ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 905/3011/14-908/5764/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Мартяна О.В.,

відповідача - Шандиби І.О.,

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015

у справі № 905/3011/14-908/5764/14 господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2015 (суддя Сушко Л.М.) позов задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3.3ДС/34/2008-КЛТ від 01.02.2008 у сумі 101 720 633,96 грн. звернуто стягнення на нерухоме майно - окремо розташовану будівлю, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 10, загальною площею 2285,8 м2, та належить ПАТ "Торговий дом Астрон" на праві власності на підставі рішення Північно-Донбаського постійно діючого третейського суду від 16.05.2006; право власності зареєстровано у відповідності з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Краматорським міським бюро технічної інвентаризації від 13.06.2006, реєстраційний номер 150566604, номер витягу 10917222, номер запису 1658-Н/Ф, у книзі 9 на користь ПАТ "Дельта Банк" - шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3.3ДС/34/2008-КЛТ від 01.02.2008 у сумі 101 720 633,96 грн. звернуто стягнення на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Двірцева, 6, загальною площею 1848,0 м2, та належить ПАТ "Торговий дом Астрон" на праві власності на підставі договору про поділ нерухомого майна від 27.09.2006; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11986238 від 28.09.2006, реєстраційний номер 16203662, номер запису 1715 н/ф, в книзі 9 на користь ПАТ "Дельта Банк" - шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження.

Приймаючи таке рішення, господарський суд виходив з того, що надання відповідачу кредитних коштів підтверджується матеріалами справи, тоді як відповідач в порушення умов кредитного договору зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав. Зобов'язання за кредитним договором не припинились, а тому не припинилась і дія договору іпотеки. У зв'язку з викладеним, господарський суд дійшов висновку, що сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 (колегія суддів у складі: суддя Геза Т.Д. - головуючий, судді Склярук О.І., Ушенко Л.В.) вказане рішення господарського суду від 03.04.2015 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено факт передачі права вимоги від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк".

У касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 27.07.2015, а рішення господарського суду першої інстанції від 03.04.2015 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 32, 43 ГПК України, ст.ст. 512, 516, 526, 589, 590, 610, 612, 1048, 1050 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку". Так, скаржник зазначає про те, що у господарського суду апеляційної інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки матеріалами справи підтвердженого перехід права вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013 та наявність заборгованості за кредитним договором.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку відповідача, позивачем не доведено, що до нього перейшло право вимоги від ПАТ "Кредитпромбанк" як за кредитним договором так і за іпотечними договорами.

02.12.2015 у судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткового обґрунтування до касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Колегія суддів вирішила відхилити клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ст.ст. 69, 1118 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; представником позивача не подано доказів щодо неможливості подання додаткового обґрунтування касаційної скарги на час розгляду його касаційної скарги у суді касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що:

- 01.02.2008 ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Інвестиційний дім Астрон" був укладений кредитний договір № 3.3ДС/34/2008-КЛТ, відповідно до умов якого встановлювалась процедура та умови надання банком в майбутньому кредитів (траншів) в доларах США, Євро та національній валюті України з повною/частковою конвертацією у інші валюти в межах загальної суми, еквівалентної 84 336 426,00 грн., за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до кредитного договору, що є його невід'ємною частиною (згідно з п. 1.1. кредитного договору у редакції додаткової угоди № 33.7 від 13.10.2010);

- відповідно до п. 1.2 кредитного договору зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені кредитним договором, виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами кредитного договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах;

- позичальнику було надано кредит строком до 30.09.2018;

- до вказаного кредитного договору сторонами було укладено ряд додаткових угод, які є його невід'ємними частинами;

- банком були виконані зобов'язання за кредитним договором по наданню кредитних коштів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками по банківським рахункам, що містяться в матеріалах справи;

- в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банком і ПАТ "Торговий дом Астрон" (іпотекодавець) укладено два іпотечні договори: іпотечний договір № 55ДС/34/І01/2008-КЛТ від 04.02.2008 та іпотечний договір № 25ДС/34/І03/2008-КЛТ від 28.12.2010;

- 26.06.2013 ПАТ "Дельта Банк" (новий кредитор) та ПАТ "Кредитпромбанк" (продавець) укладено та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно з п. 2.1. якого продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну;

- п. 2.3 договору купівлі-продажу прав вимоги, права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акта приймання-передачі прав вимоги;

- згідно з визначенням термінів та їх тлумаченням в договорі купівлі-продажу прав вимоги - "Права вимоги" означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення;

- п. 1.1. договору купівлі-продажу прав вимоги передбачено, що акт приймання-передачі прав вимоги означає письмовий акт, який укладається між сторонами та яким документально оформлюється фактична передача прав вимоги від продавця до покупця;

- у зв'язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору, банк надіслав на адресу ПАТ "Інвестиційний дім Астрон" претензію № 18.2-702 від 31.12.2013 щодо повернення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 23.12.2013 становила 99 833 981,94 грн.;

- у зв'язку з невиконанням ПАТ "Інвестиційний дім Астрон" вимог претензії банк надіслав на адресу ПАТ "Торговий дом Астрон" вимогу-повідомлення № 18.2-197 від 15.04.2014, відповідно до якої вимагав погашення суми заборгованості за кредитним договором, яка станом на 31.03.2014 становила 101 720 633,96 грн. При цьому поручитель був повідомлений про те, несплата заборгованості призведе до застосування банком заходів звернення стягнення на предмети іпотеки

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що ПАТ "Кредитпромбанк" виконав свої зобов'язання за договором, надавши обумовлені кредитним договором та додатковими угодами до нього грошові кошти, тоді як позичальник обов'язки щодо повернення кредиту в повному обсязі та у встановлені строки не виконав.

Переглядаючи в касаційному порядку прийняті господарськими судами рішення, Вищий господарський суд України виходить з такого:

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладаючи договір купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013 ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" реалізували своє право та визначили на власний розсуд його умови.

Господарські суди врахували вказані вимоги закону та фактичні обставини справи і правомірно зазначили про те, що сторони, укладаючи договір купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013 передбачили таку умову, якою передбачена фактична передача прав вимоги від продавця до покупця з моменту підписання продавцем та покупцем акта приймання-передачі прав вимоги.

Враховуючи, що сторонами у справі не подано такого акта, господарський суд апеляційної інстанції правомірно зазначив про недоведеність позивачем фактичної передачі прав вимоги, тобто підстави позову.

Доводам позивача про те, що заборгованість відповідача за кредитним договором підтверджується виписками по рахункам на яких обліковувалась заборгованість за кредитним договором з дати укладання кредитного договору до дати відступлення прав вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк", було надано господарським судом апеляційної інстанції відповідну оцінку і зазначено, що вказані виписки підтверджують факт кредиторської заборгованості відповідача перед ПАТ "Кредитпромбанк", а не факт відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013. Крім того за умовами договору купівлі-продажу вимоги взагалі не зазначено, яку суму продав (відступив) ПАТ "Кредитпромбанк" ПАТ "Дельта Банку" і за якими кредитними договорами.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, позивач стверджує про те, що в даному випадку відбулася заміна кредитора у зобов'язанні на підставі ст. 512 ЦК України у зв'язку з укладенням сторонами договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013.

Так, ч. 1 ст. 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Однак, враховуючи, що у матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт приймання-передачі прав вимоги, то в даному випадку ствердження позивача щодо заміни кредитора у зобов'язанні господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали безпідставними.

Поряд з наведеним, відповідач неодноразово стверджував про те, що дана справа не могла розглядатися у господарському суді Запорізької області, оскільки така ж справа знаходиться у провадженні господарського суду Донецької області, з присвоєнням їй номеру провадження 14/158/14. У цьому зв'язку відповідач вказував на те, що господарський суд Запорізької області, прийнявши до розгляду іншу позовну заяву позивача, безпідставно прийняв до провадження матеріали вже порушеної господарським судом Донецької області справи, присвоїв їй свій номер провадження і фактично розпочав її новий розгляд по суті.

Втім, такий довід відповідача є неспроможним з огляду на таке:

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам. Справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14, достатність поданих учасниками судового процесу документів і матеріалів для вчинення необхідних процесуальних дій визначається тим судом, до якого згідно з установленою підсудністю звернувся заявник, з урахуванням змісту цих документів (матеріалів) і конкретних обставин справи. По можливості, відповідні процесуальні дії вчиняються без відновлення втраченої справи або її частини (тобто за наявними документами і матеріалами), оскільки це забезпечує більш оперативний захист прав та охоронюваних законом інтересів учасника (учасників) судового процесу.

Отже, розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 № 28 розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області, тобто встановлено особливий порядок здійснення правосуддя з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", який стосується як позовів, що подаються після призупинення роботи господарського суду Донецької області, так і справ, провадження за якими не завершено.

У цьому зв'язку господарськими судами встановлено, що підставою для прийняття позову до провадження стала заява позивача, в якій останній вказував про те, що провадження за даним позовом вже порушено господарським судом Донецької області, однак справа не розглянута. Отже, встановивши тотожність позову у даній справі і матеріалів справи з тими, які розглядались господарським судом Донецької області, господарські суди дійшли правильного висновку про те, що справа за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Торговий дом Астрон" за участю третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Інвестиційний дім Астрон" про звернення стягнення на предмет іпотеки належала до розгляду в господарському суді Запорізької області.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 47, 35, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків, в зв'язку з цим підстави для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі № 905/3011/14-908/5764/14 залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере