ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 914/3612/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіНєсвєтової Н.М. .(доповідач),суддів:Вовка І.В, Кондратової І.Д. ,розглянувши касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016у справі№ 914/3612/15 господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" до1. Департаменту економічної політики Львівської міської ради 2. Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" 3. Львівської міської ради прозобов'язання повернути безпідставно отримане майно за участю представників сторін:позивача:Шнир О.Б.,відповідача 1: відповідача 2: відповідача 3:не з'явився , Когут А.С., не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням заяви від 29.03.2016 про зміну предмету позову) до Департаменту економічної політики Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", Львівської міської ради, в якому просило суд зобов'язати Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" повернути ТОВ "Олімпік ЛТД" безпідставно отримані: клапан AVK DN 350 PN10 53-350350007 та зовнішню провідну мережу діаметром 160 міліметрів, довжиною 130,29 метрів погонних, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161 Б у місті Львові.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у справі № 914/3612/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, зобов'язано Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" повернути ТОВ "Олімпік ЛТД" безпідставно отримані: клапан AVK DN 350 PN10 53-350350007 та зовнішню провідну мережу діаметром 160 міліметрів, довжиною 130,29 метрів погонних, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161 Б у місті Львові.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 та рішення місцевого господарського суду від 12.05.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на те, що оскільки ним було сплачено 928 725,64 грн. в міський бюджет пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова та передано майно (клапан AVK DN 350 PN10 53-350350007 та зовнішню провідну мережу діаметром 160 міліметрів, довжиною 130,29 метрів погонних), а також згідно з рішенням суду у справі ще було стягнено з позивача 119 805,07 грн., тобто вартість переданого спірного майна, тому позивач вважає, що спірне майно (клапан AVK DN 350 PN10 53-350350007 та зовнішню провідну мережу діаметром 160 міліметрів, довжиною 130,29 метрів погонних) є безпідставно отриманим та просить його повернути посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, зазначив, що передане Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" Львівському міському комунальному підприємству "Львівводоканал" майно (клапан АVK DN350 PN10 53-350 350007 та зовнішня водопровідна мережа діаметром 160 міліметрів, довжиною 130,29 метрів погонних, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161 Б в м. Львові) не може вважатися таким, що набуте останнім за наявності достатньої правової підстави, відтак, підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши всі обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, ст.1212 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення господарського спору, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28 вересня 2010 між Департаментом економічної політики Львівської міської ради, Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України (в тексті договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" (в тексті договору - дольовик) укладено договір про пайову участь №215, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 замовник зобов'язався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором та ЗУ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Згідно з п.1.2 Договору замовник здійснює будівництво 10-ти поверхового житлового будинку з мансардним поверхом та офісними приміщеннями в рівні цокольного поверху на вул. Тракт Глинянський, 153 у м. Львові.

Пунктом 3.1 договору передбачався обов'язок дольовика (ТзОВ "Олімпік") сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1048530,71 грн., з яких: 50000 грн. - до 25 жовтня 2010 та 998530,71 грн. - до 31 грудня 2011.

17 листопада 2010 між сторонами вказаного договору укладено додаткову угоду №261 про внесення змін до договору про пайову участь №215 від 28 вересня 2010, відповідно до якої сторони погодили внести зміни у п.3.1 договору в частині терміну сплати першого траншу платежу пайового внеску, а саме: до 25 грудня 2010.

Судами також встановлено, що на виконання умов договору про пайову участь №215 від 28 вересня 2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" сплатило грошовими коштами пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 928725,64 грн., що не заперечувалося сторонами. Решту суми пайового внеску (а саме: 119 805,07 грн.) присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" у дохід міського бюджету міста Львова за рішенням Господарського суду Львівської області від 26.11.2013 у справі №914/1293/13, яке набрало законної сили (скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2014, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2014).

Отже, судами було встановлено та не заперечувалося сторонами, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" відсутня заборгованість за договором про пайову участь №215 від 28 вересня 2010.

Також встановлено, що на виконання технічних умов №15-3927 від 19.08.2005, виданих ТОВ "Олімпік ЛТД" Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" на підключення житлового будинку по вул. Тракт Глинянський, 153 у місті Львові (з урахуванням змін, зазначених в листі ЛМКП "Львівводоканал" №15-538 від 14.02.2011 року), позивачем передано ЛМКП "Львівводоканал" зворотній клапан AVK DN 350 PN 10 53-350 350007 на суму 32436,67 грн. (згідно видаткової накладної №РН - 0000007 від 22.03.2012 року, з відміткою представника ЛМКП "Львівводоканал" Пирожок Маряни Дмитрівни про отримання, на підставі довіреності №464/1 від 22.03.2012 року) та, відповідно до ухвали Львівської міської ради №1206 від 16.02.2012 року, передано безоплатно у власність територіальної громади м. Львова зовнішню водопровідну мережу діаметром 160 мм., довжиною 130,29 м/п, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161-б, залишковою балансовою вартістю 94076,40 грн., яка в подальшому зменшена до 87368,40 грн. (підтверджується підписаним та скріпленим печатками позивача та представника ЛМКП "Львівводоканал" актом прийому-передачі).

Предметом даного позову є повернення безпідставно отриманого майна в натурі, тобто, зобов'язання Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" повернути ТОВ "Олімпік ЛТД" безпідставно отримані: клапан AVK DN 350 PN10 53-350350007 та зовнішню провідну мережу діаметром 160 міліметрів, довжиною 130,29 метрів погонних, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161 Б у місті Львові на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідач 2 в свою чергу зазначав, що передача майна здійснювалася внаслідок вільного волевиявлення позивача, позивачем не доведено факт безпідставного набуття майна ЛМКП "Львівводоканал", оскільки зовнішня водопровідна мережа на прохання позивача передана останнім в комунальну власність територіальної громади м.Львова, а Львівська міська рада передала зазначену мережу на баланс ЛМКП "Львівводоканал", тому вказував на те, що передача зовнішньої водопровідної мережі та клапану мала договірний характер, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.

Львівська міська рада в своїх поясненнях також наголошувала на те, що прийняття інженерних мереж та передача їх на баланс ЛМКП "Львівводоканал" здійснена за зверненням ТзОВ "Олімпік ЛТД" на підставі ухвали Львівської міської ради від 16.02.2012 № 1206 безоплатно, тому застосування ст. 1212 ЦК України, в даному випадку, неможливе.

Вказані доводи відповідачів ні суд першої ні апеляційної інстанцій до уваги не взяли у зв'язку з чим ними були прийняті передчасні висновки щодо задоволення позову та не вірно застосовано норму матеріального закону, а саме 1212 ЦК України.

Так згідно зі ст. 1212 ЦК, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вже зазначалося вище, позивач на виконання технічних умов від 14.02.2011 надав ЛМКП "Львівводоканал" гарантійний лист №19 від 14.02.2011, в якому зобов'язався передати відповідачу 2 зворотній клапан, який є предметом даного позову. Зазначений факт також підтвердив і замовник будівництва листом від 14.02.2011 за №63-23. При цьому колегія суддів звертає увагу, що спірний клапан, був придбаний позивачем, а в подальшому переданий ЛМКП "Львівводоканал" лише для прискорення та отримання позивачем довідки на ввід в експлуатацію житлового будинку, тобто на отримання останнім власних інтересів та вигоди з метою отримання прибутку від реалізації житлових площ. Крім того, спірний клапан був придбаний позивачем за погодженням та вказівкою ЛМКП "Львівводоканал", оскільки саме відповідач 2 коригував технічні умови "в частині умов каналізації", а у позивача жодних заперечень, на момент видачі технічних умов, не було.

Таким чином, слід зробити висновок про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем 2, тому висновки судів попередніх судових інстанцій про безпідставність набуття останнім спірного клапана спростовується вищевказаними доказами та фактичним обставинам справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що спірний зворотній клапан є невід'ємною частиною каналізаційної мережі, який забезпечує її роботу (постачання води споживачам), а вилучення його з мережі матиме негативні наслідки для населення міста, оскільки порушить її функціонування.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" повернути ТОВ "Олімпік ЛТД" зовнішню провідну мережу діаметром 160 міліметрів, довжиною 130,29 метрів погонних, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161 Б у місті Львові , як таку, що набута без достатніх правових підстав, колегія вважає за необхідне вказати наступне.

Вказана водопровідна мережа на прохання саме позивача була передана останнім в комунальну власність територіальної громади міста Львова. Зазначена передача відбувалась відповідно діючого законодавства та згідно ухвали Львівської міської ради від 16.02.2012 №1206 "Про прийняття у власність у власність територіальної громади м. Львова інженерних мереж", яка є в матеріалах справи та на яку звертали увагу судів як першої так і апеляційної інстанцій відповідач 2 та відповідач 3.

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали від 16.02.2012, Львівська міська рада розглянувши звернення ТОВ "Олімпік ЛТД" від 08.12.2011 №122 з метою забезпечення належної експлуатації інженерних мереж ухвалила прийняти безоплатно у власність територіальної громади м. Львова інженерні об'єкти: від ТОВ "Олімпік ЛТД" зовнішню водопровідну мережу діаметром 160 мм., довжиною 130,29 м/п, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161-б, залишковою балансовою вартістю 94076,40 грн. (п.1.2 ухвали). Вказана ухвала від 16.02.2012 є чинною та ніким не скасована.

З наведеного вбачається, що передача водопровідної мережі була безоплатна та передавалась не відповідачу 2 , а у власність територіальної громади м. Львова. В свою чергу територіальна громада передала водопровідну мережу ЛМКП "Львівводоканал" лише на баланс, а не у власність, тобто, власником спірної водопровідної мережі до цього часу є територіальна громада м. Львова.

Приймаючи рішення про зобов'язання ЛМКП "Львівводоканал" повернути спірне майно, на підставі ст.1212 ЦК України, суди попередніх інстанцій вирішили за його власника - Територіальну громаду міста Львова питання фактичного відчуження комунального майна, проігнорувавши ухвалу від 16.02.2012 та не надаючи їй належної правової оцінки.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли неправомірного висновку про відсутність волевиявлення ТОВ "Олімпік ЛТД" щодо безоплатної передачі спірної водопровідної мережі.

Таким чином, висновки судів, що спірне майно (клапан АVK DN350 PN10 53-350 350007 та зовнішня водопровідна мережа діаметром 160 міліметрів, довжиною 130,29 метрів погонних, що прокладена біля житлового будинку на вул. Тракт Глинянський, 161 Б в м. Львові) не може вважатися таким, що набуте ЛМКП "Львівводоканал" за наявності достатньої правової підстави, тому підлягає поверненню позивачу, не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

При вказаних обставинах та у зв'язку з неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій. При цьому, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд, оскільки фактичні обставини, які входять до предмету доказування, судами встановлені з достатньою повнотою.

Відповідно до п. 2 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняте нове рішення.

Враховуючи викладене, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 та рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2016 підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 та рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2016 у справі №914/3612/15 скасувати.

Прийняти нове рішення. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік ЛТД" на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" 4 133,29 грн. витрат на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Видачу наказу доручити господарському суду Львівської області.

ГоловуючийН. Нєсвєтова Судді:І. Вовк І. Кондратова