ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 11/196-09-5671 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"на ухвалу та постановуГосподарського суду Одеської області від 11.02.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2016у справі№ 11/196-09-5671Господарського судуОдеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"доПриватного підприємства "Мегапак-06"простягнення 170806,33 грнза участю представників:

позивача: Шевченко В.Г., дов. від 21.03.2016;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2016 у справі № 11/196-09-5671 (суддя - Власова С.Г.) відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Разюк Г.П., судді - Липчанська Н.В., Принцевська Н.М.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.02.2016 у справі № 11/196-09-5671 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву банку про поновлення строку для пред'явлення судового наказу №11/196-09-5671 від 22.03.2010 до виконання та видачу його дубліката.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 29.07.2016, у зв'язку з відпусткою судді Самусенко С.С., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 11/196-09-5671.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.07.2016, у зв'язку з відпусткою судді Самусенко С.С., для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Гольцова Л.А. (доповідач), судді - Іванова Л.Б., Мележик Н.І.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.01.2010 у справі № 11/196-09-5671 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 170806,33грн боргу за кредитним договором від 24.09.2007 №37/07ю, держмито в сумі 1708,06грн та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до ст.85 ГПК України рішення набуло законної сили 23.02.2010.

22.03.2010 Господарським судом Одеської області видано наказ, який отриманий стягувачем 29.03.2010.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2011 видано дублікат наказу у справі №11/196-09-5671, який пред'явлений до виконання та 06.06.2011 державним виконавцем Першого Малиновського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 у ПАТ "ВіЕйБі Банк" відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру його ліквідації і відповідно Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 20.03.2015 №63 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Славкіну М.А..

01.02.2016 ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу дублікату виконавчого документу з примусового виконання рішення у справі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в порядку ст. 119, 120 ГПК України.

Судами встановлено, що в обґрунтування вимог заяви позивач, посилаючись на ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 18, 22-24 Закону України "Про виконавче провадження" зазначив, що під час процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" при перевірці кредитної та наглядової справи ПП "МЕГАПАК - 06" виявлено відсутність оригіналу виконавчого документу з примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2010, про що складено акт до Протоколу постійно діючої робочої комісії від 21.12.2015 № 1.

Щодо підстав поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, заявник зауважує, що причинами втрати наказу, у зв'язку з чим порушено строк для його пред'явлення до виконання, є значна зміна кадрів, скорочення штату працівників, пересилання кредитної справи з регіональної дирекції до головного офісу банку, неефективність управління попереднього керівництва та низький рівень контролю по роботі з повернення кредитної заборгованості, в тому числі контролю виконання судових рішень органами державної виконавчої служби. При цьому, як стверджує заявник, строк пропущено з незалежних від нього причин, що є підставою для поновлення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання та для видачі дублікату наказу.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень Закону України "Про виконавче провадження", ГПК України та надавши оцінку наявним матеріалам справи дійшов висновку про недоведення заявником поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання і, як наслідок, відсутність підстав для видачі дубліката наказу у даній справі.

Відповідно до приписів ст. 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно якої судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 115, 116 ГПК України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 120 ГПК України визначено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання; до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

ГПК України не покладено обов'язку на стягувача наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі дубліката наказу є подана заява з документами на підтвердження факту його втрати. Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано доказів, передбачених ч. 3 ст. 120 ГПК України, якою визначено перелік документів, що додаються до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту його втрати.

Норми ГПК України не ставлять видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу і те, що він не пред'являвся до виконання або не знаходиться на виконанні.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою від 04.05.2011 у даній справі задоволено заяву позивача та видано дублікат наказу у справі №11/196-09-5671, а 06.06.2011 державним виконавцем Першого Малиновського Відділу ДВС Одеського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, суди зазначили, що заявником не доведено, в порядку ст. 33 ГПК України, факту повернення виконавчого документа.

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки заявником не надано доказів факту такого пропуску, враховуючи, що виконавче провадження за наказом було відкрите, отже, відповідно до ст.23 Закону України "Про виконавче провадження", строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перервано.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на те, що 23.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та додає до скарги копію відповідної постанови.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України, з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції звертає увагу скаржника, що касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тоді як судами попередніх інстанцій не встановлено надання заявником зазначених доказів під час розгляду заяви позивача в суді першої інстанції та її перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції, судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.02.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі №11/196-09-5671 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Н.І. МЕЛЕЖИК