ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 904/3615/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Коробенка Г.П., Данилової М.В.,

розглянувши касаційну скаргу Криворізької міської ради на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016у справіГосподарського суду Дніпропетровської області № 904/3615/14за позовом Криворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської радидо фізичної особи-підприємця ОСОБА_43-тя особаКриворізька Північна об'єднана міжрайонна державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській областіпростягнення 334 141,32 грн.за участю представників сторін:

позивача - Шабліян А.І. дов., Паламарчук Є.П. дов. від 04.11.2015 р.,

відповідача - ОСОБА_7 дов. від 08.07.2016 р.,

третьої особи - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 р. (судді - Березкіна О.В., Чус О.В., Подобєд І.М.) заяву прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2014 року у справі № 904/3615/14 - залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2014 року у справі № 904/3615/14 - залишено без змін.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Криворізька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2015 року, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволена частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2014 року змінено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Криворізької міської ради заборгованість по орендній платі в сумі 112 399,58 грн. та 2247,99 грн. судового збору. В решті частини позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи постанову суд врахував висновки ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 року по справі № 2а-423/10/0408, якою було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту проголошення, тобто 01.11.2011 р.

Рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 р. № 2494 поновило свою дію 01.11.2011 р. та діяло до 26.02.2013 р. Рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 р. поновило свою дію з 26.02.2013 р. та діяло по 01.01.2014 р.

Суд визначив, що оскільки у період з 01.11.2011 р. по 26.02.2013 р. діяло рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 р. № 2494, відповідач правомірно оплачував за цей період орендну плату в сумі 1 801,13 грн., розрахованої на підставі цього рішення.

З січня 2011 р. по жовтень 2011 р. та з березня 2013 р. по травень 2013 р. відповідач повинен був сплачувати щомісячно орендну плату в сумі 13 427,14 грн., тому з врахуванням проведених відповідачем оплат за оренду земельної ділянки щомісячно в сумі 1 801,13 грн. та пропуском позивачем строків позовної давності щодо стягнення боргу з січня по березень 2011 р., заборгованість відповідача за період з квітня по жовтень 2011 року та з березня по травень 2013 року становить 112 399,58 грн.

В обґрунтування своєї заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року, прокурор посилався на те, що підставою для перегляду постанови є скасування Вищим адміністративним судом України 18.02.2016 року у справі № 2а-423/10/0408 ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 року по справі № 2а-423/10/0408 ,яка стала підставою для прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 11.12.2014 року.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 року скасована та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Касмет" про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року.

Скасування означеної ухвали від 31.10.2014 року, яка стала підставою для ухвалення рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року, є підставою для перегляду його за нововиявленими обставинами і задоволення позовних вимог прокурора.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При цьому прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Так, з ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року вбачається, що резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року є зрозумілою за своїм змістом і не потребує роз'яснення, а роз'яснюючи рішення, суд не може змінювати його зміст. Проте, суд апеляційної інстанції помилково не врахував цього та роз'яснюючи постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року фактично змінив її зміст, доповнивши положеннями, які стосуються роз'яснення не змісту рішення, а правових наслідків прийняття такого рішення. До того ж, ці положення не стосувались предмету доказування у справі та щодо них відсутні висновки у мотивувальній частині рішення, яке роз'яснено.

Оскільки висновки ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 року по справі № 2а-423/10/0408 в частині періоду дії рішень Криворізької міської ради були взяті до уваги колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, то саме в цій частині постанова підлягає перевірці.

Суд дійшов висновку, що скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 року не є підставою для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року.

Згідно п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання не чинними рішення чи окремих його положень.

При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта не чинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Як вбачається з постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року, суд визнав рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" не чинним, дія якого припинилась з часу набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до п. 5 рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" втрачало чинність рішення міської ради від 22.12.2004 року № 2494 "Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу".

З моменту проголошення рішення від 01.11.2011 року втратило дію рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 року, та відновило свою дію рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494.

Враховуючи викладене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд правильно зазначив, що у період з 01.11.2011 року, тобто з моменту набрання чинності постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року, і по 26.02.2013 року (винесення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду), діяла оцінка земель міста Кривого Рогу, затверджена рішенням Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494, і, тому, правильно визначив розмір заборгованості відповідача у сумі 112 399,58 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що само по собі скасування Вищим адміністративним судом України ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 року про роз'яснення рішення, не є нововиявленою обставиною, яка тягне за собою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року, оскільки вона була врахована судом під час розгляду справи, проте висновки зроблені судом виходячи з обставин, встановлених постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1.11.2011 року.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 904/3615/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.П. Коробенко

М.В. Данилова