ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Справа № 924/894/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Палія В.В., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Вєдєрнікова О.С.; відповідача - не з'явився; скаржника - Сандуляк С.А.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на постанову відРівненського апеляційного господарського суду 12.05.2015у справі№ 924/894/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Рівнеазот"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"прозобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі - ПАТ "Рівнеазот") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (далі - ТОВ "Євро Лізинг") про зобов'язання виконати умови пунктів 6.4, 6.9 договору фінансового лізингу № 880 від 01.07.2008 шляхом визнання укладеним між ПАТ "Рівнеазот" та ТОВ "Євро Лізинг" договору купівлі-продажу від 08.08.2013 предмета лізингу (п'ять автомобілів) у редакції позивача.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2014 порушено провадження у справі № 924/894/14 за позовом ПАТ "Рівнеазот" до ТОВ "Євро Лізинг" про зобов'язання вчинити дії.

До прийняття рішення по суті спору ПАТ "Рівнеазот" подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило зобов'язати ТОВ "Євро Лізинг" виконати умови пунктів 6.4, 9.5 договору фінансового лізингу № 880 від 01.07.2008 шляхом визнання укладеним між ПАТ "Рівнеазот" та ТОВ "Євро Лізинг" договору купівлі-продажу предмета лізингу (п'ять автомобілів) з моменту набрання законної сили судовим рішенням у редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області (суддя Радченя Д.І.) від 08.09.2014 позов задоволено повністю. Суд зобов'язав ТОВ "Євро Лізинг" виконати умови пунктів 6.4, 9.5 договору фінансового лізингу № 880 від 01.07.2008 шляхом визнання укладеним між ПАТ "Рівнеазот" та ТОВ "Євро Лізинг" договору купівлі-продажу від 12.08.2013 предмета лізингу (п'ять автомобілів) у редакції позивача.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коломис В.В., судді Демидюк О.О., Огороднік К.М.) від 12.05.2015 рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 та рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2014, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові ПАТ "Рівнеазот" до ТОВ "Євро Лізинг" стосовно договору купівлі-продажу від 12.08.2013 у частині транспортного засобу - легкового універсалу, Ford Tourneo 1, 8 TDCI, шасі WFOJXXTTPJ8C30810, реєстраційний № АА5387НР, білого кольору, 2008 р. випуску відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є неправомірними, прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки судів не відповідають обставинам справи.

Скаржник вказує на те, що ТОВ "Євро Лізинг", як власником предмета лізингу, було прийнято рішення про відмову від укладення з ПАТ "Рівнеазот" договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, і у господарських судів не було правових підстав для задоволення позову та зобов'язання виконати умови пунктів 6.4, 9.5 договору фінансового лізингу шляхом визнання укладеним договору купівлі-продажу предмета лізингу.

Окрім того, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на те, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ "Євро Лізинг" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" був укладений договір застави транспортних засобів № 11/1-2558 від 05.09.2008, за умовами якого в заставу банку було передано рухоме майно, а саме транспортні засоби в кількості 360 одиниць. Одним із заставних автомобілів є транспортний засіб - легковий універсал, Ford Tourneo 1, 8 TDCI, шасі WFOJXXTTPJ8C30810, реєстраційний № АА5387НР, білого кольору, 2008 р. випуску.

При цьому, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2014 звернуто стягнення на заставне майно, в тому числі на спірний транспортний засіб.

Також ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вказує на те, що, на його думку, вказаний спір повинен розглядатися в рамках справи про банкрутство, оскільки Господарським судом Хмельницької області 28.10.2013 порушено справу про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2015 касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.07.2015.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2015 розгляд справи відкладено на 06.08.2015.

Засідання суду, призначене на 06.08.2015, не відбулося у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 19.08.2015 № 08.03-04/878 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням судді Швеця В.О. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи № 924/894/14 в результаті якого, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.08.2015 для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у справі № 924/894/14 визначено колегію суддів у складі: суддя Кузьменко М.В. - головуючий, судді Васищак І.М., Студенець В.І. - доповідач.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.08.2015 розгляд справи призначено на 02.09.2015.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 01.09.2015 № 05-05/1455 для розгляду касаційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 у справі № 924/894/14, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Кузьменко М.В. - головуючий, судді Палій В.В., Студенець В.І.

ПАТ "Рівнеазот" через канцелярію суду 02.09.2015 було подано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ "Євро Лізинг" (лізингодавець) та ВАТ "Рівнеазот" (лізингоодержувач) 01.07.2008 був укладений договір фінансового лізингу № 880 за умовами розділу 2 якого, лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач, в свою чергу отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби відповідно до замовлення на транспортні засоби.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що лізингоодержувач має пріоритетне право набути після закінчення терміну дії цього договору і при виконанні його умов у власність предмет лізингу, сплативши лізингодавцю залишкову вартість транспортних засобів, зазначену у плані лізингу.

Згідно з п. 9.5 договору лізингодавець зобов'язаний по закінченню терміну дії договору та виконання за цим договором всіх зобов'язань лізингоодержувачем, передати транспортний засіб у власність лізингоодержувачу відповідно до положень, які зазначені в п.6.4. договору.

У розділі 12 договору сторони передбачили умови переходу права власності на транспортний засіб, зокрема, право власності на предмет фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної суми лізингових платежів на дату переходу права власності на транспортний засіб та залишкової вартості згідно з цим договором, але не раніше 12 місяців від дати надання транспортного засобу. Перехід права власності на транспортний засіб до лізингоодержувача оформляється всіма необхідними документами, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.14.1 договору після закінчення строку лізингу транспортний засіб, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, може бути переданий у власність лізингоодержувача лише після сплати ним залишкової вартості транспортного засобу відповідно до умов договору та законодавства України.

На виконання умов укладеного договору між сторонами погоджено замовлення на транспортні засоби, в якому сторони домовились, що лізингоодержувач замовляє та доручає лізингодавцю придбати у постачальника та передати у термін, який визначений договором, транспортні засоби: замовлення №880/001 на автомобіль Skоdа Sиреrb СІаssіс 1,8 МТ; за №880/002 на автомобіль Skоdа Осtavіа А5 Lftback Аmbientе 1,6; - за № 880/003, № 880/005, № 880/006 на автомобілі Fогd Тоurnео Соnnесt 1,8 ТDСi які відображені у додатках до договору № 1 "Замовлення на транспортні засоби".

Згідно актів прийому-передачі ТОВ "Євро Лізинг" передано ВАТ "Рівнеазот" відповідні транспортні засоби за актами прийому-передачі.

Господарськими судами також встановлено, що ПАТ "Рівнеазот", як лізингоодержувач, в повному обсязі виконав умови договору щодо сплати лізингових та інших платежів, а також сплатив ТОВ "Євро Лізинг" залишкову вартість транспортних засобів відповідно до наданої довідки про залишкову вартість транспортних засобів від 28.11.2013, шляхом перерахування коштів в сумі 12 690, 57 грн відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Про відсутність заборгованості позивача за договором фінансового лізингу перед відповідачем та про згоду товариства на передачу у власність позивачу зазначеного майна свідчать, як встановлено судами попередніх інстанцій, листи ТОВ "Євро лізинг" від 29.01.2014 № 108 та № 129 від 03.03.20014 за підписом генерального директора, скріплені печаткою товариства.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Рівнеазот" до ТОВ "Євро Лізинг" про зобов'язання виконати умови пунктів 6.4, 9.5 договору фінансового лізингу № 880 від 01.07.2008 шляхом визнання укладеним між ПАТ "Рівнеазот" та ТОВ "Євро Лізинг" договору купівлі-продажу предмета лізингу (п'ять автомобілів) у редакції позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено права та обов'язки лізингоодержувача, при цьому, в ч. 4 цієї статті зазначено, що лізингоодержувач може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Господарськими судами встановлено, що в листі від 03.03.2014 ТОВ "Євро лізинг" підтверджує факт належного виконання ПАТ "Рівнеазот" договору фінансового лізингу, проте повідомляє про неможливість передачі у власність позивача предмета лізингу чи вчиняти будь-які дії щодо укладення договору купівлі-продажу через судову заборону.

Встановивши, що ПАТ "Рівнеазот" належним чином виконало свої зобов'язання за договором в частині сплати лізингових платежів, з врахуванням того, що при укладенні договору лізингу сторони передбачили подальшу передачу предмета лізингу у власність лізингоодержувача, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в останнього виникло право на отримання у власність предмета лізингу за договором купівлі-продажу, а отже й наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, судами попередніх інстанцій було спростовано заперечення відповідача про неможливість укладення договору купівлі-продажу через судову заборону, оскільки, як встановлено господарськими судами предмет лізингу не відноситься до основних засобів відповідача.

Окрім того, судом апеляційної інстанції було відхилено доводи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", за апеляційною скаргою якого, було порушено апеляційне провадження, щодо перебування в заставі банку одного із транспортних засобів, які є предметом договору купівлі-продажу, за договором застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.2008, укладеного між ТОВ "Євро-Лізинг" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Так, відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про заставу", застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження (ч.3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Отже, у разі переходу прав власності на заставне майно до іншої особи, застава зберігає свою силу.

Також колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції щодо того, що даний спір має розглядатися в позовному провадженні, а не в межах провадження у справі про банкрутство, згідно з вимогами ст. 12 ГПК України, ст.ст. 10, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2014 у справі № 924/894/14 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Палій В.В.

Студенець В.І.