ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 16/5009/3906/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б.М.,суддівКоваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2015 рокуу справі Господарського суду№ 16/5009/3906/11 Запорізької областіза позовом до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 ОСОБА_5 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім" 3. Арбітражного керуючого Боброва Дениса Леонідовича 1. ОСОБА_4 2. Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"провизнання відкритих торгів (аукціону) недійсними,Представники сторін в судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10 липня 2015 року (судді: Будко Н.В. - головуючий, Радіонова О.О., Сгара Е.В.) апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.06.2015р. у справі № 16/5009/3906/11 повернуто заявникові без розгляду на підставі п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційною інстанцією ухвалою, скаржник ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10 липня 2015 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 93, 97 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції, зазначив що скаргу подано без клопотання про відновлення строку.

Скаржник, оскаржуючи ухвалу апеляційного господарського суду, стверджує, що оскільки останнім отримано ухвалу місцевого суду лише 23.06.2015 року, то процесуальний строк встановлений ст. 93 ГПК України має відраховуватися саме з зазначеної дати, а відтак строк не є пропущеним.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно статті 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня його оголошення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувану ухвалу винесено 18 червня 2015 року, отже п'ятиденний строк, встановлений для подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду закінчився 23 червня 2015 року.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що представник скаржника був присутній в судовому засіданні в суді першої інстанції 18.06.2015 року, коли оголошувалася оскаржувана ухвала.

В силу норм ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Отже, виходячи з приписів вказаної норми, а також норми ст. 22 ГПК України особа, яка брала участь у судовому процесі, вправі за своєю заявою отримати копію відповідного судового рішення. У випадку надходження такої заяви, суд або надсилає копію відповідного судового рішення поштою, або вручає копію цього рішення уповноваженій особі під розписку безпосередньо у суді.

Посилання скаржника на норми ст. 85 Господарського процесуального кодексу України щодо строку складання повного рішення та моменту набрання ним чинності не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції, оскільки а ні протокол судового засідання від 18.06.2015 року, а ні ухвала суду першої інстанції не містять інформації щодо оголошення вступної та резолютивної частин рішення. До того ж, наявна у матеріалах справи ухвала місцевого господарського суду від 18.06.2015 року не містить відомостей, які б свідчили про складання (підписання) повного тексту оскаржуваної ухвали саме 23.06.2015 року.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне зазначити, що касаційна скарга ґрунтується на невірному тлумаченні норм процесуального права, а саме положень ст.ст. 85, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України.

Та обставина, що скаржником отримано ухвалу в останній день її оскарження, може слугувати лише підставою для відновлення процесуального строку при наявності клопотання.

Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10 липня 2015 року слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111- 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10 липня 2015 року у справі № 16/5009/3906/11 залишити без змін.

Головуючий: Б.М. Поляков

Судді: В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич