ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 904/3631/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів:Полянського А.Г. (доповідач), Мачульського Г.М., Коробенко Г.П., розглянувши касаційну скаргу Криворізької міської радина постановувід 18.04.2016Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3631/15за позовомФО - підприємця ОСОБА_4до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: проКриворізької міської ради управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради визнання договору укладенимза участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_5 дов. від 14.05.2015 р.,

відповідача - Паламарчук Є.П.,

третьої особи - Шабліян А.І.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської від 01.03.2016 р. (суддя - Рудовська І.А.) позов задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки площею 0,2216 га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, для розміщення господарського двору, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, строком на 5 років, між Криворізькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладеним 23.01.2015 р., з викладенням пункту 7 розділу "Орендна плата" в наступній редакції: "7. Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 3 відсотків нормативно грошової оцінки, а саме, у розмірі 25 299,69грн. (2 108,31грн. у місяць) ".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 р. (судді - Березкіна О.В., Широкобокова Л.П., Чоха Л.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської від 01.03.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Криворізька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2015 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 р., визнано договір оренди земельної ділянки, площею 0,2216 га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, для розміщення господарського двору, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 строком на 5 років, між Криворізькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладеним 23.01.15р., з викладенням пункту 7 розділу "Орендна плата" в наступній редакції: "7. Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 3 відсотків нормативно грошової оцінки, а саме, у розмірі 25 299,69 грн. (2 108,31грн. у місяць).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2015 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2015 р. у справі № 904/3631/15 скасовано, а справу направлено для нового розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Скасовуючи попередні рішення судів Вищий господарський суд України виходив з того, що зазначаючи про наявність підстав для визнання укладеним спірного пункту 7 договору в редакції позивача, якою визначено орендну плату у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки (мінімальному розмірі), суди не дослідили належним чином розмір нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки, оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1517, складений станом на 21.07.2009 для Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕВЕРЕСТ". Натомість, судами попередніх інстанцій не досліджено доказів, які б підтверджували визначення розміру нормативної грошової оцінки саме для земельної ділянки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з кадастровим номером НОМЕР_1, проведеної при укладенні сторонами договору оренди.

Відповідно до ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

24.09.2014 р. рішенням Криворізької міської ради від № 2972 "Про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місці) меж земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на них та надання їх у оренду" фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та надано в оренду без змін цільового призначення земельну ділянку.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки робочою комісією передано, а ФОП ОСОБА_4 прийнято в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,2216 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для розміщення господарського двору на АДРЕСА_1, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна.

06.01.2015 р. позивачем отримано від Криворізької міської ради редакцію договору оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 7 якого, річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 р. № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу".

Орендна плата, починаючи з 01.01.2015 р., вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 25.06.2014 р. № 2778 "Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 р. № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" та затвердження додатка до нього в новій редакції".

Надану Криворізькою міською радою редакцію договору оренди від 23.01.2015 р. підписано позивачем зі застереженням протоколу розбіжностей, відповідно до якого пункт 7 договору оренди викладено в редакції: "7. Річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки, а саме, у розмірі 25 299,69 грн. (2 108,31 грн. у місяць)."

Позивач посилався на те, що дія рішення міської ради від 14.05.2010р. № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", на підставі якого здійснено розрахунок орендної плати, припинена з 01.01.2014р., проте договором оренди земельної ділянки від 23.01.15р. передбачена річна орендна плата у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, яка суперечить вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За приписами статті 21 названого Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди. Строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються Податковим кодексом України.

За змістом пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу орендна плата встановлюється в договорі оренди з урахуванням мінімальних та граничних обмежень її розміру, наведених у зазначеному пункті. Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (частина 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України), а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки, на який індексується нормативна грошова оцінка за станом на 1 січня поточного року за відповідною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Судами встановлено, що на підтвердження своїх вимог про визначення орендної плати саме виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1517, складений станом на 21.07.2009 р. для Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕВЕРЕСТ", між яким та відповідачем по справі був укладений Договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,2216 га (2216 кв.м.), кадастровий номер: НОМЕР_1, для розміщення господарського двору.

Відповідно Договору купівлі-продажу комплексу від 20.02.2013 року, комплекс за адресою: АДРЕСА_1 був реалізований ТОВ "Науково-виробнича фірма "ЕВЕРЕСТ", а саме укладено з позивачем Договору купівлі-продажу комплексу від 20.02.2013 р. в п. 1.4. якого зазначено, що предмет договору розташований на земельній ділянці площею 0,2216 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, для розміщення господарського двору, місцезнаходження земельної ділянки АДРЕСА_1.

Отже, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1517, складеним станом на 21.07.2009 р. для Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕВЕРЕСТ" підтверджується розмір нормативної грошової оцінки саме для земельної ділянки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з тим же кадастровим номером НОМЕР_1, тієї ж самої площі, адреси, цільового призначення.

Судами обґрунтовано зазначено, що саме нормативна грошова оцінка є підставою для визначення розміру орендної плати, а не земельний податок, як вказав відповідач.

Апеляційним господарським судом правомірно враховано позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 року.

Згідно з ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Судами встановлено, що 23.01.2015 року, своєчасно, супровідним листом направлено оригінал договору оренди земельної ділянки підписаний із застереженням щодо протоколу розбіжностей та протокол розбіжностей засобами поштового зв'язку на адресу Криворізької міської ради (а.с. 20, 21), що підтверджується довідкою Дніпропетровської дирекції ПОШТАМТ-ЦПЗ № 2, касовим чеком та описом вкладення.

Суди правомірно відзначили, що рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.10 р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано не чинним постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі № 2а-423/10/0408, а тому рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 року за № 2494 в частині визначення нормативної грошової оцінки продовжило свою дію.

При повторному перегляді справи суди виконали вказівки, які містились у постанові касаційної інстанції, та прийняли обґрунтоване та законне рішення у даній справі.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справі № 904/3631/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.М. Мачульський

Г.П. Коробенко