ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 922/5966/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року у справі №922/5966/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання" до товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок" про стягнення суми, -

Встановив:

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок" про стягнення 359 188,70 грн. основного боргу, 12 032,82 грн. пені, 989 грн. 3 % річних, 4 408,68 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 17 959,44 грн. штрафу, посилаючись на порушення відповідачем умов договору №36 від 25 квітня 2014 року про поставку обладнання в частині розрахунків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 7 травня 2015 року у справі №922/5966/14 прийнято відмову позивача від позову. Провадження у справі №922/5966/14 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Харківської області.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, ухвалу господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову. При цьому, ч. 5 цієї статті встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відмова позивача від позову - це безумовна відмова від судового захисту матеріального права. Однак відмова від позову не означає відмови від матеріального права як такого.

Частиною 2 ст. 78 ГПК України передбачено, що до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника позивача.

При цьому, наслідком відмови позивача від позову, відповідно до ст. 80 ГПК України є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 78 ГПК України господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову.

Проте, суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, і, на підставі ч. 6 ст. 22 ГПК України, у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), має вирішити спір по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу про припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, правильно зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи відмову позивача від позову та припиняючи у зв'язку з цим провадження у справі, не виконав вимог зазначеного процесуального законодавства, не надав оцінки тим обставинам, що позивачем при розгляді позову здійснювались всі встановлені законодавством заходи стосовно стягнення з відповідача суми боргу, в той час як суд не з'ясував обставин, що обумовили звернення позивача із відповідною заявою, не роз'яснив сторонам наслідки відповідних процесуальних дій та не з'ясував того, чи не порушені права третіх осіб та самого позивача прийняттям такої відмови від позовних вимог.

Викладені в касаційній скарзі доводи відповідача про те, що з протоколу судового засідання вбачається, що суд першої інстанції роз'яснив сторонам наслідки застосування відмови від позову є безпідставними, оскільки на зазначеному судовому засіданні 7 травня 2015 року представник позивача був відсутній і будь-яких заяв з приводу розуміння ним цих наслідків не подавав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно визнав ухвалу господарського суду першої інстанції такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником положень норм права, а інші твердження, зазначені в касаційній скарзі, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, прийняту у справі постанову апеляційного господарських судів слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року у справі №922/5966/14 - без змін.

ГоловуючийП.А. ГончарукСуддіІ.Д.Кондратова Л.В. Стратієнко