ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 24/747

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Стратієнко Л.В., Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргуГромадської організації "Сила України"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 19.09.2016у справі№ 24/747 господарського суду міста Києваза позовомСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи-підприємця ОСОБА_4доКомунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"прозобов'язання вчинити певні діїза участю представників сторін

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

заявника : Іванов А.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2006 у справі № 24/747 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано право власності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на нежитлові будівлі: літера В, площею 152,1 кв. м., літера Г та літера г площею 176,1 кв. м., літера Д площею 69,7 кв. м. - загальною площею 397,9 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № 1к-1901 від 06.10.2016. Зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" здійснити реєстрацію права власності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на нежитлові будівлі: літера В, площею 152,1 кв. м., літера Г та літера г площею 176,1 кв. м., літера Д площею 69,7 кв. м. - загальною площею 397,9 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № 1к-1901 від 06.10.2016

Стягнуто з Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 85 грн. державного мита та 118,00 грн. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.09.2016 до Київського апеляційного господарського суду через надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2006 у справі № 24/747 від сторони, яка не брала участь у даній справі - Громадської організації "Сила України" в порядку ч. 1 ст. 91 ГПК України, згідно з якою особи, які не брали участь у справі, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. В апеляційній скарзі апелянт просить залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відновити процесуальні строки на оскарження рішення в апеляційній інстанції, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2006 у справі № 24/747 та в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 клопотання Громадської організації "Сила України" про відновлення строків на подання апеляційної скарги відхилено та апеляційну скаргу останнього на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2006 повернуто на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016, Громадська організація "Сила України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу №24/747 на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу Громадської організації "Сила України", апеляційний господарський суд вказав про те, що заявник вже звертався з апеляційною скаргою та йому було відмовлено у її прийнятті, оскільки скаргу подано на процесуальний документ який не ухвалювався та відсутній у справі. Також, апеляційний господарський суд вказав, що відсутні підстави для відновлення скаржнику пропущеного строку на подання апеляційної скарги, оскільки рішення, яке скаржник хоче переглянути, прийняте у 2006 році, а сама Громадська організація "Сила України" була заснована 18.11.2014 , тобто через вісім років після винесення оскаржуваного рішення, тому не має поважних причин для відновлення пропущеного строку на подання скарги. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що доводи викладені в апеляційній скарзі спрямовані на перегляд остаточного та обов'язкового рішення суду, прийнятого десять років тому, просто з підстав, що скаржник має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше у прийнятті апеляційної скарги Громадської організації "Сила України" було відмовлено у зв'язку з тим, що вона подана на процесуальний документ (на постанову від 30.10.2006) який не ухвалювався та відсутній у справі..

Вдруге оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 відхилено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилене, судом апеляційної інстанції виноситься ухвала про її повернення.

Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, цей строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених ст. 93 ГПК України, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою (п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Системний аналіз ст.ст. 53, 93, 97 ГПК України, дає можливість зробити висновок про наявність права сторони, що подає апеляційну скаргу, подавати її із пропуском десятиденного строку, але при цьому обов'язковою умовою прийняття такої скарги до розгляду апеляційної інстанцією є наявність відповідного клопотання з зазначенням поважності причини пропуску строку. Відсутність зазначеного клопотання або відсутність обґрунтування причини пропуску відповідного процесуального строку тягне за собою неприйняття апеляційної скарги до розгляду і її повернення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Враховуючи, те що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 4-2 ГПК України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, повернення апеляційної скарги, зокрема, у випадках передбачених ст.ст. 93, 97 ГПК України, є не правом, а обов'язком суду.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

За заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 53 ГПК України).

Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, Громадська організація "Сила України" пропустила десятиденний термін оскарження рішення місцевого суду, майже на десять років, оскільки його прийнято 30.10.2006, а оскаржено 08.09.2016 (згідно вхідного штампу Господарського суду міста Києва; скаргу подано до суду нарочно).

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення процесуального строку на оскарження рішення в апеляційній інстанції аргументує тим, що ГО "Сила України" дізналося про рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2006 у справі № 24/747 з листа Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 № 03-06/15, а отже вважає причини пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з апеляційним господарським судом, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються, оскільки Громадська організація "Сила України" (апелянт) була заснована 18.11.2014, тобто через вісім років після прийняття рішення суду першої інстанції, а діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, необмеженого у часі перегляду судових рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку та повернення без розгляду апеляційної скарги Громадської організації "Сила України" .

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Громадської організації "Сила України" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 24/747 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді: Л. Стратієнко І. Вовк