Постанова ВГСУ від 02.12.2015 року у справі №920/629/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 920/629/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу розпорядника майна - арбітражного керуючого Іваненко Наталії Олександрівнина окрему ухвалувід 01.09.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 920/629/14 господарського суду Сумської областіза заявою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Ойл"про визнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.07.2015 у справі №920/629/14 прийнято до розгляду заяву Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі-Кредитор, Конотопська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області) про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Ойл" (далі-Боржник, ТОВ "Петро Ойл") в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.07.2015 у справі (суддя Яковенко В.В.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Петро-Ойл"; визнано вимоги кредитора - Конотопської об'єднаної державної податкової інспекціі Головного управління ДФС у Сумській області - до боржника у сумі 7338235,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Іваненко Н.О., встановлено грошову винагороду розпорядника майна арбітражного керуючого Іваненко Н.О. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць здійснення нею повноважень шляхом її авансування заявником.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 (головуючий суддя - Шевель О.В., судді: Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області залишено без задоволення, ухвалу господарського суд Сумської області від 30.07.2015 в частині зобов'язання Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області авансувати грошову винагороду арбітражному керуючому залишено без змін.

Окремою ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 зобов'язано окрему ухвалу надіслати розпоряднику майна ТОВ "Петро-Ойл", арбітражному керуючому Іваненко Н.О., для вжиття відповідних заходів щодо усунення вищезазначених недоліків. Зобов'язано про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Ухвалено роз'яснити арбітражному керуючому Іваненко Н.О., що невиконання судового рішення (окремої ухвали) є підставою для адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 185-6 КУпАП, а також кримінальної відповідальності відповідно до ст. 382 КК України.

Не погоджуючись з окремою ухвалою суду апеляційної інстанції, розпорядник майна ТОВ "Петро Ойл" - арбітражний керуючий Іваненко Н.О. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку зі зверненням розпорядника майна ТОВ "Петро Ойл" - арбітражного керуючого Іваненко Н.О. із касаційною скаргою на вказану окрему суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України своєю ухвалою від 23.11.2015 розгляд скарги призначив на 02.12.2015 об 11 год. 40 хв., про що сторони та учасники у справі були повідомлені належним чином (копії ухвали надіслано 23.11.2015, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали Вищого господарського суду України від 23.11.2015).

26.11.2015 до Вищого господарського суду України від арбітражного керуючого Іваненко Н.О. надійшла заява вих.№ 02-05/728 від 24.11.2015 про відкликання касаційної скарги.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від, особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Враховуючи, що заява розпорядника майна ТОВ "Петро Ойл" - арбітражного керуючого Іваненко Н.О. про відкликання касаційної скарги надійшла після надіслання Вищим господарським судом України ухвали про прийняття її до провадження, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаної заяви без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, приймаючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розпорядником майна ТОВ "Петро Ойл" - арбітражним керуючим Іваненко Н.О. не виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 20.08.2015. Апеляційним судом було зазначено, що арбітражний керуючий Іваненко Н.О. відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання 01.09.2015 не з'явилася, про причини неявки та неможливість її прибуття суд не повідомила, клопотання про розгляд справи за відсутності представника даного учасника процесу також не заявила. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що розпорядником майна не здійснено визначених ухвалою суду дій, незважаючи на те, що предметом апеляційного перегляду є вирішення місцевим судом питання щодо джерела фінансування грошової винагороди розпоряднику майна Боржника, тобто ухвала суду в оскаржуваній частині безпосередньо стосується прав та інтересів арбітражного керуючого Іваненко Н.О.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

За приписами ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

При цьому, в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.

Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Наведене узгоджується з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями).

Однак, суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що згідно ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 45 ГПК України судові рішення, в тому числі ухвали суду, є обов'язковими до виконання, а невиконання їх вимог тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України, дійшов висновку про недобросовісне використання розпорядником майна Боржника наданих ст. 22 ГПК України процесуальних прав в ході апеляційного провадження. Проте, такий висновок не можна визнати законним та обґрунтованим.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу Конотопської ОДПІ на ухвалу господарського суду Сумської області від 30.07.2015 про порушення провадження у справі, призначено її для розгляду на 01.09.2015 та запропоновано учасникам процесу не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання надати суду апеляційної інстанції, зокрема, відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень; викликано в судове засідання представників учасників процесу з належним чином оформленими повноваженнями та ухвалено про неможливість прибуття представників письмово повідомити суд. При цьому також попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 96 ГПК України сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Отже, ухвалою апеляційного суду від 20.08.2015 не було зобов'язано розпорядника майна Боржника надавати відзив на апеляційну скаргу, явку арбітражного керуючого Іваненко Н.О. не було визнано обов'язковою та, навпаки, зазначено про те, що у разі неявки представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

При цьому, слід звернути увагу, що суд апеляційної інстанції розглянув справу 01.09.2015 (в першому судовому засіданні апеляційної інстанції) за відсутності представників учасників процесу та відзиву на апеляційну скаргу.

За таких обставини, висновок апеляційного суду про наявність недоліків у діяльності учасника даної справи, розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Іваненко Н.О. є необґрунтованим та не підтверджується встановленими під час вирішення спору обставинами.

Разом з цим, окрема ухвала не містить конкретних і реальних для виконання вказівок. Висновок суду апеляційної інстанції про вжиття необхідних заходів щодо приведення у відповідність діяльності арбітражного керуючого як учасника судового процесу з вимогами чинного законодавства, зроблений без вказівок, вчинити конкретні дії.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція дійшла висновку, що окрема ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 вимогам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 22, 90, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -