ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 922/178/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Кравчука Г.А., Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід17.08.2015у справі№922/178/15Господарського судуХарківської областіза позовомДочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології"простягнення сумита за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології"доДочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб"простягнення сумиза участю

- позивача за первісним позовом: Капустін Д.О. (довіреність від 15.09.2015)- відповідача за первісним позовом: Красніков П.І. (довіреність від 26.02.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом, Дочірнє підприємство "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (далі - позивач) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології" (далі - відповідач) 400 320,73 грн. боргу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повинен повернути позивачу суму попередньої оплати на поставку електроенергії, що фактично не була спожита.

Відповідачем подано зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача за первісним позовом 88 534,33 грн. заборгованості по пені, яку мотивовано тим, що позивач за первісним позовом перевищував договірні об'єми споживання електричної енергії, за що сплачується подвійна плата за обсяг перевищення, у зв'язку з чим позивачу була нарахована пеня відповідно до умов укладеного між сторонами договору та три відсотки річних згідно із ч.2 ст.325 Цивільного кодексу України; суму, що була сплачена позивачем в якості попередньої оплати і перевищувала фактично спожитий об'єм електроенергії, відповідач зарахував на підставі договору в якості часткового погашення боргу позивача, а іншу частину просить стягнути з позивача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2015 (суддя Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Черленяк М.І., судді Ільїн О.В., Хачатрян В.С.), в первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено повністю, вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, про задоволення первісного позову і відмову у зустрічному позові, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, вказуючи на необґрунтованість доводів, викладених касаційної скарги, просить судові рішення залишити без змін.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.06.2006 між відповідачем за первісним позовом (продавець) та позивачем за первісним позовом (покупець) укладено договір купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06, згідно з п.1.1. якого продавець зобов'язався продавати електричну енергію за нерегульованим тарифом, а покупець зобов'язався покупати та оплачувати електричну енергію на умовах та в строки, передбачені даним договором та додатками до нього.

У п.2.3. договору сторони погодили, що загальний об'єм електричної енергії, що поставляється покупцю, розраховується на основі показників приборів диференційованого обліку.

Згідно з п.3.1.1. договору продавець зобов'язався продавати покупцю електроенергію в обсягах та об'ємах, строки і ціні на умовах даного договору, додатків та додаткових угод до нього.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що оплата електроенергії у розрахунковому періоді здійснюється на підставі узгоджених заявок на обсяг поставок електроенергії та підписаних сторонами План-графіків на розрахунковий період, у відповідності до розділу 5 даного договору та додаткової угоди про порядок і строки оплати (додаток за формою №2).

У розділі 5 договору купівлі-продажу електроенергії визначено загальні положення щодо вартості електроенергії та порядку розрахунків.

Вартість електроенергії у відповідності з умовами продажу ГП "Електроринок" розраховується у залежності від графіку споживання покупцем, визначається сторонами, з урахуванням знижки, яка визначається додатковою угодою про порядок та строки оплати (додаток за формою №2) (п.5.1. договору).

Загальна вартість електроенергії, яка споживається в розрахунковому періоді визначається шляхом підсумовування вартості електроенергії всіх тарифних зон (п.5.3. договору).

Згідно п. 5.6. договору остаточний розрахунок між сторонами здійснюється на підставі акта прийому-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

При цьому, сторони у п.5.7. договору погодили, що у випадку переплати за фактично спожитий обсяг електроенергії, сума переплати зараховується продавцем в рахунок сплати електроенергії за наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок покупця за його письмовою вимогою. У випадку недоплати за фактично спожитий обсяг електричної енергії у розрахунковому періоді покупець провадить остаточний розрахунок на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання від продавця оформленого акту прийому-передачі і рахунку на оплату електричної енергії за розрахунковий період. Продавець має право у випадку виникнення заборгованості за попередні розрахункові періоди, грошові кошти, отримані продавцем як оплата електроенергії за розрахунковий період, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості, при цьому покупець несе відповідальність, передбачену п.6.3. даного договору.

Відповідно до п.6.3. договору купівлі-продажу електроенергії при порушенні покупцем строків оплати, встановлених сторонами у додатковій угоді (додаток за формою №2) до даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але не більше 120% від облікової ставки.

Згідно п.9.2. договору, цей договір, у період строку його дії може бути переглянутий, змінений або розірваний тільки за згодою сторін, що оформлюється додатковими угодами, які є його невід'ємними частинами.

25.10.2006 між сторонами укладено додаткову угоду №2 про порядок та строки оплати до договору купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06 від 01.06.2006, якою визначено, що оплата за обсяг електроенергії, який купується, погоджений сторонами у Плані-графіку на розрахунковий період, здійснюється покупцем поетапно в наступні строки: до 28-го числа місяця що передує розрахунковому періоду - 35% від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому періоді обсягу електричної енергії; до 8-го числа розрахункового періоду - 30% від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому періоді обсягу електричної енергії; до 20-го числа розрахункового періоду - 30% від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому періоді обсягу електричної енергії; на протязі 5-ти банківських днів після отримання покупцем рахунку, складеного на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі залишок від загальної вартості фактично спожитого в розрахунковому періоді обсягу електричної енергії.

Додатковою угодою №08/2011-ДЗ від 26.07.2011 пункт 4.1. договору викладено в новій редакції: "Обсяг електроенергії, що продається на кожний розрахунковий період в межах терміну дії даного договору, узгоджується сторонами в Плані-графіку купівлі-продажу електричної енергії, який є невід'ємною частиною даного договору".

На виконання умов договору між сторонами укладено План-графік купівлі-продажу електроенергії на січень-червень 2011 року включно, а потім був укладений План-графік купівлі-продажу електроенергії на липень-грудень 2011 року включно.

Сторони у п.9.1. договору купівлі-продажу електроенергії визначили, що він діє до 31.12.2006, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов'язань.

Згідно з п.9.4. договору купівлі-продажу електроенергії він вважається автоматично пролонгованим на наступний рік, у випадку ненадходження від покупця листа за підписом уповноваженої особи сторони про розірвання договору за два місяці до дати закінчення строку дії даного договору.

Керуючись п.п. 9.2., 9.4. договору, позивач за первісним позовом листом від 26.09.2011 №79/1-0888 повідомив відповідача за первісним позовом про розірвання договору та припинення його дії з 24 години 31.12.2011 року. Відповідач за первісним позовом листом №781 від 05.10.2011 підтвердив надходження вказаного вище листа позивача за первісним позовом, а листом вих.№487 від 10.10.2011 підтвердив розірвання договору з 24 години 00 хвилин 31.12.2011.

Таким чином, враховуючи приписи п.п. 9.2., 9.4. договору купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06, останній припинив свою дію 31.12.2011.

У період дії договору позивачем за первісним позовом на банківський рахунок відповідача за первісним позовом у листопаді та грудні 2011 року були перераховані грошові кошти, як попередня оплата за замовлений у грудні 2011 року обсяг електроенергії. Обсяг замовленої на грудень 2011 року електричної енергії відповідно до підписаного сторонами Плану-графіку купівлі-продажу електричної енергії на друге півріччя 2011 року склав 6000000 кВт.год. Згідно із підписаним сторонами актом приймання-передачі електроенергії №01/2/12 від 31.12.2011 року кількість поставленої відповідачем електроенергії у грудні 2011 року склала 4 866 166 кВт.год. Тобто, відповідачем за первісним позовом у грудні 2011 року недопоставлена кількість електричної енергії склала 1133834 кВт.год.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків №01/2/11 від 30.11.2011 станом на 30.11.2011 року позивачем за первісним позовом за замовлену в грудні 2011 року електричну енергію сплачено відповідачу за первісним позовом попередню оплату у розмірі 1 505 278,96 гривень. Платіжними дорученнями: №3928 від 05.12.2011, №4032 від 08.12.2011, №1253 від 20.12.2011, №4120 від 22.12.2011, №1198 від 01.12.2011, №1219 від 02.12.2011 на банківський рахунок відповідача за первісним позовом позивачем за первісним позовом сплачено передплату за електроенергію в грудні 2011 року у сумі 2 172 061 гривень. Таким чином, загальна сума сплаченої передплати за замовлений у грудні 2011 року обсяг електроенергії складає 3 677 339,96 грн.

Відповідно до підписаного сторонами акту приймання-передачі електроенергії №01/2/12 від 31.12.2011 та виставленого відповідачем за первісним позовом рахунку фактури №СФ-0000771 від 31.12.2011 загальна вартість проданої відповідачем позивачу за первісним позовом електричної енергії у грудні 2011 року склала 3 277 019,23 грн. Тобто, відповідач поставив позивачу електричної енергії на 400 320,73грн. менше ніж було оплачено позивачем за первісним позовом.

26.09.2012 покупець звернувся до продавця з вимогою про сплату боргу у сумі 422 755,15 гривень, а саме: 400 320,73 грн. - основного боргу та 22 434,42 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, яка згідно із поштовим повідомленням вручена відповідачу за первісним позовом (продавець) 03.10.2011.

Проте відповідач за первісним позовом кошти покупцю не повернув та, враховуючи вищевикладені обставини позивач звернувся до суду з позовною заявою по даній справі з метою захисту свого порушеного права.

Разом з тим, відповідач звернувся до суду в межах даної справи з зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з позивача на свою користь 88 534,33 грн. нарахованої пені за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу електроенергії №19-ЭЭ-06 від 06.06.2006.

Судами встановлено, що протягом 2011 року, а саме з 01.04.2011 по 31.12.2011 позивач порушував умови договору в частині здійснення своєчасної і повної оплати за спожиту електроенергію у строки та розмірах, встановлених додатковою угодою №2 про порядок та строки оплати до договору від 25.10.2006. Вказане підтверджується, як встановлено судами, наявним у матеріалах справи розрахунком та копіями банківських виписок про здійснення позивачем оплат за електроенергію.

Так, враховуючи умови договору купівлі-продажу електроенергії, а саме п.6.3., відповідачем нарахована пеня у розмірі 123 655,66 грн.

При цьому судами зазначено, що позивач доказів на спростування доводів щодо порушення ним своїх зобов'язань у вказаний період з 01.04.2011 по 31.12.2011 щодо своєчасної сплати за отриману електроенергію як суду першої так і апеляційної інстанції не надав, та розмір нарахованої йому відповідачем пені ним не спростовано та фактично не заперечується.

Також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України відповідачем зроблений розрахунок 3% річних у розмірі 39 888,93 грн., розмір та підстави нарахування якого позивачем, як вказано судами попередніх інстанцій, не спростовано поданими у встановленому порядку належними та допустимими доказами.

У п.4.1. договору купівлі-продажу електроенергії в редакції додаткової угоди №01/01/10 від 01.01.2010 сторонами встановлено, що замовлений обсяг електроенергії на кожний розрахунковий період у межах терміну дії даного договору визначається сторонами в Плані-графіку купівлі-продажу електричної енергії, що є невід'ємною частиною даного договору. У разі потреби План-графік купівлі-продажу електричної енергії може коригуватися сторонами в розрахунковому періоді у бік збільшення один раз шляхом направлення на адресу продавця до 16 числа (включно) розрахункового періоду письмової дозаявки покупця, завіреної керівником і головним бухгалтером. Підставою для збільшення обсягу електроенергії, яка продається покупцеві продавцем, є 100% попередня оплата покупцем додатково замовленого в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії.

Зазначені умови договору, як встановлено судами, узгоджуються з вимогами чинного законодавства, зокрема з п.4.4. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28, яким встановлено, що коригування договірної величини споживання електричної енергії можливе не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.

Відповідно до погодженого сторонами План-графіку купівлі-продажу електричної енергії позивач та відповідач погодили між собою для квітня та травня 2011 року наступні обсяги постачання електричної енергії: квітень 2011 року 6 000 000 кВт.год. на 1-му класі напруги; травень 2011 року 6 000 000 кВт.год. на 1-му класі напруги.

Листами від 14.04.2011 вих.№79/1-0405 та від 13.05.2011 вих. №79/1-0491 позивач звертався до відповідача з проханням скоригувати договірні величини споживання електроенергії у квітні і травні 2011 року відповідно з 6 000 тис. кВт.год. до 6 800 тис. кВт.год. Однак позивач в даному випадку, як встановлено судами, не виконав свої зобов'язання за договором щодо 100% попередньої оплати додатково замовленого в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії.

Отже, коригування договірних величин споживання електричної енергії у квітні та травні 2011 року не відбулось.

Відповідно до акту №01/2/04 прийому-передачі електроенергії від 30.04.2011 позивач у квітні 2011 року спожив електроенергію в обсязі 6 187 153 кВт.год. З урахуванням погодженої сторонами договірної величини споживання в розмірі 6 000 000 кВт.год, обсяг споживання позивачем електроенергії у квітні 2011 року понад договірну величину склав 187 153 кВт.год. На обсяг перевищення споживання електроенергії позивачем була нарахована друга частина двократної вартості, яка відповідає штрафній санкції, у розмірі 113 200,10 грн.

Відповідно до акту №01/2/05 прийому-передачі електроенергії від 31.05.2011 позивач у травні 2011 року спожив електроенергію в обсязі 6 344 952 кВт.год. З урахуванням погодженої сторонами договірної величини споживання в розмірі 6 000 000 кВт.год, обсяг споживання позивачем електроенергії у травні 2011 року понад договірну величину склав 344 952 кВт.год. На обсяг перевищення споживання електроенергії позивачем була нарахована друга частина двократної вартості, яка відповідає штрафній санкції, у розмірі 212 110,37 грн.

Загальна сума штрафної санкції, нарахованої позивачу за споживання електроенергії у квітні і травні 2011 року понад договірні величини споживання склала 325 310,47 грн.

11.10.2011 вих.№492 від 11.10.2011 на адресу позивача була направлена вимога про стягнення заборгованості за договором, з проханням у термін 7 календарних днів з дати отримання сплатити додані до вимоги рахунок-фактуру №СФ-0000582 (пеня за прострочення платежу) на суму 111 180,41 грн., рахунок-фактуру №СФ-0000584 від 11.10.2011 (оплата за перевищення договірної величини споживання електроенергії за квітень, травень 2011 року) на суму 325 310,47 грн., рахунок-фактуру №СФ-1000583 від 11.10.2011 (3% річних згідно сг.625 Цивільного кодексу України) на суму 35 894,65 грн.

Вказана вимога залишена позивачем без виконання.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що продавець має право у випадку виникнення заборгованості за періоди, що передують розрахунковому грошові кошти, отримані продавцем як оплата електроенергії за розрахунковий період, зарахувати у рахунок погашення існуючої заборгованості.

Станом на 01.01.2012 залишок грошових коштів позивача на рахунку відповідача, перерахованих за договором №19-ЭЭ-06 купівлі-продажу електричної енергії від 01.06.2006, складав 400 320,73 грн.

Таким чином, керуючись положеннями пункту 5.7. договору відповідач листом від 23.02.2012 вих. №137 повідомив позивача, який ним отримано 13.03.2012, про зарахування грошових коштів у розмірі 400 320,73 грн. у рахунок часткового погашення заборгованості позивача перед відповідачем, а саме: 325 310,47 грн. - погашення перевищення договірної величини споживання електричної енергії; 39 888,93 грн. - погашення нарахованих 3% річних; 35 121,33 грн. - часткове погашення нарахованої пені.

З урахуванням проведеного зарахування непогашена заборгованість позивача перед відповідачем складає 88 534,33 грн.

Листами від 31.10.2012 вих. №586 та від 12.02.2014 вих.№74, які були отримані 12.11.2012 та 17.03.2014, відповідач направляв на адресу позивача вимогу про погашення у строки, встановлені ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, заборгованості за нарахованими сумами у розмірі 88 534,33 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у первісному позові та задоволення зустрічного позову мотивував тим, що зарахування відповідачем залишку попередньої плати в рахунок заборгованості позивача перед відповідачем є правомірним, а вимоги відповідача щодо сплати позивачем йому частини не покритої зарахуванням пені є обґрунтованими; при цьому, причини пропуску строку позовної давності відповідачем, про застосування наслідків чого позивачем було подано заяву, є поважними.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи з наступного.

У касаційній скарзі позивач за первісним позовом як на підставу для задоволення своїх вимог посилається на те, що судами не було враховано, що ним заперечувались штрафні санкції, визначені відповідачем.

Як встановлено судами, сторони погодили між собою для квітня та травня 2011 року наступні обсяги постачання електричної енергії:

квітень 2011 року - 6 000 000 кВт/год на 1-му класі напруги;

травень 2011 року - 6 000 000 кВт/год на 1-му класі напруги.

Листами від 14.04.2011 (вих.№79/1-0405) та від 13.05.2011 (вих.№79/1-0491) позивач за первісним позовом звертався до відповідача з проханням скоригувати договірні величини споживання електроенергії у квітні і травні 2011 року відповідно з 6000 тис. кВт/год. до 6800 тис. кВт/год. Однак у даних випадках позивач не виконав умову договору у редакції від 01.01.2010 щодо 100% попередньої оплати додатково замовленого в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії, доказів попередньої оплати додатково заявлених у квітні та травні 2011 року обсягів електроенергії судам не надав.

При цьому, як встановлено судами, у квітні 2011 року позивач згідно Акту №01/2/04 прийому-передачі електроенергії від 30.04.2011 спожив електроенергію в обсязі 6187153 кВт/год., а у травні 2011 року згідно Акту №01/2/05 прийому-передачі електроенергії від 31.05.2011 спожив електроенергію в обсязі 6344952 кВт/год., що сторонами не заперечувалось.

Також судами встановлено, що відповідачем на адресу позивача направлялася вимога від 11.10.2011 (вих. № 492) про сплату заборгованості за нарахованими сумами двократної вартості та відсотками річних, однак заборгованість позивачем самостійно погашена не була.

Частиною 6-ю статті 26 Закону України "Про електроенергетику" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

За вказаних обставинах висновки судів про наявність правових підстав для стягнення спірної суми коштів є законними та обґрунтованими, позивач за первісним позовом цих висновків не спростував.

Крім того, як на підставу для задоволення своїх вимог позивач за первісним позовом у касаційній скарзі посилається на те, що у відповідача відсутні поважні причини пропуску строку позовної давності за поданим зустрічним позовом.

Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення заявлено про застосування позовної давності, та встановлено, що цей строк пропущено з поважних причин, порушене право підлягає захисту.

Судами встановлено, що відповідач за первісним позовом звертався до слідчого з клопотанням про повернення вилучених первинних документів, а в подальшому звертався до прокуратури з приводу сприяння щодо повернення вилучених слідчим при проведенні обшуків документів.

Таким чином відповідач за первісним позовом вчиняв залежні від нього дії з метою реалізації своїх прав, тому суди дійшли правильного висновку що позовна давність пропущена з поважних причин, тому правильно визначили, що порушене право підлягає захисту.

При цьому посилання позивача за первісним позовом у касаційній скарзі на приписи п.4 статті 167 Кримінально-процесуального кодексу України щодо отримання копій вилучених документів, є безпідставними, оскільки на час вилучення документів 29.11.2011 стаття 167 Кримінально-процесуального кодексу України регулювала процесуальні питання допиту свідка, а не вилучення майна у вигляді документів.

Наведеним спростовуються доводи позивача за первісним позовом щодо порушення та неправильного застосування судами норм матеріального права, такі доводи частково зводяться до необхідності додатково перевірити докази, досліджені судами, що, відповідно до приписів статі 1117 частини 2 Господарського процесуального кодексу України, при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі Господарського суду Харківської області №922/178/15, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

А.Г. Полянський