ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 5009/2033/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.,розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25 липня 2016 року,та ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 30 травня 2016 року,у справі№ 5009/2033/12,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (м.Київ),доПриватного акціонерного товариства "Склопласт" (м.Запоріжжя), про визнання банкрутом, -за участю представників:від ВАТ "Запоріжжяобленерго": Краснокутська Д.О. - представник (довіреність №295 від 15.06.2015 року) присутній в режимі відеоконференції;ліквідатор ПрАТ "Склопласт" арбітражний керуючий Козловська Д.В.-особисто;представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (далі за текстом - ТзОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг") порушено провадження у справі № 5009/2033/12 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Склопласт" (далі за текстом - ПрАТ "Склопласт"); введено процедуру розпорядження майном боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 року у справі № 5009/2033/12 (суддя - Шевченко Т.М.) відмовлено у задоволенні Заяви Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі за текстом - ВАТ "Запоріжжяобленерго") (вих. № 008-32/5900 від 14.04.2016 року) про визнання поточних вимог у розмірі 309 049 грн. 88 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року у справі № 5009/2033/12 (головуючий суддя - Сгара Е.В., судді: Будко Н.В., Дучал Н.М.) апеляційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 року у справі № 5009/2033/12 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірна ухвала є законною, обґрунтованою та прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ВАТ "Запоріжжяобленерго" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати повністю постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 року у справі № 5009/2033/12; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити Заяву ВАТ "Запоріжжяобленерго" щодо визнання грошових вимог у розмірі 309 049 грн. 88 коп. до боржника та включення їх до Реєстру вимог кредиторів. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго" прийнято до провадження. Крім того, ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2016 року задоволено клопотання ВАТ "Запоріжжяобленерго" про участь представника скаржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

26.10.2016 року до Вищого господарського суду України від ліквідатора ПрАТ "Склопласт" арбітражного керуючого Козловської Д.В. надійшов Відзив (вих. №01-34/343 від 25.10.2016 року) на касаційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго", в якому ліквідатор проти вимог та доводів скаржника заперечує, оскільки вважає, що вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" у сумі 309 049 грн. 88 коп. не є поточними, а електроустановки (трансформаторні підстанції) використовувались заявником для здійснення власної господарської діяльності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 року відкладено розгляд справи №5009/2033/12 на 02.11.2016 року.

За Розпорядженням № 08.03-04/5314 від 01.11.2016 року Керівника апарату Вищого господарського суду України, на підставі Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.11.2016 року, у в'язку з перебуванням судді Удовиченка О.С. на лікарняному, для розгляду справи №5009/2033/12, було сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (головуючий), Білошкап О.В., Куровський С.В.

За Розпорядженням №08.03-04/5328 від 02.11.2016 року Керівника апарату Вищого господарського суду України, на підставі Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.11.2016 року, у в'язку з перебуванням судді Куровського С.В. на лікарняному, для розгляду справи №5009/2033/12, було сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (головуючий), Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.

02.11.2016 року, до початку розгляду справи, до господарського суду касаційної інстанції від ліквідатора ПрАТ "Склопласт" арбітражного керуючого Козловської Д.В. надійшли Доповнення до Відзиву (вих. №01-34/343 від 25.10.2016 року), в яких ліквідатор зауважує на тому, що до складу грошових вимог ВАТ "Запоріжжяобленерго" включено як заборгованість за спожиту електричну енергію, так і заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії. При цьому, арбітражний керуючий звертає увагу на те, що 30.12.2013 року, відповідно до Акту №97, ПрАТ "Склопласт" відключений від електромережі та не здійснював споживання електричної енергії.

В судових засіданнях касаційної інстанції, представник скаржника - ВАТ "Запоріжжяобленерго", повністю підтримала вимоги та доводи, з підстав наведених у касаційній скарзі; просила скасувати повністю постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 року у справі № 5009/2033/12; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити Заяву ВАТ "Запоріжжяобленерго" щодо визнання грошових вимог у розмірі 309 049 грн. 88 коп. до боржника та включення їх до Реєстру вимог кредиторів.

Ліквідатор ПрАТ "Склопласт" арбітражний керуючий Козловська Д.В., проти вимог ВАТ "Запоріжжяобленерго" заперечила, з підстав наведених у Відзиві (вих. №01-34/343 від 25.10.2016 року) на касаційну скаргу та Доповнення до Відзиву; просила суд касаційної інстанції постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 року у справі № 5009/2033/12 залишити без змін.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, про часткове задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2012 року, за Заявою ТзОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг", порушено провадження у справі №5009/2033/12 про банкрутство ПрАТ "Склопласт"; введено процедуру розпорядження майном боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; підготовче засідання суду призначено на 18.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 року у справі №5009/2033/12 визнано грошові вимоги ТзОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" до ПрАТ "Склопласт" в сумі 2 203 368 грн. 65 коп., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну. Зобов'язано заявника (ініціюючого кредитора) у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, попереднє засідання суду призначено на 13.08.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.11.2012 року у справі №5009/2033/12 визнано вимоги конкурсних кредиторів, затверджено Реєстр вимог кредиторів, засідання суду, на якому буде прийнято ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство призначено на 04.02.2013 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2013 року у справі №5009/2033/12 визнано банкрутом ПрАТ "Склопласт", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Козловську Д.В., зобов'язано ліквідатора здійснити публікацію оголошення щодо визнання боржника банкрутом, також зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс для затвердження.

25.12.2013 року в газеті "Голос України" №245 опубліковано оголошення про визнання ПрАТ "Склопласт" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2014 року у справі №5009/2033/12 визнано вимоги кредиторів в ліквідаційної процедурі, затверджено Реєстр вимог кредиторів.

14.04.2016 року до Господарського суду Запорізької області від ВАТ "Запоріжжяобленерго" надійшла Заява (вих. №008-32/5900 від 14.04.2016 року) про визнання поточних кредиторських вимог до боржника у сумі 309 049 грн. 88 коп. В обґрунтування заявлених вимог, ВАТ "Запоріжжяобленерго" посилалося на Договір про постачання електричної енергії №97 від 01.11.2004 року (укладений між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ПрАТ "Склопласт"); неналежне виконання ПрАТ "Склопласт" умов вказаного Договору; наявність (за бухгалтерським обліком ВАТ "Запоріжжяобленерго") дебіторської заборгованості боржника за період з січня 2014 року по січень 2016 року у сумі 309 059 грн. 88 коп. (визначена розрахунковим способом та складається із заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 294 657 грн. 06 коп. та заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії у розмірі 14 392 грн. 82 коп.). За переконанням заявника, виконання умов Договору №97, в процедурі ліквідації ПрАТ "Склопласт", мало на меті збереження (підтримання) майна боржника в належному стані, для забезпечення потреб об'єктів ліквідаційної маси, а віт так, ВАТ "Запоріжжяобленерго" вважає заявлені вимоги поточними, такі що виникли в процедурі банкрутства.

Під час розгляду вказаної вище Заяви ВАТ "Запоріжжяобленерго", місцевим господарським судом встановлено, що 01.11.2004 року між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ПрАТ "Склопласт" укладений Договір про постачання електричної енергії № 97, за умовами якого постачальник електричної енергії (ВАТ "Запоріжжяобленерго") постачає електричну енергію споживачу (ПрАТ "Склопласт"), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до Договору.

30.12.2013 року, відповідно до Акту № 97, ПрАТ "Склопласт" відключено від електромережі, у зв'язку із чим, останній не здійснює споживання електричної енергії.

При цьому, місцевим господарським судом було встановлено, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" використовувались електроустановки ПрАТ "Склопласт" у власних інтересах, для здійснення господарської діяльності (постачання електричної енергії іншим споживачам, засобом використання трансформаторних підстанцій ПрАТ "Склопласт").

08.02.2016 року Товарною біржею "Феміда" проведено другий повторний аукціон з реалізації нерухомого та рухомого майна банкрута - ПрАТ "Склопласт" (перебуває в заставі у ПАТ "Банк Форум"), яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. М.Краснова, 18, в тому числі трансформаторних підстанцій. Майно ПрАТ "Склопласт" реалізоване за ціною 4 181 982 грн. 00 коп. Товариству з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ГЛАСС Мішель" (далі за текстом - ТзОВ "ОРІОН-ГЛАСС Мішель").

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 року у справі № 5009/2033/12 відмовлено у задоволенні Заяви ВАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання поточних вимог у розмірі 309 049 грн. 88 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року у справі № 5009/2033/12, апеляційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 року у справі № 5009/2033/12 залишено без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що, згідно Акту №97 від 30.12.2013 року ВАТ "Запоріжжяобленерго" не споживає електроенергію; умовами Договору № 97 від 01.11.2004 року не передбачено обов'язок підприємства-споживача сплачувати електропостачальній організації технологічні втрати електроенергії, які зазнає електропостачальна організація при передачі електричної енергії іншим споживачам через електромережі банкрута; електроустановки ПрАТ "Склопласт" (трансформаторні підстанції) використовувалися ВАТ "Запоріжжяобленерго" для здійснення власної господарської діяльності (постачання електричної енергії іншим споживачам). За висновками господарських судів попередніх інстанцій, заявлені ВАТ "Запоріжжяобленерго" грошові вимоги, в розумінні приписів ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не мають характеру поточних.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ВАТ "Запоріжжяобленерго" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати повністю постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2016 року у справі № 5009/2033/12; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити Заяву ВАТ "Запоріжжяобленерго" щодо визнання грошових вимог у розмірі 309 049 грн. 88 коп. до боржника та включення їх до Реєстру вимог кредиторів. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій приписів ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.43 ГПК України. При цьому, ВАТ "Запоріжжяобленерго" вказує Договір №1-92-ДСВ від 01.12.2010 року про спільне використання технологічних електричних мереж (укладений між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ПрАТ "Склопласт"), за умовами якого, власник мереж - ПрАТ "Склопласт", зобов'язалось забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ВАТ "Запоріжжяобленерго" та інших суб'єктів господарювання (субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує ВАТ "Запоріжжяобленерго" ("користувач" за текстом Договору).

Задовольняючи частково подану ВАТ "Запоріжжяобленерго" касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи п. 11 Розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 року, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " в редакції, що діє з 19.01.2013 року.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

За висновком Верховного Суду України у постанові від 13.05.2014 року у справі № 5021/321/12, зазначеними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2013 року у справі №5009/2033/12, зокрема, визнано банкрутом ПрАТ "Склопласт", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Козловську Д.В.

Від дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, згідно з ч.1 ст. 38 вказаного Закону, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" у сумі 309 049 грн. 88 коп. (складається із заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 294 657 грн. 06 коп. та заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії у розмірі 14 392 грн. 82 коп.) за період з січня 2014 року по січень 2016 року, ґрунтуються на Договорі про постачання електричної енергії №97 від 01.11.2004 року (укладений між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ПрАТ "Склопласт"). При цьому, заявник посилався на те, що у власності ПрАТ "Склопласт" перебувають трансформаторні підстанції, що укомплектовані силовими трансформаторами, з роботою яких у боржника виникають технологічні втрати.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що, за Актом № 97 від 30.12.2013 року здійснено відключення електроустановок ПрАТ "Склопласт" (за несплату рахунків по електроенергії), в зв'язку з чим, останнім не здійснюється споживання електричної енергії, що, також, підтверджено скаржником в касаційній скарзі. До того ж, господарські суди вказали на те, що умовами Договору № 97 від 01.11.2004 року не передбачено обов'язок підприємства-споживача сплачувати електропостачальній організації технологічні втрати електроенергії, які зазнає електропостачальна організація при передачі електричної енергії іншим споживачам через електромережі банкрута.

ВАТ "Запоріжжяобленерго" стверджувало, що виконання умов Договору №97, в процедурі ліквідації ПрАТ "Склопласт", мало на меті збереження (підтримання) майна боржника в належному стані, для забезпечення потреб об'єктів ліквідаційної маси, а віт так, ВАТ "Запоріжжяобленерго" вважає заявлені вимоги поточними, такі що виникли в процедурі банкрутства.

За висновками господарських судів попередніх інстанцій, електроустановки ПрАТ "Склопласт" (трансформаторні підстанції) використовувалися ВАТ "Запоріжжяобленерго" для здійснення власної господарської діяльності (постачання електричної енергії іншим споживачам).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

У п.п. 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року вказано, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, під час прийняття оскаржених судових рішень, в порушення приписів ст.43 ГПК України, не було досліджено та надано належної правової оцінки умовам Договору про постачання електричної енергії №97 від 01.11.2004 року, зокрема п.2.2, п.4.2, п.8.2, а також Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-920ДВС від 01.12.2010 року. При цьому, господарські суди не встановили строк дії, або момент припинення дії вказаних Договорів (зокрема, на момент здійснення ліквідаційної процедури та продажу майна ПрАТ "Склопласт"), а також їх фактичне виконання як ПрАТ "Склопласт" так і ВАТ "Запоріжжяобленерго". Крім того, встановивши (на підставі Акту № 97 від 30.12.2013 року) факт відключення електроустановок ПрАТ "Склопласт", господарські суди попередніх інстанцій не дослідили: на яких саме електроустановках, що належали ПрАТ "Склопласт", було припинено електропостачання, та чи було припинено електропостачання на спірні трансформаторні підстанції, в тому числі, необхідність безперервної роботи та можливість (неможливість) відключення цих електроустановок.

Водночас, господарські суди попередніх інстанцій не надали оцінку складу заявлених ВАТ "Запоріжжяобленерго" грошових вимог.

Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25 липня 2016 року та Господарського суду Запорізької області від 30 травня 2016 року у справі № 5009/2033/12 мають бути скасовані, а справа - направлена на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи, господарському суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин справи № 5009/2033/12, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30 травня 2016 року та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25 липня 2016 року у справі № 5009/2033/12 скасувати.

3. Справу № 5009/2033/12 передати на новий розгляд (в частині розгляду заявлених ВАТ "Запоріжжяобленерго" грошових вимог) до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді: О.В. Білошкап Л.Й. Катеринчук