Постанова ВГСУ від 02.06.2016 року у справі №910/15474/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Справа № 910/15474/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. (доповідача),суддівГоголь Т.Г., Данилової М.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.01.16у справі№910/15474/15 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністраціїдо1)Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд"провизнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів та визнання недійсним договору

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.04.16 розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" призначено на 12.05.16. Ухвалою від 12.05.16 продовжено строк розгляду скарги на 15 днів та відкладено розгляд справи до 02.06.16.

У судовому засіданні 02.06.16 взяли участь представники:

від прокуратури: Красножон О.М. - прок. ГПУ посв. №000598;

від позивача: Борейко Н.В. - за дов. від 11.05.16;

від відповідача -1: Школьна І.М. - за дов. від 15.02.16;

від відповідача -2: Щербань Д.М. - за дов. від 23.06.15.

Заступником прокурора Деснянського району міста Києва у червні 2015 року заявлений позов в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до: Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації і Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд", про визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, оформленого протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 30.07.14; визнання недійсним на підставі 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, договору від 27.08.14 №12, укладеного між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" за результатами проведених торгів. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що процедура закупівлі "Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу №795 за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 52А в Деснянському районі міста Києва" проведена Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з порушенням статей 16, 22, 29-31, 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.15, ухваленим суддею Смирновою Ю.М., позовні вимоги задоволено повністю. Суд установив порушення приписів статей 16, 27-29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" при проведенні процедури закупівлі, тому визнав недійсним рішення комітету конкурсних торгів від 30.07.14 про визнання переможцем торгів Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд". Як наслідок, керуючись приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, суд визнав недійсним спірний договір, укладений між переможцем торгів і Управлінням освіти.

Київський апеляційний господарський суд, у складі колегії суддів: Іоннікової І.О. - головуючого, Тищенко О.В., Тарасенко К.В., постановою від 20.01.16 перевірене рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і додатковими поясненнями, у яких просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення про відмову у позові. У судовому засіданні представник скаржника вимоги касаційної скарги змінив і просив суд скасувати оскаржувані судові акти і скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що судами неналежно досліджено усі обставини справи, чим порушено приписи статей 35, 43 Господарського процесуального кодексу України. Крім того на думку Товариства при розгляді спору судами не ураховано правову позицію Верховного Суду України викладену у справі №3-1143гс15.

Від Заступника прокурора Деснянського району міста Києва, Київської міської державної адміністрації, Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника та заперечення на касаційну скаргу представників інших сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

Судами при розгляді спору установлено, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації, від 23.04.14 №292 "Про відновлення роботи дошкільних навчальних закладів з комунальної власності територіальної громади міста Києва" до переліку закладів, які підлягають відновленню включено дошкільний навчальний заклад №795 за адресою: місто Київ, проспект Маяковського, 52-А та визначено процедуру закупівлі. Рішенням комітету конкурсних торгів Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, оформленим протоколом від 16.05.14 №101/1, внесено зміни до річного плану закупівель Управління освіти на 2014 рік, та вирішено для закупівлі робіт застосувати на підставі частини 1 статті 20 Закону України "Про здійснення державних закупівель" процедуру "Відкриті торги". Рішенням Комітету від 26.05.14, оформленим протоколом від 26.05.14, затверджено документацію з конкурсних торгів на закупівлю об'єкта торгів. Рішенням Комітету від 04.06.14 оформленим протоколом від 04.06.14 №113 було внесено зміни до пункту 7 розділу 3 Документації з конкурсних торгів, а також продовжено строк для подання пропозиції конкурсних торгів до 13 год. 00 хв. 07.07.14, розкриття пропозиції конкурсних торгів призначили на цю ж дату. Судами обох інстанцій при розгляді справи установлено, що до оцінки на спірних торгах було допущено двох учасників: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білтек-Буд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-15", пропозиції решти учасників - відхилено. За результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд", про що Комітетом прийнято рішення, оформлене протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 30.07.14. На підставі зазначеного рішення від 30.07.14 між Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд", як підрядником було укладено договір від 27.08.14 №12, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати капітальний ремонт дошкільного навчального закладу №795.

Правові засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про здійснення державних закупівель". Стаття 11 зазначеного Закону унормовує, що комітет з конкурсних торгів утворюється замовником (генеральним замовником) для організації та проведення процедур закупівель. Комітет з конкурсних торгів діє на засадах колегіальності та неупередженості членів комітету з конкурсних торгів. Рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. Відповідно до частини 1 статті 12 цього ж Закону, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій; попередня кваліфікація учасників; переговорна процедура закупівлі. Статтею 20 Закону України "Про здійснення державних закупівель" унормовано, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи. За приписами статті 27 цього Закону розкриття пропозицій конкурсних торгів здійснюється в день закінчення строку їх подання у час та в місці, що зазначені в оголошенні про проведення процедури закупівлі. До участі у процедурі розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником допускаються всі учасники або їх уповноважені представники, а також представники засобів масової інформації та уповноважені представники громадських об'єднань. Відсутність учасника або його уповноваженого представника під час процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів не є підставою для відмови в розкритті чи розгляді або для відхилення його пропозиції конкурсних торгів. За приписами статті 28 названого Закону, замовник проводить оцінку пропозицій конкурсних торгів, які не було відхилено згідно з цим Законом. Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом у кількості не менше двох, на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер, у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт, - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як: якість виконання робіт, послуг; умови оплати; строк виконання; гарантійне обслуговування; експлуатаційні витрати; передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником. Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України "Про здійснення державних закупівель", під час розкриття пропозицій конкурсних торгів перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота). Зазначена інформація вноситься до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів. За приписами частини 1 статті 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель", замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів зокрема у разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону; 3) пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів. Відповідно до статті 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель", замовник вимагає від учасників або учасників попередньої кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами). Пунктом 2 Розділу 3 Документації конкурсних торгів передбачено, що пропозиція конкурсних торгів, яка подається учасником процедури закупівлі повинна складатись у тому числі із документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним та іншим критеріям замовника згідно з Додатком 2 до Документації конкурсних торгів. У пункті 1 Додатку 2 до Документації конкурсних торгів серед переліку документів, які учасник торгів має подати на підтвердження відповідності кваліфікаційним та іншим критеріям, визначено довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

При розгляді даного спору судами установлено, що інформація котра містилась у доданій до пропозиції довідці про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" 29 працівників відповідної кваліфікації з необхідними знаннями та досвідом, не підтвердилася даними, наданими Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, оскільки у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку самим же Товариством задекларована значно менша кількість осіб, які працювали у штаті підприємства, в тому числі за цивільно-правовими договорами. Крім того, судами установлено і те, що Товариством не надано у складі пропозиції конкурсних торгів індивідуального сертифікату на виконання проектних робіт, котрий згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" повинні отримати особи, які працюють та задіяні в цій галузі, який є дозвільним документом для виконання робіт з проектування реконструкції теплового пункту і розробки та монтажу автоматизованої системи енергомоніторингу модульного індивідуального теплового пункту, зазначених в дефектному акті. Таким чином, визнається обґрунтованим висновок судів обох інстанцій про те, що надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" пропозиція в силу положень частини 1 статті 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" не відповідала всім критеріям та умовам, визначеним у документації конкурсних торгів, та підлягала відхиленню. Крім того, суди установили, що протокол засідання комітету з конкурсних торгів від 30.07.14, яким допущено до подальшої оцінки пропозицій Товариство з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-15", підписаний від імені члена комітету Мартиненко Л.А. виконаний не Мартиненко Л.А., а іншою особою, що підтверджено висновком експерта від 23.12.04 №1228, а у протоколі оцінки пропозицій конкурсних торгів від 30.07.14 підпис члена комітету Мартиненко Л.А. взагалі відсутній. З огляду на установлене, суди підставно визнали, що названі документи не можуть бути належними і допустимими доказами дотримання Управлінням освіти процедури закупівлі, оскільки не підписані усіма особами замовника, призначеними відповідальними за організацію та проведення такої закупівлі. Порушення законодавства при проведенні спірних торгів також зафіксовані Державною фінансовою інспекцією в місті Києві, якою з 29.08.14 до 01.09.14 було проведено перевірку з питань додержання законодавства в сфері державних закупівель. Проведення спірної процедури закупівлі із порушенням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" унеможливлює висновок про законність рішення комітету конкурсних торгів від 30.07.14 щодо визначення переможцем торгів Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд", а відтак це рішення законно визнано судами недійсним.

З аналізу правової природи відкритих торгів, як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог передбачених частинами 1-3, 5 і 6 статті 203 Цивільного кодексу України. За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. При цьому підставою визнання торгів недійсними є порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про здійснення державних закупівель". Відтак визнання недійсним договору від 27.08.14 №12 укладеного за результатами відкритих торгів з підстав недійсності рішення комітету конкурсних торгів, яким визначено їх переможця, визнається судом законним, оскільки саме визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" переможцем торгів дало йому підставу для укладення договору з виконання послуг з капітального ремонту дошкільного навчального закладу №795. Такої перемоги не відбулось. Поряд з цим, наслідком визнання результатів торгів, яким фактично є укладений договір, недійсними є повернення сторін договору до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов'язальних відносин. Відтак скаржник у разі доведення виконання ним робіт у певній кількості та належної якості не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення вартості виконаних ним робіт за договором.

Посилання скаржника на порушення судами приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України визнаються судом неспроможними. Дана стаття унормовує порядок оцінки доказів судом господарської юрисдикції, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шевельов проти України" від 29.10.05. суд зазначив, що лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу. Установлення істини нерозривне з правовою оцінкою фактів, оскільки суд установлює лише такі події і дії, яким законом надається значення юридичних фактів. Процес установлення об'єктивної істини у справі включає в себе правильне визначення предмета доказування, ретельну перевірку за допомогою доказів наявності чи відсутності кожного з такого роду фактів, оцінку досліджених доказів і установлених обставин з неодмінним з'ясуванням правової суті установлених судом обставин справи. Оцінка доказів - це розумова діяльність суб'єктів доказування з визначення належності, допустимості доказів, їх достовірності, достатності і взаємного зв'язку, яка здійснюється на підставі законів логіки в умовах, установлених правовими нормами. Метою оцінки доказів є достовірне пізнання фактичної сторони справи. Змістове навантаження принципу оцінки відповідно до внутрішніх переконань судді полягає в тому, що суддя самостійно вирішує питання щодо достовірності доказів, достатності їх для ухвалення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Внутрішнє переконання - це ставлення суду до обставин справи, що ґрунтується на доказах. Підтвердженням принципу оцінки судом доказів лише відповідно до його внутрішніх переконань є приписи статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими постанова господарського суду касаційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції чи постанови апеляційної інстанції не може містити приписів про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Повнота оцінки доказів означає, що суд зобов'язаний дослідити й оцінити всі зібрані у справі докази, які є допустимими. Всебічність означає оцінку доказів з урахуванням доводів усіх осіб, які беруть участь у справі. Об'єктивність оцінки доказів означає незацікавленість суду в результаті вирішення справи, відсутність упередженості суду при оцінці доказів. Відповідно до частини першої статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Принцип, згідно з яким ніякі докази не мають для суду наперед установленої сили і кожен доказ підлягає оцінці господарським судом разом з іншими доказами, означає, що: ні в законі, ні підзаконних актах не повинно міститися вказівок, які заздалегідь установлюють доказову силу і значення доказу; ніякі органи чи посадові особи не мають права давати суду вказівок щодо доказової сили і значення того чи іншого доказу; докази повинні оцінюватися за їх властивостями; не можна вважати, що певний вид доказів має переваги, та без належної оцінки і врахування всіх доказів обґрунтовувати ним рішення. Суди обох інстанцій надавали оцінку інформації Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління ДФС у місті Києві щодо кількості працівників Товариства, висновку експерта від 23.12.04 №1228 щодо підпису Мартиненко Л.А. у протоколі засідання комітету конкурсних торгів від 30.07.14 та протоколі оцінки пропозицій конкурсних торгів від цієї ж дати; результатам перевірки Державною фінансовою інспекцією в місті Києві порядку проведення спірних торгів і визнали їх належними доказами у даному спорі.

Доводи скаржника про те, що визнання договору від 27.08.14 №12 недійсним є передчасним, оскільки предмет спору припинив існування, з огляду на набрання рішенням законної сили у іншій справі №910/28992/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕК БУД" до Управління освіти Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез-Технолоджіс", за участю прокуратури Деснянського району м. Києва про стягнення заборгованості у розмірі 385023,60 грн, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 10.02.16 справа №910/28992/14 направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції задля достеменного з'ясування договору, що є підставою зазначеного позову. У даній справі, що розглядається, предметом позову є саме договір від 27.08.14 №12. Відтак і покликання скаржника на правову позицію висвітлену у постанові від 16.09.15 Верховного Суду України у справі №3-1143гс15 не знайшли свого підтвердження. У зазначеній справі позовні вимоги прокурора стосувались визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, який сторони розірвали, а майно за спірним правочином повернули, тобто зобов'язання за спірним правочином припинились. Відтак Верховний Суд України припинив провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визнання договору оренди є неможливим, бо предмет спору припинив своє існування. У дані справі спір існує, його предметом є визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів, оформленого протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 30.07.14, та як наслідок, визнання недійсним з моменту укладання договору від 27.08.14 №12. Підставою позову визначено проведення торгів з порушенням Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо визначення переможця торгів.

Згідно з приписами статей 33, 34, частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. З огляду на викладене доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційної інстанції, оскільки не спростовують установлених судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, які знаходяться поза межами компетенції касаційної інстанції. Оскільки судом не виявлено порушень норм матеріального чи процесуального права підстави для задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України