ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Справа № 915/850/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Лазурний"на ухвалуГосподарського суду Миколаївської області від 14.07.2015та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015у справі№915/850/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомВідкритого акціонерного товариства "Лазурний"доПублічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"проприпинення правовідносин за договором іпотеки від 15.05.2008 та зобов'язання вчинити певні діїза участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Лазурний" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки від 15.05.2008, укладеним у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №02/032/08-КЛТ від 11.03.2008; зобов'язання відповідача звернутися до реєстратора з заявами про припинення обтяжень, зареєстрованих 15.05.2008 за №7191059 і №9731298 на підставі іпотечного договору №1563 від 15.05.2008, та з заявами про припинення іпотеки реєстраційний номер обтяження №7190605 від 11.12.2008 і реєстраційний номер обтяження №9731268 від 15.05.2008 на нежитлові об'єкти за адресою, відповідно: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Трихати, вул. Степова, 1 і вул. Степова, 2, а також надати докази припинення обтяження позивачу (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №34 від 17.06.2015).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 (колегія суддів: Діброва Г.І., Колоколов С.І., Разюк Г.П.), справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального і матеріального права, та передати справу на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Загальні правила територіальної підсудності справ господарському суду встановлені ст. 15 ГПК України, згідно з ч. 2 якої справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Відповідачами відповідно до ч. 3 ст. 21 ГПК України є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Якщо справа не підсудна даному господарському суду, у відповідності до ч. 1 ст. 17 ГПК України матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у ст. 1 визначає місцезнаходження юридичної особи як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган). Згідно з положеннями ст.ст. 1, 17 названого Закону відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), що є автоматизованою системою збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Предметом спору в даній справі є визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки та зобов'язання відповідача звернутися до реєстратора з відповідними заявами про припинення обтяжень та про припинення іпотеки, тому зважаючи на викладені законодавчі положення, розгляд даної справи має здійснюватися господарським судом за місцезнаходженням відповідача ПАТ "Кредитпромбанк", яким згідно з витягом з Єдиного державного реєстру є м. Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, будинок 38.

Відтак суд першої інстанції правильно відхилив посилання позивача на положення ч. 3 ст. 16 ГПК України, адже у даній справі не розглядається спір про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Разом з тим, підчас апеляційного перегляду справи позивач доводив наявність підстав для розгляду справи за його місцезнаходженням як сторони, зобов'язаної за договором іпотеки здійснити на користь відповідача певні дії, посилаючись на положення ч. 1 ст. 15 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивача на положення наведеної норми, оскільки у даній справі не розглядається спір, що виник при укладанні, зміні, розірванні господарського договору чи визнанні його недійсним. Зокрема, передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України спосіб захисту шляхом припинення господарських правовідносин не можна ототожнювати з розірванням господарського договору, зважаючи на положення ст. 202 цього Кодексу, яка передбачає розірвання лише в якості однієї з можливих умов припинення господарських зобов'язань. Водночас заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії не мають договірного характеру.

Тобто заявлені позивачем у даній справі вимоги не можна віднести до обставин, наявність яких зумовлює відповідну територіальну підсудність справи згідно з ч. 1 ст. 15 ГПК України та виключну підсудність згідно з ч. 3 ст. 16 ГПК України.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про підсудність даної справи Господарському суду міста Києва, а доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судами норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Лазурний" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі №915/850/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Євсіков

Судді О.Кролевець

О.Попікова