ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Справа № 910/4467/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачаЯців О.Р. (дов. від 04.02.2014 р. № 102)відповідачаКаплуненко А.С. (дов. від 29.12.2014 р. №3734)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.06.2015у справі № 910/4467/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"простягнення страхової виплати в сумі 273 087,11 грн.В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 273 087,11 грн. страхової виплати за договором добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН №027/000/802968 від 08.04.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов кредитного договору №5-Ф/28-12 від 12.04.2012 р., між ОСОБА_6 (позичальником/застрахована особа) та Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страхувальник, відповідач) було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013 р., вигодонабувачем якого є позивач.

ІНФОРМАЦІЯ_1 застрахована особа померла внаслідок механічної асфікції в результаті утоплення.

Як зазначає Публічне акціонерне товариство акціонерного банку "Укргазбанк", смерть застрахованої особи згідно умов укладеного договору страхування є страховим випадком, а тому він має право на отримання страхової виплати в розмірі 273 087,11 грн., стягнення якої і є предметом позову у даній справі.

Після нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2015 р. у даній справі (колегія у складі суддів: головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Ломака В.С., Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство акціонерного банку "Укргазбанк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" прийнято до провадження.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" надає додаткові пояснення до даної справи та просить залишити оскаржувані судові рішення у даній справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

29.07.2015 р. від Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" надійшла заява про відвід складу колегії суддів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.09.2015 р. у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про відвід колегії суддів відмовлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 02.09.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

12.04.2012 р. між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №5-Ф/28-12, відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит на загальну суму 300000,00 грн.

У відповідності до підпунктів 1.3.1, 1.4.1 кредитного договору, строк кредитування з 12.04.2012 р. по 09.04.2027 р., із встановленою процентною ставкою за користування кредитними коштами в межах строку користування кредитними коштами - 16,8% річних.

Факт видачі кредиту підтверджується заявою на видачу готівки №5430_5 від 12.04.2012 р. та випискою банку з особового рахунку з 12.04.2012 р. по 05.07.2013 р.

У п. 4.3.6 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується одночасно з укладанням кредитного договору надати до банку укладені у відповідності до вимог банку, у т.ч. внутрішніх нормативних актів договір страхування власного життя позичальника/страхування позичальника від нещасного випадку та договір страхування майна, яке береться в іпотеку, визначеного п.1.2 цього договору, а також надати банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування на строк, не менший, ніж один рік.

Судами встановлено, що на виконання умов кредитного договору, між позичальником (застрахована особа) та Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН №027/000/802968 від 08.04.2013 р.

Оплата застрахованою особою страхового платежу, за умовами договору страхування за перший період страхування, який визначено з 12.04.2013 р. по 11.04.2014 р. підтверджується квитанцію №2964281 від 08.04.2013 р.

За умовами п. 4 договору страхування, вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк".

У відповідності до підпункту 4.2.1 договору страхування страхова виплата, що має бути здійснена, виплачується вигодонабувачу в розмірі заборгованості на дату настання страхового випадку за кредитним договором, зазначеним в пункті 4.1 договору.

Пунктом 6.1, 6.6 договору страхування передбачено, що смерть внаслідок нещасного випадку відноситься до переліку страхових випадків. Нещасний випадок - випадкова, раптова, короткочасна, непередбачувана, не спричинена навмисно та незалежна від волі застрахованої особи подія, що сталась протягом строку дії цього договору внаслідок впливу зовнішніх чинників та незалежно від будь-яких обставин і призвела до тимчасового або постійного розладу здоров'я застрахованої особи та/або її смерті.

Як вбачається з матеріалів справи, страхова сума становить 278 044,65 грн. та при настанні страхового випадку вказаного в пункті 6.1. договору страхова виплата здійснюється у розмірі 100% страхової суми (п.п. 7.2, 14.1.2 договору страхування).

Згідно з пунктами 14.4.1, 14.4.8 та 14.4.10 договору страхування страховик приймає рішення про здійснення страхової виплати або відмови у здійсненні страхової виплати на підставі, зокрема, письмової заяви страхувальника, застрахованої особи, вигодонабувача або інших осіб які мають право на отримання страхових виплат згідно з договором за встановленою страховою формою; оригіналу акту про нещасний випадок та/або документу від компетентних органів, який підтверджує факт настання нещасного випадку (довідка з міліції, довідка з ДАІ, тощо в залежності від характеру події), що передбачені чинним законодавством України та довідки медичного закладу з результатами дослідження крові та сечі застрахованої особи на вміст на момент настання нещасного випадку алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин, складеної згідно з законодавством України.

При цьому, не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок/за наявності алкогольного сп'яніння чи алкогольного отруєння або токсичного чи наркотичного сп'яніння застрахованої особи та/або тілесних ушкоджень застрахованої особи внаслідок споживання нею наркотичних, сильнодіючих та психотропних речовин без рецепту лікаря, а також не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок/за наявності свідомого знаходження в місцях, заздалегідь відомих застрахованій особі, як такі, що небезпечні для життя, визначених такими згідно з законодавством (місця проведення вибухових робіт, військові полігони, стрільбища тощо), якщо це не пов'язане з виробничою необхідністю (що зазначається в договорі страхування) або спробою врятування людського життя (п.п. 15.3.5, 15.3.10 договору страхування).

З огляду на матеріали справи, відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 08.07.2013 р. ОСОБА_6 (застрахована особа, позичальник) померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до висновку експерта №194тр.-2013 смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії в результаті утоплення.

При цьому, в крові ОСОБА_6 виявлено наявність етилового спирту у цифровому показнику 0,57 проміле.

Також, в основу висновку покладений акт судово-токсикологічного дослідження №1643 складений 18.07.2013 р., який свідчить про те, що судово-токсикологічне дослідження у відношенні до застрахованої особи проводилось через 11 днів після настання нещасного випадку, а тому в зазначеному акті лікар судово-медичний експерт-токсиколог дійшов висновку, що результат дослідження має відносне значення через гнильні зміни об'єкта дослідження.

Постановою слідчого СВ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 08.07.2013 р. кримінальне провадження, що було відкрито у зв'язку зі смертю застрахованої особи, закрито на підставі ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (встановлена відсутність події кримінального правопорушення), та зазначено, що причиною смерті застрахованої особи є механічна асфіксія внаслідок потоплення у русловому шлюзі №5 в с. Дудки, до якого згідно письмових пояснень свідків застрахована особа разом з чоловіком та друзями прибули з метою купання та відпочинку.

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" листом №4979 від 26.12.2013 р., посилаючись на підпункт 15.3.5 договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013 р. та зазначаючи, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок купання в не відведеному для цього місці та за наявності алкогольного сп'яніння, повідомило Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (вигодонабувача) про відсутність підстав для проведення страхової виплати.

У зв'язку з відмовою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" у страховій виплаті, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось з позовом до суду про стягнення з останнього 273 087,11 грн. страхової виплати на підставі підпункту 4.2.1 договору страхування та розрахунку, відповідно до якого загальна сума заборгованості застрахованої особи за кредитним договором № 5-Ф/28-12 від 12.04.2012 р. станом на 05.07.2013 р. складає 273 087,11 грн., з яких: заборгованість по кредиту строкова - 272 460,08 грн., заборгованість по процентах прострочена - 627, 03 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про страхування" загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно.

Судами встановлено, що відповідно до підпункту 5.3.5 пункту 5.3 Правил добровільного страхування від нещасних випадків Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" та підпункту 15.3.5 договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН №027/000/802968 від 08.04.2013 р., не визнається страховим випадком, якщо інше не передбачено умовами договору страхування, події, що сталися внаслідок/за наявності: алкогольного сп'яніння чи алкогольного отруєння.

Цифровим показником наявності стану алкогольного сп'яніння свідчить існування більше 0,2 проміле алкоголю в крові згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 р. №400/666 "Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", та більше 0,3 проміле згідно Методичних вказівок Міністерства охорони здоров'я СРСР від 03.07.1974 "Про судово-медичну діагностику смертельних отруєнь етиловим алкоголем".

Пунктом 2.2.14 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 визначено, що для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і сеча для визначення наявності і концентрації спиртів (будь-яка концентрація етилового спирту в крові трупа при даному виді смерті не повинна підлягати оцінюванню ступеня алкогольного сп'яніння потерпілого).

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до висновку експерта №194mp.-2013 згідно даних судово-токсикологічного дослідження, в крові трупа ОСОБА_6 виявлено наявність етилового спирту в концентрації 0,57 %, таким чином факт наявності у крові застрахованої особи етилового спирту є доведеним.

В свою чергу, виходячи з аналізу підпункту 5.3.5 пункту 5.3 Правил Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" добровільного страхування від нещасних випадків, а також підпункту 15.3.5 договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН №027/000/802968 від 08.04.2013 р., вбачається, що на визначення події як не страхового випадку впливає не міра (ступень) і оцінка алкогольного сп'яніння (легке, середнє, тяжке), а сам факт наявності у крові застрахованої особи етилового спирту, що в свою чергу є підставою для відмови в здійснені страхової виплати.

Разом з тим, відповідно до підпункту 5.3.10 пункту 5.3 Правил Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" та підпункту 15.3.10 договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013 р., не визнаються страховими випадками, якщо інше не передбачено умовами договору страхування, події, що сталися внаслідок/за наявності: свідомого знаходження в місцях, заздалегідь відомих як такі, що небезпечні для життя (місця проведення вибухових робіт, військові полігони, стрільбища тощо), якщо це не пов'язане з виробничою необхідністю (що зазначається в договорі страхування) або спробою врятування людського життя.

Пунктом 5.1 Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 03.12.2001 р. передбачено, що купання та масовий відпочинок людей дозволяється тільки у місцях масового відпочинку на водних об'єктах, визначених місцевими органами самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, згідно з Порядком обліку місць масового відпочинку на водних об'єктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 р. № 264, за наявності паспорта пляжу та розгорнутого рятувального поста.

При цьому, відповідно до пункту 2.3 вказаних Правил у місцях, заборонених для купання повинні бути встановлені щити з написами "КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!".

Відповідно до пункту 1 Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 264 від 06.03.2002, зазначено, що цим порядком визначено механізм обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах як територій, що підлягають постійному обслуговуванню аварійно-рятувальними службами.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку місця масового відпочинку визначаються органами місцевого самоврядування за проектами відведення земельних ділянок для цієї мети та узгоджуються з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

З викладеного вбачається, що купання та масовий відпочинок людей дозволяється тільки у місцях масового відпочинку на водних об'єктах, визначених місцевими органами самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.

Органом місцевого самоврядування, якому підвідомча територія, на якій сталася трагічна подія з ОСОБА_6 є Абрамівська сільська рада Вишгородського району Київської області, яка у листі від 14.08.2014 р. № 02-22/146 повідомила, що по русловому шлюзу № 5 рішення щодо масового відпочинку станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалось; шлюз № 5 є технічною інженерною спорудою для забезпечення стабільного рівня води у водоймі та являється місцем підвищеної небезпеки для купання, про що свідчать відповідні написи "КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!", встановлені у відповідності до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 03.12.2001 р. з метою попередження громадян щодо наявності небезпеки купання в русловому шлюзі № 5.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Згідно з додатком 3 до пункту 13 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 98 від 23.02.2006 р., одним з основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам, є гідротехнічні споруди (дамби, греблі, шлюзи) для накопичення і зберігання значних об'ємів води і рідких речовин, при цьому згідно п. 1 Методики, небезпека - сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, які виникають внаслідок певних ініціюючих подій, і здатних чинити негативний вплив на людей та довкілля.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що застрахована особа - ОСОБА_6 свідомо знаходилась в місці забороненому для відпочинку та купання, відповідно і небезпечному для купання, враховуючи, що русловий шлюз № 5 в с. Дудки, де потонула застрахована особа, не визначено у законному порядку місцем для відпочинку та купання, про що свідчать встановлені щити з написами "КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!".

При цьому, судами враховано, що у відповідності до п.п. 1, 2 Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. №1288, державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів є автоматизованою інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації щодо потенційно небезпечних об'єктів, який створюється з метою державного обліку потенційно небезпечних об'єктів та інформаційного забезпечення процесів підготовки управлінських рішень і виконання зобов'язань України згідно з міжнародними договорами щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у тому числі транскордонного характеру, пов'язаних з функціонуванням небезпечних об'єктів.

Відповідно до витягу із Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів русловий шлюз №5 в м. Дудки, Вишгородський район, Київської області, не внесений до відповідного реєстру, втім відсутність зазначеного об'єкту у відповідному реєстрі не спростовує той факт, що гідротехнічна споруда (шлюз) є місцем підвищеної небезпеки для купання людей.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, керуючись пунктом 15.3.10. договору страхування, правомірно відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати.

Також, з огляду на те, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок купання в небезпечному для життя місці у стані алкогольного сп'яніння, керуючись положеннями Договору страхування та Правилами страхування відповідача, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що не має правових підстав визнавати смерть застрахованої особи страховим випадком та, відповідно, здійснювати страхову виплату.

На підставі викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду та суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк".

Стосовно доводів, які викладені Публічним акціонерним товариством акціонерного банку "Укргазбанк" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів вказує, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 р. у справі № 910/4467/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова