ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 924/108/16 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Кондратової І.Д.,за участю представників сторін позивача - Громницький Ю.П.,Остапенко В.М., відповідача - Замкова М.О.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від10.05.2016у справі № 924/108/16за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"простягнення 746,14 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (далі - ПАТ "Хмельницькгаз") про стягнення 746,14 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2016 порушено провадження у справі №924/108/16 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Хмельницькгаз" про стягнення 746,14 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області (суддя Олійник Ю.П.) від 01.03.2016 позов задоволено; стягнуто з ПАТ "Хмельницькгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 746,14 грн. 3% річних та 1378,00 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Бучинська Г.Б. - головуючий суддя, судді Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.), з урахуванням ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 про виправлення описки, від 10.05.2016 рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.03.2016 скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2016, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме ст.625 ЦК України, і норми процесуального права, зокрема ст. ст. 43, 84, 105 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 касаційну скаргу ПАТ НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.11.2016.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 31.10.2016 №08.03-04/5271 призначено проведення автоматичної зміни колегії суддів у справі №924/108/16 у зв"язку з відпусткою суддів Грека Б.М., Селіваненка В.П.

Відповідно до протоколу автоматизованого зміни колегії суддів для розгляду справи №924/108/16 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Студенець В.І., судді Васищак І.М., Кондратова І.Д.

ПАТ "Хмельницькгаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі оскаржувану постанову.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами, 04.01.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Хмельницькгаз" було укладено договір купівлі-продажу природного газу №13-166-РО, відповідно до умов якого продавець зобов"язується передати у власність покупцю у 2013 природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно з п.2.1 договору продавець передає покупцеві у 2013 газ в обсязі до 830,000 тис.куб.м. з розбивкою по місяцях з січня 2013 по грудень 2013.

В пункті 2.1.2 договору сторони погодили, що допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого сторонами обсягу газу згідно з п. 2.1 договору, без коригування планованого обсягу.

Ціну природного газу сторони погодили у розділі 5 договору виходячи з ціни на природний газ установлених НКРЕ.

Відповідно до п.3.3, 3.4 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Покупець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов"язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місцем продажу газу, зобов"язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 договору.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Згідно з п. 11 договору договір діє в частині реалізації газу до 31.12.13, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного виконання.

Додатковими угодами №1 від 10.07.13, №2 від 31.12.13, №3 від 28.04.14, №4 від 16.06.14, №5 від 07.07.14, №6 від 05.09.14, №7 від 10.11.14, №8 від 08.12.14, №9 від 22.12.14, №10 від 05.02.15, №11 від 10.03.15, №12 від 26.03.15, №13 від 03.04.15, №14 від 07.05.14, №15 від 03.06.15 сторонами визначено обсяг природного газу, який поставляється продавцем протягом 01.01.13-31.06.15.

Згідно з п. 3 додаткової угоди №3 від 28.04.2014 до договору, п. 6.1. договору викладено у наступній редакції: "Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній поті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць".

Згідно з п.6 додаткової угоди № 3, угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 18 березня 2014 року".

Господарськими судами встановлено, що протягом січня 2013р.-червня 2015р. на виконання умов договору, позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 3433101,86 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.13 за січень 2013р.; від 28.02.13 за лютий 2013р.; від 31.03.13 за березень 2013р.; від 30.04.13 за квітень 2013р.; від 31.05.13 за травень 2013р., від 30.06.13 за червень 2013р.; від 31.07.13 за липень 2013р.; від 31.08.13 за серпень 2013р.; від 30.09.13 за вересень 2013р.; від 31.10.13 за жовтень 2013р.; від 30.11.13 за листопад 2013р.; від 31.12.13 за грудень 2013р. ; від 31.01.14 за січень 2014р.; від 28.02.14 за лютий 2014р.; від 31.03.14 за березень 2014р.; від 30.04.14 за квітень 2014р.; від 31.05.14 за травень 2014р.; від 30.06.14 за червень 2014р.; від 31.07.14 за липень 2014р.; від 31.08.14 за серпень 2014р.; від 30.09.14 за вересень 2014р.; від 31.10.14 за жовтень 2014р.; від 30.11.14 за листопад 2014р.; від 31.12.14 за грудень 2014р.; від 31.01.15 за січень 2015р.; від 28.02.15 за лютий 2015р.; від 31.03.15 за березень 2015р.; від 30.04.15 за квітень 2015р.; від 31.05.15 за травень 2015р.; від 30.06.15 за червень 2015р.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 746,14 грн. 3% річних, нарахованих за період з 20.04.2015 по 12.05.2015 на суму заборгованості по проданому відповідачу у березні 2015 природного газу за договором №13-166-РО від 04.01.2013.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором щодо оплати вартості отриманого природного газу у строки обумовлені договором.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог. Крім того, суд зазначив, що обов"язок відповідача сплачувати помісячно за отриманий газ не пов"язаний не тільки з датою надіслання підписаного обома сторонами акта, а й з датою оформлення відповідного акта приймання-передачі природного газу, тобто прострочка грошового зобов"язання за договором не пов"язана з часом підписання відповідного акта. Відповідно відсутні підстави для висновку про те, що час підписання сторонами у справі відповідного акта впливає на момент виникнення прострочки за грошовими зобов"язаннями відповідача. Затримка позивача в оформленні актів приймання-передачі газу не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов"язку щодо оплати.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що факт невиконання позивачем свого обов"язку з повернення підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою актів приймання-передачі, унеможливлював здійснення відповідачем повної оплати за поставлений газ, оскільки саме в актах-приймання передачі сторони зазначають точний обсяг поставленого газу та суму, що підлягає до сплати, а тому підписані обома сторонами акти, у відповідності до пунктів 3.4. та 6.1. договору, є підставою для остаточних розрахунків. У зв"язку з невиконання позивачем свого обов"язку щодо повернення підписаних актів приймання-передачі відповідачу, у нього не виникло право вимоги виконання зобов"язання в частині здійснення відповідачем оплати вартості отриманого товару, а відповідно і відсутнє прострочення відповідачем зобов"язань та відсутні підстави для нарахування 3% річних на суму зобов"язань.

Колегія суддів з такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами договір №13-166-РО від 04.01.2013 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 договору №13-166-РО, у редакції додаткової угоди №3 від 28.04.2014 до договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Отже, умовами п.6.1 договору №13-166-РО, які узгоджуються з приписами ст. 692 ЦК України, встановлено конкретний строк остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ. Такий обов"язок покупця не ставиться в залежність від дати оформлення відповідного акта приймання-передачі природного газу та не містить будь-яких застережень щодо відліку 20-денного строку оплати з дня підписання позивачем акта приймання-передачі чи з дня одержання підписаного акта покупцем, а відповідно прострочення грошового зобов"язання покупця за цим договором не пов"язане з моментом підписання акта приймання-передачі.

Окрім того, акт приймання-передачі відповідно до умов договору лише фіксує остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць переданого природного газу, який визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця. Обов"язок по складанню акта приймання-передачі природного газу лежить саме на покупцеві. Враховуючи, що умовами договору сторонами погоджено кількість природного газу, яка передається покупцю по місяцях кварталу, визначена його ціна та вартість, то відповідач мав усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків з позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що несвоєчасне підписання та повернення позивачем актів приймання-передачі природного газу, які за своєю природою є лише документальним оформленням юридичного факту - факту здійснення приймання-передачі природного газу, не є відкладальною умовою, у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність чи відсутність актів не звільняє відповідача від обов"язку сплатити вартість фактично отриманого природного газу, чим спростовується висновок суду апеляційної інстанції про зворотне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, дослідивши умови договору та встановивши, що відповідач оплатив вартість отриманого у березні 2015 природного газу у розмірі 394695,42 грн. лише 13.05.2015, дійшов обґрунтованого висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором в частині проведення оплати у строки обумовлені договором, у зв"язку з чим правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області, як таке, що ухвалене в результаті встановлення всіх фактичних обставин справи на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду є такими, що відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підлягає залишенню в силі, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 у справі №924/108/16 скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.03.2016 залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Кондратова І.Д.