ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Справа № 910/6705/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О., суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивачаШевченко О.М. (дов. № 33 від 01.10.2015)від відповідачаНовицька С.В. (дов. від 14.09.2015), Несміх М.Н. (Голова правління)розглянувши матеріали касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-6" на рішенняГосподарського суду міста Києва від 13.05.2015та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015у справі№ 910/6705/15-г Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доЖитлово-будівельного кооперативу "Кристал-6"простягнення 181 859,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-6" про стягнення 181 859, 01 грн., з яких 133 659, 78 грн. заборгованості, 15 692, 71 грн. інфляційних, 5 105,83 грн. 3% річних, 668, 73 грн. пені та 26 731, 96 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначав про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, а саме - щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з постачання питної води та прийняття каналізаційних стоків за період з 01.01.2012 по 30.06.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі №910/6705/15-г (суддя Пукшин Л.Г.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 (колегія суддів: головуючий Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Мартюк А.І.), позов задоволено повністю. Стягнуто з ЖБК "Кристал-6" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" 133 659, 78 грн. основного боргу, 15 692, 71 грн. інфляційних втрат, 5 105, 83 грн. 3 % річних, 668, 73 грн. пені, 26 731, 96 грн. штрафу.

Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", з огляду на неналежне виконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг в повному обсязі за договором № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, що в призвело до виникнення заборгованості, а також інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу за несвоєчасне погашення такої заборгованості.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015, Житлово-будівельний кооператив "Кристал-6" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції ЖБК "Кристал-6" посилається на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, залишили поза увагою те, що ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" нарахувало заборгованість та штрафні санкції за її несвоєчасну сплату за послугу, яка не передбачена ні договором № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, ні Законом України "Про житлово-комунальні послуги", та ЖБК "Кристал-6" не надавалась, а саме - постачання води, що йде на виготовлення гарячої води. Разом з тим скаржник стверджує, що покладені позивачем в обґрунтування позовних вимог докази безпідставно були прийняті судами попередніх інстанцій як належні та достатні для задоволення позовних вимог.

ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" надало відзив на касаційну скаргу ЖБК "Кристал-6", у якому просить залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, та підтверджується матеріалами справи, 22.07.1997 між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал", яке було перетворене у Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Кристал-6" (абонент) укладено договір №04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДСТУ 2874-82, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин, здійснювати заміну, ремонт несправних водолічильників, їх держперевірку за письмовою заявою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються.

Відповідно до пункту 2.2. договору абонент зобов'язаний сплачувати вартість наданих послуг за тарифами постачальника, узгодженими з власником водопровідно-комунальних споруд міста. В разі зміни тарифів, діючих на час укладення договору, сплата абонентом послуг здійснюється згідно нових цін без зміни інших умов договору.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.6 договору встановлено, що абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

Згідно пунктом 3.8 договору абонент зобов'язується письмово повідомити постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється оплатити платіжну вимогу, а також додати обґрунтовуючи таку відмову документи у 3-денний термін.

Відповідно до пункту 3.9. договору претензії у зв'язку з невірними розрахунками за воду і послуги каналізації розглядаються у строки, передбачені Арбітражним процесуальним кодексом України. При обґрунтованості претензій надлишки сум, одержаних постачальником, можуть бути зараховані на погашення наступних рахунків.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що за безпідставну відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% суми, від оплати якої він відмовився.

Відповідно до пункту 4.3 договору за несвоєчасну оплату платіжної вимоги абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі згідно діючому законодавству від суми платежу за кожний день прострочки.

Цей договір згідно з пунктом 5.1 укладається строком з 22.07.1997 по 22.07.1998 і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (пункт 5.2 договору).

Предмет позову у даній справі становить вимога ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 133 659, 78 грн. заборгованості за неналежне виконання ЖБК "Кристал-6" зобов'язань з оплати наданих послуг з постачання питної води та прийняття каналізаційних стоків за період з 01.01.2012 по 30.06.2014 за договором № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, а також стягнення 15 692, 71 грн. інфляційних, 5 105,83 грн. 3% річних, 668, 73 грн. пені та 26 731, 96 грн. штрафу, які виникли внаслідок прострочення виконання зазначеного грошового зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на виконання умов договору № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997 ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" протягом періоду з 01.01.2012 по 30.06.2014 надало ЖБК "Кристал-6" послуги згідно вказаного договору на загальну суму 235 182, 84 грн., які відповідачем були оплачені лише частково на суму 101 523, 06 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 133 659, 78 грн.

На підтвердження надання ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг водопостачання та водовідведення, а також приймання таких послуг ЖБК "Кристал-6", позивач посилався рахунки-фактури за спірний період, акти про зняття показань з приладу обліку, погоджені та підписані відповідачем, облікові картки відповідача за спірний період, розшифровки рахунків абонента за спірний період, дебетово-інформаційні повідомлення та їх реєстри, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача, розрахунок нарахувань водопостачання та водовідведення за спірний період, завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Разом з тим ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" наголошувало на тому, що ЖБК "Кристал-6" в порядку та у строки, визначені пунктами 3.7, 3.8 договору № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, не повідомляв позивача про свою незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг протягом періоду з 01.01.2012 по 30.06.2014, з огляду на що в силу пункту 3.8 вказаного договору послуги з водопостачання та водовідведення позивач вважає прийнятими відповідачем.

Відсутність оплати вказаних послуг з боку ЖБК "Кристал-6" на суму 133 659, 78 грн. слугувало підставою для звернення ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" з відповідним позовом до господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов'язання за договором про надання послуг, згідно якого, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з ЖБК "Кристал-6" 133 659, 78 грн. заборгованості за договором №04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, а також, з урахуванням відповідного розрахунку, стягнення 15 692, 71 грн. інфляційних, 5 105,83 грн. 3% річних, 668, 73 грн. пені та 26 731, 96 грн. штрафу, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, керуючись вказаними приписами законодавства та умовами договору № 04582/4-12 від 22.07.1997, дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг з постачання питної води та прийняття каналізаційних стоків за період з 01.01.2012 по 30.06.2014 за вказаним договором.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог передчасним та таким, що ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення до житлово-комунальних послуг відносяться, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.

Як вбачається з умов договору № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, сторони домовились про забезпечення постачання з боку ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" питної води на користь ЖБК "Кристал-6" та прийняття каналізаційних стоків, а також оплату останнім вказаних послуг на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Відповідно до пунктів 1.3 та 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (які були чинні на момент укладення договору між сторонами) абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи, а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.

Заперечуючи проти позовних вимог ЖБК "Кристал-6" стверджував, що ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" нарахувало заборгованість та штрафні санкції за її несвоєчасне погашення не лише за постачання питної води та прийняття стоків за договором № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, при укладенні якого відповідачу було відкрито особовий рахунок з кодом абонента 5-407, але й за послугу, яка останньому не надавалась та вказаним договором не передбачена, а саме - за постачання води, що йде на виготовлення гарячої води.

На підтвердження своїх доводів ЖБК "Кристал-6" посилався, зокрема, на наявні в матеріалах справи копії розрахунку нарахувань водопостачання та водовідведення за спірний період з 01.01.2012 по 30.06.2014, копії дебетово-інформаційних повідомлень та їх реєстрів, а також розшифровки рахунків абонента за вказаний період, з яких вбачається наявність у відповідача іншого особового рахунку з кодом абонента 5-50407.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позовні вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом, обґрунтовується певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.

У пункті 4 вказаної Постанови Пленуму також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Проте, як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції, відхиляючи викладені в апеляційній скарзі доводи ЖБК "Кристал-6" як такі, що спростовуються матеріалами справи, суд не надав належної правової оцінки зазначеним запереченням на позовні вимоги ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" та не визначив з чого саме складається заборгованість за договором № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997.

При цьому, встановивши, що факт надання ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг з водопостачання та водовідведення у заявленому розмірі підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку - актами про зняття показань з приладу обліку, апеляційний суд не визначив чи регулює договір №04582/4-12 від 22.07.1997 відносини з постачання води, що йде на виготовлення гарячої води, чи такі правовідносини склалися у зв'язку з їх фактичним наданням та споживанням на підставі вказаних актів, та чи наявні у відповідача на балансі теплові пункти (котельні) для виготовлення гарячої води.

Адже, згідно пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

З наведеного вбачається, що розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитись з балансоутримувачем бойлеру.

Проте, суд апеляційної інстанції, який підтримав позицію місцевого господарського суду, не з'ясував питання стосовно перебування на балансі ЖБК "Кристал-6" чи будь-якої іншої організації теплових пунктів (бойлерів) на підставі відповідних документів, а відтак - і правомірність нарахування ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" суми заборгованості за воду, яка за твердженням відповідача була поставлена для виготовлення гарячої води.

Водночас питання про внесення сторонами змін та доповнень до договору №04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997 або наявність іншого договору, відповідно до якого між ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" та ЖБК "Кристал-6" могли виникнути правовідносини з постачання будь-яких інших послуг судами першої та апеляційної інстанцій досліджено не було.

Разом з тим з наявних в матеріалах справи копій актів про зняття показань з приладу обліку за спірний період вбачається, що цими актами підтверджується показники з приладу обліку води абонента ЖБК "Кристал-6" з кодом 5-407, в той час як ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" посилалось на вказані акти як на докази надання відповідачу послуг за договором № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997 в тому числі як абоненту з кодом 5-50407.

Крім того наявні в матеріалах справи копії рахунків підтверджують оплату наданих ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг за договором № 04582/4-12 від 22.07.1997 з боку ЖБК "Кристал-6" як абонента з кодом 5-407.

Таким чином вбачається, що суди попередніх інстанцій, прийнявши надані ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" докази як достатні для задоволення позовних вимог, не надали належної оцінки запереченням на такі вимоги, а також не встановили відповідних обставини справи, в тому числі щодо наявності у ЖБК "Кристал-6" саме як у абонента з кодом 5-50407 заборгованості за договором № 04582/4-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.1997, та, власне, підстав для нарахування штрафних санкцій за її несвоєчасне погашення, при цьому залишили поза увагою, що акти про зняття показань з приладу обліку за період з січня 2012 року по червень 2014 року не містять посилання на облік води абонента ЖБК "Кристал-6" з кодом 5-50407.

Наведене у даній постанові свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно положень частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-6" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 у справі № 910/6705/15-г скасувати.

Справу № 910/6705/15-г направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова