ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 908/265/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Саєнко І.М. Захаревська Н.П. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиЗапорізького державного медичного університету, товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 рокуу справі№ 908/265/16за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000"доЗапорізького державного медичного університетутретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької областіпро стягнення 356 931,42 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про закупівлю товару за державні кошти № 283 т-13 від 18.11.2013 у розмірі 356 931,42 грн, з яких 194 629,92 грн - основний борг, 11 053,91 грн - 3 % річних, 151 247,59 грн - інфляційні витрати та 54 342,81 грн витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2016 (суддя - Алейникова Т.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 (головуючий - Попков Д.О., судді - Марченко О.А., Зубченко І.В.) рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з Запорізького державного медичного університету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" 194 629,92 грн основного боргу, 11 053,91 грн 3 % річних, 150 557,21 грн інфляційних втрат, 5 434,28 грн витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката, 5 343,67 грн судового збору.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права просить частково скасувати постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 48 805, 27 грн судових витрат, пов'язаних з надання правової допомоги адвоката в суді першої інстанції, 9 000,00 грн - у суді апеляційної інстанції, 10 000, 00 грн - у суді касаційної інстанції, а також 6 430,00 грн судового збору за подачу касаційної скарги.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016, залишивши в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2016.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а касаційна скарга позивача - частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 18.11.2013 між ТОВ "РИМ 2000" (продавець) та Запорізьким державним медичним університетом (покупець) було укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 283т-13, за умовами якого продавець зобов'язувався протягом дії договору передати у власність покупця товар для навчально-наукового процесу, в асортименті та кількості, які узгоджуються сторонами в рахунках-фактурах та специфікаціях, а покупець - прийняти цей товар та сплатити його вартість на умовах, встановлених договором: - найменування: згідно специфікації; - категорія (відповідно до ДК 016:2010): згідно специфікації; - загальна ціна 194 629,92 грн з ПДВ.

У специфікації до договору сторони погодили предмет договору - телевізор LG 42 LN540V 42 LED Full НD в кількості 10 шт., вартістю з ПДВ 53 721,60 грн; телевізор: LG 50LА620V, телевізор LЕD 3D 50 в кількості 8 шт., вартістю з ПДВ 98 168,64 грн; телевізор: LG 60LА620V 60 LED ЗD, 1920x1080, 800 гц. в кількості 2 шт., вартістю з ПДВ 42 739,68 грн, а всього на суму 194 629,92 грн.

За п. 3.2. договору кінцевий термін поставки товару - 31.12.2013.

Товар надається продавцем особисто, передавання товару здійснюється на умовах DDP склад покупця (згідно з правил ІНКОТЕРМС 2010) у місці поставки м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26. (п. п. 3.3., 3.4. договору)

Відповідно до п. п. 3.6., 3.7., 3.11. договору оплата доставки товару здійснюється на рахунок продавця, належна поставка товару фіксується відповідно до видаткової накладної, яка є підставою для проведення оплати за даним договором. Оплата за цією угодою здійснюється у безготівковому порядку, на підставі підписаної сторонами видаткової накладної, протягом 30 банківських днів від дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної про отримання товару з продавця.

Згідно з п. п. 5.1., 5.2. договору строк його дії становить з дати його підписання сторонами та до 31.12.2013. Закінчення терміну дії даного договору не звільняє сторін від обов'язку повного та належного виконання ними своїх зобов'язань за цією угодою.

У розділі 7 договору сторони зазначили свої реквізити, а саме: покупець - Запорізький державний університет (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26; р/р 35220003004323; МФО 813015; код ЄДРПОУ 02010741; в Банку ГУДКСУ Запорізької області; ІПН 020107108297; Свід.плат.ПДВ № 11785521), продавець - ТОВ "РИМ 2000" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, корп. 12; п/р 26000001301535 в ПАТ "Актабанк"; МФО 307394; код ЄДРПОУ 23646710; ІПН 236467104625; Свід.плат.ПДВ №200104964).

На виконання умов договору, продавець поставив покупцю товар - телевізори на загальну суму 194 629,92 грн, що підтверджується видатковою накладною № 13145 від 25.11.2013, яка підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 1442943/01 від 20.11.2013 на суму 194 629,92 грн (а.с. 20, т.1).

У зв'язку із тим, що з 06.08.2014 рахунок позивача 26000001301535 в національній валюті в ПАТ "Актабанк" було закрито, що підтверджується довідкою банку № 2034/1 від 06.08.2014, листом ТОВ "РИМ 2000" повідомив Запорізький державний медичний університет про зміну платіжних реквізитів на: КБ "Приватбанк"; МФО 305299; п/р 26001118294001; ЄДРПОУ 23646710.

07.08.2014 казаний лист був отриманий Запорізьким державним медичним університетом та 12.08.2014 переданий Управлінню державного казначейства у м. Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області.

Як встановлено апеляційним судом, відповідач перерахував 194 629,92 грн на закритий рахунок позивача, що підтверджується банківською випискою від 29.08.2014 та платіжним дорученням № 658.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та кошти на нові платіжні реквізити позивача не перерахував, позивач на адресу відповідача надіслав претензію № 471 від 17.08.2015, в якій просив сплатити заборгованість в розмірі 194 629,92 грн та перерахувати її на такий рахунок: п/р 26001118294001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 23646710.

У відповіді на претензію, відповідач заперечував наявність у нього заборгованості, адже за платіжним дорученням № 658 Управління Державного казначейства в м. Запоріжжі перерахувало 194 629, 92 грн на зазначений в договорі розрахунковий рахунок ТОВ "РИМ 2000". Також відповідач зазначив, що реквізити сторін, зокрема їх банківські рахунки, є невід'ємною частиною договору, а отже їх зміна можлива лише шляхом підписання додаткової угоди, чого сторонами не було вчинено.

Згідно з довідкою ПАТ КБ "Приват банк" від 04.12.2015 за період з 01.01.2014 по 01.12.2015 грошові кошти від Запорізького державного медичного університету на рахунок ТОВ "РИМ 2000" в ПАТ КБ "Приват банк" не надходили.

01.12.2015 позивач надіслав відповідачу акт звірки взаємних розрахунків в двох екземплярах, однак відповідач не повернув один екземпляр позивачу.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не було доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товару за державні кошти № 283т-13, оскільки на виконання умов договору казначейство перерахувало 194 629,92 грн на зазначені в договорі банківські реквізити позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 658. Також посилався на те, що зміна банківських реквізитів ТОВ "РИМ 2000" не була оформлена належним чином, а тому казначейство не повинно було здійснювати платіж за цим договором на інші банківські реквізити позивача ніж зазначені в договорі.

Проте, погодитись з такими висновками місцевого суду неможливо, виходячи з такого.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що наявними в матеріалах справи доказами, зокрема листами підтверджується, що позивач належним чином та своєчасно повідомив відповідача, а останній - казначейство про закриття рахунку позивача в ПАТ "Актабанк" та зміну його платіжних реквізитів, а також що така зміна банківських реквізитів позивача не потребувала внесення змін до договору згідно з ст. 654 ЦК України, адже правовідносини між банком і клієнтом щодо відкриття, закриття рахунків останнього (в тому числі зміст банківських реквізитів) регулюються ст. ст. 1066,1067 ЦК України і не потребують погодження відповідача.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи частково позов, апеляційний суд правомірно зазначив, що оскільки казначейство перерахувало грошові кошти на закритий рахунок позивача, що в силу вимог ст. ст. 525, 526, 599, 613 ЦК України, п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не припиняє зобов'язання відповідача щодо сплати 194 629,92 грн за договором, прийшов до правомірного висновку про наявність у відповідача заборгованості і підстав для стягнення з нього 194 629,92 грн основного боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, апеляційний суд правомірно на підстав ст. 625 ЦК України стягнув з нього 11 053,91 грн 3% річних та здійснивши перерахунок інфляційних втрат обґрунтовано частково їх задовольнив та стягнув з відповідача у розмір 150 557,21 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами ч. 5 ст. 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Таким чином, апеляційний суд, врахувавши наданні позивачем докази, розумну необхідність судових витрат для даної справи, а також що позов було задоволено частково, прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача 5 434,28 грн витрат, пов'язаних з надання правової допомоги адвоката на підставі ст. 49 ГПК України, однак в порушення вимог вказаної статті неправомірно відмовив позивачу у стягненні витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката за подачу апеляційної скарги та участь у суді апеляційної інстанції, адже надання таких послуг підтверджується довіреністю ТОВ "РИМ" на адвоката Саєнка І.М. від 05.01.2015, адвокатським запитом № Аз-Гс/Р, підготовкою апеляційної скарги та участю адвоката Саєнка І.М. в судовому засіданні в апеляційній інстанції (а.с. 8-20, 48, 60-66, т. 2), а тому постанова Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 в частині стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з надання правової допомоги адвоката підлягає зміні та стягненні з відповідача 3000 грн за подачу апеляційної скарги та участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 000, 00 грн витрат, пов'язаних з надання правової допомоги адвоката у суді касаційної інстанції.

Оскільки постанова Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 підлягає зміні в частині стягненні з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката, які згідно зі ст. 49 ГПК України є судовими витратами, а судові витрати на судові витрати не нараховуються, то відсутні підстави для розподілу судових витрат (судового збору) за подачу позовної заяви та розгляд апеляційної і касаційної скарг.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Запорізького державного медичного університету залишити без задоволення.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" задовольнити частково.

Змінити постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року у справі за № 908/265/16. Стягнути з Запорізького державного медичного університету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" 3000 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката у суді апеляційної інстанції.

В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року у справі за № 908/265/16 залишити без змін.

Стягнути з Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26, код ЄДРПОУ 02010741) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000"(49600, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, корп. 12, код ЄДРПОУ 23646710) 3 000, 00 грн витрат, пов'язаних з надання правової допомоги адвоката у суді касаційної інстанції..

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя П. ГончарукСуддя І. Кондратова