ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 5011-43/10508-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є.(доповідач у справі)суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 07 грудня 2015 рокуу справі№ 5011-43/10508-2012за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Директ Фінанс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна"пробанкрутство,

в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - Свистун С.Я.;

ТОВ "Директ Фінанс" - Євсєєв М.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2015 року у справі № 5011-43/10508-2012 (суддя Чеберяк П.П.) з поміж іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано банкрута - товариство з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 5011-43/10508-2012 припинено, вирішено інші процедурні питання.

Постановою від 31 травня 2016 року Київський апеляційний господарський суд (судді: Пантелієнко В.О. - головуючий, Шипко В.В., Верховець А.А.) апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" залишено без задоволення, ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними актами, скаржник публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року у справі № 5011-43/10508-2012, а справу передати на новий розгляд.

Доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" зводяться до порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у серпні 2012 року місцевим господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Джеррад Україна" за загальною процедурою на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013.

Постановою Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2014 року визнано ТОВ "Джеррад Україна" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Єрохіна О.П.

У жовтні 2015 року до господарського суду на затвердження від ліквідатора боржника надійшов звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Місцевий господарський суд, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "Джеррад Україна" та звіт ліквідатора затвердив, банкрута - ТОВ "Джеррад Україна" ліквідував; провадження у справі припинив.

Залишаючи без змін ухвалу Господарського суду міста Києва, суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд дійшов вірного висновку щодо вжиття ліквідатором ТОВ "Джеррад Україна" всіх встановлених Законом про банкрутство заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013 (далі Закон про банкрутство), положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" здійснюється за новою редакцією Закону оскільки постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було прийнято 18 серпня 2014 року.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Разом з тим, частина 2 ст. 98 Закону про банкрутство встановлює обов'язки арбітражного керуючого, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

За приписами ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор, в силу закону, з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

Так, відповідно до звіту ліквідатора, з метою виявлення належного банкруту майна ним було подано відповідні запити, зокрема, до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Департаменту льотної придатності повітряних суден та сертифікації типу авіаційної техніки Міністерства інфраструктури України, Державної служби інтелектуальної власності України, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, ДП "ГІОЦ Укрзалізниці", Національного банку України, Державного космічного агентства України, ДП "Агентства з ідентифікації та реєстрації тварин", відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного агентства земельних ресурсів України, філії "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" Державного підприємства "Український інститут промислової власності". Однак, суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому факту, що на ряд запитів так і не було надано відповіді.

Разом з тим, судами залишено поза увагою те, що ліквідатор не вжив належних заходів щодо розшуку та повернення майна банкрута, яке перебувало у заставі банку, та наведене не знайшло свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі, оскільки у відповідності до реєстру вимог кредиторів Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" є кредитором, вимоги якого забезпечені заставою на суму 71 638 367,88 грн.

За правилами ст. 46 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

З огляду на встановлене, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з огляду на неналежність дій ліквідатора в ході проведення ліквідаційної процедури, неповноту додатків до звіту ліквідатора, невідповідність даних ліквідаційного балансу фактичним обставинам справи, за період тривання ліквідаційної процедури взагалі не вчиняв дій, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, з метою реалізації заставного майна для задоволення вимог банку, чим порушив права забезпеченого кредитора.

У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2015 року у справі № 5011-43/10508-2012 не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року скасувати.

3. Справу № 5011-43/10508-2012 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков