ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 916/3897/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Селіваненка В.П.,за участю представників сторін позивача - Ященко Р.Ю.; відповідача - Дмитроняк А.В.;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від30.04.2015та на рішенняГосподарського суду Одеської областівід09.02.2015у справі № 916/3897/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго"простягнення 871 609, 22 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (далі - ТОВ "Теплодаренерго") про стягнення суми основного богу, що складає 524 725, 99 грн, пені у розмірі 218 670, 00 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 74 653, 40 грн та трьох відсотків річних у розмірі 53 532, 84 грн, загалом 871 609, 22 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2014 порушено провадження у справі № 916/3897/14 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Теплодаренерго" про стягнення 871 609, 22 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Волков Р.В., Демешин О.А.) від 09.02.2015 позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Теплодаренерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість в розмірі 871 609, 22 грн, яка складається з суми основної заборгованості 524 752, 99 грн, пені 218 670, 00 грн, інфляційних втрат 74 653, 40 грн, 3% річних в розмірі 53 532, 84 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мацюра П.Ф., судді Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.) від 30.04.2015 рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 та рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2015, ТОВ "Теплодаренерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 230, 231 ГК України, та процесуального права, а саме ст.ст. 43, 83, 104 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.02.2016 касаційну скаргу ТОВ "Теплодаренерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.03.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Теплодаренерго" (покупець) 28.12.2012 було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3113-БО-23, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 1 100 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): січень 205; лютий 250; березень 200; квітень 130; травень - вересень 0; жовтень - 60; листопад - 110; грудень - 145.

Відповідно до п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки (п. 6.1. договору).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він у безпосередньому порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов п.2.1. договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня - грудня 2013 року поставило, а ТОВ "Теплодаренерго" прийняло природний газ на загальну суму 4 527 778, 58 грн.

Зазначена вище поставка природного газу підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передано ТОВ "Теплодаренерго" за період січень - грудень 2013 року природного газу на загальну суму 4 527 778, 58 грн.

ТОВ "Теплодаренерго", як встановлено господарськими судами, в порушення умов договору частково сплачено кошти за поставлений природний газ, а саме станом на 05.08.2014 лише на загальну суму 4 003 025, 59 грн. Таким чином, станом на 05.08.2014 сума основного боргу ТОВ "Теплодаренерго" склала 524 752, 99 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Теплодаренерго" про стягнення 524 725, 99 грн основного боргу, пені у розмірі 218 670, 00 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 74 653, 40 грн та трьох відсотків річних у розмірі 53 532, 84 грн, загалом 871 609, 22 грн.

Суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованими та доведеними позовні вимоги, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими без встановлення всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Місцевим господарським судом не було дано належної правової оцінки акту звірки розрахунків за період з 01.01.2013 по 31.10.2014, в якому ТОВ "Теплодаренерго" зазначає про відсутність заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за спірним договором, вказуючи, при цьому, на здійснені ним у березні 2013 платежі, що не було перевірено судом першої інстанції та не спростовано у встановленому порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 сторін було зобов'язано провести звірку взаєморозрахунків та надати суду акт звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було зобов'язано надати докази на підтвердження існування судової справи за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Теплодаренерго", яка пов'язана з даною справою.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вже після проголошення постанови суду апеляційної інстанції було подано клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи, зокрема копії позовної заяви щодо стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу на 2012 рік. При цьому, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подано акт звіряння розрахунків від 20.02.2015, з якого вбачається, що за результатами звіряння рахунків і документів станом на 31.01.2015 заборгованість ТОВ "Теплодаренерго" за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3113-БО-23 від 28.12.2012 становить 105 005, 12 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено заборгованість у розмірі 524 752, 99 грн станом на 05.08.2014.

Таким чином, ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції, не було з достовірністю з'ясовано та перевірено відповідних обставин справи щодо погашення заборгованості ТОВ "Теплодаренерго" за придбаний спожитий газ за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3113-БО-23 від 28.12.2012 станом на момент винесення рішення у даній справі 09.02.2015. З огляду на викладене, суми втрат від інфляції та 3% річних також не можна вважати обґрунтованими.

Згідно із ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 та рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2015 у справі № 916/3897/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Селіваненко В.П.