ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 904/1882/16 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Кондратової І.Д., Студенця В.І., за участі представника сторін ОСОБА_1 (дов. від 08.12.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4 серпня 2016 року у справі № 904/1882/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" в особі структурного підрозділу Криворізького коледжу економіки та управління, третя особа - регіональне відділення Фонду державного майна України, про усунення перешкод у здійсненні користування орендованим приміщенням,

УСТАНОВИВ: У березні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" в особі структурного підрозділу Криворізького коледжу економіки та управління про усунення перешкод у здійсненні користування нежитловими вбудованими приміщеннями площею 144. 26 м2 (реєстраційні номери: бокс № 1 - 02070884.7 ТДФСМД151, бокс № 2 - 02070884.7 ТДФСМД152, бокс № 3 - 02070884.7 ТДФСМД153, бокс № 4 - 02070884.7 ТДФСМД154) та відкритою площадкою (замощення) площею 404, 0 м2, розміщеними за адресою: АДРЕСА_1 та належними позивачу згідно договору від 1 грудня 2015 року № 12/02-5864-ОД оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, шляхом зобов'язання відповідача здійснити підключення вказаних вище приміщень та відкритої площадки до загальної електромережі об'єкта нерухомості - комплексу будівель площею 18 466,3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також подачу до них електричної енергії з цієї електромережі (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на прийняття орендарем об'єкта оренди без застережень незважаючи на знеструмлення його електрообладнання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2016 року до участі у справі третьою особою залучено регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року (суддя В. Воронько), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4 вересня 2016 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 12, 13, 391, 396 і 767 Цивільного кодексу України, статті 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пунктів 1.1, 4.2, 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 31 липня 1996 року № 28 у редакції постанови від 17 жовтня 2005 року № 910 (далі - Правила користування) та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" в особі структурного підрозділу Криворізького коледжу економіки та управління та регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області проти доводів касаційної скарги заперечують і в її задоволенні просять відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте регіональне відділення Фонду державного майна України право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 1 грудня 2015 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-5864-ОД (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові вбудовані приміщення площею 144, 26 м2 (реєстрові номери: бокс № 1- 02070884 ТДФСМД151, бокс № 2 - 02070884 ТДФСМД152, бокс № 3 - 02070884 ТДФСМД153, бокс № 4 - 02070884 ТДФСМД154 ) та відкриту площадку (замощення) площею 404, 0 м2, розміщених за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають на балансі Криворізького коледжу економіки та управління Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана".

Умовами договору сторони погодили, що стан майна на момент укладення договору визначається за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря, який додається до договору; орендар зобов'язаний здійснювати витрати на утримання орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання договору оренди укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у тому числі на компенсацію плати податку на землю; або самостійно укласти договори на постачання комунальних послуг (пункти 1.3, 5.11 договору).

Згідно з актом приймання-передачі від 1 грудня 2015 року, підписаним між орендодавцем та орендарем і погодженим з балансоутримувачем, орендоване майно отримане позивачем без застережень щодо його стану.

У висновку від 1 грудня 2015 року про технічний стан майна, яке передається в оренду, зазначено про відсутність дефектів об'єкта оренди: майно не потребує капітального та поточного ремонту, стіни, перегородки, покриття, покрівля, підлога, отвори, інше не мають дефектів; інформація стосовно електрозабезпечення приміщень у висновку відсутня.

Листом від 11 січня 2016 року орендар звернувся до балансоутримувача з вимогою надати проект договору на відшкодування витрат на утримання орендованого майна та роз'яснити причини припинення електропостачання орендованих електроустановок, у відповідь на який балансоутримувач (лист від 27 січня 2016 року) зазначив про те, що орендар, маючи намір орендувати приміщення, мав можливість заздалегідь вирішити питання електрозабезпечення об'екта, погодити обсяги споживання електроенергії, укласти договір на постачання електроенергії та вчинити інші дії, а коледж є бюджетною установою, обмежений лімітом на використання електроенергії, тому не має фінансової та технічної можливості підключити об'єкти оренди до електричних мереж.

Договір від 27 січня 2016 року № 12/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна орендар підписав з протоколом розбіжностей. Умови щодо електрозабезпечення орендованого майна в договорі відсутні.

Спір у даний справі виник з тих підстав, що сторони не дійшли згоди щодо електрозабезпечення об'єкта оренди.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.3. Правил користування електричною енергією встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

За змістом пункту 1.11 Правил користування у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил. Пунктом 6.6 Правил користування встановлено, що споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Отже Правилами користування передбачено, що орендар має укласти договір з енергопостачальною організацією на отримання послуг з електропостачання та здійснювати їх оплату.

Як установлено господарськими судами, на час передачі майна в оренду електропостачання до будівлі не здійснювалось: з тексту додатку № 11 до договору від 19 січня 2015 року на постачання електричної енергії, укладеного між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та відповідачем, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, вбачається, що його учасники погодили перелік об'єктів споживача, на які здійснюється подача електроенергії, проте відсутні бокси, які є предметом договору оренди. Окрім того листом від 6 квітня 2016 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" повідомило відповідача, що об'єкт за адресою: АДРЕСА_1, що наданий в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, не електрифікований та не приєднаний до електричних мереж.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ураховуючи, що умовами договору оренди не передбачено обов'язку відповідача здійснити комплекс заходів для здійснення електрозабезпечення орендованого позивачем нерухомого майна, останній, укладаючи його з регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, погодився з тим, що він має виступити ініціатором укладення з балансоутримувачем на відшкодування витрат на утримання майна, або укласти договори на отримання комунальних послуг з їх постачальниками.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що відповідач надав орендоване майно в належному стані, повідомив орендаря заздалегідь до укладення договору оренди про знеструмлення об'єкту оренди та жодним чином не перешкоджав позивачу здійснювати господарську діяльність під час дії договору оренди, а небажання позивача реалізувати свої права шляхом виконання своїх зобов'язань за договором оренди та вимог діючого законодавства не може трактуватися як порушення його інтересів з боку відповідача.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Усупереч вказаним статтям, позивач не надав господарським судам доказів у підтвердження того, що орендовані ним приміщення були відключені відповідачем вже після підписання договору оренди

Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції та обраного позивачем способу захисту права, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4 серпня 2016 року у справі № 904/1882/16 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя І.Д. Кондратова Суддя В.І. Студенець