ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Справа № 917/1143/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПолтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.10.15у справі№917/1143/15господарського судуПолтавської областіза позовомУправління капітального будівництва Полтавського міськвиконкомудоПолтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним та скасування рішенняза участю представників від:позивачаБорзова Г.М., Пашко Н.С. (д. від 02.03.16), Годня В.В.(нач.)відповідачаБайбара О.В. (дов. від 29.02.16)

В С Т А Н О В И В :

Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/66-рш від 28.04.15.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.08.15 (суддя Ківшик О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Слободіна М.М., суддів: Барбашової С.В., Істоміної О.А.), позов задоволено: визнано недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/66-рш від 28.04.15.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Скарга обґрунтована тим, що висновки судів не відповідають матеріалам справи; крім того, мало місце порушення судами ст. ст. 12, 13, 48, 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції". Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якій заперечує проти доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові акти - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням Полтавської міської ради від 16.03.12 "Про наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для почергового будівництва соціальних багатоквартирних житлових будинків по вул. Героїв Сталінграду, 4, 8-а, 8-б", Управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Героїв Сталінграду орієнтовною площею 0,6187 га (І черга), 0,3580 га (II черга), 0,4733га (ІІІ черга) для почергового будівництва соціальних багатоквартирних житлових будинків за рахунок міських земель зі знесенням будівель по вул. Героїв Сталінграду, 14, які є комунальною власністю міста.

Інвестором будівництва житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 8а виступили ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал СМ" (договір про інвестування будівництва об'єкта капітального будівництва № 49-юр/12 від 30.03.12) на квартири з 1 по 49 та ТОВ "Фінансова компанія "Власний Дім" (договір про фінансування будівництва та спорудженні житла № 01/09/13 від 12.09.13) на квартири з 1 по 6 та з 50 по 112.

06.08.12 між Управлінням капітального будівництва Полтавського міськвиконкому (замовник) та Полтавською районною міжгосподарською будівельною організацією "Райагробуд" укладено Договір про закупівлю робіт № 107-юр/12 на будівництво соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 8-а (І черга), ціна договору відповідно визначена у розмірі 26230,080 тис. грн., остаточна ціна визначається після введення об'єкту по декларації про готовність об'єкта до експлуатації шляхом укладення додаткової угоди після кожної зміни.

20.10.14 між Управлінням капітального будівництва Полтавського міськвиконкому (замовник) та Полтавською районною міжгосподарською будівельною організацією "Райагробуд" укладено Договір про закупівлю робіт № 77-юр/14 на будівництво соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 8-а (І черга), ціна договору відповідно визначена у розмірі 3860,080 тис. грн.

Адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 01/66-рш від 28.04.15, яким:

1. Визнано, що за результатами досліджень ринку послуг з будівництва соціального житла в м. Полтава у 2012 р. - поточному періоді 2015 року, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради займало та продовжує займати монопольне (домінуюче) становище на зазначеному ринку в м. Полтава з часткою на ринку 100%.

2. Визнано дії Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо включення витрат на оплату послуг (робіт), що стосуються будівництва 2-х житлових будинків, а саме по вул. Героїв Сталінграду № 4 та 8б в м. Полтава, у вартість будівництва соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду № 8а, та, як результат, завищення вартості будівництва 1 кв.м. соціального багатоквартирного житлового будинку № 8а по вул. Героїв Сталінграду в м. Полтава, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг будівництва соціального житла у м. Полтава, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зазначене у пункті 2 цього рішення на Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради накладено штраф у розмірі

68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

4. Зобов'язано Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради вжити заходи щодо повернення завищеної вартості 1 кв.м. житла у будинку № 8а по вул. Героїв Сталінграду в м. Полтава власникам квартир у ньому та недопущення стягнення завищеної вартості 1 кв.м. житла у вказаному будинку при його реалізації у подальшому.

За результатом розгляду даної справи оскаржуване рішення відповідача скасоване судами з посиланням на те, що відповідачем неправомірно (з порушенням затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02 № 49-р Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку) зроблено висновок про те, що Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради займало та продовжує займати монопольне становище на ринку послуг з будівництва соціального житла з часткою 100%. Також відповідачем неправильно зроблено висновок щодо завищення вартості будівництва 1 кв.м. даного будинку, що кваліфіковано як зловживання монопольним становищем на ринку, оскільки вартість 1 м.кв. житла за відповідними договорами закупівлі робіт та інвестування є орієнтовною, визначається за фактичними витратами, понесеним на момент ведення об'єкту в експлуатацію чи передачі об'єкту експлуатуючій організації, та є економічно обґрунтованою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

- монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;

- ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;

- товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно п. 15.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (із змінами і доповненнями), згідно якого обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції. Крім того судом береться до уваги те, що згідно п. 15.5 вказаної постанови господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.02 № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

В оскаржуваному рішенні відповідач виходив із твердження (власного висновку) про те, що за результатами досліджень ринку послуг з будівництва соціального житла в м. Полтава у 2012 р. - поточному періоді 2015 року, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради займало та продовжує займати монопольне (домінуюче) становище на зазначеному ринку в м. Полтава з часткою на ринку 100%.

Втім, як справедливо зазначено судами на підставі аналізу Закону України від 12.01.06 "Про житловий фонд соціального призначення", однією із ознак соціального житла є його безоплатне надання громадянам, в той час як спірне будівництво здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб опосередковано вказаних у описовій частині цього рішення інвесторів будівництва. Матеріалами справи спростовується фінансування будівництва об'єкту "Будівництво соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду № 4 та 8б в м. Полтава, І черга" з державного бюджету (лист бюджетно-фінансового управління № 01-01/05/1002 від 07.08.15, том справи 3, а.с. 9) чи участь у державних житлових програмах (лист Полтавського регіонального відділення Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (том справи 3, а.с. 11).

Відтак, враховуючи, що факт (будівництва соціального житла), на якому базоване рішення відповідача (встановивши, що житло продається у власність набувачів за грошові кошти, Антімонопольний комітет повинний був застосувати визначення щодо комерційного житла; визначити ринок забудовників комерційного житла, тощо), спростований, то оскаржуване рішення правомірно визнане судами недійсним.

Також в ході судового розгляду судами не встановлено документального підтвердження іншого висновку відповідача, покладеного в основу оскаржуваного рішення, а саме, щодо включення позивачем витрат на оплату послуг (робіт), що стосуються будівництва 2-х житлових будинків, а саме по вул. Героїв Сталінграду № 4 та 8б в м. Полтава, у вартість будівництва соціального багатоквартирного житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду № 8а, та, як результат, завищення вартості будівництва 1 кв.м., оскільки в технічні умови ПАТ "Полтаваобленерго" було внесено зміни, які визначали забезпечення житлових будинків необхідною потужністю електропостачання почергово, і перша черга технічних умов фактично реалізована під час будівництва спірного об'єкту (том справи 3, а.с. 33-38).

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є :

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи доказову презумпцію незаконності спірного рішення, та те, що в судовому порядку встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи то судами правомірно визнане недійсним оскаржуване рішення відповідача.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки за спірним рішенням не відповідають обставинам справи, твердження відповідача спростовуються вищевикладеним, в зв'язку з чим, позовні вимоги підтверджені як нормами права, так і поданими доказами, а тому правомірно задоволені судами.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до намагань переоцінити докази, що, відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, не може бути здійснено на стадії касаційного перегляду справи, тому до уваги судом не беруться, при тому, що вони вже були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій та обґрунтовано ним відхилені, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.15 по справі №917/1143/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. М. Васищак