ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 922/3892/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Грека Б.М.суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Карпа П.С.; відповідача - Харченко С.В.;розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Окко-Нафтопродукт"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від26.08.2015та на рішенняГосподарського суду Харківської області від10.07.2015у справі № 922/3892/14за позовомПриватного підприємства "Окко-Нафтопродукт"доХарківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання частково недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Окко-Нафтопродукт" (далі - ПП "Окко-Нафтопродукт") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним п. 1 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 № 157-р/к у справі № 2/01-104-14 в частині визнання вчинення ПП "Окко-Нафтопродукт" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченою ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 та Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів в межах міста Харкова та з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з урахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, які призвели до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій; визнання недійсним п. 8 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 03.07.2014 № 157-р/к у справі № 2/01-104-14.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2014 порушено провадження у справі № 922/3892/14 за позовом ПП "Окко-Нафтопродукт" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.11.2014 у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним п. 1 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 № 157-р/к у справі № 2/01-104-14 в частині визнання вчинення ПП "Окко-Нафтопродукт" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченою ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 та Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів в межах міста Харкова та з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з урахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, які призвели до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій; та п. 8 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 03.07.2014 № 157-р/к у справі № 2/01-104-14.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 та рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Аюпова Р.М.) від 10.07.2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Барбашова С.В.) від 26.08.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 та рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2015, ПП "Окко-Нафтопродукт" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким його позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм Закону України "Про захист економічної діяльності" та порушенням норм процесуального права.

Скаржник посилається, зокрема на те, що суди попередніх інстанцій не дали належної правової оцінки тому факту, що в оскаржуваному рішенні адмінколегії не встановлено основної кваліфікуючої ознаки, яка має бути встановлена для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ч. 3 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону № 2210, а саме погодженості (узгодженості) дій між суб'єктами господарювання; суди визнали, що дії підприємства щодо встановлення роздрібних цін у досліджуваний період були узгоджені з іншими суб'єктами господарювання, попри відсутність доказів, які б підтверджували таке погодження і давали б підстави для висновку, що змова була єдиним поясненням такої поведінки.

Також ПП "Окко-Нафтопродукт" вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували абз. 2 ст. 1, ч. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону № 2210, не встановивши та не зазначивши у своїх судових рішеннях яким саме чином дії підприємства разом з іншими відповідачами у справі призвели до обмеження конкуренції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2015 касаційну скаргу ПП "Окко-Нафтопродукт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.12.2015.

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив на касаційну скаргу ПП "Окко-Нафтопродукт", в якому просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 01.12.2015 № 05-05/2446 для розгляду касаційної скарги ПП "Окко-Нафтопродукт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 та на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2015 зі справи № 922/3892/14, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Грек Б.М. - головуючий, судді Васищак І.М., Студенець В.І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 03.07.2014 було прийнято рішення № 157-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що ТОВ "Альянс Холдинг", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Престиж 10", ТОВ "Авангард 10", ПІІ "Лукойл-Україна" та суб'єкт господарювання в особі ПП "ОККО-Бізнес" і ПП "ОККО-Нафтопродукт", схоже підвищивши роздрібні ціни на високооктанові бензини за рахунок підвищення торговельної набавки, вчинили правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів в межах міста Харкова з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою, та з врахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, які призвели до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

У п. 8 резолютивної частини даного рішення зазначено, що згідно зі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною 3 ст. 6, пунктом 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначене в п. 1 резолютивної частини цього рішення, на ПП "ОККО-Нафтопродукт" накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

У рішенні Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 157-р/к від 03.07.2014 встановлено, що ПП "ОККО-Нафтопродукт" в територіальних межах користується 23 АЗС, через які здійснює роздрібну реалізацію нафтопродуктів, отриманих від ПП "ОККО-Бізнес", згідно договору комісії. При цьому, ПП "ОККО-Нафтопродукт" самостійно визначає роздрібну ціну реалізації нафтопродуктів та зобов'язаний діяти в інтересах ПП "ОККО-Бізнес". Крім того, встановлено, що розмір комісійної винагороди ПП "ОККО-Нафтопродукт" напряму залежить від встановленої ним роздрібної ціни реалізації нафтопродуктів.

ПП "ОККО-Бізнес" та ПП "ОККО-Нафтопродукт" входять до складу єдиного суб'єкта господарювання, який діє на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів (А-92, А-95) в територіальних межах.

ТОВ "Альянс Холдинг", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Престиж 10", ТОВ "Авангард 10", ПІІ "Лукойл-Україна" та суб'єкт господарювання в особі ПП "ОККО-Бізнес" і ПП "ОККО-Нафтопродукт" є конкурентами на одному товарному ринку в територіальних межах, до яких відноситься місто Харків з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою з врахуванням АЗС, розміщених поблизу цієї дороги, та не пов'язані між собою відносинами контролю.

Починаючи з 25.02.2014 роздрібні ціни на високооктанові моторні бензини на АЗС в територіальних межах почали стрімко зростати. Згідно з моніторингом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за період з 25.02.2014 до 07.03.2014 у всіх суб'єктів господарювання (відповідачів за спірним рішенням) роздрібні ціни на високооктанові моторні бензини в місті Харкові зросли на 0,89-1,00 грн. за літр.

З метою визначення схожості у діях згаданих вище суб'єктів господарювання щодо ціноутворення відділенням Антимонопольного комітету проаналізовано наявність взаємозв'язку між даними щодо цін зазначених суб'єктів шляхом розрахунку коефіцієнту кореляції між рядами їх цін роздрібної реалізації високооктанових бензинів, що встановлені у період, який досліджується.

Розраховані коефіцієнти кореляції (від 0, 82 до 0, 98) свідчать про тісну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених суб'єктів господарювання та підтверджують схожість їх поведінки. Коефіцієнти кореляції менше 0, 75 підтверджують схожість (взаємозалежність) цінових траєкторій, хоча і не таку значну.

Аналізом цінової поведінки суб'єктів господарювання в територіальних межах встановлено, що стрімке та схоже підвищення роздрібних цін реалізації розпочалось з 27.02.2014 здебільшого за рахунок збільшення торговельних надбавок. З динаміки змін розміру торговельних надбавок за період з 15.02.2014 до 15.04.2014 видно, що вони зазнали значного збільшення саме з 27.02.2014.

Схожість цих дій полягає у тому, що згадані суб'єкти господарювання у відповідний період з 25.02.2014 по 07.03.2014 вчиняли однакові дії, по-перше, по підвищенню роздрібних цін на високооктанові моторні бензини, по-друге, по підтриманню їх на однаковому рівні у цей період часу в межах міста Харкова, в той час як ці ж самі особи, вчиняючи вищенаведені дії, не несли витрати, пов'язані з ціновою змагальністю та можливими змінами обсягів попиту, та, як результат таких дій, нівелювали ризик і витрати, пов'язані з конкурентною боротьбою з іншими учасниками ринку в частині ціноутворення.

З рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вбачається, що ПП "ОККО-Нафтопродукт", разом з іншими зазначеними вище суб'єктами господарювання (за виключенням ПП "Маршал" та ТОВ "ВОГ Рітейл") здійснюють діяльність з реалізації високооктанових моторних бензинів через 78 АЗС, що складає 47% від загальної кількості АЗС в територіальних межах, що надає можливість відчутно впливати на ринок, в тому числі шляхом обмеження конкуренції.

Схоже підвищення цін на реалізацію високооктанових моторних бензинів з динамікою, що випереджає динаміку зростання оптових цін з урахуванням залишків без наявності об'єктивних причин, дало змогу позивачу та переліченим вище суб'єктам господарювання збільшити доходи від реалізації високооктанових моторних бензинів. В даному випадку зазначені особи своїми діями спотворили цінове змагання один з одним, що призвело до обмеження можливості кожного із них встановити ціну нижче, ніж у конкурентів.

Антиконкурентний характер узгоджених дій підтверджується синхронними змінами та підтриманням їх на однаковому рівні протягом періоду 25.02.2014 - 07.03.2014, в той час коли придбання високооктанових моторних бензинів відбулося у різних постачальників та за різною ціною.

Таким чином, в процесі розгляду адміністративної справи № 2/01-104-14 Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі аналізу ситуації на ринку товару встановлено вчинення позивачем та іншими суб'єктами господарювання схожих дій, які є порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Предметом позову є матеріально-правова вимога ПП "ОККО-Нафтопродукт" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним зазначеного рішення в частині, що стосується позивача.

Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

У п. 8.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що з урахуванням приписів ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод).

Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Пунктом 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 передбачено, що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Зокрема, суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при винесенні оскаржуваного рішення, Відділенням було направлено вимоги голови Відділення від 18.04.2014 № 02-26/2-1805/1-30 щодо отримання інформації від суб'єктів господарювання, які діють на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів в межах міста Харкова з метою дослідження динаміки цін, обставин і мотивів їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо, доказів обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу.

Таким чином, Відділенням було досліджено:

- інформацію про обсяги поставок, реалізації та залишків, ціну обліку (закупівлі) та роздрібної реалізації високооктанового моторного бензину, що реалізуються через АЗС, якими користуються суб'єкти господарювання в місті Харкові та Харківської області з 15.02.2015 по 18.04.2014 по кожній АЗС окремо. При цьому, порушення було виявлено за період 25.02.2014 по 07.03.2014. Відповідачі у справі № 2/01-104-14, зазначені в рішенні, станом на 27.02.2014 мали достатній ресурс пального, якого, виходячи із середніх обсягів реалізації високооктанового бензину суб'єктами господарювання в лютому-березні 2014, вистачило б на різний період часу (від 6 до 35 днів) (пункт 5 Вимоги);

- економічне обґрунтування та письмові пояснення суб'єктів господарювання щодо підвищення цін (пункт 7 Вимоги), письмові пояснення щодо причин зміни торгівельної надбавки на високооктановий моторний бензин (пункт 8 Вимоги);

- методики вибуття запасів суб'єктів господарювання (пункт 10 Вимоги);

- структуру інших витрат учасників ринку в залежності від наявності власних АЗС, нафтосховищ та транспорту, а також здійснення одними суб'єктами господарювання реалізацію через власні АЗС, користування власними нафтобазами та нафтосховищами, власним автомобільним транспортом, а інші навпаки користуються орендованими АЗС, нафтосховищами та автомобільним транспортом (пункти 1, 9, 11);

- досліджувалась поведінка як суб'єктів господарювання, які притягнуті до відповідальності рішенням так й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції - ПП "МАРШАЛ" та ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ".

Так, дослідженням поведінки суб'єктів господарювання: ТОВ "Ал'янс Холдинг", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Престиж 10", ТОВ "Авангард 10", ПІІ "Лукойл-Україна", ПП "ОККО-Бізнес", ПП "ОККО-Нафтопродукт" Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 2/01-104-14 визнано схоже підвищення роздрібні ціни на дизельне пальне за рахунок підвищення торговельної набавки.

Так, серед об'єктивних причин зростання роздрібних цін на високооктанові моторні бензини учасниками ринків зазначаються зростання світових цін на нафту, що в свою чергу призводить до зростання оптових цін на світлі нафтопродукти, які в період з 27 лютого до 07 березня 2014 року становили близько 80-90 % від роздрібної ціни реалізації.

Втім, аналізом цінової поведінки відповідачів в територіальних межах встановлено, що стрімке та схоже підвищення роздрібних цін реалізації розпочалось з 27.02.2014 здебільшого за рахунок збільшення торговельних надбавок. З динаміки змін розміру торговельних надбавок відповідачів за період з 15 лютого до 15 квітня 2014 року видно, що вони зазнали значного збільшення саме з 27 лютого 2014 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що аналіз економічної ситуації на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів свідчить про відсутність об'єктивних економічних причин, які могли б обумовити одночасне підвищення роздрібних цін відповідачів на високооктанові моторні бензини у визначений період. Таке підвищення відбулось за рахунок збільшення торговельних надбавок.

Докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу є те, що Відповідачі здійснюють діяльність з реалізації високооктанових моторних бензинів через 78 АЗС, що складає 47 % від загальної кількості АЗС в Територіальних межах, що надає можливість відчутно впливати на ринок, в тому числі шляхом обмеження конкуренції (додається).

Схоже підвищення цін роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів з динамікою, що випереджає динаміку зростання оптових цін з урахуванням залишків без наявності об'єктивних причин, дає змогу відповідачам збільшити доходи від реалізації високооктанових моторних бензинів. Досягнення такого результату відповідає економічним інтересам кожного із вищезазначених суб'єктів господарювання, будучи для них фактором збільшення контролю на ринку, а саме над однією із його умов - рівнем ціни товару, з метою отримання додаткової виручки.

В даному випадку відповідачі своїми діями спотворили цінове змагання один з одним. Відповідачі, вчиняючи вищенаведені дії, не несуть витрати, пов'язані з ціновою змагальністю та можливими змінами обсягів попиту, та, як результат таких дій, нівелюють ризик і витрати, пов'язані з конкурентною боротьбою з іншими учасниками ринку в частині ціноутворення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що підвищення цін відповідачами на високооктанові моторні бензини відбулось за відсутності на момент підвищення цін об'єктивних на те причин. Підвищення оптових цін є підставою для підвищення роздрібних цін реалізації на конкурентному ринку лише після реалізації залишків, оскільки за умов значної конкуренції на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів, могли б існувати суб'єкти господарювання, які б не підвищували ціни до реалізації залишків, і таким чином впливали б на рівень цін на ринку.

Для досягнення даного результату дії відповідачів взаємно доповнюють один одного, оскільки ведення одноманітної цінової політики при різних внутрішніх умовах господарювання неможливо без дотримання єдиної узгодженої поведінки на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів.

В період вчинення антиконкурентних узгоджених дій певний рівень конкуренції на ринку залишався, але відповідачі не змагались в частині встановлення роздрібних цін на реалізацію високооктанових моторних бензинів, що в свою чергу, у зв'язку з суттєвим впливом відповідачів на ринок в цілому, призвело до обмеження конкуренції.

Відповідачі мали змогу не підвищувати ціни, змагаючись між собою та конкурентами за збільшення обсягів реалізації, тобто отриманням переваг над конкурентами за рахунок власних досягнень, але підвищили відповідні ціни.

У зв'язку з суттєвим впливом відповідачів на ринок в цілому, їх дії призвели до обмеження конкуренції.

На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при винесенні спірного рішення, відділенням доведено відсутність об'єктивних причин підвищення позивачем роздрібних цін на високооктанові бензини.

Окрім цього, господарськими судами встановлено, що аналізом ситуації на ринку з боку інших суб'єктів господарювання свідчить, що ПП "МАРШАЛ" в період з 26.02.2014 до 07.03.2014 підвищено вартість роздрібної реалізації високооктанового моторного бензину (А95) на 0,95 грн. або 11% (з 11,63 грн./літр до 12,87 грн./літр). Але, внаслідок того, що 27 лютого 2014 року ПП "МАРШАЛ" здійснено закупівлю близько 20 000 літрів високооктанового бензину, що складає близько 50 % відсотків залишків палива на той період, торговельна надбавка збільшилась на 3 %.

ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" в період з 26.02.2014 до 07.03.2014 підвищено вартість роздрібної реалізації високооктанового моторного бензину (А95) на 0,2 грн або 0,15 % (з 12,79 грн./літр до 12,99 грн./літр). З 26 лютого по 01 березня ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" здійснено закупівлю близько 80000 літрів високооктанового бензину. Торговельна надбавка збільшилась на 8 %.

Враховуючи зазначене, ознак антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару, шляхом вчинення схожих дій на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів без наявності об'єктивних причин з боку ПП" МАРШАЛ" та ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" - не доведено.

З врахуванням вкладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України доведено,що позивач разом з іншими, зазначеними у оспорюваному рішенні адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 № 157-р/к у справі № 2/01-104-14, суб'єктами господарювання не змагались в частині встановлення роздрібних цін на реалізацію високооктанових моторних бензинів, що в свою чергу, призвело до обмеження конкуренції.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на те, що згідно з приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" кваліфікація дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товару як схожих (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод); така схожість встановлюється за результатами аналізу ситуації на ринку товару, який свідчить про погодження конкурентної поведінки суб'єктів господарювання, то колегія суддів з врахуванням фактичних обставин справи встановлених судами попередніх інстанцій, які свідчили про відсутність об'єктивних причин для вчинення схожих дій суб'єктами господарювання, погоджується з їх висновками про відсутність підстав для визнання частково недійсним рішення відділення АМК.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПП "Окко-Нафтопродукт", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Окко-Нафтопродукт" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2015 у справі № 922/3892/14 - без змін.

Головуючий - суддя Грек Б.М.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.