ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Справа № 910/7267/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Грека Б.М., Ковтонюк Л.В., Кривди Д.С.за участю представника позивача - Хитрова Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 910/7267/15-ггосподарського суду міста Києва за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" простягнення 24 990 грн. Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2015 (суддя Шкурдова Л.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 (колегія у складі суддів: Кропивної Л.В., Пашкіної С.А., Смірнової Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015 як такі, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування витрат, пов'язаних із сплатою страхового відшкодування, в розмірі 24 990 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав про те, що ним було виплачено страхувальнику страхове відшкодування відповідно до договору страхування наземного транспорту № HAL2AL40302660 від 17.03.2010 (автомобіль GREAT WALL HOVER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1), укладеного між ним та ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що 22.06.2011 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля GREAT WALL HOVER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого транспортний засіб, який був застрахований договором страхування наземного транспорту № HAL2AL40302660 від 17.03.2010 було пошкоджено. Посилаючись на те, що позивач на підставі страхового акту № И-3124 від 10.07.2011 виплатив страхувальнику за вказаним вище договором - 64 620,20 грн. розмір заподіяної шкоди з урахуванням визначеної договором страхування № HAL2AL40302660 від 17.03.2010 франшизи та інших умов договору, а цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Toyota Camry державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_6 застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВА/7082309, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в межах встановленого ліміту відповідальності за шкоду, яку заподіяно майну згідно полісу ВА/7082309, та з урахуванням суми франшизи в розмірі 24 990 грн. Також позивач просив у випадку, якщо суд вважає, що позовна давність є пропущеною, визнати поважними причини на пропуск позивачем встановленим ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на пропущення позивачем строку позовної давності.

Приймаючи рішення даній у справі, місцевий господарський суд вказав в рішенні від 29.04.2015 про те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Toyota Camry державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВА/7082309, а відтак саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду позивачу в межах ліміту відповідальності. Відповідачем подано до суду заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Позивач звернувся з позовом 24.03.2015 з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про що було заявлено відповідачем у справі, зазначені позивачем причини пропуску позовної давності не можуть бути враховані судом як поважні для його відновлення, тому відмовив в позові.

Апеляційний господарський суд погодився з цим висновком місцевого господарського суду, в постанові від 01.07.2015 також вказав про те, що позивач послався у позовній заяві та додав до позовної заяви довідку № 8829464 про дорожньо-транспортну пригоду від 19.11.2011, яка отримана позивачем та зареєстрована ним 07.12.2011за № 07-12/01-60, у якій зазначена інформації щодо учасників дорожньо-транспортної пригоди що сталася 22.06.2011, місця та дати її скоєння, відносно учасника ОСОБА_6, який керував Toyota Camry (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), зазначено про наявність у нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВА/7082309 з терміном дії до 24.10.2011, який виданий ПрАТ СК "ПЗУ Україна".

Вказані висновки судів попередніх інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства України, підстав для задоволення касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 910/7267/15-г залишити без змін.

Головуючий Б.Грек

судді: Л.Ковтонюк

Д.Кривда