ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 927/1152/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.,розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4,на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2016 року,та постановуГосподарського суду Чернігівської області від 30 червня 2016 року,у справі№ 927/1152/15,за заявоюДержавної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (м. Чернігів),доЗакритого акціонерного товариства "Інтерліс" (м. Чернігів),провизнання банкрутом,- за участю представників:від ОСОБА_4: ОСОБА_5 - представник (Договір про надання правової допомоги від 26.07.2016 року), ОСОБА_4 - особисто; від Чернігівської міської ради: Федоров Д.В. - представник (довіреність №3-24/743 від 11.07.2016 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились.в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 року, за заявою Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі за текстом - ДПІ у м. Чернігові), порушено провадження у справі № 927/1152/15 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Інтерліс" (далі за текстом - ЗАТ "Інтерліс"); визнано вимоги ДПІ у м. Чернігові до боржника в розмірі 657 691 грн. 55 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пилипенко Тетяну Вікторівну, інше.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року у справі № 927/1152/15 (суддя - Тимченко М.Г.) відхилено Клопотання гр. ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі; припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна; визнано банкрутом ЗАТ "Інтерліс"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ЗАТ "Інтерліс" призначено арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича, інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року у справі № 927/1152/15 (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Разіна Т.І., Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишено без задоволення; постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року у справі № 927/1152/15 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування спірних постанов.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, гр. ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року, а справу № 927/1152/15 направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 року відкладено розгляд справи № 927/1152/15 на 02.11.2016 року; викликано в судове засідання гр. ОСОБА_4

В судових засіданнях господарського суду касаційної інстанції, представник гр. ОСОБА_4 та скаржник особисто (в судовому засіданні 02.11.2016 року), повністю підтримали заявлені вимоги, з підстав наведених у касаційній скарзі; просили господарський суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року, а справу № 927/1152/15 направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Ліквідатор ЗАТ "Інтерліс" арбітражний керуючий Бандола О.О., в засіданні суду касаційної інстанції 26.10.2016 року, заперечив проти заявлених у касаційній скарзі гр. ОСОБА_4 вимог та доводів; просив постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року у справі № 927/1152/15 залишити без змін.

02.11.2016 року до Вищого господарського суду України від ліквідатора ЗАТ "Інтерліс" арбітражний керуючий Бандоли О.О. надійшло Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні 02.11.2016 року за його відсутністю, у зв'язку з службовим відрядженням.

Представник Чернігівської міської ради в засіданні господарського суду касаційної інстанції 02.11.2016 року проти вимог та доводів гр. ОСОБА_4 заперечував, з підстав наведених у Відзиві від 02.11.2016 року, просив постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року у справі № 927/1152/15 залишити без змін, касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 - без задоволення.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, за таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 року, за заявою ДПІ у м. Чернігові, порушено провадження у справі № 927/1152/15 про банкрутство ЗАТ "Інтерліс"; визнано вимоги ДПІ у м. Чернігові до боржника в розмірі 657 691 грн. 55 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пилипенко Т.В., інше.

18.01.2016 року, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, оприлюднено оголошення (№ 27322) про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Інтерліс".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.03.2016 року у справі № 927/1152/15, за результатами попереднього засідання, затверджено Реєстр вимог кредиторів на суму 2 226 382 грн. 78 коп., до якого включені вимоги:

- ДПІ у м. Чернігові в сумі 657 691 грн. 55 коп. (3 черга);

- Чернігівської міської ради у сумі 1 561 433 грн. 76 коп., з яких: 1 560 321 грн. 64 коп. (4 черга); 1 112 грн. 12 коп. (6 черга); 2 756 грн. 00 коп. - судовий збір (1 черга);

- Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в сумі 4 501 грн. 47 коп. (6 черга).

05.05.2016 року відбулися Збори кредиторів та обрано Комітет кредиторів у складі: ДПІ у м.Чернігові та Чернігівська міська рада (Протокол Зборів кредиторів №1 від 05.05.2016 року).

На засіданні Комітету кредиторів 17.05.2016 року, Чернігівську міську раду обрано головою Комітету кредиторів (Протокол зборів комітету кредиторів № 1 від 17.05.2016 року).

Ухвалою Господарського суду Чернігівській області від 31.05.2016 року у цій справі продовжено процедуру розпорядження майном ЗАТ "Інтерліс" та повноважень розпорядника майна на один місяць - до 12.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівській області від 21.06.2016 року визнано грошові вимоги ОСОБА_4 до ЗАТ "Інтерліс" у сумі 2 067 455 грн. 09 коп. (6 черга, які погашаються у ліквідаційній процедурі); 2 756 грн. 00 коп. - судовий збір (1 черга).

30.06.2016 року відбулося засідання Комітету кредиторів ЗАТ "Інтерліс" (Протокол № 4), на якому прийнято рішення звернутись до місцевого господарського суду з Клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ЗАТ "Інтерліс" арбітражного керуючого Бандолу О.О.

30.06.2016 року до Господарського суду Чернігівської області розпорядником майна ЗАТ "Інтерліс" подано Лист № 59, в якому пропонується місцевому господарському суду визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, на підставі прийнятого Комітетом кредиторів рішення.

На підставі Звіту розпорядника майна ЗАТ "Інтерліс", за період з 18.01.2016 року по 30.06.2016 року, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що, розпорядником майна, на виконання наданих повноважень, на адресу реєстраційних органів і установ направлені наступні запити:

- до Комунального підприємства "Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації" (Лист № 02-01/05 від 05.02.2016 року). За відповіддю КП "Чернігівське РБТІ", за боржником право власності на нерухому майно не зареєстровано (Довідка № 17 від 12.02.2016 року);

- до Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" (Лист № 02-01/06 від 02.05.2016 року). За Інформаційною довідкою КП "Чернігівське МБТІ" (№ 565 від 29.02.2016 року), станом на 31.12.2012 року в м. Чернігові за ЗАТ "Інтерліс" зареєстровано право власності на 47/50 частин об'єкту нерухомості по АДРЕСА_1: адмінбудівля, головний корпус, центральний склад, компресорна, трансформаторна, склад, водомірна;

- до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (Лист № 02-01/07 від 05.02.2016 року). Листом № 31/25/7-306 від 12.02.2016 року повідомлено про відсутність реєстрації за боржником транспортних засобів;

- до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради (Лист № 02-01/08 від 05.02.2016 року). Згідно Листа-відповіді № 1082 від 19.02.2016 року, за ЗАТ "Інтерліс", в довгостроковій оренді, обліковуються земельні ділянки: по АДРЕСА_1 - 4,4990 га (цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку); по АДРЕСА_2 - 2,1080 га (цільове призначення - обробка деревини та виробництво виробів із деревини);

- до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області (Лист № 02-01/09 від 05.02.2016 року). Згідно Листа-відповіді від 15.02.2016 року, за ЗАТ "Інтерліс" сільськогосподарська техніка не зареєстрована;

- до ДПІ у м. Чернігові (Лист № 02-01/10 від 05.02.2016 року);

- до Укрморрічінспекції (Лист № 02-01/11-1 від 05.02.2016 року). Листом №1070/20/15-16 від 01.03.2016 року повідомлено про відсутність реєстрації плавзасобів за боржником;

- до Територіального управління Держгірпромнагляду у Чернігівській області (Лист № 02-01/12 від 05.02.2016 року). Листом №558 від 16.02.2016 року, Управління держпраці у Чернігівській області, повідомило розпорядника майна ЗАТ "Інтерліс" про відсутність реєстрації за боржником об'єктів котлонагляду, підйомних споруд, великонавантажних та інших технологічних транспортних засобів;

- до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Лист № 02-01/13 від 05.02.2016 року), за відповіддю якої (Лист № 09/01/4138 від 24.02.2016 року) ЗАТ "Інтерліс" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків статутного капіталу і більше), боржник не значиться;

- до Головного управління статистики у Чернігівській області (Лист № 02-01/11 від 05.02.2016 року). Проте, Листом № 07.1-06/20 від 17.02.2016 року, ГУ статистики відмовило у наданні запитуваної інформації, з посиланням на те, що вона є конфіденційною.

Крім цього, Листами № 02-01/03 та № 02-01/04 від 18.01.2016 року, розпорядник майна ЗАТ "Інтерліс" арбітражний керуючий Пилипенко Т.В. звернулась до керівника боржника з попередженням про необхідність спільного із розпорядником майна боржника проведення інвентаризації майна та визначення його вартість, а також вимогу щодо надання копій документів бухгалтерської звітності.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року у справі № 927/1152/15, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна; визнано банкрутом ЗАТ "Інтерліс"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ЗАТ "Інтерліс" призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О., інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року у справі № 927/1152/15 апеляційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишено без задоволення; постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року у справі № 927/1152/15 залишено без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з рішення Комітету кредиторів ЗАТ "Інтерліс" (Протокол № 4 від 30.06.2016 року) про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також, загальної суми грошових вимог заявленої до ЗАТ "Інтерліс" - 4 296 593 грн. 87 коп. (затверджена місцевим господарським судом), що, по переконанню господарських судів попередніх інстанцій, свідчить про неспроможність боржника виконати, після настання встановленого строку, грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через введення ліквідаційної процедури. При цьому, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що за відсутністю доказів виконання керівником ЗАТ "Інтерліс" вимог розпорядника майна (за Листами № 02-01/03 та № 02-01/04 від 18.01.2016 року), неможливо проаналізувати фінансово-господарську діяльність боржника.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, гр. ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 року, а справу № 927/1152/15 направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 45, 43, 82, 84 ГПК України.

Задовольняючи подану гр. ОСОБА_4 касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

За приписами ч. 1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. Крім того, у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає, зокрема, постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження по справі, виходячи з Клопотання Комітету кредиторів, однак, остаточна їх оцінка надається господарським судом.

Статтею 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Частиною 4 ст.205 Господарського кодексу України унормовано, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами.

У ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема вказано, що банкрутство визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення, в порядку вказаного вище Закону, вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Передумовою для переходу до ліквідаційної процедури є встановлення господарським судом факту неоплатності боржника, тобто перевищення його пасиву над активом.

Активом визначаються ресурси, контрольовані суб'єктом господарювання у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. До активів відносяться кошти, майно, майнові і немайнові права.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що в силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд, при введенні процедури ліквідації повинен надати оцінку звіту розпорядника майна про фінансово-майновий та господарський стан боржника з додатками, відомостям балансу, а також, з'ясувати обсяг визнаних грошових вимог кредиторів до боржника за результатами попереднього засідання суду.

Приймаючи оскаржені судові акти, господарські суди попередніх інстанцій виходили з рішення Комітету кредиторів (Протокол № 4 від 30.06.2016 року), Звіту розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. (за період з 18.01.2016 року по 30.06.2016 року), суми грошових вимог кредиторів заявлених до ЗАТ "Інтерліс" та затверджених у судовому порядку. При цьому, господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості становить 4 296 593 грн. 87 коп., що, по переконанню господарських судів попередніх інстанцій, свідчить про неспроможність боржника виконати, після настання встановленого строку, грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через введення ліквідаційної процедури. До того ж, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання керівником ЗАТ "Інтерліс" вимог розпорядника майна (за Листами № 02-01/03 та № 02-01/04 від 18.01.2016 року), щодо надання копії документів бухгалтерського обліку боржника, а також спільного проведення інвентаризації та оцінки майна ЗАТ "Інтерліс", господарські суди першої та апеляційної інстанції встановили неможливість здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника.

Однак, з такою позицією господарських судів попередніх інстанцій колегія суддів касаційної інстанції не погоджується в силу наступного.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

У п.п. 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року вказано, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За приписами ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.

Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Частинами 12, 13 вказаної вище статті Закону, повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

З дня прийняття господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов'язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Проте, в порушення вимог ст.43 ГПК України, господарськими судами попередніх інстанцій, при прийнятті оскаржених судових рішень, не було надано належної правової оцінки Звіту розпорядника майна ЗАТ "Інтерліс" Пилипенко Т.В., зокрема в частині проведених заходів щодо виявлення активу боржника. Так, господарські суди попередніх інстанцій не звернули уваги на інформацію про знаходження у користуванні боржника двох земельних ділянок, яка не відповідає дійсній інформації, наведеній у Листі-відповіді Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради № 1082 від 19.02.2016 року, а також у Заяві Чернігівської міської ради про визнання грошових вимог. Крім того, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено та не наданої належної правової оцінки обставинам щодо складу майна, яке належить на праві власності ЗАТ "Інтерліс" (за інформацією Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (№38109232/6 від 30.10.2015 року) про накладення арешту на майно боржника та за інформацією Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" (№ 565 від 29.02.2016 року)).

Як про це вже було вказано вище, передумовою для переходу до ліквідаційної процедури є встановлення судом факту неоплатності боржника, тобто перевищення його пасиву над активом. Активом визначаються ресурси, контрольовані суб'єктом господарювання у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. До активів відносяться кошти, майно, майнові і немайнові права.

Крім цього, господарськими судами попередніх інстанцій взагалі не було проведено аналізу активу та пасиву боржника, з посиланням на відсутність в матеріалах справи доказів виконання керівником ЗАТ "Інтерліс" вимог розпорядника майна (за Листами № 02-01/03 та № 02-01/04 від 18.01.2016 року), щодо надання копії документів бухгалтерського обліку боржника, а також спільного проведення інвентаризації та оцінки майна ЗАТ "Інтерліс". Проте, господарські суди першої та апеляційної інстанцій, в цій частині, не врахували приписи ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що передбачають, у разі здійснення певних перешкод та протиправних дій, відсторонення керівника боржника) та не встановили, які саме заходи (окрім Листів № 02-01/03 та № 02-01/04 від 18.01.2016 року) здійснювалися розпорядником майна ЗАТ "Інтерліс" арбітражним керуючим Пилипенко Т.В. (протягом п'яти місяців) для виконання обов'язків щодо проведення інвентаризації майна боржника, його оцінки та здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Інтерліс" (встановлення активу). Водночас, господарські суди попередніх інстанцій не використали власні повноваження, передбачені ст.30 ГПК України.

Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Київського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2016 року та постанова Господарського суду Чернігівської області від 30 червня 2016 року у справі № 927/1152/15 мають бути скасовані, а справа - направлена на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи, господарському суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин справи № 927/1152/15, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2016 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 30 червня 2016 року у справі № 927/1152/15 скасувати.

3. Справу № 927/1152/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді: О.В. Білошкап Л.Й. Катеринчук