ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 14-01/1494

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю., за участю представників сторін:

ТОВ "Черкасизалізобетонстрой"- Гонтаря О.М.,

ДП "Енергоринок" - Савченка А.В., Сакви Д.Ю.,

ВАТ "Черкасиобленерго" - Татаринова О.С. ,

Фонду державного майна України - Янчука М.А.,

МП "Рапід" - Карнаухової І.М.,

НКРЕКП - Чеховського А.А.,

ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК"- Чорнобая Д.В.,

Генеральної прокуратури України - Савицької О.В.,

Арбітражного керуючого Литвина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой" та Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у справі № 14-01/1494 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 (суддя Хабазня Ю.А.) визнано ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором боржника на суму 114181825,99 грн. з віднесенням в сумі 1818 грн. - до першої черги задоволення, в сумі 114179007,99 грн. - у четверту чергу; 1000 грн. - у шосту чергу, у визнанні решті вимог ДП "Енергоринок" відмовлено; припинено розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства "Черкасизалізобетон" повністю на суму 406663 грн. на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України

Не погодившись з ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.02.2013, ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у справі № 14-01/1494 (колегія суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, судді Дідиченко М.А., Руденко М.А.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" та ПАТ "Черкасиобленерго" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016.

В обґрунтування касаційних скарг заявники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.129 Конституції України, ст.91, ст.115 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 строк розгляду касаційних скарг продовжено та відкладено розгляд на 26.10.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 розгляд касаційних скарг відкладено 02.11.2016.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго", введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.09.2004 за результатами попереднього засідання визнано вимоги конкурсних кредиторів боржника у таких розмірах: ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу" А/РТЕК на суму 37496559,08 грн.; ТОВ "ТрансНова" на суму 17844920,00 грн.; МПП "Рапід" на суму 150466,00 грн. Також цією ухвалою відмовлено Зовнішньоекономічній асоціації "Ново світ" у визнанні вимог до ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 3446080,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.09.2004 зупинено провадження у справі в частині розгляду вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон" до ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 406663 грн. до вирішення справи № 02-15/919 та в частині розгляду вимог ДП "Енергоринок" до ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 283172939 грн. до вирішення справ №№ 14/132, 40/361, 40/362, 40/363.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2005 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2004 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.09.2004 про зупинення провадження у справі в частині розгляду вимог ДП "Енергоринок" та ЗАТ "Черкасизалізобетон" до ВАТ "Черкасиобленерго" скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.02.2013р. визнано ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором боржника на суму 114181825,99 грн. з віднесенням в сумі 1818 грн. - до першої черги задоволення, в сумі 114179007,99 грн. - до четвертої черги задоволення; 1000 грн. - у шосту чергу, у визнанні решті вимог ДП "Енергоринок" відмовлено; розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства "Черкасизалізобетон" на суму 406663 грн. припинено на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" (правонаступник ЗАТ "Черкасизалізобетон") звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 07.02.2013р. в частині визнання припиненими вимоги ЗАТ "Черкасизалізобетон" на суму 406663 грн. та визнання ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором боржника на суму 114179007,99 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

23.02.2016 ПАТ "Черкасиобленерго", ТОВ "Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК", ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" звернулися до Київського апеляційного господарського суду з клопотаннями про призначення судової бухгалтерської експертизи у даній справі для повного дослідження фінансово-розрахункових процесів, які відбувались між ДП "Енергоринок" та ПАТ "Черкасиобленерго" та встановлення об'єктивних висновків щодо вірності відображення даних у бухгалтерських обліках зазначених підприємств.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 призначено судову експертизу у справі №14-01/1494, направлено матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до надходження висновку та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України 25.04.2016 касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 в частині зупинення провадження у справі № 14-01/1494 скасовано.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" виходячи з того, що ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" не набуло статусу учасника провадження у справі про банкрутсво ВАТ "Черкасиобленерго", а тому не має процесуального права на оскарження ухвали господарського суду Черкаської області від 07.02.2013р.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що договір відступлення права вимоги від 17.05.2006, згідно з яким ТОВ "Черкасизалізобетон" відступило ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" право вимоги до боржника, не підтверджує обставин набуття заявником апеляційної скарги статусу учасника у справі про банкрутство та не доводить порушення прав ТОВ "Черкасизалізобетонстрой".

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується повністю з висновками суду апеляційної інстанції, які містяться в оскаржуваній ухвалі, оскільки вони зроблені без повного та всебічного дослідження всіх обставин справ, що мають значення для її правильного вирішення.

Згідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону до 19.01.2013) учасниками провадження у справі про банкрутство є, зокрема, сторони.

Сторони у справі про банкрутство - кредитори та боржник (банкрут).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Таким чином, спеціальним Законом визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, процесуальне право на оскарження судових рішень заявник набуває не з моменту визнання та включення судом його вимог до реєстру вимог кредиторів, а за наявності умов, визначених ст.1 Закону.

Згідно ч.1 ст.91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Таким чином, право на апеляційне оскарження має особа, яка не брала участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний господарський суд переглядає справу за правилами розгляду справи у першій інстанції, за винятком норм, зокрема, ст.101 ГПК України, якою встановлено особливості, передбачені процедурою апеляційного перегляду.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції винесена з порушенням вимог ч.ч.1, 2 ст.99 ГПК України виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго", введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою від 13.09.2004 за результатами попереднього засідання визнано вимоги конкурсних кредиторів боржника, ухвалою від 13.09.2004 зупинено провадження у справі в частині розгляду вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон" до ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 406663 грн. та в частині розгляду вимог ДП "Енергоринок" до ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 283172939 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2005 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2004 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.09.2004 про зупинення провадження у справі в частині розгляду вимог ДП "Енергоринок" та ЗАТ "Черкасизалізобетон" до ВАТ "Черкасиобленерго" скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.02.2013р., зокрема, визнано ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором боржника на суму 114181825,99 грн., розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства "Черкасизалізобетон" на суму 406663 грн. припинено на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 17.05.2006 був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор ЗАТ "Черкасизалізобетон" на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 21.09.2006 у справі №14/2671 відступив ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" право вимоги до ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 140898,87 грн. (зазначена заборгованість підтверджена рішенням господарського суду Черкаської області від 21.07.2004 у справі №02-15/919 та наказом господарського суду від 08.11.2004).

Відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень заявниками касаційних скарг та розпорядником майна ПАТ "Черкасиобленерго" Литвином В.В., сума заборгованості була майже повністю погашена на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.05.2006 саме ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" відповідно до договору про погашення заборгованості із частковою оплатою її суми №1044-01/21-юр від 05.11.2009 під час виконання повноважень розпорядника майна ВАТ "Черкасиобленерго" Бондаренком Е.М., що підтверджувалось відповідними платіжними дорученнями. Таким чином, боржник виконував зобов'язання перед ТОВ "Черкасизалізобетонстрой", а отже, фактично визнавав його кредитором за грошовими зобов'язаннями, які виникли у боржника перед первісним кредитором ЗАТ "Черкасизалізобетон".

Про вищезазначені обставини представники ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" та ПАТ "Черкасиобленерго" заявляли до винесення оскаржуваної ухвали, зокрема, ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" в своїй апеляційній скарзі, ТОВ "ТрансНова", ТОВ "А/РТЕК" в письмових поясненнях щодо апеляційної скарги ТОВ "Черкасизалізобетонстрой", ПАТ "Черкасиобленерго" - в письмових поясненнях (т.18 а.с. 126).

Однак, суд апеляційної інстанції на обставини, викладені арбітражним керуючим Литвином В.В., представником боржника та представниками вказаних кредиторів уваги не звернув та не надав належної правової оцінки.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, не перевіривши всіх обставин справи та доводів сторін суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме, ст.ст. 42, 43 ГПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго" було порушено 14.05.2004 і на даний час перебуває на стадії розпорядження майном.

Отже, до даної процедури банкрутства застосовуються вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла до 19.01.2013.

Між тим, при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції були безпідставно застосовані норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка почала діяти з 19.01.2013 (зокрема, ст.ст.1,23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в зазначеній редакції) .

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI викладено в новій редакції Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положення нової редакції Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також, як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго" порушено за загальною процедурою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК".

Однак, в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції безпідставно посилається на ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013 року), яка регулює особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Отже, викладене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (ст.43 ГПК України) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та невірне застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 підлягає скасуванню, а справа-передачі на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой" та Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у справі № 14-01/1494 скасувати.

Справу № 14-01/1494 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Поліщук В.Ю.