ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 925/1787/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2016 року у справі №925/1787/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Канівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Черкаської області із позовом про стягнення з Канівського комунального підприємства теплових мереж 8 790,89 грн. інфляційних втрат та 1 985,46 грн. 3% річних за порушення строків оплати за поставлений природний газ.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 1 грудня 2015 року у справі №925/1787/15 у задоволенні позову відмовлено.

У січні 2016 року позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, в якій просив рішення скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2016 року апеляційну скаргу, на підставі ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, повернуто заявнику без розгляду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2016 року скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються положеннями Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Господарський суд другої інстанції, посилаючись на вказані норми Закону України "Про судовий збір" зазначив, що станом на 1 січня 2016 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" було збільшено розмір мінімальної заробітної плати до 1 378 грн., а тому сплачені позивачем 1 340 грн. судового збору не відповідають встановленому чинним законодавством розміру, що є підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.

З таким висновком апеляційного господарського суду не можна погодитись, у зв'язку з наступним.

Зі змісту ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, ставки судового збору, які розраховуються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати визначеної на 1 січня календарного року на день подання позову, заяви скарги, визначені пунктами 1-3, 7-10 частини другої цієї статті, в той час як пунктом четвертим даної норми встановлено, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має розраховуватись у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви і не залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарного року на час подання апеляційної скарги.

Оскільки, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 10 776,35 грн. у листопаді 2015 року, він згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сплатив судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, законодавчо визначеної станом на 1 січня 2015 року, а саме 1 218 грн., і тому, за подання апеляційної скарги у даній справі, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 цього Закону, судовий збір складає 1 339,80 грн.

Господарський суд апеляційної інстанції не врахував наведеного, а тому його висновки стосовно того, що при зверненні з апеляційною скаргою до суду другої інстанції ПАТ "НАК "Нафтогаз України" мав сплатити судовій збір з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати визначеної станом на 1 січня 2016 року (1 378 грн.), є помилковим і не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір", і, як наслідок, є неправильним висновок про те, що сплачений апелянтом судовий збір у розмірі 1 340 грн. є меншим, ніж встановлено чинним законодавством, а тому наявні підставі для повернення апеляційної скарги заявнику з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

З огляду на викладене, ухвалу апеляційної інстанції не можна визнати законною, обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства та матеріалів справи, а тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2016 року у справі №925/1787/15 скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

ГоловуючийП.А. ГончарукСуддіІ.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко