Постанова ВГСУ від 02.12.2015 року у справі №910/638/15-г

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 910/638/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаВойцехівський О.В. (дов. від 06.04.2015 р. №253)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р.у справі № 910/638/15-г господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києві в інтересах держави в особі Інституту фізіології рослин та генетики НАН УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" простягнення 718684, 59 грн. та виселенняВ С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Інституту фізіології рослин та генетики НАН України до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про стягнення 718 684,59 грн. та виселення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2015 р. у даній справі (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. (головуючий суддя Яковлєва М.Л., судді Куксова В.В., Авдеєва П.В.), позов задоволено: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" на користь Інституту фізіології рослин та генетики НАН України основну заборгованість в розмірі 691120 грн., пеню в розмірі 27 563,98 грн.; виселено публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" із займаних приміщень, що перебувають на балансі Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 02.12.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі дозволу Управління справами НАН України (лист №16/709- 2 і-167 від 30.09.2011 р.) між Інститутом фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (орендодавець) та публічним акціонерним товариством "Компанія "РАИЗ" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, на підставі якого сторонами складено акт прийому-передачі майна від 01.01.2012 р.

Відповідно до умов п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно: частину приміщень лабораторного корпусу І-ІІІ поверхів площею 2 238,07 кв.м, розміщене за адресою: вул. Академіка Заболотного, 152, що перебуває на балансі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 31 жовтня 2011 року і становить 8 783 714 (вісім мільйонів сімсот вісімдесят три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. Майно передається в оренду з метою використання під офісні приміщення.

Частину приміщень технічних поверху лабораторного корпусу (майно) площею 120,30 кв.м, розміщене за адресою: вул. Академіка Заболотного, 152, що перебуває на балансі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 31.10.2011 р. і становить 246 625 грн., було передано в оренду з метою використання під складські приміщення (приміщення архіву).

Частину приміщень виробничого корпусу площею 795,21 кв. м, розміщене за адресою: вул. Академіка Заболотного, 152, що перебуває на балансі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 31.10.2011 р. і становить 2 169 441 грн., було передано в оренду з метою використання під складські приміщення.

Частину бетонового майданчика площею 500,00 кв. м, розміщене за адресою: вул. Академіка Заболотного, 152, що перебуває на балансі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 31.10.2011 р. і становить 252 113 грн., майно було передано в оренду з метою використання під стоянку сільгосптехніки та службового автотранспорту.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

У відповідності до положень п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції): за частину приміщень лабораторного корпусу І-ІІІ поверхів - на 31.10.2011 р. 58,87 грн. за 1 кв.м, а за всю орендовану площу 131 755,18 грн. та ПДВ 26 351,04 грн., а всього 158 106,22 грн.; за частину приміщень технічного поверху лабораторного корпусу - на 31.10.2011 р. 25,63 грн. за 1 кв.м, а за всю орендовану площу 3 083,29 грн. та ПДВ 616,66 грн., а всього 3 699,95 грн.; за частину приміщень виробничого корпусу - на 31.10.2011 р. 34.10 грн. за 1 кв.м, а за всю орендовану площу 27 116,66 та ПДВ 5 423,33 грн., а всього 32 539,99 грн.; за частину бетонованого майданчика - на 31.10.2011 р. 5,04 грн. за 1 кв. м, а за всю орендовану площу 2 520,00 грн. та ПДВ 504,00 грн., а всього 3 024,00 грн.

Згідно п. 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу (п. 3.11 договору).

Договір було укладено строком на два роки та діяв з 01.01.2012 р. до 31.12.2013 р. включно (п. 10.1 договору).

Пунктом 10.4 договору визначено, що строк дії даного договору не може бути продовжено автоматично. Продовження терміну дії договору відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", оформляється в порядку, встановленому в НАН України, на підставі відповідного дозволу Бюро Президії НАН України.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря (п.10.10 договору).

З огляду на матеріали справи, строк дії договору оренди нерухомого майна закінчився 31.12.2013 р., однак орендар предмет оренди орендодавцю не повернув.

17.03.2014 р. Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України звернувся до публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" з листом про оплату орендної плати.

25.07.2014 р. Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України звернувся до публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" з листом № 406/422 щодо сплати орендної плати та кредиторської заборгованості.

22.08.2014 р. від Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України до публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" надійшов лист № 106/456 з проханням відновити огорожу та встановити ворота до початку роботи комісії з передачі майна за договором оренди, а також здійснити оплату орендної плати та кредиторської заборгованості.

Листами від 04.11.2014 р. та 08.12.2014 р. Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України звернувся до публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" з проханням про утримання орендованих приміщень у належному стані до підписання акту приймання-передачі.

Однак, жодної відповіді на зазначені листи до орендодавця не надійшли, у зв'язку з чим, заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Інституту фізіології рослин та генетики НАН України про стягнення 718 684,59 грн. та виселення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконав, а тому колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 691 120,61 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просив стягнути пеню в розмірі 27 563,98 грн.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суди попередніх інстанцій, здійснивши розрахунок пені правомірно прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню в розмірі 27 563,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.4 договору визначено, що строк дії даного договору не може бути продовжено автоматично. Так, фактичне використання майна після закінчення дії договору не є продовженням договору на новий строк. Продовженням терміну дії договору відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", оформлюється в порядку встановленому в НАН України, на підставі відповідного дозволу Бюро Президії НАН України.

Доказів виконання відповідачем договору не надано.

За даних обставин, укладений між сторонами договір оренди є припиненим з 31.12.2013 р. у зв'язку із закінченням строку його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 10.10 договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Після закінчення терміну дії договору публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" орендовані приміщення не звільнено.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попереніх інстанцій про те, що оскільки дія договору припинилась і відповідач, публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз", втратив статус орендаря, належних доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням відповідач не надав, суд визнає вимоги позивача в частині виселення обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-