ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 57/218-10(59/264-08) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Рогач Л.І., Мачульського Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.08.2016у справі Господарського суду№ 57/218-10 (59/264-08) м. Києваза зустрічним позовом приватної виробничо-комерційної фірми "Істок"до1) Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції м. Харкова, 2) Харківської міської ради, 3) Міністерства фінансів України, 4) Державної казначейської служби України, 5) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 6) акціонерної компанії Харківобленерго, 7) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, 8) комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-5 ОСОБА_2за участю прокуратури Харківської областіпрозобов'язання відновлення нежитлової будівлі

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор: не з'явився;

позивача: не з'явились;відповідача-1: відповідача-2: відповідача-3: відповідача-4: відповідача-5: відповідача-6: відповідача-7: відповідача-8: третьої особи:не з'явились; не з'явились; не з'явились; не з'явились; ОСОБА_2, дов. від 26.04.2016; не з'явились; не з'явились; не з'явились; ОСОБА_2, паспорт;

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року приватна виробничо-комерційна фірма "Істок" (далі - Фірма "Істок") звернулась до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції м. Харкова, Харківської міської ради, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, акціонерної компанії Харківобленерго, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" про зобов'язання Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції м. Харкова (далі - ДВС) відновити в натурі пошкоджену, зруйновану одноповерхову нежитлову будівлю - магазин та скасувати постанови ДВС про стягнення з позивача будь-яких грошових коштів, пов'язаних із знесенням, руйнуванням магазину позивача, а саме: постанови № 804/9 від 08.04.2009 та № 805/9 від 08.04.2009 (номер виконавчого провадження 16024584); зобов'язати повернути позивачу стягнуті кошти із зазначених вище підстав; зобов'язати Харківську міську раду надати дозвіл на відновлення магазину та укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_3

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 у справі № 57/218-10 (59/264-08) апеляційну скаргу задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2012 скасовано; матеріали справи № 57/218-10 (59/264-08) передано до Господарського суду Харківської області для розгляду заяви про поворот виконання рішення; після розгляду заяви Господарським судом Харківської області направити матеріали справи № 57/218-10 (59/264-08) до Господарського суду м. Києва за підсудністю в частині розгляду зустрічної позовної заяви.

14.01.2016 Господарський суд Харківської області надіслав до Господарського суду м. Києва матеріали справи № 57/218-10 (59/264-08) для розгляду зустрічної позовної заяви на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2012.

У лютому 2016 Фірма "Істок" уточнила свої зустрічні вимоги та просила Господарський суд м. Києва відновити будівлю магазину, яка була демонтована 05.03.2010 на виконання рішення суду; зобов'язати ввести будівлю в експлуатацію та передати Фірмі "Істок" за актом; зобов'язати Харківську міську раду укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки строком до 2035 року; стягнути з відповідачів 5 876 670 грн. упущеної вигоди, яка пов'язана з неможливістю здавати в оренду приміщення магазину та 5 876 670 грн. моральної шкоди, яка пов'язана з неможливістю здавати в оренду приміщення магазину; стягнути з відповідачів 509 863 грн. шкоди, яка завдана в результаті провадження справи про банкрутство та 509 863 грн. моральної шкоди, яка завдана в результаті провадження справи про банкрутство.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.03.2016 (суддя Курдельчук І.Д.) позов задоволено частково. Припинено провадження у справі № 57/218-10 (59/264-08) в частині відновлення будівлі "Магазин продовольчих товарів" по АДРЕСА_3 у м. Харкові. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" 1 910 397,20 грн. збитків (упущеної вигоди), 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 (колегія суддів: Пашкіної С.А., Андрієнка В.В., Чорної Л.В.) рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2016 залишено без змін.

Судові рішення в частині припинення провадження у справі щодо вимог про відновлення будівлі магазину мотивовані посиланнями на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області про поворот виконання рішення суду від 15.09.2014 вже було прийнято рішення по суті вимог позивача щодо відновлення будівлі.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про зобов'язання ввести будівлю в експлуатацію та передати Фірмі "Істок" за актом та зобов'язати Харківську міську раду укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки строком до 2035 року, суди виходили з того, що права та інтереси позивача щодо введення будівлі в експлуатацію чи оформлення права користування земельною ділянкою відповідачами не порушені, оскільки відсутнє документальне підтвердження відновлення будівлі магазину, тому дані вимоги є передчасними.

Рішення судів в частині задоволення вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" 1 910 397,20 грн. збитків (упущеної вигоди) мотивовані тим, що зазначену суму коштів позивач міг би отримати в результаті передачі будівлі магазину в оренду на підставі договору оренди від 25.09.08.

Судові акти в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 5 876 670 грн. моральної шкоди, яка пов'язана з неможливістю здавати в оренду приміщення магазину обґрунтовані недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами понесення моральної шкоди у вказаному розмірі.

В частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 509 863 грн. шкоди, яка завдана в результаті провадження справи про банкрутство та 509 863 грн. моральної шкоди, яка завдана в результаті провадження справи про банкрутство судами відмовлено з підстав не пов'язаності даних вимог з первісним позовом та зазначено, що такі вимоги можуть бути розглянуті в окремому позовному провадженні.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2016 в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині - залишити без змін. Судові витрати покласти на Фірма "Істок". Викладені у касаційній скарзі вимоги фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст.ст. 22, 203, 215, 234, 761 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначаючи про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності у її діях вини, що є необхідною складовою збитків (упущеної вигоди) та про фіктивність договору оренди від 25.09.08.

Фірма "Істок" скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслала до Вищого господарського суду України свій відзив-заперечення на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити та залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2016 без змін, як законні та обґрунтовані.

Інші особи, які беруть участь у справі не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиву на касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- на підставі рішення ХІХ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання № 18/04 від 25.12.2004 між Харківською міською радою та Фірмою "Істок" було укладено договір від 19.08.2004, відповідно до умов якого фірмі було передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0091 га за адресою АДРЕСА_3 строком до 01.02.2007 для будівництва тимчасового продовольчого магазину;

- рішенням державної технічної комісії було прийнято в експлуатацію тимчасовий продовольчий магазин фірми за адресою: АДРЕСА_3 про що було складено акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію;

- рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 175 від 02.03.2005 "Про затвердження актів державних комісій про прийняття в експлуатацію об'єктів" було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 28.12.2004 та вказано, що будівля загальною площею 62,6 кв.м. є тимчасовою спорудою;

- рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова № 22 від 06.02.2007 "Про присвоєння нежитловій будівлі тимчасового продовольчого магазину літ. "З-1", було вказано, що зазначена нежитлова будівля літ. "З-1" Фірми "Істок" є тимчасовою спорудою та присвоєно будівлі магазину нову адресу АДРЕСА_3;

- 05.03.2010 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2009, яке в подальшому було скасовано, Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції м. Харкова було демонтовано будівлю, яка належала позивачу;

- 26.06.2015 Господарським судом Харківської області видано наказ на виконання ухвали суду від 15.09.2014 (ухвалою від 19.09.2014 було виправлено описку) про поворот виконання рішення суду, згідно якого будівля магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_3 у м. Харкові, знесена на виконання наказу Господарського суду Харківської області від 18.03.2009 у справі № 59/264-08, підлягає відновленню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Встановивши, що ухвалою Господарського суду Харківської області про поворот виконання рішення суду від 15.09.2014 вже було прийнято рішення по суті вимог позивача щодо відновлення будівлі, суди попередніх інстанцій обґрунтовано припинили провадження у справі в означеній частині вимог.

Положеннями ст. 23 ЦК України унормовано, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Натомість, судами не встановлено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів понесення Фірмою "Істок" моральної шкоди, що стало обґрунтованою підставою для відмови судами попередніх інстанцій в задоволенні вимог про стягнення 5 876 670 грн. моральної шкоди, яка пов'язана з неможливістю здавати в оренду приміщення магазину.

Водночас, судами правильно відмовлено в задоволенні вимог про стягнення 509 863 грн. шкоди, яка завдана в результаті провадження справи про банкрутство та 509 863 грн. моральної шкоди, яка завдана в результаті провадження справи про банкрутство з підстав не пов'язаності даних вимог з первісним позовом та зазначено, що такі вимоги можуть бути розглянуті в окремому позовному провадженні.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 910 397,20 грн. збитків (упущеної вигоди) за період з 05.03.2010 (дати знесення будівлі) по 25.06.2015 (дати наказу Господарського суду Харківської області про поворот виконання рішення суду), суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначену суму коштів позивач міг би отримати в результаті передачі будівлі магазину в оренду на підставі договору оренди від 25.09.08.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

В силу вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

При цьому, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Отже, з правового аналізу зазначених вище норм матеріального права слідує, що для стягнення упущеної вигоди, внаслідок неможливості здавати будівлю магазину в оренду, Фірма "Істок" повинна довести протиправну поведінку (дії) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Дійшовши до висновків про те, що саме фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є винною у заподіянні позивачу збитків, пов'язаних із неможливістю здавати будівлю магазину в оренду, оскільки саме вона звернулася до суду з позовом про знесення будівлі, суди не врахували положення ст. 1 ГПК України, відповідно до якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, саме по собі звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до господарського суду за захистом своїх прав та задоволення її вимог судом, не свідчить про наявність її вини у заподіянні позивачу збитків, пов'язаних із неможливістю здавати будівлю магазину в оренду.

З огляду на відсутність протиправної поведінки (дій) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, як одного із елементів складу цивільного правопорушення, висновки судів попередніх інстанцій про покладення на неї обов'язку відшкодувати Фірмі "Істок" збитки (упущену вигоду) в сумі 1 910 397,20 грн., яка пов'язана з неможливістю здавати в оренду приміщення магазину, є такими, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 224, ст. 225 ГК України, ст. 22 ЦК України, а також ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, постановлені у справі рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду в частині задоволення вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фірми "Істок" 1 910 397,20 грн. збитків (упущеної вигоди) та в частині розподілу судових витрат підлягають скасуванню, а в задоволенні вказаних вимог слід відмовити за безпідставністю.

В зв'язку з цим, відповідно до ст. 49 ГПК України відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви колегією суддів Вищого господарського суду України покладається на Фірму "Істок".

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2016 у справі № 57/218-10 (59/264-08) в частині задоволення вимог про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1 910 397,20 грн. збитків (упущеної вигоди) та в частині розподілу судових витрат скасувати.

В цій частині вимог в позові відмовити.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2016 у справі № 57/218-10 (59/264-08) залишити без змін.

Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" (61057, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: 22673395) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61170, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1) 353,10 грн. (триста п'ятдесят три гривні десять копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги та 385,20 грн.(триста вісімдесят п'ять гривень двадцять копійок) судового збору за подачу касаційної скарги.

Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Л.І. Рогач

Суддя Г.М. Мачульський