Постанова ВГСУ від 02.12.2015 року у справі №12/240-48/25

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 12/240-48/25 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром"на ухвалу від та на постанову від у справі Господарського судуГосподарського суду міста Києва 17.12.2014 Київського апеляційного господарського суду 03.08.2015 12/240-48/25 міста Києваза скаргою на дії та бездіяльністьОСОБА_4 Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві за позовом1. ОСОБА_4 2. ОСОБА_5доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром"простягнення вартості часткиу судовому засіданні взяли участь представники:- позивачів 1. ОСОБА_6; ОСОБА_7; 2. ОСОБА_6;- відповідача - ВДВС Клочко С.В.; повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 у справі № 12/240-48/25 (колегія суддів у складі: Ковтун С.А.- головуючий, судді Головатюк Л.Д., Смирнова Ю.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 (колегія суддів у складі: Зеленін В.О.- головуючий, судді Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.), скаргу ОСОБА_4 на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві задоволено частково; визнано незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035,37 грн.; скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 23.10.2014 про закінчення виконавчого провадження № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035, 37 грн.; в іншій частині у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапром" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 12/240-48/25 в частині задоволення скарги ОСОБА_4, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги, в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 12/240-48/25 залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 у даній справі задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 775 220, 00 грн. боргу, 10 764, 67 грн. державного мита, 50, 70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь ОСОБА_5 1 553 317, 50 грн. боргу, 10 988, 80 грн. державного мита, 50, 68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання зазначеного рішення 14.01.2013 видано відповідні накази.

25.01.2013 Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 36198836 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 боргу 1 786 035, 37 грн.

25.01.2013 Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 36198683 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_5 1 564 356, 98 грн.

01.03.2013 Головним державним виконавцем Штойко Л.P. Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 36198836 до зведеного виконавчого провадження № 39121018 з виконання наказів Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 3 350 392, 27 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 змінено спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 у справі № 12/240-48/25; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти шляхом звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапром" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про визнання незаконними дій Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. щодо відмови у закінченні зведеного виконавчого провадження № 39121018 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 боргу в сумі 3 350 392, 27 грн.; зобов'язання ВДВС надіслати виконавчі документи до ліквідаційної комісії ТОВ "Мегапром" для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку; зобов'язання ВДВС закінчити зведене виконавче провадження № 39121018 про стягнення боргу з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі наказів Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013; скасувати всі арешти, накладені на майно ТОВ "Мегапром" в рамках зведеного виконавчого провадження, та припинити вчинення інших виконавчих дій ВДВС з виконання наказів № 12/240-48/25 від 14.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 16.07.2014 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві; визнано незаконними дії Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. щодо відмови у закінченні зведеного виконавчого провадження № 39121018 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 3 350 392, 27 грн.; зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві надіслати виконавчі документи до ліквідаційної комісії ТОВ "Мегапром" для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку; зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві закінчити зведене виконавче провадження № 39121018 про стягнення боргу з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі наказів Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013, скасувати всі арешти, накладені на майно ТОВ "Мегапром" в рамках зведеного виконавчого провадження та припинити вчинення інших виконавчих дій відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві з виконання наказів № 12/240-48/25 від 14.01.2013.

23.10.2014 Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. прийнято дві постанови про виведення виконавчого провадження № 36198836 та № 36198683 із зведеного виконавчого провадження.

Крім того, 23.10.2014, Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р., з посиланням на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2014 у справі № 12/240-48/25, прийнято дві постанови про закінчення виконавчих проваджень, якими закінчено виконавчі провадження № 36198836 (щодо стягнення на користь ОСОБА_4.) та № 36198683 (щодо стягнення на користь ОСОБА_5).

Не погоджуючись із постановою Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. від 23.10.2014 про закінчення виконавчого провадження № 36198836 ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, в порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просив визнати незаконними дії/бездіяльність Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035,37 грн.; скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 23.10.2014 про закінчення виконавчого провадження № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035, 37 грн.; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035, 37 грн.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання незаконними дій Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 23.10.2014 про закінчення виконавчого провадження № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035, 37 грн., з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 115 ГПК України містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, наказів господарських судів.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. У випадках, передбачених пунктами 1 - 6, 8, 9, 11 - 13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. мотивуючи підстави винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва 16.07.2014 зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві закінчити дане виконавче провадження.

Водночас, як правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, Головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. неправомірно послався при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження на зазначену ухвалу, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2014 Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві зобов'язано закінчити зведене виконавче провадження № 39121018 про стягнення боргу з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а не виконавчого провадження № 36198836 від 25.01.2013.

Разом з тим, згідно із ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Однак, суди попередніх інстанцій дійшовши правомірного висновку про те, що Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. неправомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, не врахували наведені норми, та необґрунтовано відмовили у задоволенні скарги ОСОБА_4 в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035, 37 грн.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитися із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що виключно Законом України "Про виконавче провадження" визначаються дії органів і посадових осіб в ході виконавчого провадження, а інші нормативно-правові акти повинні визначати спосіб їх проведення, оскільки статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" чітко передбачено, що примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

До того ж, суди попередніх інстанцій зазначаючи про те, що п. 3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", в порушення вимог ст. 4 ГПК України, не навели нормативно-правового обґрунтування даного висновку та не зазначили яким саме положенням даного Закону не відповідає п. 3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 12/240-48/25 в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_4 щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035, 37 грн. слід скасувати, як такі, що прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм ст. ст. 47, 43, 1212 ГПК України. Оскільки, обставини справи не потребують додаткового дослідження, Вищий господарський суд України вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд та постановити нове рішення про задоволення скарги ОСОБА_4 в цій частині.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 12/240-48/25 в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_4 щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження № 36198836 від 25.01.2013 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/240-48/25 від 14.01.2013 про стягнення з ТОВ "Мегапром" на користь ОСОБА_4 1 786 035, 37 грн., та в цій частині скаргу задовольнити.

В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 12/240-48/25 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА В.І. КАРТЕРЕ