Постанова ВГСУ від 02.03.2016 року у справі №924/1666/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 924/1666/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс"на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016у справі№924/1666/14 господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекціїдо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд"; простягнення 303321 дол. США заборгованості за кредитом, 29189,90 дол. США заборгованості за відсотками, 95583,37 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 26189,13 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 69996,11 грн. штрафу за неподання фінансової звітності, 50000,00 грн. штрафу згідно п. 4.1.5 за невиконання п. 2.3.17 додаткової угоди до кредитного договору в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Фоменко С.О.;

- відповідача -1 повідомлений, але не з'явився;

- відповідача -2 повідомлений, але не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015 у справі №924/1666/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції (надалі- позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" (надалі- відповідач-1/скаржник) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (надалі- відповідач-2) задоволено частково; за рішенням стягнуто солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 303 321 дол. США заборгованості за кредитом, 29 189,90 дол. США заборгованості за відсотками, 95 583,31 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 26 189,13 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 69 996,11 грн. штрафу за неподання фінансової звітності, 50000,00 грн. штрафу згідно з п. 4.1.5 за невиконання п. 2.3.17 додаткової угоди до кредитного договору. Вирішено питання розподілу судових витрат. В частині стягнення 0,06 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту судом відмолено у позові.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс", в якій просило вказане рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Також в поданій апеляційній скарзі скаржник просив у поряду ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити на 1 місяць залишок сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 у справі №924/1666/14 (судді: Коломис В.В., Тимошенко О.М., Огороднік К.М.) залишено без задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повернуто заявнику апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України.

Відповідач-1, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" просить ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідачі 1 та 2 належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи, проте не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. ст. 69, 111-8 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; більш того, в ухвалі про порушення касаційного провадження сторони повідомлялись, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, до поданої апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" долучено платіжне доручення №1484 від 21.12.2015 про сплату судового збору у сумі 1378,00 грн. Щодо решти сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то, в цій частині заявник просив відстрочити сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір".

Як визначено положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" в якості підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги посилалось на скрутний фінансовий стан товариства.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Колегія суддів відзначає, що скаржник, всупереч наведених норм, не навів обґрунтованих підстав, які б унеможливили сплату ним судового збору та не надав на підтвердження жодних документів, які б підтверджували його скрутний фінансовий стан. Наведені скаржником обставини (за відсутності належних доказів) не мають характеру виключних, а тому не підпадають під дію статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на зазначене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги правомірно не задоволено судом апеляційної інстанції, а тому й апеляційна скарга обґрунтовано повернута скаржнику, у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Рівненським апеляційним господарським судом вже було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015 у даній справі, але у зв'язку з невиконанням заявником вимог ухвал суду від 05.11.2015 та від 23.11.2015 щодо сплати останнім судового збору, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 було залишено без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015 у даній справі.

Посилання скаржника на п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки виходячи з положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який (майновий стан) останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Колегією суддів також відхиляється посилання скаржника на те, що апеляційною інстанцією невірно зазначено заявника апеляційної скарги, оскільки, апеляційний господарський суд не позбавлений можливості у порядку, передбаченому ст. 89 ГПК України виправити допущені в оскаржуваній ухвалі описки, як за заявою сторони так і за своєю ініціативою.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином, застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016.

Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України