Постанова ВГСУ від 02.11.2016 року у справі №910/4336/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 910/4336/16

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівБакуліна С.В., Сибіги О.М.за участю представників сторін:позивачаКучерявий О.П. (дов. від 24.10.2016 р. №259)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)третьої особиСафонов О.Ф. (виписка д ЄДРЮС) Пуголовок С.Г. (дов. від 16.09.2016 р. №68-2016)розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.08.2016у справі№910/4336/16 Господарського суду міста Києваза позовомФонду комунального майна Вишгородського районудоТовариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаКомунального підприємства Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база"пророзірвання договору оренди та повернення об'єкту оренди

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Вишгородського району звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" про розірвання договору оренди об'єктів нерухомого майна та повернення об'єкту оренди.

Свої позовні вимоги Фонд комунального майна Вишгородського району обґрунтував приписами статті 124 Конституції України, статей 783, 785 Цивільного кодексу України, статей 29, 31, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 283 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", умовами укладеного договору оренди, а також тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті" в порушення умов укладеного між сторонами договору здійснив самовільну та незаконну реконструкцію орендованого приміщення та використовує об'єкт оренди не за цільовим призначенням.

В подальшому позивачем було доповнено підстави позову та вказано про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті", порушуючи умови договору, не сплачує орендну плату протягом трьох місяців (січень, лютий, березень 2016 року).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 р. (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Кропивна Л.В., Чорна Л.В.), позовні вимоги задоволено повністю.

Розірвано договір оренди об'єктів нерухомого майна від 06.07.2015 р. № 20/15, які перебувають на балансі Комунального підприємства Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база", що розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Спортивна, 1, засвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 787, укладений між Фондом комунального майна Вишгородського району як орендодавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті" (як орендарем) та Комунальним підприємством Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" (як балансоутримувачем).

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті" повернути балансоутримувачу - Комунальному підприємству Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" об'єкт оренди - комунальне майно Вишгородської районної ради Київської області, а саме: їдальню (літера Б) площею 371,7 кв.м; медпункт (літера В) площею 97,6 кв.м; гуртожиток (літера Д) площею 129,7 кв.м; літній будинок (літера Є) площею 90,9 кв.м; літній будинок (літера Ж) площею 103,6 кв.м; літній будинок (літера З) площею 100,0 кв.м; приміщення в адміністративному будинку (літера І) площею 10,5 кв.м.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.10.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У своїх поясненнях Фонд комунального майна Вишгородського району зазначає про обставини, які просить врахувати при вирішенні даного спору.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з огляду на наступне.

З огляду на матеріали справи, 06.07.2015 р. між Фондом комунального майна Вишгородського району (як орендодавцем), Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті" (як орендарем) та Комунальним підприємством Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база" (як балансоутримувачем) було укладено договір оренди №20/15 об'єктів нерухомого майна, які перебувають на балансі комунального підприємства, що розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Спортивна, 1.

Вищевказаний договір засвідченого приватним нотаіусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 787.

Відповідно до п.1.1. договору сторони передбачили, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування без права викупу орендарем та передачі в суборенду нерухоме майно, яке є комунальною власністю Вишгородської районної ради Київської області, а саме: їдальню (літера Б) площею 371,7 кв.м; медпункт (літера В) площею 97,6 кв.м; гуртожиток (літера Д) площею 129,7 кв.м; літній будинок (літера Є) площею 90,9 кв.м; літній будинок (літера Ж) площею 103,6 кв.м; літній будинок (літера З) площею 100,0 кв.м; приміщення в адміністративному будинку (літера І) площею 10,5 кв.м, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Спортивна, 1, та перебуває на балансі Комунального підприємства Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку вартості майна станом на 31.05.2015 р. і становить за незалежною оцінкою 2866080,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 1.4., 1.5. договору визначено, що майно передається в оренду з метою організації спортивно-оздоровчих заходів, забезпечення умов навчально-тренувального процесу та навчально-тренувальних зборів спортсменів, організації змістовного відпочинку і дозвілля сім'ї, дітей та молоді. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

Розділом 3 договору сторони передбачили орендну плату та розрахунки.

Так, відповідно до п. 3.1. договору місячна орендна плата визначається орендодавцем на підставі методики розрахунку та пропорцій розподілу між районним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядку використання плати за оренду майна спільної комунальної власності територіальної громади сіл, селища, міста Вишгородського району, затвердженої рішенням районної ради від 15.11.2012 р. № 295-25-IV "Про затвердження порядку передачі в оренду майна, що спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міста Вишгородського району", та становить за базовий місяць оренди - червень 2015 року без ПДВ 36614,17 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється балансоутримувачем у порядку, який визначений чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається балансоутримувачем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідно до чинного законодавства України (при дефляції коефіцієнт дорівнює 1).

Пунктом 3.8. договору передбачено своєчасно і в повному обсязі, до 15 числа наступного за звітним місяця, сплачувати орендну плату до Вишгородського районного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Відповідно до п. 3.9. договору орендар перераховує 50% орендної плати балансоутримувачу за вказаними реквізитами та 50% орендної плати до Вишгородського районного бюджету за вказаними реквізитами.

Розділом 5.3. договору сторони передбачили зобов'язання орендаря.

Так, відповідно до п. 5.1. п.п. 5.1.1., 5.1.3. орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору протягом дії договору; виключно за письмової згоди орендодавця проводити невідокремлювані поліпшення чи реконструкцію орендованого майна за рахунок власних коштів.

Пунктом 5.3. п.п. 5.3.1., 5.3.4., 5.3.6. договору передбачено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване майно за цільовим призначенням; своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього договору; забезпечувати збереження майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Згідно п. 7.1. договір набирає чинності з 06.07.2015 р. та діє до 06.07.2025 р.

Пунктом 7.6. договору сторони передбачили, що договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця в судовому порядку у разі:

-несплати орендарем орендної плати протягом двох місяців (п.п. 7.6.1. договору);

-навмисне або необережне погіршення стану орендованого майна (п.п. 7.6.2. договору);

-використання орендованого майна для цілей, не передбачених у цьому договорі (п.п. 7.6.3 договору);

-у разі невиконання орендарем взятих на себе обов'язків, передбачених пунктом 5.3 цього договору (п.п. 7.6.4. договору).

Як вже зазначалось, звертаючись до суду з позовом Фонд комунального майна Вишгородського району вказував про те, що відповідач використовує орендоване майно з істотними порушеннями, а саме: використовує об'єкт оренди не за цільовим призначенням, здійснив самовільну та незаконну реконструкцію орендованого приміщення, а також не сплачує орендну плату протягом трьох місяців (січень, лютий, березень 2016 року).

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суди попередніх інстанцій правомірно виходили з такого.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 773 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

З позовної заяви вбачається, що однією з підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна є те, що на території, яка була надана відповідачу з метою організації спортивно-оздоровчих заходів, забезпечення умов навчально-тренувального процесу та навчально-тренувальних зборів спортсменів, організації змістовного відпочинку і дозвілля сім'ї, дітей та молоді, функціонує приватний дитячий садочок не маючи при цьому відповідних документів на таке розміщення.

Вищевказана обставина підтверджена звітом тимчасової контрольної комісії з питань діяльності комунального підприємства Вишгородської районної ради "Навчально-спортивна база", відповідно до якого за результатами виїзду було виявлено, що на вказаній території, функціонує дитячий садочок; знаходяться літні будинки Є1 та Ж1, які влаштовано без погодження з Вишгородською райрадою та не прийняті на баланс балансоутримувача; було переобладнано медпункт в харчувальний блок - кухню та виявлено влаштування септику біля їдальні і одночасно виконано реконструкцію їдальні шляхом перебудови існуючих стін та влаштування навісу.

Також в своїй позовній заяві позивач наголошував на тому, що відповідач, всупереч п. 5.1.3. договору оренди, самовільно здійснив зміни в приміщеннях, виконавши реконструкцію їдальні шляхом збільшення її габаритних розмірів не отримавши документи на право виконання таких будівельних робіт.

Зазначена вище обставина підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 18.02.2016 р., яку проводив Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (копія наявна в матеріалах справи).

01.02.2016 р. листом № 67 Комунальне підприємство "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" повідомило, що в результаті проведення технічної інвентаризації встановлено, що до будівлі "Б" прибудовано "б1", навіс "З1", реконструкцію літнього будинку "З" основна площа зменшена на 8,4 кв.м та очисна споруда "ІІ".

Таким чином, відповідачем в порушення істотних умов договору оренди від 06.07.2015 р. №20/15 було самовільно проведено перепланування та незаконну реконструкцію об'єкту оренди.

Судами попередніх інстанцій правомірно зазначено і про наступне.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем було доповнено підстави позову, в яких останній зазначив, що відповідач в порушення умов договору не сплачує орендну плату за січень, лютий та березень 2016 року, тобто понад 3 місяці.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції та відновлення орендованого майна та умови його повернення.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже було зазначено, п. 3.1. договору сторони передбачили, що місячна орендна плата визначається орендодавцем на підставі методики розрахунку та пропорцій розподілу між районним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядку використання плати за оренду майна спільної комунальної власності територіальної громади сіл, селища, міста Вишгородського району, затвердженої рішенням районної ради від 15.11.2012 року № 295-25-IV "Про затвердження порядку передачі в оренду майна, що спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міста Вишгородського району", та становить за базовий місяць оренди - червень 2015 року без ПДВ 36 614,17 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється балансоутримувачем у порядку, який визначений чинним законодавством України.

Згідно п. 3.9. договору орендар перераховує 50 % орендної плати балансоутримувачу за вказаними реквізитами та 50 % орендної плати до Вишгородського районного бюджету за вказаними реквізитами.

Разом з тим, як було встановлено судами попередніх інстанцій, Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-спортивна база "Олімпік Сіті", в порушення вищевказаних умов, орендна плата не була здійснена понад два місяці.

Відповідачем факт несплати орендних платежів не заперечується.

Пунктом 5.3.4 договору сторони передбачили, що орендар за цим договором зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, відповідно до розділу 3 цього договору.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 7.1. договору договір набирає чинності з 06.07.2015 р. та діє до 06.07.2025 р.

Пунктом п. 7.6. договору передбачено, що цей договір може бути розірваний з ініціативи орендодавця в судовому порядку у разі несплати орендної плати протягом 2-х місяців.

Листом від 23.03.2016 р. позивач направив відповідачеві акт звіряння № 1 за липень 2015 - березень 2016 року та № 2 липень 2015 року - лютий 2016 року.

22.04.2016 р. позивач направив відповідачеві претензію № 124 з розрахунком орендної плати на суму 92301,12 грн.

В процесі розгляду даної справи відповідачем було здійснено оплату заборгованості, що підтверджується платіжних доручень № 1 від 20.05.2016 р. на суму 59767,48 грн. та № 2 від 20.05.2016 р. на суму 72332,52 грн.

Частиною 1 ст. 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що факт істотних порушень з боку відповідача умов договору оренди №20/15 від 06.07.2015 р. у зв'язку з його не виконанням є доведеним.

А оскільки договором прямо передбачена можливість розірвання договору оренди якщо орендар, зокрема, не вносить орендну плату понад два місяці, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди та відповідачем здійснено самовільне перепланування та добудову, позовні вимоги про розірвання договору оренди №20/15 від 06.07.2015 року є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до п. 7.7. договору повернення майна проводиться по акту приймання - передачі, що підписується сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правові наслідки припинення або розірвання договору оренди у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Враховуючи задоволення позовних вимог про розірвання договору, вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу об'єкт оренди - комунальне майно Вишгородської районної ради Київської області, а саме: їдальню (літера Б) площею 371,7 кв.м; медпункт (літера В) площею 97,6 кв.м; гуртожиток (літера Д) площею 129,7 кв.м; літній будинок (літера Є) площею 90,9 кв.м; літній будинок (літера Ж) площею 103,6 кв.м; літній будинок (літера З) площею 100,0 кв.м; приміщення в адміністративному будинку (літера І) площею 10,5 кв.м, також обґрунтовано задоволено судами попередніх інстанцій.

Відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України