством "Торговий дім" надані додаткові обґрунтування до касаційної скарги, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пласт-65", як замовником, та Приватним підприємством "Торговий дім", як підрядником, укладений договір підряду №17/07-2014.

За умовами цього договору, замовник доручає, а виконавець виконує роботи (надає послуги) з виготовлення та монтажу ангару під склад загальною площею - 1 400 квадратних метрів. Узгоджено склад робіт, а саме: виготовлення проектної документації (розділ КМ, КЖ), планування будівельного майданчику, улаштування стрічково-стовпового фундаменту, виготовлення та монтаж каркасів ангарів, зашивка ангару набурними сендвічпанелями, зашивка стін офісних приміщень гіпсокартоном (без улаштування перегородок), улаштування в'їздних воріт (розпашних), улаштування вводів води та каналізації. Розділами 2-10 цього договору сторони погодили строки виконання робіт, ціну договору, порядок розрахунків, передавання та прийняття робіт, права та обов'язки сторін тощо.

Відповідно до п. 4.1. договору, передавання виконаних робіт виконавцем і прийняття робіт замовником оформлюється актом, підписаним уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження виконання робіт за спірним договором позивачем надано копії Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за серпень 2015 року на суму 1565847,60 грн. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за серпень 2015 на суму 515 847,60 грн. (тобто за вирахуванням суми авансу), що підписані позивачем - Приватним підприємством "Торговий дім" в односторонньому порядку.

В позовній заяві позивач послався на те, що вказані акт та довідка за серпень 2015 року направлялись ПП "Торговий дім" на адресу відповідача разом з листом № 003/08 від 20.08.2015, в якому позивач просив прийняти виконані у лютому роботи та підписати акт виконаних робіт, однак вказані документи залишені відповідачем без підписання, а виконані роботи без оплати.

Таким чином, спір виник у зв'язку з тим, що відповідач, як замовник за договором, не виконав свої зобов'язання в частині прийняття виконаних робіт та їх оплати, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 515 847,60 грн. заборгованості.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач прострочив виконання своїх зобов'язань. Суди дійшли висновку, що відсутність підписаного обома сторонами акту та наявність заперечень з боку замовника, заявлених після отримання актів, позбавляє підрядника права вимагати від замовника оплати робіт.

Колегія суддів вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у справі прийняті при неповному дослідженні усіх обставин справи, тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Щодо процедури прийняття робіт по будівельному підряду судами попередніх інстанцій не враховано положень статті 882 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Судами не досліджено, чи було в повному обсязі виконано зазначену процедуру.

Рішення судів попередніх інстанцій не містять висновків про те, чи визнано судом недійсним акт, підписаний однією стороною (підрядником), та чи є відмова від підписання акту обґрунтованою.

В своєму листі про відмову від підписання акту відповідач послався на неналежну якість виконаних робіт (а.с.32). В той же час, рішення судів не містить аналізу досліджених доказів та висновку, стосовно того, чи відповідають ці доводи дійсним обставинам справи. Також відсутні висновки про те, чи виключають недоліки будівництва, на які посилається відповідач, можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Рішення судів попередніх інстанцій містить висновок про те, що позивач не виконав свої зобов'язання в обумовлений договором строк. Однак судами не зазначено, чи є ця обставина підставою для відмови в оплаті виконаних робіт та якими, в даному випадку, повинні бути правові наслідки несвоєчасного виконання будівельних робіт.

Договір підряду укладений між сторонами таких наслідків не визначає.

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Висновків щодо застосування цієї норми рішення судів попередніх інстанцій не містять.

Також, колегія вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності доказів фактичного узгодження ціни виконаних робіт.

З цього приводу слід зазначити, що пунктами 3.1 та 3.2 укладеного між сторонами договору підряду передбачено, що вартість робіт (послуг) а цим договором становить 1 800 000 грн. Ціна договору є твердою і зміні не підлягає. (а.с.10)

Також колегія вважає необхідним звернути увагу на наступне.

У позовній заяві позивач посилається на те, що виконання всього комплексу робіт, обумовлених довідками та актами виконаних робіт, здійснювалося з його матеріалів та за рахунок його засобів (а.с.4).

В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач послався на те, що він за власні кошти закупив будівельні матеріали, які позивач самовільно зазначив як свої витрати на будівництво (а.с.51). За посиланням відповідача, факт передання ним позивачу власних будівельних матеріалів підтверджено актом прийому-передачі матеріалів від ТОВ "Пласт-65" до ПП "Торговий дім для будівництва теплового павільйону з металоконструкцій в с. Петрівське, Києво-Святошинського району, який судами не досліджувався і йому не надано ніякої правової оцінки. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції з цього приводу не містять мотивів відхилення доводів та аргументів сторін щодо суті спору. Ці доводи не перевірені: не прийняті, але і не спростовані.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

В пункті 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились помилкового застосування приписів ст.42 ГПК України, ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку, у разі необхідності в спеціальних знання в галузі будівництва, призначити відповідну судову експертизу, та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі № 910/29557/15 скасувати. Справу передати до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст