ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 38/146 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівКочерової Н.О. (доповідач), Акулової Н.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015у справі № 38/146 господарського суду Запорізької областіза позовомпублічного акціонерного товариства "ДТЕК "Донецькобленерго"докомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу",простягнення коштівза скаргоюкомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"на діївідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при виконанні наказу господарського суду Донецької області від 12.07.2013 по справі № 38/146 щодо винесення постанови від 02.02.2015 в частині накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні ВП №40983494за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від органу ДВС: Корінна В.А., дов. від 27.04.2015

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до господарського суду зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету скарги № 637 від 21.05.2015 (т. 4а, а.с. 134-135) просило:

- визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015, винесеної на виконання ЗВП № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн, в частині накладення арешту по ВП № 40983494;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 02.02.2015, винесену на виконання ЗВП № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн в межах накладення арешту ВП № 40983494;

- зняти арешт з рахунків, відкритих КП "Компанія "Вода Донбасу" через відокремлені підрозділи в банківських установах, в межах накладення арешту ВП № 40983494.

В обґрунтування заявлених вимог КП "Компанія "Вода Донбасу" зазначало, що дії Державної виконавчої служби України, правонаступником якої є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо накладення арешту на кошти боржника у межах зведеного виконавчого провадження на суму 392 819 005,25 грн, до якого входить і наказ по справі № 38/146, є неправомірними та порушують права та законні інтереси боржника, оскільки

- копії постанов про арешт коштів боржника по рахунках відокремлених підрозділів від 02.02.2015 в порушення п. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" не були направлені боржнику - КП "Компанія "Вода Донбасу", а були направлені лише на адреси окремих відокремлених підрозділів боржника, які знаходяться на території Донецької області, що контролюється Україною, та були направлені з порушенням встановленого вказаною нормою Закону строку для надсилання копій постанов;

- в порушення ст. 33, п. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", п.п. 3.8.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту № 512/5 від 02.04.2012, постанова про арешт коштів боржника від 02.02.2015 винесена в межах суми, яка значно перевищує суму, належну до стягнення, оскільки наказ господарського суду від 12.07.2013 у даній справі (№ 38/146) був частково оплачений боржником в добровільному порядку за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків № 167Е/220 від 13.12.2013;

- арешт коштів боржника було накладено державним виконавцем на рахунки, відкриті відокремленими підрозділами боржника виключно для виплати заробітної плати, що унеможливлює виплату заробітної плати працівникам КП "Компанія "Вода Донбасу".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2015 (суддя Попова І.А.) скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" задоволено частково. Визнано незаконними дії Державної виконавчої служби України, пов'язані із застосуванням заходів примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 12.07.2013 у справі №38/146 та наслідки цих дій, які полягають у винесенні постанови від 02.02.2015 про арешт коштів боржника ЗВП №41211546 в частині накладення арешту по ВП №40983494 (наказ по справі №38/146) в сумі 8 421 140,67 грн. Визнано недійсною (незаконною) постанову від 02.02.2015 ЗВП №41211546 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту по ВП №40983494 (наказ по справі №38/146) на грошові кошти в сумі 8 421 140,67 грн. В іншій частині доводи скарги відхилено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015 (склад колегія суддів: Дучал Н.М. - головуючий, Кододова О.В., Склярук О.І.) апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.06.2015 - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника у межах зведеного виконавчого провадження на суму 392 819 005,25 грн є неправомірними в частині накладення арешту на кошти боржника в сумі 8 421 140,67 грн по виконавчому провадженню ВП № 40983494 (справа № 38/146), оскільки вказана сума заборгованості за наказом господарського суду від 12.07.2013 у даній справі на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника була сплачена боржником у добровільному порядку на підставі договору про організацію взаєморозрахунків № 167Е/220 від 13.12.2013, про що було повідомлено орган Державної виконавчої служби, однак державний виконавець не врахував наведене та, як наслідок, виніс постанову про арешт коштів боржника на завищену суму стягнення за зведеним виконавчим провадженням.

Відмовляючи у задоволенні вимоги скарги про зняття арешту з рахунків, відкритих КП "Компанія "Вода Донбасу" через відокремлені підрозділи в банківських установах в межах накладення арешту ВП № 40983494, суди виходили з того, що зняття арешту з рахунків боржника в межах виконавчого провадження №40983494 у справі № 38/146 має здійснюватися виключно державною виконавчою службою, оскільки господарський суд при розгляді таких заяв не наділений повноваженнями по вчиненню дій, пов'язаних із здійсненням виконавчого провадження.

В касаційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії органу Державної виконавчої служби залишити без задоволення в повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника органу ДВС, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.1117 ГПК України завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2013 у даній справі № 38/146 позовні вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" задоволено частково. Стягнуто з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 8 421 140,67 грн, 3% річних у розмірі 94 384,18 грн, пеню у розмірі 390 121,24 грн, суму від простроченої суми заборгованості у зв'язку з невиконанням рішень господарського суду Донецької області: 3% річних у розмірі 2 202 794,42 грн, інфляційні у розмірі 6 512 947,60 грн, пеню у розмірі 332 452,20 грн, судовий збір у розмірі 1 510,91 грн, державне мито у розмірі 25 500,00 грн, витрати по сплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

12.07.2013 господарським судом Донецької області видано відповідний наказ про примусове виконання вказаного судового рішення.

28.11.2013 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40983494 з виконання наказу господарського суду Донецького області від 12.07.2013 у справі № 38/146. Зазначеною постановою боржнику надавався строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови для самостійного виконання рішення.

12.12.2013 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 40983494 до зведеного виконавчого провадження № 41211546.

08.09.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в межах виконавчого провадження ВП № 40983494 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 798 108,72 грн.

02.02.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 41211546 винесено постанови про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках відокремлених підрозділів КП "Компанія "Вода Донбасу", відкритих у банківських установах, перелічених в постановах, в межах суми заборгованості по зведеному виконавчому провадженню в розмірі 392 819 005,25 грн.

Не погоджуючись із винесенням 02.02.2015 державним виконавцем постанов про арешт коштів боржника по зведеному виконавчому провадженню на загальну суму 392 819 005,25 грн, зокрема в частині накладення арешту по ВП № 40983494, комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії органу Державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. ст. 115, 116 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В пункті 6 частини 3 статті 11 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах.

Частиною першою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що накладення арешту на кошти боржника можливе лише в межах суми стягнення (з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.02.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 41211546, до якого увійшло виконавче провадження ВП № 40983494 з виконання наказу господарського суду Донецького області від 12.07.2013 у даній справі № 38/146, винесено постанови про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках відокремлених підрозділів КП "Компанія "Вода Донбасу", відкритих у банківських установах, перелічених в постановах, в межах загальної суми заборгованості по зведеному виконавчому провадженню в розмірі 392 819 005,25 грн.

Однак, сума основної заборгованості, стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2013 у справі № 38/146 в розмірі 8 421 140,67 грн була сплачена боржником 24.12.2013 у добровільному порядку за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на підставі договору № 167Е/220 про організацію взаєморозрахунків від 13.12.2013 (т. 1а, а.с. 96, 97), про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 1 від 24.12.2013 (т. 1а, а.с.98).

30.05.2014 боржник листом № 03/вх 1-152-14 від 30.05.2014 (т.1а, а.с.100) повідомив відділ примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України про самостійне погашення боргу по виконавчих провадженнях, що увійшли до зведеного виконавчого провадження № 41211546, яке знаходяться на виконанні відділу ПВР ДВС України на суму 362 024 024,80 грн, в тому числі і по виконавчому провадженню № 40983494 (справа № 38/146) на суму 8 421 140,67 грн.

Вказаний лист було одержано адресатом 02.06.2014, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявна в матеріалах справи (т.1а, а.с.102), чим спростовуються твердження Державної виконавчої служби про неповідомлення боржником державного виконавця про самостійне виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження вчинення державним виконавцем заходів, направлених на перевірку виконання боржником рішення суду від 25.06.2013 у даній справі.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015 державний виконавець був обізнаний про факт добровільної оплати боржником заборгованості за судовим рішенням у даній справі, однак, не врахував наведеного при визначенні загальної суми стягнення зведеного виконавчого провадження, внаслідок чого виніс постанову про арешт коштів боржника від 02.02.2015 в межах суми, яка значно перевищує суму, належну до стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій державного виконавця при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015 зведеного виконавчого провадження № 41211546 в частині накладення арешту на кошти боржника в сумі 8 421 140,67 грн по виконавчому провадженню ВП 40983494 (справа № 38/146), які призвели до порушення прав боржника щодо вільного користування та розпорядження грошовими коштами, які обраховуються на рахунках, відкритих у банківських установах.

Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно задовольнив скаргу відповідача на дії Державної виконавчої служби України частково, визнавши незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 02.02.2015 про арешт коштів боржника ЗВП №41211546 в частині накладення арешту по ВП №40983494 (наказ по справі №38/146) в сумі 8 421 140,67 грн, а також визнавши недійсною (незаконною) постанову про арешт коштів боржника ЗВП №41211546 від 02.02.2015 в частині накладення арешту по ВП №40983494 (наказ по справі №38/146) на грошові кошти в сумі 8 421 140,67 грн.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій вірно відмовили у задоволенні вимоги скарги про зняття арешту з рахунків, відкритих КП "Компанія "Вода Донбасу" через відокремлені підрозділи в банківських установах, в межах накладення арешту ВП № 40983494, оскільки, як обґрунтовано зазначили суди, зняття арешту з рахунків боржника в межах виконавчого провадження №40983494 у справі № 38/146 має здійснюватися виключно державною виконавчою службою, а господарський суд при розгляді таких заяв не наділений повноваженнями по вчиненню дій, пов'язаних із здійсненням виконавчого провадження.

За таких обставин підстави для скасування законних та обґрунтованих судових рішень відсутні. Доводи заявника касаційної скарги не спростовують правомірних висновків місцевого та апеляційного господарських судів, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015 у справі 38/146 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Акулова

В. Саранюк