ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 910/12492/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у справі господарського суду№910/12492/15 міста Києва за позовом ТОВ "Автосан Моторс" доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія АХА Страхування"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 5 417 413,15 грн. Цигарьов О.О. дов. б/н від 22.04.2015 Захарченко Ю.О. дов. б/н від 25.05.2015 Соболь О.М. дов. №3870/18 від 02.12.2014 Марунько Л.О. дов. №3875/18 від 02.12.2014 В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року ТОВ "Автосан Моторс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 5417413,15грн., а саме 3454071,74грн. суми страхового відшкодування, 36613,16грн. пені, 1769393,71грн. інфляційних втрат, 107331,54 грн. 3% річних, 50000грн. витрат на проведення експертизи пошкодженого нерухомого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2015 (суддя Марченко О.В.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь ТОВ "Автосан Моторс" 3454071,74 грн. страхового відшкодування, 36613,16 грн. пені, 1769393,71 коп. втрат від інфляції, 70974,08 грн. трьох відсотків річних та 71915,01 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що випадок є страховим, передбаченим умовами договору добровільного страхування майна, а розмір збитків підтверджений належними доказами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 (головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г.) за апеляційною скаргою ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 скасоване та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова апеляційного суду вмотивована посиланням на юридичний висновок ТПП України та сертифікат ТПП, які підтверджують форс-мажорні обставини.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, ТОВ "Автосан Моторс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 скасувати, а Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 залишити в силі.

Касаційна скарга (з додатковими поясненнями) вмотивована невірним застосуванням апеляційним судом ст.ст. 525 617 ЦК України, ст.219 ГК України, Закону України "Про торгово-промислову палату України", Регламенту ТПП.

У відзиві на касаційну скаргу (з додатковими письмовими поясненнями) ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" проти доводів касаційної скарги заперечує, посилається на правильне визначення апеляційним судом випадку як форс-мажорних обставин, додає копії судових постанов, прийнятих по інших справах, просить касаційну скаргу відхилити, а Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 залишити в силі.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Указом Виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України від 14.04.2014 № 405/2014 було оголошено про початок проведення Антитерористичної операції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.04.2014 між ТОВ "Автосан Моторс" та ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" було укладено Договір добровільного страхування майна підприємств та підприємців №1544ип/14д/цп (далі - Договір страхування).

Предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, а саме: будівлею автосалону площею 3688,4 кв.м, включаючи невід'ємні комунікації, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, скляні елементи, що знаходиться за адресою: 83007, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 50 (далі - застраховане майно).

Відповідно до підпункту 13.1.3 пункту 13 Договору страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті вибуху, що є звільненням великої кількості енергії за короткий період часу, засноване на властивості газів або парів до розширення. Вибух внаслідок протиправних дій третіх осіб є страховим випадком.

Страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті протиправних дій третіх осіб - зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключно таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище: крадіжки зі зломом, відкритого викрадення майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій). Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу або іншим способом передбачено підпунктом 13.1.9 пункту 13 Договору.

Страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті розбиття шибок, вітрин та інших подібних споруджень - випадкового розбиття або розбиття в результаті навмисних дій третіх осіб: пошкодження або знищення вітрин, вітражів, скляних стін, віконного і дверного скла, вказаних у Договорі, а також віконних і дверних рам або інших обрамлень, у яких закріплене таке скло; пошкодження або загибелі закріплених на зовнішній стороні будинків і споруджень щогл, антен, відкритих електропроводів, світлових рекламних установок і щитів, захисних козирків або навісів, вітрин тощо (підпункт 13.1.10 пункту 13 Договору страхування).

Відповідно до п.п. 13.3.2-13.3.3 пункту 13.3 Договору не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок, зокрема: військових дій, а також маневрів або інших військових заходів з моменту оголошення компетентними державними органами надзвичайного стану або воєнного стану на території розташування застрахованого об'єкту; громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань усякого роду або страйків за умови та з моменту відповідного визнання таких явищ компетентними державними органами відповідно до чинного законодавства України.

Підпунктами 15.1.1, 15.1.2, 15.1.6, 15.1.7, 15.1.8 пункту 15.1 Договору страхування передбачено, що при настанні події, що за умовами Договору може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний: негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин повідомити компетентні органи; негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин, у будь-який спосіб повідомити страховика та протягом двох робочих днів після настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, надати страховику письмову заяву про настання події, яка має ознаки страхового випадку; забезпечити представнику страховика можливість огляду місця події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок та самостійної попередньої оцінки понесеного збитку; забезпечити представнику страховика можливість огляду пошкодженого майна для з'ясування причин та розмірів збитку, а також забезпечити участь представника страховика в будь-яких комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитків; надати всі необхідні документи згідно з розділом 16 Договору.

Відповідно до п. 18.1 Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування та/або визнати випадок не страховим, якщо: страхувальником (вигодонабувачем) вчинені навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена форма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням цивільного чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації.

За додатком №2 до Договору на страхування було передано будівлю автосалону, включаючи невід'ємні комунікації, внутрішнє та зовнішнє оздоблення та скляні елементи; страховий платіж встановлено у розмірі 21240 грн.

Сторонами були внесені зміни до Договору шляхом укладення додаткової угоди від 12.05.2014 №1 та додаткової угоди від 20.05.2014 №2, за умовами яких було збільшено загальну страхову суму до 25980852,61грн. та встановлено страховий платіж у сумі 23275,82 грн.

ТОВ "Автосан Моторс" здійснив виплати страхових платежів в повному обсязі з квітня 2014 по березень 2015 року включно.

09.09.2014р. позивач ТОВ "Автосан Моторс" повідомив відповідача шляхом здійснення телефонного дзвінка про настання страхового випадку.

10.09.2014р. страхувальник звернувся до Донецького МУ ГУМВС України у Донецькій області із заявою №543 про вчинення злочину щодо умисного знищення/пошкодження майна третіми особами.

Листом від 10.09.2014 №542 ТОВ "Автосан Моторс" повідомило ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" про настання подій від 09.09.2014, що можуть бути кваліфіковані як страхові випадки.

Аналогічні дії щодо повідомлення про настання страхових випадків були вчинені страхувальником 15.09.2014, 17.09.2014, 26.09.2014, 29.09.2014.

Застрахований об'єкт оглядався представником страховика у присутності представника страхувальника, що підтверджується актами огляду: від 10.09.2014; від 16.09.2014; від 18.09.2014; від 26.09.2014; від 10.10.2014.

ТОВ "Автосан Моторс" 10.09.2014, 17.09.2014, 26.09.2014, 30.09.2014 звертався до страхової компанії СК "АХА Страхування" із заявами про настання страхової події і виплату страхового відшкодування.

10.10.2014 ПАТ СК "АХА Страхування" склало Страховий акт №1544ип/14д/цп-1 до Договору страхування по заявленим п'яти випадкам і п'яти заявам, в якому кваліфікувало випадок як не страховий, і надіслало позивачу лист №8744/26ЦВ, в якому повідомило про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на підпункт 13.3.3 пункту 13.3 Договору страхування, що і стало підставою для звернення ТОВ "Автосан Моторс" з позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті, суди підставно виходили з приписів статті 979 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст.526, ст.525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України "Про страхування" відмова страховика у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржена страхувальником в судовому порядку.

Статтею 979 ЦК України, яка кореспондується із ст.16 Закону України "Про страхування", передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Таким чином, саме суд повинен встановити обґрунтованість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування та кваліфікації випадку як не передбаченого умовами договору страхування.

ПАТ СК "АХА Страхування" заперечувало проти позову, посилаючись на те, що заявлені позивачем збитки є виключенням з умов страхування та не можуть бути кваліфіковані як страховий випадок за Договором; ТОВ "Автосан Моторс" не виконало обов'язків з надання документів на підтвердження страхового відшкодування. На думку страхової компанії, збитки позивачу були завдані внаслідок терористичного акту, на підтвердження чого відповідачем були подані, зокрема, лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 03.10.2015 №33/5895, Висновок експертного дослідження від 28.05.2015 №2-05 ДНДЕКЦ МВС, юридичний висновок ТПП України від 15.06.2015 №4363/05.0-5.4, Сертифікат (висновок) № 1942 ТПП України про форс-мажорні обставини, Постанова Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05.05.2015, лист Головного слідчого управління МВС України в Донецькій області від 31.05.2015.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що подані ПАТ СК "АХА Страхування" документи не підтверджують наявності терористичного акту та підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування за договором.

Судом встановлено те, що сторони уклали Договір страхування 30.04.2014 у м.Донецьку, через два тижня після початку проведення Антитерористичної операції, введеної Указом Виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України від 14.04.2014 № 405/2014.

Страхова компанія є юридичною особою, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері страхування, а статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Умовами договору страхування передбачено, що страховими ризиками, зокрема, визнаються пошкодження застрахованого майна в результаті вибуху внаслідок протиправних дій третіх осіб ( є страховим випадком), умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу або іншим способом, розбиття шибок, вітрин та інших подібних споруджень - випадкового розбиття або розбиття в результаті навмисних дій третіх осіб.

ТОВ "Автосан Моторс" належним чином виконало умови Договору страхування зі сплати страхового платежу (у визначені строки і в погодженій сумі); повідомило страхову компанію про настання страхового випадку відповідно до вимог розділу 15 Договору та подало документи, визначені розділом 16 Договору.

Документальне підтвердження пошкодження застрахованого майна надано як позивачем, так і відповідачем та сторонами не заперечувалось.

Посилання відповідача на відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з неподанням повного пакету документів відхилено судом першої інстанції з огляду на те, що відмова страховика від 10.10.2014 № 8744/26цв не містила такої підстави як неповний пакет документів, тобто перелік отриманих документів від страхувальника страхову компанію влаштовував.

Суд першої інстанції розглянув документи, надані відповідачем ПАТ СК "АХА Страхування" в обґрунтування заперечень проти позову, а саме лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 03.10.2015 № 33/5895, в якому зазначено, що з 07 квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей незаконними збройними формуваннями вчиняються чисельні терористичні акти, пов'язані із захопленням держаних або громадських будівель і споруд, незаконним заволодінням транспортними засобами, умисними вбивствами, захопленням заручників, блокуванням і пошкодженням об'єктів транспортної системи тощо; деякі населені пункти Донецької області, у тому числі м. Донецьк перебувають під контролем терористів.

Статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції визнано безпідставними посилання на лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 03.10.2015 №33/5895, оскільки Штаб АТО не є органом, уповноваженим визначати подію як терористичний акт. У вказаному листі зазначено лише загальну інформацію про період і місце проведення АТО та немає жодної конкретизації з адресою застрахованого майна і датами його пошкодження.

Також судом розглянуто та відхилено висновок експертного дослідження від 28.05.2015 №2-05 Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України, зроблений заочно на підставі наданих відповідачем матеріалів, в якому вказано, що пошкодження будівлі за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 50, могли виникнути внаслідок потрапляння і вибуху в будівлю та поряд з нею артилерійського або мінометного бойового припасу.

Судом першої інстанції також визнано неналежними доказами юридичний висновок ТПП України від 15.06.2015 № 4363/05.0-5.4 та Сертифікат (висновок) №1942 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТПП України, яким засвідчено настання форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили) з 14.04.2014.

Відповідно до Закону України "Про боротьбу з тероризмом" терористичний акт - це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України.

Частиною першою статті 30 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом, а відповідно до ч.1 ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Згідно із ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, єдиним органом, який може визначити подію як терористичний акт, є суд, що здійснює кримінальне провадження та виносить відповідний вирок, або ухвалу про закриття кримінального провадження (по нереабілітуючим підставам), в якому встановлюються обставини кримінальної справи.

Господарському суду міста Києва не подано судового рішення (вироку), в якому у розумінні статті 35 ГПК України було встановлено, що у вересні 2014 року за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 5 відбулися терористичні акти, внаслідок яких було пошкоджено застраховане майно.

В матеріалах справи містяться документи, що підтверджують відкриття двох кримінальних проваджень: №12015050620000285 (терористичний акт) та №12015100070002119 (умисне знищення або пошкодження майна).

З метою закриття кримінального провадження у відповідності до КПК України 30.06.2015 відповідачем на адреси СВ Новосілківського PB ГУМВС України у Донецькій області, Головного слідчого управління МВС України в Донецькій області та Прокуратури Донецької області були надіслані заяви.

Судом із Витягу з кримінального провадження та листа від 18.06.2015 встановлено, що провадження у кримінальній справі №12015100070002119 поновлено, здійснюється досудове розслідування.

Ні позивач, ані відповідач не подали суду доказів завершення досудового розслідування із вказаних кримінальних проваджень та прийняття судом відповідного рішення (вироку).

Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, виходив з того, що умовами Договору страхування на страховика покладено обов'язок подати до правоохоронних органів відповідну заяву про вчинення злочину третіми особами, що і було зроблено (кримінальне провадження № 12015100070002119), а не подання страховій компанії остаточного судового рішення - вироку, як вимагав страховик.

На підставі досліджених доказів та встановлених обставин справи, керуючись статтею 629 ЦК України, якою встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, суд першої інстанції визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у сумі 3454071,74 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім суми страхового відшкодування, позивач просив стягнути з відповідача 1769393,71грн. втрат від інфляції, 107331,54 грн. 3% річних і 36613,16 грн. пені за періоди прострочення: для втрат від інфляції та 3 % річних з 11.10.2014 по 17.06.2015; для пені з 11.10.2014 по 11.03.2015.

Відповідач заперечував проти нарахування вказаних сум, посилаючись на незрозумілість перебігу строку з 11.10.2014; у Договорі передбачено санкції у вигляді виключно пені; нарахування мало б припинитись 18.05.2015 (дата подання позову) відповідно до пункту 21.3 Договору; втрати від інфляції та 3% річних не передбачені ГК України та не можуть нараховуватися за будь-яких обставин.

Ці доводи страхової компанії визнані судом першої інстанції безпідставними, оскільки страхова компанія відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування листом 10.10.2014, відтак, нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних почалося на наступний день, а саме з 11.10.2014.

Про перший випадок пошкодження застрахованого майна страхову компанію було повідомлено 09.09.2014, а тому 10-денний строк, обумовлений п.17.3 Договору страхування для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (чи відмову) та строк для самої виплати, станом на 10.10.2014 сплинув.

В пункті 21.3 Договору страхування сторони домовились, що в разі виникнення між ними судового спору щодо визнання події страховим випадком та/ або щодо розміру страхового відшкодування на період до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені чинним законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші) за неналежне виконання зобов'язань.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що умова пункту 21.3 Договору страхування розповсюджується на випадок судового спору, який виник внаслідок визнання події страховим випадком і непогодження суми страхового відшкодування сторонами. Даний господарський спір виник в результаті невиконання відповідачем обов'язку зі сплати страхового відшкодування.

Судом встановлено, що нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних почалося на наступний день після відмови у виплаті страхового відшкодування, а саме з 11.10.2014 і припинилось у травні 2015 відповідно до пункту 21.3 Договору.

За приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст.546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, визначення якої наведено у ст. 549 ЦК України.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 21.1 Договору страхування передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом оплати страхувальнику пені у розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції встановлено, що у період, за який нарахована пеня, з 11.10.2014 по 11.03.2015 було 106 робочих днів.

Вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав нарахування пені та інфляційних втрат правильними, і не погодився із нарахуваннями 3% річних, оскільки позивач нарахував 3% річних не на суму боргу, а на суму боргу та втрат від інфляції, а 3 % річних мають нараховуватися на суму боргу без врахування втрат від інфляції, відшкодування яких здійснюється окремо.

За розрахунком суду стягненню підлягає 3 % річних у розмірі 70974,08 грн.

Отже, судом визнано обґрунтованим стягнення з відповідача 1769393,71грн. втрат від інфляції, 70974,08 грн. 3% річних і 36613,16 грн. пені.

Вимоги позивача щодо стягнення із страхової компанії 50000грн. додаткових витрат у вигляді оплати послуг незалежного експерта для визначення розміру матеріальних збитків при настанні страхового випадку визнані судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 17.2 Договору сторони узгодили те, що розмір збитків визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення експертизи і складання кошторису збитків. Кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи. Незалежна експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.

Таким чином, проведена позивачем ТОВ "Автосан Моторс" за його ініціативою незалежна експертиза проводиться за рахунок Товариства.

Скасовуючи Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 та приймаючи нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, Київський апеляційний господарський суд послався на юридичний висновок ТПП України та сертифікат ТПП, які підтверджують форс-мажорні обставини і звільняють страхову компанію від обов'язку виплатити страхове відшкодування.

Юридичний висновок ТПП України від 15.06.2015 №4363/05.0-5.4 містить висновки щодо ненастання відповідальності страхової компанії за відшкодування збитків, завданих внаслідок потрапляння снарядів, артилерійського обстрілу, бомбардування, вибуховою хвилею, осколками від снаряду, та зобов'язання (обов'язок) здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику ТОВ "Автосан Моторс" внаслідок втрати та пошкодження застрахованого майна - будівлі за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 5, на території проведення АТО та під час її дії у вересні 2014 року.

Юридичний висновок ТПП України від 15.06.2015 № 4363/05.0-5.4 був предметом розгляду і оцінки судом першої інстанції, який визнав його неналежним доказом у справі, оскільки висновок ТПП України про те, що у страховика не виникло обов'язку з виконання умов Договору страхування та виплати страхового відшкодування, видані з перевищенням повноважень, передбачених статтею 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України".

Колегія судді Вищого господарського суду України погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Повноваження Торгово-промислової палати України передбачені ст.11 Закону, в якій не передбачено право ТПП надавати юридичні висновки.

Згідно ст.11 Закону обов'язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані ТПП в межах їх повноважень.

Юридичний висновок ТПП України за підписом директора департаменту юридичного забезпечення ТПП України не є ані методичним документом, ані експертним документом, який має складатись експертом - особою, яка несе кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Апеляційний суд дійшов до висновку, що спеціально уповноваженим законодавчим органом - Торгово-промисловою палатою України встановлено наявність форс-мажорних обставин, які є надзвичайними та невідворотними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору на території Донецької області, у тому числі за договором страхування, укладеного між сторонами, та за наявності таких обставин заявлені позивачем збитки є виключенням зі страхуванням (відповідно п.13.3.3 Договору) та не можуть бути кваліфіковані як страховий випадок за Договором. Отже, підстави для виплати страхового відшкодування відсутні.

Проте, посилання апеляційного суду як на підставу для відмови в позові на сертифікат (висновок) ТПП України від 27.11.2014 №1942, про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено настання форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили) з 14.04.2014 то цей сертифікат ТПП також був предметом дослідження судом першої інстанції ( т.2 а.с.188).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний сертифікат не є доказом, який має значення для даної справи, оскільки ПАТ СК "АХА Страхування" отримало його для звільнення від відповідальності за недотримання страховиком строків подання податкової декларації за результатами господарської діяльності, що здійснюється на території Луганської та Донецької областей.

Сертифікатом №1942 про форс-мажорні обставини ТПП України засвідчено настання форс-мажорних обставин з 14.04.2014, які звільняють відповідача від відповідальності за недотримання норм чинного законодавства України, що стосуються продовження строків для подання податкової декларації при здійсненні страховиком його діяльності на території Луганської та Донецької областей.

Колегія суддів Вищого господарського суду України також зазначає, що порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає при цьому, що в матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини по Договору добровільного страхування майна №1544ип/14д/цп, укладеного 30.04.2014 між ТОВ "Автосан Моторс" та ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування".

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що сертифікат (висновок) ТПП України від 27.11.2014 №1942, в тому числі, включає зобов'язання за договором страхування, укладеного між сторонами, та за наявності таких обставин заявлені позивачем збитки є виключенням зі страхового випадку (відповідно п.13.3.3 Договору) - не відповідає дійсності, оскільки в тексті Сертифікату ТПП України від 27.11.2014 №1942 немає посилання на Договір добровільного страхування майна №1544ип/14д/цп, укладеного 30.04.2014 між ТОВ "Автосан Моторс" та ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" ( том 2 аркуш справи 188).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не спростував висновки суду першої інстанції, покладені в основу Рішення, та безпідставно скасував Рішення.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи з принципів цивільного законодавства, а саме ст.3 ЦК України, щодо справедливості, добросовісності та розумності зазначає, що ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" укладала Договір добровільного страхування майна після Указу Виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України від 14.04.2014 про проведення Антитерористичної операції, в перелік страхових випадків включила пошкодження застрахованого майна в результаті вибуху внаслідок протиправних дій третіх осіб ( є страховим випадком), умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу або іншим способом, розбиття шибок, вітрин та інших подібних споруджень, випадкового розбиття або розбиття в результаті навмисних дій третіх осіб, відтак, страхова компанія мала усвідомлювати, що такі наслідки можуть настати.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на ПАТ "Страхова компанія АХА Страхування".

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс", оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити його в силі, а натомість суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у справі №910/12492/15 господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі №910/12492/15 залишити в силі.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АХА Страхування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" 95958,95грн. ( дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 95 коп.) судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова